Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №333/8359/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8359/26

Провадження №2/333/5868/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі за текстом - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 882, 50 грн., а також понесений судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 6 500, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 45825645 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначав, що відповідачка пройшла ідентифікацію через систему BankID НБУ, після чого отримала кредитні кошти на власний банківський картковий рахунок.

Відповідно до умов Договору № 45825645 від 15.01.2026 року позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 1 000,00 грн. строком на 14 днів (з 15.01.2026 року по 28.01.2026 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,25 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,5% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 105,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий (платіж проведено не по реквізитам, а через платіжну систему). Грошові кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 21 882,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 777,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 105,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В подальшому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і за договором кредиту №45825645 від 15.01.2026 до відповідачки.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 07.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.

Також дані РНОКПП відповідачки внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує їй можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».

Судом здійснено підписку відповідачки на отримання процесуальних документів на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «ухвала про відкриття провадження» від 07.08.2026 по справі №333/8359/26, а також прикріплені до нього файли було надіслано 07.08.2026 року одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет. Крім того документ в електронному вигляді «ухвала про відкриття провадження» від 07.08.2026 року було надіслано відповідачці на її електронну пошту, про що також свідчить довідка про доставку електронного листа. Відзиву на позов або будь-яких інших заяв чи клопотань суду не надала.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідачки, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.

Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 15.01.2026 року між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45825645. Договір укладено в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «70051», тобто договір укладено у порядку Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п 2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно з розділом 2 (п.2.2.) Договору сторони узгодили такі умови кредитування: сума кредиту - 1 000,00 грн.; строк кредитування/строк договору - 14 днів; процентна ставка/день 0,250% (фіксована); комісія за надання кредиту 10,50% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 105,00 грн.); дата надання кредиту: 15.01.2026 року; дата повернення кредиту (останній день) - 28.01.2026 року; денна процентна ставка - 1,000% в день; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) - 4% в день; пеня - 4% на день.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, наданою позивачем, клієнт ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України; номер договору - 45825645; одноразовий ідентифікатор - 70051; час відправки ідентифікатора позичальнику - 15.01.2026 19:58:38; електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатори - ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від privatbank за згодою відповідача персональні дані останньої в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори.

Відповідно до кредитного договору відповідачкою у розділі юридичні адреси та реквізити сторін зазначено, її персональні дані, зокрема номер її електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 ; номер мобільного телефону - НОМЕР_3 , тощо.

Як вбачається з довідки ТОВ «Європейська платіжна система» вих.№ КД-000098077 від 04.06.2026 року компанія підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 року, укладеного між Установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжних операцій: 15.01.2026 року; номер платежу 6354030d-98d8-452a-b109-604f6ea55a2d; сума 1000,00 грн.; отримувач Шаталова Яна - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, виготовленого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 20.05.2026 року, заборгованість за договором № 45825645 від 15.01.2026 року складає 21 882,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 777,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 105,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Також судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №45825645 від 15.01.2026 р

Згідно з п.2.1.3. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог).

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором кредиту №45825645 від 15.01.2026 у сумі 21 882,50 грн.

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Фінпром Маркет» за договором позики № 45825645 від 15.01.2026 за період з 19.05.2026 по 22.06.2026 заборгованість відповідачки становить 21 882,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 777,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 105,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 45825645 від 15.01.2026 підписаний відповідачкою електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачкою виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах.

Зі змісту та форм Договору факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про його нікчемність. Доказів того, що вказаний Договір визнаний судом недійсним, матеріали справи не містять.

Отже, до ТОВ «Фінпром Маркет» відповідно до укладеного договору правомірно перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 45825645 від 15.01.2026.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачкою. Позивачем доведено, а відповідачкою не спростовано обставини щодо укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кредитного договору № 45825645 від 15.01.2026 та належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в своєму позові позивач зазначає про те, що відповідачка отримала кредит у розмірі 1 000, 00 грн., однак просить стягнути, зокрема, заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) суму у розмірі 7 000, 00 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що тіло кредиту становить 7000, 00 грн. (15.01.2026 - 1 000, 00 грн., 18.01.2026 - 6 000, 00 грн.), однак матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що відповідачка отримала від первісного кредитора суму у розмірі 6 000, 00 грн., або що між сторонами укладалась додаткова угода щодо збільшення тіла кредиту.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 000,00 грн. та відсотками задовольнити, оскільки відповідачкою порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань, не повернуто отримані у кредит грошові кошти.

Щодо стягнення комісії.

Під час укладення кредитного договору № 45825645 від 15.01.2026 року відповідачка була ознайомлена з його умовами, висловила своє волевиявлення шляхом підписання договору, проти положень вказаного договору, умовами якого передбачено сплату комісії за надання кредиту, не заперечувала, дійсність договору не оспорювала.

Тому, суд доходить висновку, що передбачена умовами кредитного договору одноразова комісія у сумі 105,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими у період дії воєнного стану позичальника звільнено від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідачки пені/неустойки у розмірі 14 000,00 грн. за кредитним договором № 45825645 від 15.01.2026 року не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 1000, 00 грн., нарахованими відсотками та одноразовою комісією, тоді як вимога про стягнення пені та заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000, 00 грн. задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 1 882, 50 грн.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 21 882, 50 грн. задоволено вимоги на суму 1 882, 50 грн., тобто на 8,60%, то з відповідачки на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 228 грн. 97 коп.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною четвертою ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: Договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026 року, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, що є додатком № 1 до вказаного договору; витягом з Акту №2-ФП від 12.06.2026 року, що є додатком № 2 до вказаного договору, в якому зазначено детальний опис наданих послуг в даній справі та їх вартість, яка становить 4 500, грн.; платіжною інструкцією № 850022336.1 від 12.06.2026 року про оплату послуг правничої допомоги.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає підтверджену суму понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500, 00 грн. замість заявленої 6 500, 00 грн.

Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 387, 00 грн. (4 500, 00 грн. х 8,60%).

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за договором надання коштів у кредит №45825645 від 15.01.2026 року в розмірі 1 882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) судовий збір в розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 97 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 387 (триста вісімдесят сім) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 20.10.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська