Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №591/7013/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/7013/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/1593/26Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Маховика Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Маховика Романа Васильовича на постанову судді Зарічного районного суду м Суми від 18.09.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Зарічного районного суду м Суми від 18.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 27 травня 2026 року о 22 год 21 хв в м. Суми по площі Покровській, 2, керував транспортним засобом – автомобілем ГАЗ 32213-418, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1352 від 28 травня 2026 року, чим порушив п. 2.9а ПДР України .

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Маховик Р.В., в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях його підзахисного.

В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння 27.05.2026 о 22:21 у м. Суми по вул. Покровській. Водночас протокол про адміністративне правопорушення складено 04.06.2026, тобто через декілька днів після події.

Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира 4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , 27.05.2026 з 22:00 до 24:00 ОСОБА_1 виконував службове завдання з підвезення продуктів харчування та питної води до СП «ЛИПА» автомобілем ГАЗ 32213. Отже, на момент події він виконував бойове розпорядження як військовослужбовець Збройних Сил України. Однак суд не надав належної оцінки статусу ОСОБА_1 , характеру виконуваного ним завдання та правовим наслідкам цих обставин.

Зазначає, що було порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 виконував бойове розпорядження, а тому необхідно було встановити, чи дотримано передбаченого законом порядку проведення огляду та чи мала уповноважена особа відповідні повноваження, оскільки стаття 266-1 КУпАП передбачає спеціальний порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння за обставин, визначених цією статтею.

Крім того, висновок медичного огляду від 28.05.2026 № 1352, потребує перевірки на допустимість, оскільки не містить дати складання акту медичного огляду, на підставі якого його видано.

Як убачається з витягу з бойового розпорядження, ОСОБА_1 керував транспортним засобом не з особистих мотивів, а під час виконання службового завдання із забезпечення військовослужбовців продуктами харчування та питною водою. За таких обставин суд мав оцінити характер і невідкладність завдання, умови його виконання, значення перевезення для забезпечення підрозділу та можливість виконання завдання іншими засобами.

Зазначає, що без належного дослідження зазначених обставин неможливо зробити обґрунтований висновок щодо наявності або відсутності крайньої необхідності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Маховик Р.В. апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній. Просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Маховика Р.В., свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтями 251, 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а висновки суду повинні ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

З матеріалів справи вбачається, що постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з того, що він, керував транспортним засобом – автомобілем ГАЗ 32213-418, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1352 від 28 травня 2026 року.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя місцевого суду виходив із того, що наданими матеріалами справи підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому суд послався на протокол про адміністративне правопорушення від 04 червня 2026 року серії ЕПР1 № 683529, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» із показником 0,36 проміле, акт огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, висновок медичного огляду № 1352 від 28 травня 2026 року, довідку щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, а також відеозапис події. Суд зазначив, що сукупність цих доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наявність у нього ознак сп`яніння та дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду. Водночас суд відхилив доводи сторони захисту щодо дій в умовах крайньої необхідності, оскільки не було наведено достатніх доказів невідкладності виконання службового завдання та неможливості усунення відповідної небезпеки іншими засобами. Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ст. 266-1 КУпАП, зазначивши, що огляд водія транспортного засобу належить до повноважень працівників поліції відповідно до ст. 266 КУпАП, а відеофіксація огляду виключала обов`язковість присутності свідків. З огляду на наведене суд визнав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для врахування обставин, на які посилалися ОСОБА_1 та його захисник, оскільки такі обставини були підтверджені належними доказами, які містилися в матеріалах справи на час розгляду справи судом першої інстанції.

Так, матеріали справи містять копії посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 ; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 , згідно якого молодший сержант ОСОБА_1 призначений на посаду командира взводу матеріально-технічного забезпечення 4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 з 22 січня 2026 року; витягу з бойового розпорядження командира 4 батальну територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , згідно якого командиру взводу матеріально- технічного забезпечення з 22.00 год. 27.05.2026 по 24.00 год. 27.05.2026 здійснити підвіз продуктів харчування та питної води до СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Переміщення здійснити автомобілем ГАЗ 32213 вн НОМЕР_1 , водій – командир взводу матеріально технічного забезпечення сержант ОСОБА_1 (а.с.23-25).

Отже, зазначені документи містять конкретні відомості щодо статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, характеру виконуваних ним обов`язків та, що має істотне значення для правильного вирішення цієї справи, часу їх виконання саме з 22.00 год 27.05.2026 по 24.00 год. 27.05.2026 год.

Зазначені відомості узгоджуються і з поясненнями самого ОСОБА_1 відповідно до яких на момент зупинки транспортного засобу він виконував бойове розпорядження командира військової частини.

При цьому суд першої інстанції на час розгляду справи мав у своєму розпорядженні наведені докази, однак належної оцінки їх змісту не надав. Зокрема, судом не наведено переконливих мотивів, з яких зазначені документи відхиляються або визнаються такими, що не підтверджують виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби в момент, коли його було зупинено працівниками поліції.

Таким чином, суд першої інстанції фактично обмежився констатацією обставин, зазначених у матеріалах справи, не надавши належної оцінки доказам сторони захисту, які безпосередньо стосуються визначення правового статусу ОСОБА_1 на момент події та характеру його діяльності. Водночас ці докази стосуються обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У суді апеляційної інстанції було допитано свідків ОСОБА_2 - заступника командира з озброєння 4 батальону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 та ОСОБА_3 - начальника групи цивільно-військового співробітництва взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , які повідомили що 27.05.2026 о 22 год. ОСОБА_1 виконував бойове розпорядження з підвозу води та продуктів харчування до СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Показання цих свідків узгоджуються з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, та дають змогу конкретизувати обставини виконання ОСОБА_1 відповідного завдання. При цьому свідки були обізнані із характером та часом виконання ОСОБА_1 відповідного бойового завдання.

У сукупності наведені докази дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 27.05.2026 у період з 22:00 год до 24:00 год виконував обов`язки військової служби, а отже, на момент зупинки транспортного засобу о 22:21 год перебував при виконанні відповідного службового завдання.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та виконують обов`язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини із застосуванням спеціальних технічних засобів та тестів.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема під час службових поїздок, а також поза межами військової частини, якщо перебування там пов`язане з виконанням покладених на них службових завдань. Отже, за наявності підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби, його огляд на стан сп`яніння повинен був здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП. Відповідна позиція узгоджується з позицією висловленою в листі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.12.2025 № 748/0/158-25.

Матеріали справи свідчать, що огляд у порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, не проводився, а адміністративний матеріал був складений працівниками Національної поліції за процедурою, встановленою для цивільних осіб.

Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Оскільки покладені в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 докази отримані з порушенням встановленого законом порядку, вони не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки апеляційного суду не впливають, тому детального аналізу не потребують.

За таких обставин у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 вересня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Маховика Романа Васильовича- задовольнити.

Постанову судді Зарічного районного суду м Суми від 18 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права .

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяБасова В. І.