Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №607/14187/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Справа №607/14187/25 Провадження №1-кп/607/520/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника-адвоката ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9

представника потерпілої -

адвоката ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12025216040000383 від 10.06.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м.Шаргород Вінницької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, непрацюючої, не депутата, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.

02.06.2025 близько 14:00 ОСОБА_7 знаходилася за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 17. У цей чася поблизу ОСОБА_11 проходила ОСОБА_9 . ОСОБА_11 підійшла до ОСОБА_9 та почала розмову, в холі якої між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , виник словесний конфлікт. В холі ланого словесного конфлікту у ОСОБА_7 виник протиправний умисел на умисне завдання удару ОСОБА_9 , з метою заподіяння останній фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, 02.06.2025 близько 14:00 перебуваючи за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 17, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_7 нанесла один удар своєю правою рукою у область потилиці ОСОБА_9 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 завдано фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

За таких обставин, вказаними діями, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

2. Висловлена обвинуваченою ОСОБА_7 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не визнала. Вказала що 02.06.2025 близько 14:00год. випадково зустріла потерпілу ОСОБА_9 , між ними дійсно виник словесний конфлікт, проте удару їй не наносила, а лише штовхнула правою рукою у потилицю. Вважає, що даний поштовх не міг завдати сильного фізичного болю, оскільки він був не сильний. Свою поведінку пояснює тривалими душевними стражданнями, які тривають і по даний час, пов`язаними із тим, що потерпіла ОСОБА_9 втрутилась у її сім`ю з 2021 року шляхом відносин із чоловіком обвинуваченої, та зруйнувала її, внаслідок чого у 2022 році, після 22 років у шлюбі, обвинувачена розлучилась із чоловіком та залишилась сама із неповнолітнім сином.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

3.1. Показання допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків у кримінальному провадженні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, а саме:

- показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 , яка показала, що 02 червня 2025 року близько 14 год, проходила повз кооперативний технікум. З лівої сторони до потерпілої підійшла незнайома на той час жінка та покликала її по імені та по батькові « ОСОБА_12 ». Коли потерпіла сказала «Так», обвинувачена почала безпідставно, безпричинно тягнути її за волосся і голосно лайливо матюкатися, привертаючи увагу до цього конфлікту. Якийсь час потерпіла намагалася встановити причину цього нападу і не могла зрозуміти, що це за жінка і питалася її «хто вона така?». Обвинувачена сказала «чи знає ОСОБА_13 ?». ОСОБА_14 колишній чоловік обвинуваченої, співробітник потерпілої. Коли потерпіла відповіла, що «знає», обвинувачена знову почала лайливими словами ображати її, пройшлася по зовнішності почала ображати її дитину, коли потерпіла намагалася зрозуміти, що від неї хоче обвинувачена, то зазвучали фрази «що вона забрала чоловіка із сім`ї». Коли потерпіла запитала ОСОБА_7 «з якого року вони разом не проживають?», відповіла «з 2021 року», і потерпіла запитала у неї «що тоді вона від неї хоче?», якщо на наданий момент 2025 рік і з 2021 року у потерпілої з чоловіком обвинуваченої ніяких стосунків. Обвинувачена запитала потерпілу «чи вона подумала про церковний шлюб?» і надалі почала ображати лайливими словами. Потерпіла попередила, що буде викликати поліцію, обвинувачена її вдарила по руці і сказала «що вона нічого не доведе». Тоді ОСОБА_9 розвернулася, бо поспішала на зустріч, і коли потерпіла повернулася до обвинуваченої спиною, вона нанесла їй удар у голову в потиличну ділянку. Розвернувшись до обвинуваченої ще раз, запитала «чи все у обвинуваченої в порядку з головою і як вона себе почуває?» на, що ОСОБА_7 прямим текстом сказала «тобі не жити», тобто таким чином обвинувачена погрожувала життю потерпілої. Після цього ОСОБА_9 зателефонувала до своєї сестри, бо не хотіла сама звертатися у травмпункт і вони разом поїхали. Там оглянули потерпілу, є заключення із травмпункту, де написали забій м`яких частин потиличної ділянки голови. У потерпілої була гостра реакція на стрес, підвищений тиск, їй вкололи заспокійливе, запитали «чи буде викликати поліцію», відповіла «так», здала аналіз на вміст алкоголю. На місці викликали поліцію, написали заяву і в п`ятницю слідчий зв`язався із потерпілою. Після удару потерпілу хитнуло. 11 червня обвинувачена прийшла на роботу, на, що потерпіла сказала «що не буде із нею розмовляти», і зателефонувала до дільничного, який вів її справу, на що він сказав «що скаже бригаді і хлопці приїдуть». В цей час коли обвинувачена піднімалася сходами йшла співробітниця потерпілої, паралельно із нею, вона побачила реакцію потерпілої та покликала охоронця, вийшов охоронець, це все було знято на відео камери і таким чином, ще одного словесного конфлікту вдалося уникнути. Після цього у потерпілої було погане самопочуття і на наступний день вернулася до лікаря за медичною допомогою. Потерпіла 3 місяці лікувалася у лікаря психіатра та психолога; Потерпіла ОСОБА_9 звернулась до суду із цивільним позовом до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, а саме несподіваного та раптового нападу та спричинення удару;

- показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка показала, що подія була 02.06 близько 14 год з ОСОБА_16 поверталися на роботу і коли заходили, то побачили, що двоє жінок дуже активно сваряться, але вони пішли, бо потрібно було повертатися на роботу. Вікна на роботі були відкриті, бо було літо, і відповідно вони почули досить такі гучні крики, бо розмовою це назвати не можливо. Вони виглянули із вікна та побачили, що жінки активно кричали, голосно говорили. В той день вікно було відчинене в офісі, проте про що сперечалися, не почула з третього поверху. Коли жінка з білим волоссям вже хотіла піти, то чорна підійшла до неї і вдарила її кулаком в потилицю. Удар був правою рукою. Ніхто не падав, жінка з білим волоссям не кричала, була досить спокійна в той момент після удару. Слідчого експерименту на місці події не відтворювали. Вказала, що з вікна запам`ятали даних осіб, згодом на фотографіях зорієнтувалися. Удар був неприємний, думає, що міг спричинити біль. Брюнетка з чорним волоссям, яка була із хвостиком у синій футболці і як раз вона нанесла удар жінці у якої біле волосся. Дані особи, обвинувачена ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_9 , є присутніми у залі судового засідання;

- показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , яка показала, що 02 червня, працювала на той час в Суспільному Тернопіль, вона із своєю подругою виходили на обід і вже поверталися назад, це була приблизно 14 год. Неподалік свого місця роботи, вони побачили конфлікт двох жінок, які голосно говорили, обговорювали, було помітно, що це сварка. Вони піднялися на своє місце роботи, це третій поверх біля Суспільного Тернопіль і тоді кабінет був на провітрюванні, оскільки була жарка погода і вони зазвичай відкривають вікна. ЇЇ робочий стіл, як раз знаходиться біля вікна і вони виглянули, щоб подивитися, що відбувається, бо звуки все ставали гучнішими і побачили декілька секунд, чи хвилину момент того, як жінка із світлим волоссям розвертається і йде, а жінка із темним волоссям, вона вдаряє кулаком її в потилицю. Свідок бачила момент нанесення удару, від якого потерпіла хитнулася вперед. Удар був правою рукою та даний удар міг спричинити фізичний біль. В залі суду присутні жінки, які були в момент конфлікту, це обвинувачена ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_9 .. В цей день приблизно температура повітря була від +15 до +20 градусів. Не може приблизно згадати в чому була одягнена потерпіла і обвинувачена. Зазначила, що від вікна до місця де стояли жінки орієнтовно було 5-10 м. Після цієї події, до них на роботу приходили працівники поліції, які запитували, чи є можливо серед працівників свідки даної події. Після чого вони з подругою повідомили, що вони бачили даний конфлікт.

3.2. Досліджені та проаналізовані безпосередньо у судовому засіданні письмові докази у кримінальному провадженні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, повністю доведена і дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, оголошеними в судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.06.2025 року, згідно з яким ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказала, що 02.06.2025 року, близько 14год., перебуваючи по вул.Руська, 17 в м.Тернопіль до неї підійшла гр. ОСОБА_18 , яка почала з нею словесний конфлікт, в ході якого нанесла їй тілесні ушкодження;

- висновком експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи від 13.06.2025 року №403, згідно з яким при судово-медичній експертизі гр-ки ОСОБА_19 будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень (ран, синців, саден тощо) чи слідів їх загоєння не виявлено. Відмічений y консультаційному висновку спеціаліста № 1988, при зверненні ОСОБА_9 02.06.2025 по медичну допомогу в KНП "Тернопільська міська комунальна лікаря швидкої допомоги", діагноз "Забій м`яких тканин потиличної ділянки" не підлягає експертній оцінці з приводу встановлення виду та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки будь-яких морфологічних проявів такого виду ушкодження не описано; У судове засідання за клопотанням сторони захисту також викликався і експерт ОСОБА_20 , який роз`яснювала даний висновок, ствердила правильність відомостей, зазначених у ньому, зокрема те, що висновки щодо ступеня тяжкості гуртуються на фактичній наявності чи відсутності проявів ушкоджень на час проведення експертизи із врахуванням відсутності опису за попередньо встановленим діагнозом "Забій м`яких тканин потиличної ділянки" будь-яких морфологічних проявів такого виду ушкодження;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2025 року (разом із довідкою), згідно з яким проведено впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 . На запитання дізнавача про те, чи може свідок ОСОБА_21 впізнати потерпілу, якій 02.06.2025 близько 14:00 год. перебуваючи поблизу будинку, що за адресою м. Тернопіль, вул.Руська, 17, у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила тілесні ушкодження невідома жінка, свідок ОСОБА_15 повідомила, що зможе впізнати потерпілу за такими прикметами: жінка слов`янської зовнішності світле волосся, віком близько 35-40 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс, ріст близько 1,6м. На запитання до свідка ОСОБА_21 , чи впізнає вона когось із осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_15 заявила, що на фото №4 впізнає потерпілу, якій 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, що за адресою м.Тернопіль вул. Руська, 17, у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила тілесні ушкодження невідома жінка. особу. Ознаки (чи їх сукупність), за якими свідок ОСОБА_21 впізнала особу на фото №4: за сукупними ознаками, a саме - жінка слов`янської зовнішності, світле волосся, віком близько 35-40 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс. На фотознімку №4 зображена потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2025 року (разом із довідкою), згідно з яким проведено впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 . На запитання дізнавача про те, чи може свідок ОСОБА_17 впізнати потерпілу, якій 02.06.2025 близько 14:00 год. перебуваючи поблизу будинку, що за адресою АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила тілесні ушкодження невідома жінка, свідок ОСОБА_17 , повідомила, що зможе впізнати потерпілу за такими прикметами: жінка слов`янської зовнішності світле волосся, віком близько 35-40 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс, ріст близько 1,6м. На запитання до свідка ОСОБА_17 , чи впізнає вона когось із осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_17 заявила, що на фото №4 впізнає потерпілу, якій 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, що за адресою м.Тернопіль вул. Руська, 17, у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила тілесні ушкодження невідома жінка. особу. Ознаки (чи їх сукупність), за якими свідок ОСОБА_21 впізнала особу на фото №4: за сукупними ознаками, a саме - жінка слов`янської зовнішності, світле волосся, віком близько 35-40 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс. На фотознімку №4 зображена потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2025 року (разом із довідкою), згідно з яким проведено впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 . На запитання дізнавача про те, чи може свідок ОСОБА_15 впізнати особу, яка 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, що за адресою м, Тернопіль, вул. Руська, 17, у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження, свідок ОСОБА_15 повідомила, що зможе за такими прикметами: жінка слов`янської зовнішності, темне волосся, віком близько 40-45 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс, ріст близько 1,7 м. На запитання до свідка ОСОБА_15 чи впізнає вона когось із осіб зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_21 заявила, що на фото №1 впізнає особу, яка 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, за адресою АДРЕСА_3 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Ознаки (чи їх сукупність), за якими свідок ОСОБА_15 впізнала особу на фото №1: за сукупними ознаками, a саме - жінка слов`янської зовнішності, темне волосся, віком близько 40-45 років, худої тілобудови, овальне обличчя середнього розміру губи, рівний ніс. На фотознімку №1 зображена громадянка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2025 року (разом із довідкою), згідно з яким проведено впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 . На запитання дізнавача про те, чи може свідок ОСОБА_17 впізнати особу, яка 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, що за адресою м, Тернопіль, вул. Руська, 17, у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження, свідок ОСОБА_17 повідомила, що зможе за такими прикметами: жінка слов`янської зовнішності, темне волосся, віком близько 40-45 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс, ріст близько 1,7 м. На запитання до свідка ОСОБА_17 чи впізнає вона когось із осіб зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_17 заявила, що на фото №1 впізнає особу, яка 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, за адресою АДРЕСА_3 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Ознаки (чи їх сукупність), за якими свідок ОСОБА_17 впізнала особу на фото №1: за сукупними ознаками, a саме - жінка слов`янської зовнішності, темне волосся, віком близько 40-45 років, худої тілобудови, овальне обличчя середнього розміру губи, рівний ніс. На фотознімку №1 зображена громадянка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2025 року (разом із додатком – таблицею ілюстрацій), за участю свідка ОСОБА_22 , згідно з яким перед початком слідчої дії свідку ОСОБА_15 запропоновано коротко розповісти про обставини нанесення потерпілій ОСОБА_9 невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год., біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль, на що остання погодилась та розповіла, що: «…Так, 02.06.2025 близько 14:00 год. я, спільно із своєю колегою по роботі ОСОБА_23 поверталися на робоче місце з обіду.Дійшовши до входу в будівлю, де розташований наш офіс, а саме по АДРЕСА_3 ми побачили, як на тротуарі, біля входу в будівлю сваряться дві невідомі нам жінки. Одна з них - це блондинка, віком близько 35-40 років, ріст близько 1,60м, худої тілобудови, а інша - це брюнетка, віком близько 40-45 років, ріст близько 1,70м, худої тілобудови, яка була в синій футболці, з зібраним волоссям. Між останніми відбувався словесний конфлікт, але про що вони сперечалися ми не розчули. Ми з ОСОБА_23 пройшли повз них та попрямували до свого місця роботи, де в подальшому через вікно нашого офісу, яке виходить в сторону вул. Руська лунали крики, і ми з ОСОБА_24 виглянувши з вікна побачили що конфлікт між вищевказаними жінками лиш загострився і крики лунали голосніше, і в момент коли жінка блондинка хотіла покинути місце події, щоб завершити конфлікт, то жінка брюнетка наздогнала жінку блондинку та своєю правою рукою, а саме кулаком завдала жінці блондинці один удар ззаду в область потиличної зони голови. Після чого вони порозходилися в невідомому напрямку....». Надалі, свідку ОСОБА_15 було запропоновано відобразити на статисті механізм нанесення потерпілій ОСОБА_9 невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год., біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль. Після цього, свідок ОСОБА_15 погодилась відобразити на статисті механізм нанесення потерпілій ОСОБА_9 невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль, а саме продемонструвала: Свідок ОСОБА_15 попросила статиста стати прямо перед нею відстані близько 0.5 метра. Після цього, свідок ОСОБА_15 , попросила статиста стояти на місці і відтворила на статисті, як піл час полії невідома жінка завдала потерпілій ОСОБА_25 своєю правою рукою удар, a саме кулаком ззаду в потиличну зону голови потерпілої. Відображено на фото №№3,4;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.06.2025 року (разом із довідкою), згідно з яким проведено впізнання особи за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_9 . На запитання дізнавача про те, чи може потерпіла ОСОБА_9 впізнати особу, яка 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, що за адресою АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження, потерпіла ОСОБА_9 , повідомила, що зможе за такими прикметами: жінка слов`янської зовнішності, чорне волосся, віком близько 50 років. худої тілобудови, овальне обличчя, з веснушками на обличчі, середнього розміру губи, рівний ніс, ріст близько 1,6-1,7 м. На запитання до потерпілої ОСОБА_9 чи впізнає вона когось із осіб зображених на фотознімках, потерпіла ОСОБА_9 заявила, що на фото №1 впізнає особу, яка 02.06.2025 близько 14:00 год., перебуваючи поблизу будинку, що за адресою АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_25 . Ознаки (чиїх сукупність), за якими потерпіла ОСОБА_26 впізнала особу на фото №1: за сукупними ознаками, a саме жінка слов`янської - зовнішності, чорне волосся. віком близько 50 років, худої тілобудови, овальне обличчя, середнього розміру губи, рівний ніс. На фотознімку №1 зображена громадянка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2025 року (разом із додатком – таблицею ілюстрацій), за участю потерпілої ОСОБА_9 , згідно з яким перед початком слідчої дії потерпілій ОСОБА_9 , запропоновано коротко розповісти про обставини нанесення йому невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год., біля будинку №17 по вул. Руська в м, Тернопіль, на що остання погодилась та розповіла, що: «…Так, 02.06.2025 близько 14:00 год, я проходила по тротуару в центрі міста, а саме біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль. Коли я йшла тоді, то в той же самий час до мене підійшла ззаду з лівого боку невідома тоді мені жінка, років близько 50, ріст близько 1,6 м, зібране чорне волосся, з веснушками на обличчі, худої тіло будови та спитала мене, чи я ОСОБА_12 , на що я відповіла, що так. Після чого ця невідома жінка з невідомих для мене обставин, без жодних пояснень взяла мене за голову, саме за волосся і декілька разів сильно смикала своєю правою рукою. Після чого, я спитала її хто вона така і що вона від мене хоче, що так себе поводить по відношенню до мене, і додала що якщо вона продовжить мене чіпати, то я викличу поліцію. На що ця невідома жінка, побачивши в моїй правій руці телефон, який я тримала, завдала своєю правою рукою удар по моїй правій руці щоб вибити з неї мій телефон, але вибити так і не змогла. Після чого вона почала мене словесно ображати, обзивати нецензурною лайкою, ганьбила при перехожих, які проходили поруч (і досить тривалий період часу вона мене ганьбила - близько 10 хв) та повідомила, що вона є ОСОБА_7 , 1977 р.н., в подальшому я зрозуміла по прізвищу, що вона є колишньою дружиною мого співробітника по роботі (даних з особистих причин вказати не можу), яка приревнувала його до мене, і хотіла таким чином мені помститися. А ще погрожувала зіпсувати мою репутацію у мене на роботі та в Управлінні освіти, і сказала, що прославить мене на все місто та додала що: «Тобі не жити!» Після цього я не захотіла продовжувати з нею дискутувати та обернулася щоб піти. На що отримала ззаду в потиличну зону своєї голови один удар від ОСОБА_7 який вона завдала мені своєю правою рукою. Після того ОСОБА_7 пішла в невідомому напрямку, а я звернулася за медичною допомогою в лікарню, де було виявлено тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин потиличної зони...». Надалі, потерпілій ОСОБА_9 було запропоновано відобразити на статисті механізм нанесення їй невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год., біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль. Після цього, потерпіла ОСОБА_9 погодилась відобразити на статисті механізм нанесення їй невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год. біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль а саме продемонструвала: Потерпіла ОСОБА_9 попросила статиста стати прямо перед нею на відстані близько 0,5 метра. Після цього, потерпіла ОСОБА_9 попросила статиста стояти прямо перед нею на відстані близько 0,5 метра, трохи праворуч відносно потерпілої, після чого остання відтворила на статисті, як під час події невідома жінка взяла потерпілу голову, а саме за її волосся і декілька разів сильно смикала своєю правою рукою. Відображено на фото №3,4,5,6. Після цього потерпіла ОСОБА_9 попросила статиста взяти в праву руку предмет (телефон), і відтворила на статисті, як піл час події невідома жінка завдала своєю правою рукою удар по правій руці потерпілої. Відображено на фото №7. Після цього потерпіла ОСОБА_9 , попросила статиста стояти на місці і відтворила на статисті, як під час події невідома жінка завдала потерпілій своєю правою рукою удар, a саме кулаком ззаду в потиличну зону голови потерпілої. Відображено на фото №№8,9;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2025 року (разом із додатком – таблицею ілюстрацій), за участю свідка ОСОБА_17 , згідно з яким перед початком слідчої дії свідку ОСОБА_17 запропоновано коротко розповісти про обставини нанесення потерпілій ОСОБА_9 невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год, біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль, на що остання погодилась та розповіла, шо: «…Так, 02.06.2025 близько 14:00 год. я, спільно із своєю колегою по роботі ОСОБА_27 поверталися на своє робоче місце з обіду. Дійшовши до входу в будівлю, де розташований наш офіс, а саме по вул. Руська, 17 в м. Тернопіль ми побачили, як на тротуарі, біля входу в будівлю сваряться дві невідомі нам жінки. Одна з них - це блондинка, віком близько 35-40 років, ріст близько 1,60м, худої тілобудови, а інша - це брюнетка, віком близько 40-45 років, ріст близько 1,70м, худої тіло будови, яка була в синій футболці, з зібраним волоссям. Між останніми відбувався словесний конфлікт, але про що вони сперечалися ми не розчули. Ми з ОСОБА_27 пройшли повз них та попрямували до свого місця роботи, де в подальшому через вікно нашого офісу, яке виходить в сторону вул. Руська лунали крики, і ми з ОСОБА_28 виглянувши з вікна побачили що конфлікт між вищевказаними жінками лиш загострився і крики лунали голосніше, і в момент коли жінка блондинка хотіла покинути місце події, щоб завершити конфлікт, то жінка брюнетка наздогнала жінку блондинку та своєю правою рукою, а саме кулаком завдала жінці блондинці один удар ззаду в область потиличної зони голови. Після чого вони порозходилися в невідомому напрямку...». Надалі, свідку ОСОБА_17 було запропоновано відобразити на статисті механізм нанесення потерпілій ОСОБА_9 невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год., біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль. Після цього, свідок ОСОБА_17 погодилась відобразити на статисті механізм нанесення потерпілій ОСОБА_9 , невідомою жінкою тілесних ушкоджень, під час події, що мала місце 02.06.2025 близько 14:00 год., біля будинку №17 по вул. Руська в м. Тернопіль, а саме продемонструвала: Свідок ОСОБА_17 попросила статиста стати прямо перед нею на відстані близько 0,5метра. Після цього, свідок ОСОБА_17 попросила статиста стояти на місці і відтворила на статисті, як під час події невідома жінка завдала потерпілій ОСОБА_25 своєю правою рукою удар, a саме кулаком ззаду в потиличну зону голови потерпілої. Відображено на фото№№3,4;

