Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №522/3399/26
Суддя: Маслеников О. А.
Номер провадження: 33/813/1927/26
Справа № 522/3399/26
Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В.
Доповідач Маслеников О. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Масленикова О.А., за участі секретаря судового засідання Хангельдян К.С., в присутності захисника Болгара А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу захисника Болгара А.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2026 стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2026 накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.
Встановлено, що 26.02.2026 о 00:19 в м. Одеса, вул. Європейська, 58, гр. ОСОБА_1 керував т/з AUDI А6, з д.н.з. НОМЕР_1 , порушуючи комендантську годину, з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Болгар А.В. не погодився із оскаржуваною постановою в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступні обставини:
- у матеріалах справи відсутній відеозапис руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , відсутня фіксація зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції, а сам контакт поліцейських з ОСОБА_1 відбувався біля вже припаркованого автомобіля. Постанова не містить ані конкретної репліки ОСОБА_1 , яку суд розцінити, як визнання факту керування, ані назви відповідного відеофайлу, ані часу (таймкоду такого фрагмента, ані аналізу контексту розмови);
- постановою Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2026 у справі №947/11523/26 скасовано постанову серії ЕНА №6725815 від 26.02.2026 за ч. 2 ст. 126 КУПАП та закрито провадження. Рішення набрало законної сили 15.05.2026. Зазначене рішення стосується тієї самої фактичної події: 26.02.2026. Київський районний суд прямо констатував, що суб?єктом владних повноважень не надано належних доказів, на підставі яких можна було б встановити факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Таким чином, уже в межах судового розгляду того самого епізоду виявлена недостатність доказової бази поліції щодо фактичного керування.
З огляду на викладені обставини, захисник Болгар А.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника Болгара А.В., який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги та ретельно дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння повністю доведена та підтверджується повторно дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600878 від 26.02.2026;
- письмовим направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за встановленою Інструкцією №1452/735 формою від 26.02.2026;
-довідами, наданими уповноваженою особою ВАП УПП в Одеській області з відомостями з інформаційного порталу Національної поліції України станом на 26.02.2026, згідно з якими ОСОБА_1 ротягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП та посвідчення водія не отримував;
-відеозаписів події на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника з приводу того, що матеріали справи не містять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачається, що під час зупинки автомобіля ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу AUDI А6, з д.н.з. НОМЕР_1 , не заперечував факту керування транспортним засобом.
Щодо посилань захисника на рішення суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП за тією ж подією, апеляційний суд зазначає наступне.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2026 у справі № 947/11523/26 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6725815 від 26.02.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП винесену уповноваженою службовою особою за обставинами тієї ж події, що досліджується у зазначеній справі.
Разом з тим, як слушно зазначив в оскаржуваній постанові місцевий суд, зазначене рішення стосується іншого складу адміністративного правопорушення та обґрунтовано судом не наданням суб`єктом владних повноважень жодних доказів покладених в основу постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому доводи захисника є безпідставними.
Крім того, ухвалюючи відповідне рішення суд не досліджував так не надавав оцінку наявним в справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вищенаведеним доказам.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас апеляційний суд зазначає, що, накладаючи адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції не повною мірою дотримався загальних правил накладення адміністративних стягнень, проте, оскільки доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень закону в частині накладення адміністративного стягнення апеляційна скарга не містить, апеляційний суд, з огляду на межі апеляційного перегляду, визначені її доводами, не надає оцінки законності та обґрунтованості постанови в цій частині.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, захисником, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу захисника Болгара А.В., в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Болгара А.В., в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.А. Маслеников
Оригінал: reyestr.court.gov.ua