Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №599/1477/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/1477/26

Номер провадження 3/599/315/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" жовтня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., розглянувши у м.Зборові матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції УПП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №790438 від 06 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 06 жовтня 2026 року о 21 год. 35 хв., а/д М-09, керував транспортним засобом «Citroen C4», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, згідно постанови 46646205 від 31.03.2019 року, однак продовжив керувати транспортним засобом, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

ОСОБА_2 був належно повідомлений про час і місце розгляду справ про адміністративні правопорушення працівниками поліції, що засвідчує його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення правопорушення ЕПР1 №790438 від 06 жовтня 2026 року про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначене на 11.00 год. 20 жовтня 2026 року, однак не з`явився в судове засідання.

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ «Пономарьов проти України №3236/03 від 03 квітня 2008 року).

За таких обставин справу слід розглянути без його участі за наявними матеріалами.

В матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця Гуляйпільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області № 46646205 від 31.03.2019, згідно якої встановлено тимчасове обмеження боржника – ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно виконавчого листа №3151731/14-ц, виданого 05.02.2015.

Крім зазначених вище протоколу про адміністративне правопорушення, постанови державного виконавця, а також рапорту поліцейського, будь – яких інших доказових документів матеріали справи не містять.

Ч.3 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Як вбачається з відеозапису, долученого до справи, час запису 22.13.00 – 22.13.15, ОСОБА_2 вказав, що йому не відомо про обмеження його у праві керування транспортними засобами.

У справі відсутні докази того, що ОСОБА_2 належно повідомлений про встановлення йому обмеження у праві керування транспортними засобами, відсутні будь – які документи, які б свідчили, що він своєчасно та у встановлений законодавством спосіб ознайомлений з постановою державного виконавця від 31.03.2019 у виконавчому провадженні №46646205, отримував копію цієї постанови.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зі змісту ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», п.64), оскільки це буде прямим порушенням п.1 ст.6 Конвенції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо безсторонності.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.

Оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 будь – яким чином ознайомлений з постановою державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області № 46646205 від 31.03.2019, згідно якої йому встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, його вина у формі умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП не доведена, отже склад правопорушення відсутній і справа підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.126,247,251,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 Кодексу про адміністративні правопорушення України закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський