Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №214/4345/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4345/26

2/214/4433/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Авдєєва М.І.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/4345/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ткаченко Ю.О. звернулась до суду з позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в якій просить суд: стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором №6762833 від 05.10.2025, у загальному розмірі

32 981,00 грн., що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 13 000,00 грн.; суми заборгованості по відсоткам – 11 238,50 грн.; суми заборгованості за комісією –

2 242,50 грн.; суми заборгованості за пенею – 6 500,00 грн.; та стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн., та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі – 4 500,00 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 05.10.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №6762833 у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором (електронним підписом, що був надісланий позичальникові на вказану ним електронну адресу) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору, позичальник ОСОБА_1 05.10.2025 отримала кредит у безготівковій формі у розмірі 13 000,00 грн. строком на 360 днів (з 05.10.2025 до 29.09.2026) шляхом перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника, в обмін на зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Процентна ставка за користування кредитом – фіксована та складає 0,95% в день, що нараховується на залишок заборгованості за кредитом. Комісія за надання кредиту – 17,25% від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 2 242,50 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 650,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Підписанням договору позичальник підтвердив, що вона ознайомилась на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, погодився, що до моменту підписання договору ознайомився з його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, обсяг зобов`язань сторін на наслідки укладення договору йому зрозумілі.

Свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі шляхом їх перерахування 05.10.2025 на рахунок ОСОБА_1 – № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТзОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Натомість відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору свої зобов`язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 32 981,00 грн., що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 13 000,00 грн.; суми заборгованості по відсоткам – 11 238,50 грн.; суми заборгованості за комісією – 2 242,50 грн.; суми заборгованості за пенею – 6 500,00 грн.

При цьому, 25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №6762833 від 05.10.2025, укладеним зі ОСОБА_1 , у загальному розмірі відступлених вимог 32 981,00 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором нарахування жодних санкцій, процентів на заборгованість не здійснювалось. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 наявну заборгованість за договором в добровільному порядку не погашає, тому позивач, будучи дійсним кредитом, вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.06.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Зокрема, відповідач ОСОБА_1 зазначила, що не ухилялася від виконання своїх дійсних грошових зобов`язань та після отримання інформації про наявність судового провадження 26.05.2026 звернулася до позивача із заявою про врегулювання заборгованості, надісланою на офіційну електронну адресу ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», у якій запропонувала порядок та графік добровільного погашення заборгованості за тілом кредиту. Крім того, відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що на підтвердження наміру добровільно виконати свої грошові зобов`язання, не очікуючи вирішення спору судом, здійснила платіж у розмірі 5 000,00 грн. на банківські реквізити ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». У зв`язку з цим відповідач ОСОБА_1 , просила врахувати зазначений платіж при визначенні фактичного розміру її заборгованості та зарахувати сплачені кошти в рахунок погашення основної суми кредиту.

Щодо складу заявленої до стягнення заборгованості відповідач ОСОБА_1 заперечила, а саме проти нарахування ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» пені та штрафних санкцій. На обґрунтування зазначених заперечень відповідач ОСОБА_1 посилалася на п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики).

Відповідач ОСОБА_1 вважає, що нарахування позивачем відповідних штрафних санкцій за період дії воєнного стану суперечить імперативним вимогам законодавства, а тому просить відмовити у стягненні пені та штрафів.

Також відповідач ОСОБА_1 заперечила проти стягнення заявлених позивачем комісій, посилаючись на те, що такі платежі фактично є витратами кредитодавця, пов`язаними з веденням власного обліку та обслуговуванням кредитних правовідносин, а не платою за окрему послугу, яка фактично надається споживачу.

У зв`язку з цим відповідач ОСОБА_1 посилалась на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та відповідну судову практику, вважаючи встановлення та стягнення таких комісій таким, що порушує права споживача, та просила відмовити у стягненні відповідних сум.

Окремо відповідач заперечила проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн. На обґрунтування своєї позиції відповідач ОСОБА_1 послалась на відомості поштових реєстрів, зокрема список згрупованих поштових відправлень №00000411 від 02.04.2026, відповідно до яких, за її твердженням, представником позивача одночасно було направлено значну кількість позовних заяв аналогічного змісту щодо різних фізичних осіб в одному поштовому відправленні. На думку відповідача, наведені обставини свідчать про типовий та уніфікований характер підготовки відповідних процесуальних документів, відсутність значного обсягу індивідуальної роботи у цій конкретній справі та, відповідно, про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із характером та складністю спору.

Посилаючись на положення ч.4 ст.137 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 просила суд оцінити заявлений розмір витрат з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та обґрунтованості та, у разі встановлення їх неспівмірності, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми, яка відповідатиме фактичному обсягу наданих адвокатом послуг.

За результатами викладеного відповідач ОСОБА_1 просила суд долучити відзив та додані до нього документи до матеріалів справи, позовні вимоги ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити частково, відмовивши у стягненні пені, штрафних санкцій та комісій, які, на її думку, нараховані без належних правових підстав, зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру, а також врахувати здійснену нею добровільну сплату 5 000,00 грн. та зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року здійснено перехід від розгляду справи зі спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою від 20.08.2026 задоволено клопотання представника позивача та прийнято заяву про зменшення позовних вимог, а також долучено до справи клопотання відповідача про зменшення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, з метою подальшої оцінки її під час судового розгляду.

01.10.2026 від відповідача через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копій квитанцій про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 частково заперечувала щодо позовних вимог, пояснила, що більшу частину заборгованості вона вже сплатила, а саме, 11 000,00 грн., просила зазначену обставину врахувати при прийнятті рішення, а також те, що наразі вона не має офіційного доходу, самостійно виховує неповнолітню дитину, має скрутне матеріальне становище. Також, просила суд відмовити у задоволенні стягнення пені та задовольнити подане нею клопотання про зменшення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак 27.08.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, вислухавши думку відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.10.2025 між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6762833 у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як слідує з п.3 договору, для отримання кредиту, позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті, що відбувається на сторінці реєстрації. Для проходження процедури реєстрації, позичальник заповнює всі поля форми реєстрації, керуючись, при необхідності, підказками сайту. При реєстрації на сайті, позичальник вказує дані своєї банківської картки, на яку він хоче отримати кредит. Зазначена картка проходить прив`язку до особистості позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікації картки позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації позичальник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з політикою конфіденційності. Результатом проходження всіх етапів реєстрації є створення особистого кабінету позичальника. Під час кожного входу в особистий кабінет позичальник використовує особистий логін і пароль, які він вказав при реєстрації і за збереження яких в таємниці від третіх осіб позичальник несе особисту відповідальність. Після першої реєстрації та під час кожного входу в особистий кабінет позичальником додатково вводиться код, який надсилається позичальнику у вигляді sms-повідомлення та/або вхід здійснюється за допомогою використання позичальником інструментів «touch id» або «face id».

За умовами п.2.1 договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти («Кредит»), на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник підтверджує, що не має наміру використовувати отриманий кредит із метою, яка є забороненою відповідно до діючого законодавства, у тому числі не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх. Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору – надання коштів у кредит.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору кредитодавцем позичальнику надано кредит у розмірі 13 000,00 грн. зі строком кредитування 360 календарних днів, з кінцевою датою повернення кредиту 29.09.2026. Кредит надано у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним кредитним лімітом 13 000,00 грн. Умовами договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитними коштами до дати їх повернення, на залишок суми кредиту, виходячи з фактичного строку користування кредитом та до повного погашення заборгованості. Договором передбачено базову фіксовану процентну ставку у розмірі 0,998% на день. Водночас умовами договору передбачена можливість застосування до позичальника індивідуальної знижки за програмою лояльності, за умови виконання визначених договором вимог щодо сплати комісії та процентів у встановлений строк, внаслідок чого протягом перших 30 календарних днів користування кредитом могла застосовуватися знижена процентна ставка 0,95% на день.

За умовами договору періодичність сплати процентів становить 30 календарних днів, а загальна кількість мінімальних обов`язкових платежів визначена у кількості 11. Розмір першого обов`язкового платежу визначено у сумі 5 947,50 грн., при цьому договором передбачено механізм визначення мінімального обов`язкового платежу залежно від суми основної заборгованості, денної процентної ставки та кількості днів користування кредитом у відповідному розрахунковому періоді. Датою сплати першого обов`язкового платежу визначено 03.11.2025. Крім того, умовами договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 2 242,50 грн. Згідно з визначеними договором параметрами орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування ним протягом усього встановленого строку становить 59 702,50 грн., у тому числі загальні витрати за кредитом – 46 702,50 грн.

При цьому в договорі зазначено, що розрахунок наведено виходячи з припущення про користування кредитом протягом усього строку його дії, належне виконання сторонами своїх договірних обов`язків, відсутність дострокового погашення, збільшення суми кредиту чи порушення умов договору.

Окремо у кредитному договорі зазначено, що неустойка визначена у розмірі 650,00 грн. за кожен день.

Договором також передбачено, що тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами, якщо такі передбачені його умовами, протягом строку дії договору залишаються незмінними та можуть бути змінені лише на підставі відповідної додаткової угоди між сторонами.

Встановлена договором фіксована процентна ставка та ставка комісії за надання кредиту не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку. Умовами договору також передбачено, що у дату повернення кредиту позичальник зобов`язаний сплатити останній мінімальний обов`язковий платіж, до складу якого входять сума отриманого кредиту та фактично нараховані проценти. При цьому у разі користування кредитом протягом усього строку кредитування та належного виконання умов договору загальна сума, що підлягає сплаті позичальником у дату повернення кредиту, визначена у розмірі 59 702,50 грн.

Таким чином, зі змісту кредитного договору №6762833 від 05.10.2025 вбачається, що його сторонами погоджено розмір кредиту, строк та порядок його повернення, розмір і порядок нарахування процентів, періодичність здійснення платежів, розмір комісії за надання кредиту, а також загальну орієнтовну вартість кредиту та загальні витрати позичальника за кредитом за умови належного виконання договору протягом усього строку кредитування.

Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.ч.1, 2 ст.1047 ЦК України).

Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору №6762833 від 05.10.2025, його форму, наявність електронних підписів одноразовим ідентифікатором з боку позичальника ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію позичальника, та представника кредитора, суд дійшов висновку, що договір дійсно укладений сторонами правочину в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», що не заперечується жодною із сторін.

Крім того, з наданих суду позивачем доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 вчинила певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а саме, зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого кредитором одноразового ідентифікатора. Укладення договору оформлено відповідачем у встановлений товариством спосіб. При укладенні договору позичальник здійснила у відповідній послідовності усі вищевказані дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору.

Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі 13 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів 05.10.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» за посередництвом платіжної установи ТзОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», підтвердженням чому є копії платіжної інструкції від 05.10.2025 (замовлення №6389526253429929106762833), та довідка ТзОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» за №КД-000044271 від 05.03.2026.

Факт зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 в АТ «ПУБМ» також підтверджується наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів відповіддю АТ «ПУМБ» від 27.05.2026 за №КНО-07.8.5/9131БТ та випискою по рахунку, де відображені операції із зарахування коштів 05.10.2025 у сумі 13 000 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредиторів вимагати їх повернення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Враховуючи, що ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення позивача до суду.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , суд виходить не лише з умов укладеного сторонами кредитного договору №6762833 від 05.10.2025, а й з фактичного стану виконання сторонами своїх зобов`язань станом на час розгляду справи, а також з імперативних приписів законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, первісним кредитором надано відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 13 000,00 грн. При цьому відповідачем у ході розгляду справи не заперечувався сам факт укладення кредитного договору №6762833 від 05.10.2025, отримання кредитних коштів та виникнення обов`язку щодо їх повернення. Навпаки, здійснення відповідачем ОСОБА_1 добровільних платежів після пред`явлення позову свідчить про визнання нею наявності відповідного грошового зобов`язання, хоча й не свідчить про визнання його розміру в обсязі, заявленому позивачем ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Судом також встановлено, що після звернення представника ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до суду, відповідачем ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором добровільно сплачено загалом 11 000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами. Зазначені обставини позивачем належними та допустимими доказами не спростовані.

Відтак, при визначенні розміру грошового зобов`язання відповідача ОСОБА_1 суд зобов`язаний врахувати фактично здійснені нею платежі, оскільки стягнення з відповідача коштів, які вже були сплачені на виконання відповідного зобов`язання, призвело б до подвійного стягнення та не відповідало б дійсному обсягу невиконаного зобов`язання.