4. Оцінка наданих державним обвинувачем суду доказів на підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Окрім того, з метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, установлення обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також з питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено процесуальні рішення, документи та інші матеріали, що подані стороною обвинувачення, які складені та зібрані стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, та підтверджують законність і правомірність проведення процесуальних дій у зазначеному кримінальному провадженні.

5. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та кваліфікація судом дій обвинуваченої.

На переконання суду, вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, підтверджується показаннями потерпілої та свідків, протоколами слідчих дій, а також іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які узгоджуються між собою у їх сукупності та підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, є доведеною та кваліфікує її дії: за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Доводи сторони захисту проте, що обвинувачена не наносила удару а лише штовхнула, що не могло завдати фізичного болю, та, відповідно, про недоведеність завдання фізичного болю, на підставі яких сторона захисту просить виправдати обвинувачену ОСОБА_7 , спростовуються дослідженими доказами у кримінальному провадженні, які підтверджують факт умисного завдання саме удару обвинуваченою потерпілій, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, у тому числі показаннями свідків та потерпілої, відомостями за результатами слідчих експериментів із свідками та потерпілою, де останні показують механізм нанесення удару у потилицю внутрішньою частиною напівзігнутого кулака правої руки.

Очевидним і закономірним є завдання фізичного болю потерпілій внаслідок удару, у спосіб і силу, які зазначають свідки, та про що стверджує сама потерпіла, у тому числі із врахуванням того, що внаслідок завданого обвинуваченою удару потерпіла похитнулась.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що свідки у кримінальному провадженні надавали суперечливі показання, та фактично не могли бачити події 02.06.2025 року за участю обвинуваченої та потерпілої, суд звертає увагу на те, що такі спростовуються самим показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , які є послідовними, та підстави вважати недостовірними показання цих свідків, які попереджалися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, відсутні.

Щодо висновків експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи від 13.06.2025 року №403, то така проводилась за спливом 11 днів після події кримінального правопорушення та складання консультаційного висновку спеціаліста № 1988 (02.06.2026 року), та експерт ОСОБА_20 , як вже зазначалося вище, ствердила правильність відомостей, зазначених у ньому, зокрема те, що висновки щодо ступеня тяжкості гуртуються на фактичній наявності чи відсутності проявів ушкоджень на час проведення експертизи із врахуванням відсутності опису за попередньо встановленим діагнозом "Забій м`яких тканин потиличної ділянки" будь-яких морфологічних проявів такого виду ушкодження.

Таким чином, невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_7 суд розцінює, так як покази обвинуваченої ОСОБА_7 про її невинуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, спростовано сукупністю наданих державним обвинувачем доказів у даному кримінальному провадженні, оцінку яким судом надано вище.

6. Мотиви призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_7 .

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_7 встановлено, що вона народилась у м.Шаргород Вінницької області, українка, громадянка України, з вищою освітою, неодружена, непрацююча, не депутат, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судима.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останньою кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України класифікується як кримінальний проступок (ч.1 ст.126 КК України), особу винної, її вік, сімейний стан, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.126 КК України - у виді штрафу.

Виходячи із вищевикладеного, відсутні підстави для призначення обвинуваченій іншого, у тому числі максимально суворого покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення, як про це просить потерпіла.

7. Вирішення пред`явленого потерпілою ОСОБА_9 цивільного позову до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

У даному кримінальному провадженні потерпіла ОСОБА_9 , у відповідності до положень ч.ч.1,4 ст.128 КПК України звернулась до суду із цивільним позовом до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у якому просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, яку оцінює у 100000грн.

Позовні вимоги потерпіла обґрунтовує наступним.

02 червня 2025 року близько 14:00 біля будинку №17 по вул. Руській в м. Тернополі ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_9 та розпочала словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_29 , діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла удар своєю рукою в область потилиці ОСОБА_9 .

За даним фактом Тернопільським РУ поліції ГУНП в Тернопільській області 10 червня 2025 року було відкрито кримінальне провадження N12025216040000383, якому ОСОБА_7 було повідомлено про підозру та пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 126 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.1177 ЦК України завдана фізичній особі яка потерпіла від шкода, кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Завдана потерпілій кримінальним правопорушенням моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок несподіваного та раптового нападу на неї та спричинення ударів в громадському місці, які супроводжувались нецензурною лайкою та образливими словами в її сторону з метою привернути увагу перехожих до неї.

Унаслідок інциденту потерпіла отримала забій м`яких тканин потиличної ділянки, а також їй було діагностовано реакцію на стрес та артеріальну гіпертензію, що підтверджено консультаційним висновком спеціаліста № 1988 від 02.06.2025 року.

При цьому такі умисні та протиправні дії відповідачки з огляду на місце роботи та посаду потерпілої — професора кафедри прикладної математики Західноукраїнського національного університету, та у зв`язку із цим — публічність її особи, на думку потерпілої , були спрямовані на приниження її ділової репутації серед колег по роботі, її студентів та їхніх батьків.

Варто зауважити, що після відкриття кримінального провадження, а саме 11 червня 2025 року близько 15 год. ОСОБА_7 зайшла на територію Західноукраїнського національного університету, де потерпіла в цей день приймала екзамени у студентів, де намагалась «вияснити зі мною стосунки» за те, що потерпіла раніше написала заяву про притягнення її до відповідальності за спричинення побоїв в громадському місці, що супроводжувалось нецензурною лайкою, образами та привселюдним приниженням гідності та ділової репутації потерпілої.

Внаслідок таких дій ОСОБА_7 потерпілій було завдано душевних страждань та завдано шкоди психічному здоров`ю, що підтверджується консультаційним висновком №579 від 12.06.2025 року, згідно якого потерпілій встановлено діагноз: розлад адаптації, тривога та депресія Таким чином, повторний контакт з ОСОБА_7 призвів до погіршення психоемоційного стану потерпілої та посилив негативний вплив на психічне здоров`я.

Через завдані побої потерпіла була вимушена проходити ряд медичних обстежень.

З часу нанесення травми і по теперішній час потерпілу періодично мучать сильні головні болі, у зв`язку із чим вона змушена приймати знеболювальні лікарські засоби. Все це негативно вплинуло і продовжує впливати як мого здоров`я, так і на психологічний стан, змусило і змушує на стан змінювати ритм та розпорядок мого повсякденного життя.

Крім фізичного болю та страждань від нанесених побоїв я під час нападу зазнала надзвичайно сильного психологічного стресу, перенесла надзвичайно сильний страх, оскільки не розуміючи ні причину, ні мотиви нападу на себе обґрунтовано боялася за своє здоров`я і навіть життя.

Наразі вже третій місяць поспіль потерпіла змушена продовжувати медикаментозне лікування для боротьби з панічними атаками, спричиненими стресовим станом після цього нападу.

Це пережите відчуття страху тривалий час не залишає мене, змушує нервувати, викликає почуття тривоги, негативно впливає на психологічний стан та самопочуття, а також заважає сконцентруватись на роботі.

Окрім цього, у потерпілої спостерігаються порушення сну, що лише посилює відчуття виснаженості та внутрішнього неспокою впродовж дня. У зв`язку із чим потерпіла також була вимушена тривалий час приймати снодійні заспокійливі лікарські засоби.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій завдано моральної шкоди, яка виразилася у відчутті потерпілою фізичного болю при заподіянні побоїв, необхідності відновлювати попередній стан здоров`я, що свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 23, 1167 ЦК України, для відшкодування моральної шкоди. З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних потерпілій моральних страждань, суспільної небезпеки вчинених проти мене протиправних дій, ї зухвалості та наслідків, завдану їй моральну шкоду оцінює у 100000 гривень.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 та її представник – адвокат ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять задовольнити.

Сторона захисту у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не визнала, у зв`язку із тим, що вважає відсутнім у діяннях обвинуваченої складу кримінального правопорушення. Водночас, захисник обвинуваченої вказав, що якщо суд прийде до переконання про винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вважає обґрунтованою моральну шкоду частково, на суму 4000грн.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги потерпілої, викладені нею у цивільному позові.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч.5 ст.128 КПК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням приведених вимог закону, підстави та розмір заявлених позовних вимог мають бути доведеними відповідними доказами, що відповідають вимогам належності та допустимості.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», (зі змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч.1, п.п.1,2 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц (провадження №14-538цс19).

Потерпілій ОСОБА_9 внаслідок вчиненого відносно нього кримінального правопорушення завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я та протиправною поведінкою щодо неї.

Зокрема, на підтвердження вказаних позовних вимог позивачем надано консультаційний висновок спеціаліста КНП "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" "ТОР" (ЄДРПОУ 02001280) №579 від 12.06.2025 року, яким у потерпілої встановлено діагноз: розлад адаптації, тривога та депресія.

При визначенні розміру завданої потерпілій ОСОБА_9 внаслідок кримінального правопорушення моральної шкоди, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості фізичного болю та душевних страждань, яких вона зазнала внаслідок ушкодження його здоров`я, перебування потерпілої у стані психологічного напруження, стресу, страху насильства, та погіршення психоемоційного стану, вимушеної втрати потерпілою звичайного способу життя, внаслідок чого вона змушена докладати значних додаткових зусиль для його організації та відновлення свого душевного стану, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, і завданих у зв`язку із цим моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, у розмірі 10000грн.

8. Вирішення питання щодо стягнення з обвинуваченої ОСОБА_7 процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_9 , відповідно до ч.1 ст.124, ч.1 ст.126 КПК України, просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 16000 грн. витрат на правничу допомогу на досудовому розслідуванні та в суді першої інстанції.

Потерпілою долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 03.06.2025 року (Договір), укладений між ОСОБА_9 (Клієнт) та адвокатом ОСОБА_10 (Адвокат), разом із додатками до договору - №1 від 03.06.2025 року та №2 від 07.08.2025 року, згідно з яким сторони погодили гонорар за захист та представництво Адвокатом прав та інтересів Клієнта, як потерпілої у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, у розмірі 8000грн. та на стадії судового розгляду у суді першої інстанції, у розмірі 8000грн. (фіксовані суми, авансування).

Згідно з актом виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 07.08.2025 року за договором про надання правової допомоги від 03.06.2025 року, складеним ОСОБА_9 (Клієнт) та адвокатом ОСОБА_10 , вартість виконаних робіт (послуг) становить 160000грн. Перелік наданих робіт (послуг): Збір та витребування необхідних документів, подача адвокатських запитів, обстеження місця події, участь у слідчих та процесуальних діях в СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у кримінальному провадженні №12025216040000383 від 10.06.2025 року; підготовка та оформлення позовної заяви, додатків до позовної заяви, заяв та клопотань з процесуальних питань, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, представництво інтересів потерпілого та цивільного позивача участь в судових засіданнях Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/14187/25.

Відповідно до відомостей з квитанції від 03.06.2025 року, потерпілою ОСОБА_9 сплачено адвокату ОСОБА_10 грошові кошти за договором від 03.06.2025 року у сумі 8000 гривень.

Відповідно до відомостей з квитанції від 07.08.2025 року, потерпілою ОСОБА_9 сплачено адвокату ОСОБА_10 грошові кошти за договором від 03.06.2025 року у сумі 8000 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу суд відзначає наступне.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо). За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на таку допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК). (Постанова Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 19.08.2024 у справі №521/3869/22 (провадження №51-2123км24).

Сторона захисту у судовому засіданні просить відмовити у стягненні з обвинуваченої витрат на правову допомогу, у зв`язку із тим, що вважає відсутнім у діяннях обвинуваченої складу кримінального правопорушення. Водночас, захисник обвинуваченої вказав, що якщо суд прийде до переконання про винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вважає обґрунтованими витрати на правову допомогу частково, на суму 1000грн.

Так, згідно з ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Враховуючи перелік наданих потерпілій послуг згідно з актом виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 07.08.2025 року, складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю судових засідань, тривалістю розгляду справи судом, суд приходить до переконання про те, що розмір витрат на правову допомогу, які просить стягнути потерпілий, виходячи із критеріїв розумності та співмірності, є обґрунтованим, тому понесені потерпілою витрати на правову допомогу у сумі 16000грн. слід стягнути з обвинуваченої на користь потерпілої.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 126, 127, 128, 182, 369, 370, 374 КПК України, ст.ст. 50, 55, 65, 66, 67, 74, 77, 81, 126 КК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят)грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь потерпілої ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ) кошти у сумі 10000 (десять тисяч)грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь потерпілої ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ) понесені витрати на правову допомогу у сумі 16000 (шістнадцять тисяч)грн.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1