Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №523/9221/26
Суддя: Копіца О. В.
Номер провадження: 33/813/1686/26
Номер справи місцевого суду: 523/9221/26
Головуючий у першій інстанції Нікітіна К. О.
Доповідач Копіца О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Стоянової Л.І., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мартинюк Ю.С., в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 23.07.2026 стосовно:
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- про накладення стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнено з нього на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.
Відповідно до постанови, 26.04.2026 о 22:40 год. за адресою: м. Одеса, вул. Дунаєвського, буд. 1, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу під час об`їзду транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.п. 13.3 ПДР України; в результаті ДТП транспортні засоби були пошкоджені, а після ДТП водій ОСОБА_2 покинув місце події, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України.
Окрім того, 26.04.2026 о 22:42 год. за адресою: м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 56/58, ОСОБА_2 , керуючи вищевказаним транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на електроопору, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.
Окрім того, 26.04.2026 о 23 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку, із застосуванням технічного приладу «Drager 7510», результат огляду – 1, 66 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Мартинюк Ю.С., в інтересах ОСОБА_2 , не погодилась із оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною з підстав відсутності в діях ОСОБА_2 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень з огляду на наступні обставини:
- покладені в основу оскаржуваної постанови письмові пояснення свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є недопустимими доказами, оскільки зазначені особи в судове засідання не викликались та не допитувались, їх особи судом не встановлювались, внаслідок чого стверджувати поза розумним сумнівом про те, що такі особи були свідками ДТП, не можна;
- під час судового розгляду не було встановлено та допитано потерпілого – власника або водія транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого неможливо стверджувати про те, що зіткнення транспортних засобів мало місце;
- в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом, на долученому відеозаписі не зафіксовано факту керування останнім транспортним засобом, натомість, відеозапис починається з моменту, коли працівники поліції підходять до автомобіля, на пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_2 , внаслідок чого його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом;
- судом 1-ої інстанції було допущено порушення права ОСОБА_2 на захист, зокрема, не було допитано свідка сторони захисту, який міг підтвердити той факт, що ОСОБА_2 не перебував за кермом транспортного засобу;
- поза увагою суду залишилось те, що долучений до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом, зокрема, CD-диск не містить електронного цифрового підпису уповноваженого співробітника поліції, відеозапис переривається декілька разів, що ставить під сумнів його відповідність оригіналу, в протоколі не вказано ні назву, ні модель пристрою, який застосовувався для відео-зйомки, не зазначено номеру та серії диску, а також відомості про відео-фіксацію руху автомобіля, моменту його зупинки та обставин складання самого протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилаючись на викладені обставини, захисник Мартинюк Ю.С. просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та його захисник Мартинюк Ю.С. не з`явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомили та жодних клопотань на адресу суду не подавали.
Розгляд справи за відсутністю учасників процесу узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи неявки зазначених учасників справи в судове засідання, суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП та з`ясувавши думку потерпілого ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе апеляційний розгляд проводити за відсутності ОСОБА_2 та його захисника Мартинюк Ю.С.
Заслухавши думку потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апелянта та ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, визначено, що суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень захисника Мартинюк Ю.С. щодо наявності підстав для закриття провадження стосовно ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю події та складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень, оскільки вони є безпідставними та, навпаки, спростовуються доказами по справі.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що факт події та винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний; керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння повністю доведена та підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650838 від 27.04.2026 (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_2 26.04.2026 о 22:40 год. за адресою: м. Одеса, вул. Дунаєвського, буд. 1, керуючи транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу під час об`їзду транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п.п. 13.3 ПДР України; в результаті ДТП транспортні засоби були пошкоджені;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650822 від 27.04.2026 (а.с. 60), згідно із яким ОСОБА_2 26.04.2026 о 22:40 год., керуючи автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Дунаєвського, буд. 1, скоївши ДТП, а саме зіткнення з автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишив, чим допустив порушення п. 2.10 «а» ПДР України;
- схемою місця ДТП від 26.04.2026, на якій зафіксоване розташування транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , на проїзній частині вул. Дунаєвської в м. Одесі, а також перелік ушкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП (а.с. 2);
- поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , який зазначив, що 26.04.2026 о 22:40 год. рухався в бік «Молодої гвардії» на підйомі, коли його підрізав автомобіль «Mazda СХ-7» та зачепив правий бік його автомобіля, в результаті чого пошкодив його транспортний засіб «Ford Focus», а саме зачепив праве крило, бампер, правий ковпак колеса та праве колесо, після чого місце ДТП транспортний засіб «Mazda СХ-7» покинув; після ДТП він увімкнув аварійну сигналізацію, встановив знак аварійної зупинки та викликав співробітників поліції (а.с. 3);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650816 від 27.06.2026 (а.с. 69), згідно з яким 26.04.2026 о 22:42 год. за адресою: м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 56/58, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на електроопору, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України;
- схемою місця ДТП від 26.04.2026, на якій зафіксоване розташування транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , місце зіткнення транспортного засобу із електроопорою, напрямок руху, а також перелік ушкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП (а.с. 70);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650812 від 26.04.2026 (а.с. 41), відповідно до якого 26.04.2026 о 23 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку, із застосуванням технічного приладу «Drager 7510», результат огляду – 1, 66 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України;
- квитанцією приладу «Drager Alcotest 7510» від 26.04.2026 та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.04.2026 (а.с. 45-46), відповідно до яких ОСОБА_2 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду склав 1,66 ‰; ОСОБА_2 підписав квитанцію приладу «Drager» та акт огляду;
- поясненнями свідка ОСОБА_5 від 26.04.2026, який зазначив, що рухався на особистому транспортному засобі по вул. Кишинівській в напрямку вул. Князя Володимира Великого, чекав на світлофорі дозволений для руху сигнал; після побаченого зеленого сигналу світлофора почав рух, перед ним пронісся транспортний засіб «Mazda СХ-7», д.н.з. НОМЕР_1 , на заборонений сигнал світлофора; водій «Mazda СХ-7» не впорався із керуванням, злетів на трамвайну колію та врізався у стовп; він вибіг з автомобіля, щоб допомогти та побачив, як водій тікає з місця ДТП, проте через 5 хв його спіймала цивільна особа та повернула на місце ДТП (а.с. 47);
- пояснення свідка ОСОБА_4 від 26.04.2026, який повідомив, що він їхав з роботи на таксі, водій транспортного засобу «Mazda СХ-7», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював на проїзній частині агресивні маневри, створював аварійну ситуацію з Пересипського мосту до вул. Кишинівської, потім врізався у стовп та трамвайній зупинці, після чого вибіг з машину та намагався покинути місце події, проте його вдалось догнати та дочекатись поліції (а.с. 48);
- пояснення самого ОСОБА_2 від 26.04.2026, який зазначив, що він потрапив в ДТП по вул. Сєрогодського, буд. 56/58, намагався уникнути ДТП, щоб не спричинити збитки іншій машині та в`їхав у стовп (а.с. 49);
- відеозаписом з нагрудної камери відео-реєстратора співробітників поліції (а.с. 50), на якому зафіксовано приїзд екіпажу поліції на місце ДТП за адресою: м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 56/58, а також огляд ОСОБА_2 на стан сп`яніння на місці ДТП.
Так, відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відео-реєстратора співробітників поліції, поліцейський підходить до місця зіткнення транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , із електроопорою за адресою: м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 56/58, біля автомобіля, що потрави у ДТП стоять люди, поліцейські запитують у особи, яку пізніше було ідентифіковано як ОСОБА_2 , чи він перебував за кермом, на що він відповів ствердно.
Окрім того, наявні на місці події свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали саме на ОСОБА_2 як на особу, яка перебувала за кермом транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , та скоїла декілька ДТП, при цьому, свідок ОСОБА_4 був пасажиром даного транспортного засобу, у якого пізніше поліцейськими були відібрані відповідні пояснення.
Зазначені обставини повністю спростовують посилання захисника на відсутність в матеріалах провадження доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом. Окрім того, сам ОСОБА_2 в окремих поясненнях, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, зауважує на тому, що саме він керував транспортним засобом та не заперечує обставин ДТП, встановлених співробітниками поліції.
В подальшому на відеозаписі зафіксована пропозиція співробітників патрульної поліції ОСОБА_2 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці події, на що останній погодився та пройшов огляд за допомогою використання технічного пристрою «Drager», результат огляду складає 1,66‰. Після цього ОСОБА_2 погодився із результатами проведеного огляду та сам попросив співробітників патрульної поліції скласти протокол.
Окрім того, на відеозаписі чітко зафіксована така ознака алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_2 як порушення мови, а також зафіксовано те, як останній повідомляє поліцейських про те, що він вживав алкогольні напої напередодні керування транспортним засобом (дві чарки віскі, тобто, за словами ОСОБА_2 , 100 мл).
Водночас, зафіксовано як ОСОБА_2 визнав свою участь в ДТП за участю іншого автомобіля «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , зазначивши, що він намагався не допустити зіткнення із іншим автомобілем.
В даному випадку окремо необхідно зазначити, що в судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_1 підтвердив, що його зачепив саме автомобіль «Mazda» під керуванням ОСОБА_2 , через деякий час йому зателефонував очевидець та повідомив, що цей автомобіль в`їхав в електроопору, після чого він, тобто ОСОБА_1 , підійшов до того місця та сам побачив ДТП з електроопорою, на місці події були поліцейські, він надавав їм пояснення.
В контексті надання оцінки твердженням захисника з приводу недопустимості в якості доказу наявного в матеріалах справи відеозапису апеляційний суд зауважує на наступних обставинах.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, відповідно до п. 1, 6 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (надалі – Інструкція №1452/735), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями п.п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Аналіз наявного в матеріалах справи відеозапису дозволяє стверджувати про те, що такий відеозапис отриманий з портативного відеореєстратора співробітників поліції, який розміщений відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів; відеозапис містить точну дату та час; серійний номер відеореєстратора, зазначений на відеозаписі, збігається з номером, зазначеним у протоколах про адміністративне правопорушення.
Факт надання до суду лише фрагменту відеозапису, який демонструє лише події фіксації адміністративних правопорушень, вчинених саме ОСОБА_2 , не може достеменно свідчити про недопустимість такого відеозапису в якості доказу у справі про адміністративне правопорушення, при цьому, всупереч твердженням захисника, відеозапис є повним та неперервним, змістовним та дозволяє ідентифікувати осіб, зображених на ньому.
Що стосується посилань захисника на те, що долучений до матеріалів справи CD-диск не містить електронного цифрового підпису уповноваженого співробітника поліції, в даному випадку суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що вимоги чинного законодавства не зобов`язують посадових осіб патрульної поліції надавати до суду відеозаписи, які містять такі підписи, натомість, відсутність підпису автоматично не робить запис нікчемним, оскільки його автентичність в даному випадку доведена показаннями свідків та потерпілого ОСОБА_1 .
В контексті надання оцінки доводам апелянта стосовно недопустимості в якості доказів покладених в основу оскаржуваної постанови письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з підстав не проведення судом їх безпосереднього допиту, апеляційний суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відтак, на суд 1-ої інстанції, з огляду на вищезазначені положення закону, не покладено імперативного обов`язку досліджувати пояснення свідків у справі про адміністративне правопорушення безпосередньо в судовому засіданні, натомість, такі пояснення викладені на відповідному бланку, безпосередньо відібрані співробітниками поліції, що зафіксовано на відеозаписі із портативного відео-реєстратора, внаслідок чого факт дослідження таких письмових пояснень судом в судовому засіданні, без виклику осіб, не становить собою порушення закону та не призвело до істотного порушення прав ОСОБА_2 на захист.
При цьому, під час розгляду справи в місцевому суді ОСОБА_2 та його захисником Матринюк Ю.С. не заявлялись відповідні клопотання про проведення безпосереднього допиту свідків в судовому засіданні, так само як і не містить вимог про допит свідків й апеляційна скарга захисника.
Посилаючись в апеляційній скарзі на допущення судом 1-ої інстанції порушення права ОСОБА_2 на захист шляхом не проведення допиту свідка сторони захисту, захисник не конкретизує, якого саме свідка не було викликано до суду 1-ої інстанції та допитано, натомість, матеріали справи не містять жодних клопотань з боку ОСОБА_2 , або його захисника, про виклик та допит судом будь-яких свідків, які б могли надати пояснення з приводу перебування ОСОБА_2 за кермом транспортного засобу та здійснення ДТП.
Зазначені вище докази, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний; керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду 1-ої інстанції як законна, обґрунтована та вмотивована – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Мартинюк Ю.С., в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 23.07.2026 про накладення стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua