Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №131/1352/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 131/1352/26

Провадження № 33/801/1100/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року постановою Іллінецького районного суду Вінницької області визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Не погодившись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях належним чином встановленого та доведеного у передбачений законом спосіб складу та події адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано ознаку повторності, на підставі якої поліцейські дійшли висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому його дії слідувало б кваліфікувати за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Також зазначає, що суд вийшов за межі обвинувачення, вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення, протиправно змінивши формулювання правопорушення, фактично перебрав на себе функції органу обвинувачення, унаслідок чого втратив незалежний статус безстороннього органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У підпункті а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (друга частина);

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (третя частина);

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (четверта частина).

Судом установлено, що ОСОБА_1 03.08.2026 в 13.16 год в селі Сорока по вул. Горького, керуючи транспортним засобом, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії чим порушив п. 2.1.а.ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Це підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736182 від 03.08.2026, у якому викладені вказані вище обставини (а.с.2).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 6629502 від 07.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Із змісту вказаної постанови також вбачається, що 07.02.2026 в 20 год. 12 хв. у м. Іллінці по вул. Незалежності, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21061, н.з. НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Також ОСОБА_1 не мав обов`язкового полісу страхування, чим порушив п. п. 2.1. ґ ПДР України, за що ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність (а.с.4).

Рапортом інспектора СРПП ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Аліни Салій від 03.08.2026, відповідно до якого працівниками поліції у с. Сороки за порушення п. 2.3 ПДР України (керування транспортним засобом без ременя безпеки) зупинено транспортний засіб ВАЗ 21061, НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки водія працівниками поліції виявлено, що останній не має посвідчення водія відповідної категорії на керування транспортним засобом та протягом року притягнутий до аміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У зв`язку з чим поліцейськими складено на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 5).

Відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1зворот).

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що попри відсутність детального відображення у протоколі про адміністративне правопорушення обставини попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності, зазначена обставина встановлена на підставі наявної у матеріалах справи постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6629502 від 07.02.2026 за ч.2 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявна передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП кваліфікуюча ознака - повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, при цьому при описі встановлених даних працівником поліції не повністю розкрито зміст цього правопорушення щодо кваліфікуючої ознаки повторності.

Разом із тим, до протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції долучено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ЕНА № 6629502 від 07.02.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. На момент розгляду справи судом першої інстанції стороною захисту не надано доказів оскарження чи скасування вказаної постанови.

Таким чином, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції не виходив за межі обвинувачення, вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення, та не перебрав на себе функції органу обвинувачення, оскільки кваліфікація за ч. 5 ст. 126 КУпАП інкримінувалася ОСОБА_1 з моменту складання протоколу працівниками поліції.

Крім того, обізнаність ОСОБА_1 та його захисника із кваліфікацією дій за ознакою повторності також підтверджується клопотанням останнього про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 5 ст. 126 КУпАП на ч. 2. ст. 126 КУпАП.

Таким чином, сторона захисту не була позбавлена можливості ефективно реалізувати свої права, а суд першої інстанції розглянув справу в межах пред`явленого обвинувачення, усунувши вказаний недолік протоколу щодо опису встановлених даних на підставі доданих до нього матеріалів, тому доводи скарги як безпідставні слід відхилити.

Установлені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, із врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, як просить апелянт, відсутні.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук