Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №592/14392/26
Суддя: Соколова Н. О.
Справа №592/14392/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фоменко І. М.
Номер провадження 33/816/1617/26Суддя-доповідач Соколова Н. О.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лопаткіна Олега Вікторовича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2026, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лопаткіна О.В.,
установив:
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2026 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн, за те, що 16.08.2026 о 02.26 год в м. Суми по вул. Засумська, буд. 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та прослідувати до медичного закладу КНП СОР ОКМЦНЗ у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Лопаткін О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.
В обґрунтовування апеляційних вимог, захисник зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Захисник звертає увагу суду на той факт, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не називаючи наявних у нього ознак алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповів відмовою, після чого працівниками поліції не було запропоновано йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, його не було доставлено до лікарні, а наявне у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на проходження огляду в медичному закладі не містить прізвища, ім`я, по-батькові та підпису посадової особи Управління патрульної поліції в Сумській області.
Крім того, апелянт вказує, що працівниками поліції не сформульовано суті звинувачення ОСОБА_1 , а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом”.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
На думку судді апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: протоколу ро адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 746850 від 16.08.2026 (а.с.1), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), направлення на медичний огляд в заклад охорони здоров`я (а.с.3), рапорту поліцейського (а.с.4), довідки інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області (а.с.6), відеозапису з нагрудної камери поліцейських та відеореєстратора (а.с.7).
Дослідивши вказані матеріали, суддя апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними підтверджується факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , після встановлення особи водія, поліцейськими були у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров`я, на що останній відповів відмовою, у зв`язку з чим поліцейські повідомили, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначений відеозапис події правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а в повній мірі спростовує доводи апеляційної скарги захисника Лопаткіна О.В. щодо відсутності в матеріалах справи факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення ними можливості проходження водієм огляду на стан сп`яніння, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника і в цій частині.
Також відеозаписом спростовуються і доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не були названі виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, так поліцейські неодноразово вказували, що відчувають запах алкоголю з порожнини рота водія.
Ці відеозаписи містять усі суттєві обставини, що підлягають з`ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді, а із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю водія ОСОБА_1 реально мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги захисника про порушення працівниками поліції порядку направлення ОСОБА_1 на огляд щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія з результатами огляду або його відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу — в закладі охорони здоров`я, уповноваженому на його проведення.
При цьому факт недоставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не свідчить про порушення працівниками поліції вимог законодавства, оскільки правова оцінка таких дій має здійснюватися з урахуванням фактичних обставин події, поведінки водія, який він проходження огляду в закладі охорони здоров`я теж відмовився, як і на місці зупинки транспортного засобу.
Посилання апелянта на відсутність у направленні на проходження огляду прізвища, імені, по батькові та підпису посадової особи Управління патрульної поліції в Сумській області не є безумовною підставою для визнання всіх матеріалів справи недопустимими доказами або для закриття провадження. Такі недоліки документа підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, з огляду на їхній характер, істотність та вплив на можливість установлення обставин правопорушення.
Не заслуговують на увагу й доводи захисника про те, що працівниками поліції не було сформульовано суті обвинувачення щодо ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, дата і місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за його вчинення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Також безпідставним є твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших доказів не може підтверджувати вину особи. Відповідно до статей 251 і 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, висновками експертів, іншими документами та технічними засобами, якщо вони передбачені законом. При цьому жоден доказ не має наперед установленої сили, а його достовірність, належність і допустимість оцінюються в сукупності з усіма іншими матеріалами справи.
Посилання захисника на стандарт доказування «поза розумним сумнівом» також не свідчить про неправильність висновків суду першої інстанції, оскільки для спростування постанови суду недостатньо абстрактно послатися на цей стандарт — необхідно вказати на конкретні суперечності, істотні порушення процесуальних вимог або відсутність доказів, які підтверджують відповідні елементи правопорушення.
Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено не було.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження огляду як на місці зупинки автомобіля, так і в закладі охорони здоров`я, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів у справі був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказів, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Лопаткіна Олега Вікторовича на цю постанову без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Соколова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua