Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №444/2885/24 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 444/2885/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

Справа №444/2885/24

За участі учасників справи:

позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ;

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2 ;

відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 ;

представниці відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі об`єкту спільної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об`єкту спільної власності,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2024 до Жовківського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у якій позивач просить суд:

Провести поділ в натурі нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2726204246060 та земельної ділянки площею 1,0244 га. кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2726215346227, відповідно до ідеальних часток співвласників та за варіантом розподілу №1 згідно висновку експерта №33/24 від 17.06.2024, графічно відображеним у додатках №1, №4, №5 до висновку експерта №33/24, наступним чином:

-виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) приміщення під номером 2 - площею 127.8 кв.м., частину приміщення під номером 1 - площею 128.3 кв.м. всього 256.1 кв.м. згідно додатку N?1 до Висновку експерта N?33/24 від 17.06.2024;

-виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 47.18 м., 27.18 м., 22.77 м., 12.92 м, 11.10 м. 50.87 м., 121.99 м., 55.76 м. площею 0.5122 га, земельна ділянка N 1 згідно додатків N4, N5 до Висновку експерта N?33/24 від 17.06.2024;

-виділити в натурі ОСОБА_3 (РНОКГ НОМЕР_2 ) частину приміщення під номером 2 - площею 256.1 кв.м., всього 256.1 кв.м. згідно додатку N?1 до Висновку експерта N?33/24 від 17.06.2024;

-виділити в натурі ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_2 ) земельну ділянку наступними геометричними розмірами: 47.18 м., 27.18 м., 22.77 м., 12.92 м, 11.10 м., 52.31 м. 69.10 м., 6.15 м., 4.10 м., 58.10 м., площею 0.5122 га, земельна ділянка N? 2 згідно додатків №4, №5 до Висновку експерта N?33/24 від 17.06.2024/

Позов обґрунтовує тим, що нього з відповідачем у спільній власності є по частині у нежитловому приміщенні площею 512,2 кв.м. та земельні ділянці площею 1,0244 га. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що сторони не можуть дійти згоди щодо поділу в натурі такого об`єкту нерухомості, між ними існує спір, а тому такий підлягає вирішенню судом. На замовлення позивача було здійснено висновок судового експерта, який визначив два варіанти поділу такого майна і на першому з них наполягає позивач.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 16.01.2025 накладено арешт на частину нерухомого майна та земельної ділянки належної відповідачу.

28.04.2025 до Жовківського районного суду Львівської області надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об`єкту спільної власності у якому позивач за зустрічним позовом просить суд задоволити його аналогічні вимоги як і вимог позивача за первісним позовом, зокрема виділити ту саму частину нерухомого майна та земельної ділянки, які запропоновані за варіантом розподілу №1 у висновку експерта №33/24 від 17.06.2024.

Зустрічний позов обґрунтований аналогічними фактичними обставинами справи та нормами права. Окрім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що виділення цієї частини нерухомого майна є доцільним саме йому, оскільки він вже тривалий час здійснює там підприємницьку діяльність – торгівлю будівельними матеріалами. А на частині цієї земельної ділянки ним споруджено самовільну велику нежитлову будівлю, збірно-розбірні склади, естакада та пожежна водойма, які також ним використовується.

У зв`язку із задоволенням заяв про відвід та самовідвід усім суддям Жовківського районного суду Львівської області, дана справа згідно розпорядження в.о. голови цього суду була передана 22.07.2025 до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.12.2025 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ об`єкту нерухомого майна.

14.01.2026 представником відповідача за зустрічним позовом адвокатом Сеньків А.І., через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву. В поданому відзиві зазначає, що здійснені самовільні забудови ОСОБА_3 не можуть бути враховані як підстава для виділення йому спірної частини нерухомого майна, так як таке будівництво здійснено без відповідного на те дозволу. Також вказує, що здійснення підприємницької діяльності позивачем за первісним позовом ніяким чином не вказує про необхідність виділення саме йому цієї частини будівлі, так як він здійснює таку діяльність без згоди другого співвласника і на даний час є спір щодо стягнення незаконно отриманих доходів з використання такого майна. Тому вважає, що саме первісний позов має бути задоволений судом.

Ухвалою суду від 22.01.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Сеньків А.І. у судовому засіданні підтримав первісні позовні вимоги, проти задоволення зустрічних заперечив повністю. Надав пояснення аналогічні тим, які викладені у позовній заяві та відзиві на зустрічну позовну заяву. Також пояснив, що позивач зазнає тривалий час порушення його права власності, а тому він хоче виділити свою частину у спільному майні, яке одноособово використовує відповідач ОСОБА_3 крім того, у результаті здійснення такої господарської діяльності у цій будівлі виникла пожежа, а саме майно зазнало суттєвих пошкоджень, що додатково вказує на необхідність виділення саме його довірителю спірної частини у майні.

Відповідач ОСОБА_3 та його представниця адвокат Дашинич О.Б. у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги підтримали. Зокрема вказували, що оскільки в результаті здійснених самочинних перепланувань, цей об`єкт зазнав таких змін, що фактично утворився новий, то його поділ є неможливий. Крім того, посилалися на те, що висновок експерта є не об`єктивний, так як експерт не проводив огляд приміщення, а здійснив такий по документах.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідка, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що нежитлова будівля, загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2007 та була зареєстрована за ним на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.09.2007 (том 1, а.с. 151-155).

Земельна ділянка площею 1,0244 га., кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 також належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2007 та була зареєстрована за ним на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 17.09.2007 (том 1, а.с. 156).

На даний час, ОСОБА_1 є власником частини нежитлової будівлі, загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,0244 га. кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення такого права власності у ОСОБА_1 є:

на частину - рішення Жовківського районного суду Львівської області у праві №444/2565/14 від 21.12.2018, постанови Львівського апеляційного суду від 16.10.2020 та постанови Верховного Суду від 03.08.2022 (том 1, а.с. 86-141). Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 25.04.2023 (том 1, а.с. 142, 143);

на частину - договір дарування від 20.10.2023 посвідчений приватним нотаріусом Олефіром Р.В. (том 1, а.с. 1441-146). Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав 20.10.2023 (том 1, а.с. 148).

Тобто, спірна нежитлова будівля та земельна ділянка належать сторонам у справі на праві спільної часткової власності по частині і сторони мають намір виділити частину належного їм майна в натурі, для чого звернулися до суду.

Відповідно до частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частина перша та друга статті 367 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство України дозволяє співвласнику спільної часткової власності здійснити поділ спільного майна із одночасним припиненням права спільної часткової власності.

Заперечуючи проти позову відповідач за первісним позовом та його представниця вказували на неможливість такого поділу спірного майна, так як у складі такого нерухомого майна наявні самочинні перепланування, що згідно практики суду касаційної інстанції унеможливлює здійснення поділу.

Вирішуючи дане питання суд виходив з наступних мотивів.

Так, дійсно за правилами ЦК України, що передбачені у частині першій статті 376 житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга зазначеної статті).

З огляду на те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно не набувається у власність особи яка його здійснила, то відповідно будь-якому захисту таке право не підлягає, в тому числі і поділу. Практика Верховного Суду щодо даного питання є сталою і послідовною, зокрема у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 361/4685/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 722/1882/16-ц, від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 279/790/18, від 17 листопада 2021 року у справі № 182/4522/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19, від 09 березня 2023 року у справі № 127/28862/21 та інші.

Водночас дискусійним та неоднозначним є питання щодо захисту прав співвласника шляхом поділу чи виділу щодо майна, яке набуто у спосіб передбачений законом, однак в подальшому зазнало реконструкцій, добудов, надбудов тощо, які здійснені без передбаченого законом дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, тобто самочинно і які не є предметом такого поділу чи виділу.

Так, у ряді постанов Верховний Суд вказує, що:

-встановивши, що спірний реконструйований будинок в установленому законом порядку не прийнятий в експлуатацію, відтак є самочинним будівництвом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання зазначеного майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ (Постанова ВС від 28.02.2025 № 405/7250/17);

-касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що внаслідок самочинного будівництва (реконструкції, прибудови) спірний будинок втратив тотожність із тим, які сторони отримали у власність, що виключає можливість задоволення позову про його поділ (Постанова ВС від 31.01.2024 № 607/4891/15-ц).

Водночас зустрічається й інший підхід Верховного Суду при вирішенні такого питання:

-судом апеляційної інстанції правильно застосовані положення статей 364, 367 ЦК України при вирішенні цього спору, оскільки вимоги позову стосувались лише виділу в натурі тієї частини будинку, яка є об`єктом права часткової власності сторін у цій справі, без об`єктів, які є самочинним будівництвом (Постанова ВС від 28.10.2020 № 2114/2-3819/11);

-разом з тим, у справі, яка переглядається, судом установлено, що при встановлені варіантів виділу частки майна в натурі, що є у спільній частковій власності, самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна експертом не враховувалися і вони не були предметом поділу (Постанова ВС від 06.11.2023 № 707/2516/18).

На переконання суду, вирішуючи означене вище питання доцільним є вдатися до аналізу здійснених реконструкцій, добудов, надбудов до майна, право власності на яке зареєстровано на легітимній підставі, зокрема чи це призвело до втрати попереднього об`єкта, чи можливо лише відбулися зміни, які не впливають на саму сутність зареєстрованого права власності.

З аналізу технічного паспорта на спірну будівлю від 09.02.2021 (том 1, а.с. 162-166) та технічного паспорта від 07.09.2026 (том 3, а.с. 52-57) можна встановити, що загальні геометричні зовнішні розміри будівлі (ширина, довжина, висота) не змінилися, а мало місце збільшення площі з 512,2 кв.м. до 809,5 кв.м. виключно за рахунок внутрішнього монтажу міжповерхового перекриття, а також відбулося перепланування внутрішніх приміщень.

У Постанові Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» визначено перелік відповідних робіт і такими зокрема є роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що виконані внутрішні роботи у спірному нерухомому майні є такими, що вимагали передбаченого законом дозволу, а тому сам факт їх виконання не може бути достатньою підставою для відмови у захисті права власності шляхом поділу.

Більше того, такі зміни у нерухомому майні, а саме міжповерхове перекриття, не є предметом поділу у даній справі, а також вони не були враховані експертом при запропонованих варіантах поділу майна, тому суд не здійснює поділ майна, яке є самочинно збудованим, а лише здійснює поділ того обсягу права власності, який зареєстрований у встановленому законом порядку.

Також, на переконання суду, у цій справі належить проаналізувати питання ким були здійснені такі роботи щодо нерухомого майна і вирішити спір з урахуванням положень статей 3 та 13 ЦК України.

Так, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 не заперечується, що такі роботи у спірному нерухомому майні виконані ним безпосередньо. Обставину здійснення ОСОБА_3 таких будівельних робіт, а також відсутність участі у здійсненні таких робіт ОСОБА_1 підтвердив і допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 . Водночас, ОСОБА_3 посилається на те, що виконання таких робіт унеможливлює реалізацію права іншого співвласника на поділ цього майна та просить суд здійснити поділ такого майна у спосіб, який просить позивач за первісним позовом.

Відповідно до частини другої та третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (Постанова ВС від 06.03.2019 № 317/3272/16-ц).

Суд вважає, що не буде відповідати вимогам щодо справедливості підхід, коли наслідком здійснення протиправних та недобросовісних дій одного учасника цивільних правовідносин, буде позбавлення права на реалізацію законного права іншого учасника цивільних правовідносин.

За таких обставин та виходячи з таких міркувань, суд дійшов висновку про можливість здійснення поділу спірного нерухомого майна. За протилежного висновку, можна було б створити умови, за яких один із співвласників може постійно здійснювати самовільні перепланування, а інший співвласник ніколи не реалізує своє право на поділ чи виділ.

Вирішуючи питання про те яким саме варіантом необхідно здійснити поділ спірного майна, суд послуговувався такими доказами та мотивами.

Висновком експерта по результатах проведення будівельно-технічної, земельно-технічної експертиз на замовлення гр. ОСОБА_1 від 17.06.2024 №33/24 доводиться (том 1, а.с. 6-25), що у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва та земельного законодавства провести реальний поділ об?єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі - літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,0244 га к.н. 4622788800:04:000:0002, на якій розташована вище вказана будівля, відповідно до ідеальних часток співвласників та - технічно можливо.

Варіанти поділу об?єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі - літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,0244 га к.н. 4622788800:04:000:0002, на якій розташована вище вказана будівля - розробити технічно можливо (визначити) відповідно до ідеальних часток співвласників та та вимог нормативно-правових актів.

Варіант розподілу №1.

Першому співвласнику ідеальної частки виділити у нежитловій будівлі літ. «А-1»: приміщення під номером 2 - площею 127,8 м2; частину приміщення під номером 1 - площею 128,3 м2. Всього: 256,1 м2. Для проведення поділу даних приміщень першому співвласнику необхідно виконати наступні будівельні роботи: влаштувати перегородку по лінії розподілу (спільно із другим співвласником 1/2 ід.ч.); влаштувати вхідну групу до приміщення під номером 2, площею 127,8 м2; влаштувати автономні індивідуальні інженерні мережі. (див. додаток до висновку № 1 -фіолетовий колір). Виділити земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 47,18 м., 27,18 м., 22,77 м., 12,92 м., 11,10 м., 50,87 м., 121,99 м., 55,76 м. - площею 0,5122 га. (див, додатки до висновку експерта №4, №5 – фіолетовий колір)

Другому співвласнику ідеальної частки виділити у нежитловій будівлі літ. «А-1»: частину приміщення під номером 2 – площею 256,1 м2. Всього 256,1 м2. Для проведення поділу даного приміщення другому співвласнику необхідно виконати наступні будівельні роботи: влаштувати перегородку по лінії розподілу (спільно із першим співвласником 1/2 ід.ч.); влаштувати автономні індивідуальні інженерні мережі. (див. додаток до висновку N? 1 - синій колір). Виділити земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 47,18 м., 27,18 м., 22,77 м., 12,92 м., 11,10 м., 52,31 м., 69,10 м., 6,15 м., 4,10 м., 58,10 м., - площею 0,5122 га. (див. додатки до висновку експерта №4, №5 - синій колір).

Варіант розподілу №2.

Першому співвласнику ідеальної частки виділити у нежитловій будівлі літ. «А-1»: частину приміщення під номером 2 - площею 63,9 м2; частину приміщення під номером 1 - площею 192,2 м. Всього: 256,1 м2. Для проведення поділу даних приміщень першому співвласнику необхідно виконати наступні будівельні роботи: влаштувати перегородку по лінії розподілу (спільно із другим співвласником 1/2 ід.ч.); влаштувати роздільні (окремі) вхідні групи на місці існуючих (спільно із другим співвласником 1/2 ід.ч.); влаштувати автономні індивідуальні інженерні мережі. (див. додаток до висновку експерта №2 - фіолетовий колір). Виділити земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 22,86 м., 19,60 м., 23,18 м., 8,37 м., 26,46 м., 9,00 м., 36,24 м., 4,98 м., 18,10 м., 20,46 м., 121,99 м., 55,76 м., - площею 0,5122 га. (див. додатки до висновку експерта №6, №7 - фіолетовий колір).

Другому співвласнику ідеальної частки виділити у нежитловій будівлі літ. «А-1»: частину приміщення під номером 2 - площею 63,9 м2; частину приміщення під номером 1 площею 192,2 м2. Всього: 256,1 м2. Для проведення поділу даних приміщень другому співвласнику необхідно виконати наступні будівельні роботи: влаштувати перегородку по лінії розподілу, (спільно із першим співвласником 1/2 ід.ч.); влаштувати роздільні (окремі) вхідні групи на місці існуючих (спільно із першим співвласником 1/2 ід.ч.); влаштувати автономні індивідуальні інженерні мережі. (див. додаток до висновку експерта №2 - синій колір). Виділити земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 22,86 м., 19,60 м., 23,18 м., 8,37 м., 26,46 м., 9,00 м., 36,24 м., 4,98 м., 18,10 м., 82,71 м., 69,10 м., 6,15 м., 4,10 м., 58,10 м. - площею 0,5122 га. (див. додатки до висновку експерта №6, №7 - синій колір).

Аналіз зазначеного висновку експерта свідчить, що у будь-якому варіанті розподілу між співвласниками нежитлової будівлі та земельної ділянки розмір їхньої площі буде однаковий, а також здійснення будівельних робіт щодо облаштування поділу є необхідним у обох варіантах і сторони не заперечують проти їх проведення. Єдиним, що відрізняє ці два варіанти поділу є здійснення його по горизонталі чи по вертикалі.

Обидві сторони у справі просять суд виділити їм одну й ту саму частину у приміщенні і одну й ту саму частину земельної ділянки за варіантом розподілу №1. Позивач за первісним позовом свої вимоги у цій частині мотивує тим, що відповідачем ОСОБА_3 допущено виникнення пожежі, яка пошкодила майно та могла його знищити, що доводиться Актом про пожежу та Висновком про причини виникнення пожежі (том 2, а.с. 236-246). Позивач за зустрічним позовом свої вимоги у цій частині мотивує тим, що він тривалий час здійснює діяльність з реалізації будівельних матеріалів у цій частині приміщення, а тому саме йому має бути виділено цю частину приміщення.

Проте, суд вважає, що такий поділ не узгоджуватиметься із такою загальною засадою цивільного законодавства як справедливість, оскільки сторонами не заперечується та вбачається з обставин справи, що у такій частині приміщення розташований магазин та склад, а також усі необхідні інженерні мережі, які забезпечують функціонування приміщення, тобто така частина приміщення є більш цінною за своїм призначенням та здійсненими покращеннями, що відсутнє у іншій частині приміщення.

У постанові від 17 січня 2024 року у справі № 522/17831/20 Верховний Суд вказав, що при вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ в інший спосіб.

Тому, суд вважає за необхідне, з метою вирішення спору провести поділ спірного нерухомого майна та земельної ділянки між співвласниками за варіантом №2, який запропонований експертом у висновку №33/24 від 17.06.2024, а право спільної часткової власності на таке майно припинити.

Судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору необхідно залишити за сторонами з огляду на те, що такі сплачені у однаковому розмірі (том 1, а.с. 5, том 2, а.с. 94) і обсяг задоволеної та відмовленої частини позовних вимог є однаковий.

Керуючись ст. 2, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі об`єкту спільної власності та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об`єкту спільної власності – задоволити частково.

Провести поділ в натурі нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2726204246060 та земельної ділянки площею 1,0244 га. кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2726215346227, відповідно до ідеальних часток співвласників та за варіантом розподілу №2 згідно висновку експерта №33/24 від 17.06.2024, графічно відображеним у додатках №2, №6, №7 до висновку експерта №33/24, наступним чином:

Виділити в натурі співвласнику ОСОБА_1 частину приміщення під номером 2 - площею 63,9 м2; частину приміщення під номером 1 - площею 192,2 м., а всього: 256,1 м2.

Для проведення поділу даних приміщень співвласнику ОСОБА_1 необхідно виконати наступні будівельні роботи: влаштувати перегородку по лінії розподілу (спільно із співвласником ОСОБА_3 ); влаштувати роздільні (окремі) вхідні групи на місці існуючих (спільно із співвласником ОСОБА_3 ); влаштувати автономні індивідуальні інженерні мережі. (див. додаток до висновку експерта №2 - фіолетовий колір).

Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 22,86 м., 19,60 м., 23,18 м., 8,37 м., 26,46 м., 9,00 м., 36,24 м., 4,98 м., 18,10 м., 20,46 м., 121,99 м., 55,76 м., - площею 0,5122 га. (див. додатки до висновку експерта №6, №7 - фіолетовий колір).

Виділити в натурі співвласнику ОСОБА_3 частину приміщення під номером 2 - площею 63,9 м2; частину приміщення під номером 1 площею 192,2 м2, а всього: 256,1 м2.

Для проведення поділу даних приміщень співвласнику ОСОБА_3 необхідно виконати наступні будівельні роботи: влаштувати перегородку по лінії розподілу, (спільно із співвласником ОСОБА_1 ); влаштувати роздільні (окремі) вхідні групи на місці існуючих (спільно із співвласником ОСОБА_1 ); влаштувати автономні індивідуальні інженерні мережі. (див. додаток до висновку експерта №2 - синій колір).

Виділити ОСОБА_3 земельну ділянку з наступними геометричними розмірами: 22,86 м., 19,60 м., 23,18 м., 8,37 м., 26,46 м., 9,00 м., 36,24 м., 4,98 м., 18,10 м., 82,71 м., 69,10 м., 6,15 м., 4,10 м., 58,10 м. - площею 0,5122 га. (див. додатки до висновку експерта №6, №7 - синій колір).

Припинити право спільної часткової власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2726204246060.

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 1,0244 га. кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2726215346227.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі об`єкту спільної власності та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об`єкту спільної власності – відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді від 16.01.2025, діють протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Т.І. Котормус