Разом з тим сам по собі факт здійснення відповідачем ОСОБА_1 платежів у загальному розмірі 11 000,00 грн. не є підставою для припинення кредитного зобов`язання в повному обсязі, оскільки отримана сума кредиту становила 13 000,00 грн., а кредитним договором №6762833 від 05.10.2025 також передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами. Тому суд має визначити розмір фактично невиконаного відповідачем грошового зобов`язання з урахуванням усіх належних та допустимих доказів щодо проведених платежів і правомірності кожної складової заявленої до стягнення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості до кредитного договору №6762833 від 05.10.2025, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 32 981,00 грн., що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 13 000,00 грн.; суми заборгованості по відсоткам – 11 238,50 грн.; суми заборгованості за комісією – 2 242,50 грн.; суми заборгованості за пенею – 6 500,00 грн.

Як встановлено судом та підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами, відповідач ОСОБА_1 після пред`явлення позову до суду здійснила чотири платежі на погашення заборгованості за кредитним договором №6762833 від 05.10.2025, а саме: 08.06.2026 у розмірі 5 000,00 грн., 10.07.2026 у розмірі 3 000,00 грн., 29.07.2026 у розмірі 1 000,00 грн. та 19.08.2026 у розмірі 2 000,00 грн., а всього – 11 000,00 грн. Усі зазначені платежі здійснені до подання представником позивача заяви про зменшення позовних вимог від 20.08.2026.

При цьому у вказаній заяві позивач просив зменшити розмір позовних вимог на суму пені та на суму здійсненого відповідачем платежу в розмірі 5 000,00 грн., визначивши остаточний розмір заборгованості в сумі 21 481,00 грн., з яких 13 000,00 грн. – основна сума боргу та 8 481,00 грн. – проценти за користування кредитом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на дату подання зазначеної заяви відповідач ОСОБА_1 сплатила не лише 5 000,00 грн., а також 6 000,00 грн., а загалом

11 000,00 грн. Відомостей про повернення зазначених коштів відповідачу або про їх незарахування в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Зазначені платежі підтверджуються долученими відповідачем ОСОБА_1 до матеріалів справи платіжними документами. Водночас позивачем при визначенні остаточного розміру позовних вимог ці платежі враховані не були, а доказів їх зарахування в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором або включення до відповідного розрахунку суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений представником позивача розмір заборгованості в сумі 21 481,00 грн. не може бути покладений в основу рішення без перевірки врахування всіх платежів, здійснених відповідачем, та визначення фактичного залишку основної суми кредиту і процентів за користування ним.

Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що відповідно до ст.ст.526, 599 ЦК України належне виконання зобов`язання припиняє його в повному обсязі або у відповідній частині. Відтак, якщо здійснення платежів та їх зарахування в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором підтверджено належними та допустимими доказами, відповідні суми мають бути враховані при визначенні фактичного розміру заборгованості, яка залишилася непогашеною.

Таким чином, за умови підтвердження належними та допустимими доказами здійснення відповідачем платежів на загальну суму 6 000,00 грн., які не були враховані позивачем при зменшенні позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність додаткового врахування зазначеної суми при визначенні розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

Отже, з урахуванням зменшення представником позивача позовних вимог до 21 481,00 грн. та додаткового врахування платежів відповідача ОСОБА_1 в розмірі 6 000,00 грн., суд приходить до висновку про необхідність визначення загального залишку заборгованості виходячи з наступного.

Так, визначаючи складові заборгованості, суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення 13 000,00 грн. основної суми боргу та 8 481,00 грн. процентів за користування кредитом. Тому питання про те, за рахунок якої саме складової зобов`язання підлягають врахуванню додатково сплачені кошти, має вирішуватися з урахуванням умов кредитного договору №6762833 від 05.10.2025, встановленої черговості погашення заборгованості та доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.6.8 кредитного договору №6762833 від 05.10.2025, у разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов`язань у повному обсязі, за умови перевищення суми кредиту розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, у першу чергу погашаються прострочена до повернення суми кредиту (її частина) та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу - сума кредиту (її частина) та проценти за користування кредитом, а у третю чергу - неустойка, комісія за надання кредиту та інші платежі, передбачені договором.

Як встановлено судом, відповідачем після звернення позивача до суду здійснено платежі на загальну суму 11 000,00 грн., з яких 5 000,00 грн. враховано позивачем при зменшенні позовних вимог, а решту платежів на загальну суму 6 000,00 грн. позивачем не враховано.

Отже, визначаючи розмір заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог до 21 481,00 грн., а також встановлені під час розгляду справи обставини здійснення відповідачем платежів на загальну суму 11 000,00 грн., з яких 5 000,00 грн. уже враховано позивачем під час визначення зменшеного розміру позовних вимог, тоді як решта платежів у розмірі 6 000,00 грн. при розрахунку заявленої до стягнення заборгованості врахована не була.

Вирішуючи питання щодо порядку зарахування зазначених коштів у рахунок виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №6762833 від 05.10.2025, суд бере до уваги положення п.6.8 цього договору, яким визначено черговість погашення заборгованості в разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов`язань у повному обсязі. Зокрема, за передбачених договором умов у першу чергу погашаються прострочена до повернення сума кредиту (її частина) та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу - сума кредиту (її частина) та проценти за користування кредитом, а в третю чергу - неустойка, комісія за надання кредиту та інші платежі, передбачені договором.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 13 000,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 8 481,00 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, а умовами договору передбачено першочергове погашення простроченої суми кредиту (її частини) за наявності встановлених договором умов, суд враховує додатково сплачені відповідачем 6 000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту.

Разом з тим позивачем не надано оновленого розрахунку, який би відображав зарахування кожного з платежів відповідача відповідно до встановленої договором черговості погашення заборгованості та дозволяв визначити залишок основної суми кредиту і процентів після здійснення таких платежів.

За таких обставин суд бере до уваги підтверджений факт часткового виконання відповідачем ОСОБА_1 грошового зобов`язання та необхідність врахування відповідних платежів при визначенні суми, що підлягає стягненню.

Таким чином, за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, з урахуванням зменшеного позивачем розміру позовних вимог, здійснених відповідачем ОСОБА_1 платежів та погодженого сторонами порядку погашення заборгованості, суд доходить висновку, що розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 15 481,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту та 8 481,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Надаючи оцінку доводам відповідача ОСОБА_1 щодо безпідставності нарахування пені за кредитним договором №6762833 від 05.10.2025, суд зазначає таке.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала проти стягнення пені, посилаючись на положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого в період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Судом встановлено, що первісно позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 500,00 грн. Водночас надалі 17.06.2026 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій виключив зазначену суму пені зі складу заборгованості, яку просив стягнути з відповідача.

Відповідно до ст.ст.13, 49 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а позивач має право зменшити їх розмір у встановленому законом порядку.

Отже, після зменшення позовних вимог представник позивача більше не підтримував вимогу про стягнення пені в розмірі 6 500,00 грн., у зв`язку з чим зазначена сума не включається до розміру заборгованості, що підлягає визначенню судом у даному рішенні.

З огляду на викладене суд бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 щодо нарахованої пені та зазначає, що після зменшення позовних вимог відповідна сума не є предметом вимоги, яка підтримується позивачем і підлягає вирішенню по суті в межах остаточно заявлених позовних вимог. Тому суд не надає правової оцінки доводам відповідача щодо безпідставності нарахування пені та правомірності її нарахування позивачем, оскільки після зменшення позовних вимог відповідна сума пені виключена зі складу вимог, які підтримуються позивачем та підлягають вирішенню судом по суті.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано відповідні документи, зокрема акт виконаних робіт, а також докази сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач ОСОБА_1 заявила клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом фактично виконаної представником позивача роботи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача в судове засідання не з`явився та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності. Крім того, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, а відповідач звернула увагу суду на типовий характер підготовлених позивачем процесуальних документів та одночасне направлення значної кількості аналогічних позовних заяв.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг і ціною позову. У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, відсутності представника позивача в судових засіданнях та доводів відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу з 4 500,00 грн. до 1 500,00 грн.

Визначений судом розмір витрат відповідає характеру та складності цієї справи, обсягу фактично виконаної роботи й критеріям розумності та співмірності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 1 734,02 грн. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог (65,13%).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором №6762833 від 05.10.2025, у загальному розмірі 15 481,00 грн., що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 7 000,00 грн.; суми заборгованості по відсоткам – 8 481,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 1 734,02 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно частині задоволених вимог.

У задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано без проголошення о 09:50 год. 06 жовтня 2026 року, після оголошеної перерви у судовому засіданні від 01.10.2026.

Суддя О.І. Євтушенко