Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №736/522/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 736/522/26Головуючий у 1 інстанції Пархомчук Т. В.

Провадження № 33/4823/839/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Прачук О.В.,

за участі: захисника Халупко В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Халупко С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Місцевим судом встановлено, що 06 березня 2026 року об 11:16 год в м. Корюківка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SUZUKI, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARHK-0087, проба позитивна – 0.5 ‰.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що місцевий суд не забезпечив всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, у тому числі, не врахував докази, які спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апелянт зазначає, що працівниками поліції не зазначено та не доведено законної підстави для зупинки транспортного засобу; відсутні документи, які підтверджують належний технічний стан приладу Драгер; ОСОБА_1 не вручалось направлення до медичного закладу для проходження огляду, а зазначений працівниками поліції єдиний ознак алкогольного сп`яніння – запах алкоголю, не може бути підтверджений відеозаписом. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд на стан сп`яніння мав проводитись посадовою особою Військової служби правопорядку.

3. Позиції учасників судового провадження.

В ході апеляційного розгляду захисник Халупко В. М. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 607577 від 06.03.2026, 06 березня 2026 року об 11:16 год в м. Корюківка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SUZUKI, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARHK-0087, проба позитивна – 0.5 ‰.

Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

Як вбачається з роздруківки приладу «Драгер 6820», результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,5 проміле.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з метою перевірки законності ввезення транспортного засобу з-за кордону, оскільки автомобіль має іноземні номери. Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено. Водій пояснив, що вживав спиртні напої напередодні. Оскільки у ОСОБА_1 були явно виражені ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився; результат огляду - 0,50 проміле. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп`яніння та незгоди щодо отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього, поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення та ознайомив водія з його змістом.

Згідно положень п. 7 Інструкції у працівників поліції виникає обов`язок направити водія на огляд до медичного закладу лише у разі відмови особи проходити огляд на місці зупинки або у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.

Тобто саме водій має висловити свою незгоду щодо результатів. Діюче законодавство не передбачає обов`язку працівників поліції, за відсутності будь-яких заперечень з боку водія щодо результатів тестування, наполегливо дізнаватись чи все-таки згоден водій з таким результатом.

Щодо посилань захисту на вказівку лише однієї ознаки алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, що неможливо зафіксувати на відео, слід зазначити, що перелічені п. 3 Інструкції ознаки алкогольного сп`яніння не обов`язково мають бути наявні всі одночасно. Достатньо лише однієї ознаки як підстави для пропозиції пройти відповідний огляд.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду, передбачену ст.266-1 КУпАП, є непереконливими.

Так, відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення зокрема правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1).

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.2).

Отже, аналіз положень ст.ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а застосовуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Таким чином, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами не під час безпосереднього виконання обов`язків військової служби на дорогах загального користування здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП.

Матеріали справи та апеляційної скарги не містять доказів (наказів, бойових розпоряджень, інших службових документів) того, що у визначений у протоколі час ОСОБА_1 безпосередньо виконував обов`язки військової служби.

Отже, посилання захисника на те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не поліцейським, є помилковим.

За таких обставин, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння правомірно здійснювався поліцейськими в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а дії останнього вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання захисника на відсутність документів, які підтверджують належний технічний стан приладу Драгер, не знаходять свого підтвердження, оскільки на запит суду першої інстанції відділ поліції надав всі інструкції та сертифікати на вказаний прилад.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання ним уникнути передбаченої законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

5. Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП. Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Халупко С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Прачук