Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №751/7168/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/7168/26

Провадження №3/751/1610/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Стрижак В.П.

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бредюка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , -

В с т а н о в и в :

01.07.2026 о 10 год 27 хв в м. Чернігові по вул. Дмитра Самоквасова, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу Drager, ARСE-0238. Результат позитивний 0,27‰, з яким ОСОБА_1 погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що напередодні, увечері близько 22 год вжив два літри пива. Вранці ознак алкогольного сп`яніння не відчував, а тому сів за кермо. Під час керування транспортним засобом був зупинений працівниками патрульної поліції, при цьому останні не повідомили причини зупинки. Надалі поліцейські повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп`яніння, а саме вираженого тремтіння пальців рук, порушення мови та запаху алкоголю з порожнини рота. Пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, за результатами якого було встановлено 0,27 ‰. Спочатку з результатом огляду не погодився, оскільки з моменту вживання алкоголю минув значний час. При цьому працівники поліції не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Також зазначив, що поліцейські пояснили йому, що у разі підписання протоколу його не буде позбавлено права керування транспортними засобами, оскільки він є військовослужбовцем. Потім самостійно поїхав до лікарні, де йому повідомили, що за наявності таких залишкових показників тест нічого не покаже. Доповнив, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій та особою з інвалідністю третьої групи. Зауважив, що якщо б працівники поліції повідомили йому про те, що санкція статті передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, він наполягав би на проходженні огляду у медичному закладі, однак такої пропозиції йому не озвучували.

Захисник Бредюк О.М. у судовому засіданні звернув увагу суду на те, що огляд проводився за допомогою приладу «Drager», який не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держстандартом, а також є не сертифікованим приладом. У зв`язку з цим вважає, що докази, отримані за результатами проведення огляду із використанням зазначеного приладу, є недопустимими. Також захисник зазначив, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 недостовірну інформацію щодо покарання, передбаченого санкцією статті за якою складено протокол, унаслідок чого ввели його в оману, що вплинуло на його подальшу поведінку та розуміння ситуації. Вважає, що за таких обставин дії працівників поліції були протиправними, незаконним та такими, що фактично спонукали особу до визнання результату. З огляду на зазначене, просив закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного прапопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707641;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager - ARСE - 0238 та результатами тестування, відповідно до яких проба позитивна 0,27‰, з результатом погодився;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу від 01.07.2026, відповідно якого зазначено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови;

- рапортом поліцейського взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу;

- відеозаписом, що міститься на доданому до протоколу оптичному диску, відповідно якого 01.07.2026 о 10.27 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування поліцейським о 10.30 год виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер. Результат виявився позитивним і водій погодився з ним. Пояснив, що напередодні вживав пиво у кількості 2 літрів. Надалі поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області ОСОБА_2 пояснив, що під час несення служби, рухаючись по вул. Самоквасова, 6 у м. Чернігові, було зафіксовано, що водій транспортного засобу рухався з порушення правил безпеки. У зв`язку з цим транспортний засіб було зупинено на підставі ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та порушення мови. Також поліцейський пояснив, що відповідно до вимог спільного наказу МОЗ України та МВС України № 1452/735 водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager». За результатами огляду проба позитивна - 0,27 ‰. Із результатом огляду водій погодився. За результатами проведеного огляду було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення для проходження медичного огляду на стан сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я - ЧОПНЛ. Щодо обставин роз`яснення водієві його прав та положень законодавства про відповідальність за ст. 130 КУпАП поліцейський пояснив, що права та обов`язки останньому роз`яснював його напарник, у зв`язку з чим йому невідомо, з яких джерел водій отримав інформацію про те, що військовослужбовців можуть не позбавляти права керування транспортними засобами. При цьому поліцейський зазначив, що рішення про позбавлення права керування транспортними засобами ним не приймається, оскільки він лише виявляє та документує адміністративне правопорушення і складає відповідні матеріали. Крім того, поліцейський вказав, що рішення щодо згоди з результатом огляду приймає сам водій.

Доводи сторони захисту про незаконну зупинку транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки зупинку транспортного засобу здійснено на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджується рапортом та відеозаписом.

Крім того, указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. Воєнний стан це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеженням конституційних прав громадян. Тому правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу і, в разі потреби, застосовувати силу, спецзасоби чи вогнепальну зброю.

Оцінюючи доводи захисника щодо порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення містяться у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та Інструкції, затвердженій наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Разом з тим, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився на його проведення. Огляд проведено за допомогою спеціального технічного засобу Drager, за результатами якого встановлено наявність алкоголю у видихуваному повітрі в концентрації 0,27‰.

При цьому, ОСОБА_3 погодився із зазначеним результатом. Об`єктивних даних про те, що після проведення огляду він вимагав проведення повторного огляду або огляду в закладі охорони здоров`я, матеріали справи не містять.

Посилання захисника на те, що поліцейським не було роз`яснено водієві порядок проходження медичного огляду у разі незгоди з результатом огляду, не спростовує встановлених судом обставин. Чинним законодавством передбачено обов`язок поліцейського направити водія до закладу охорони здоров`я саме у випадку його незгоди з результатами огляду, тоді як у даному випадку така незгода ОСОБА_1 після отримання результату 0,27 ‰ не була висловлена.

Таким чином, суд не встановив порушень працівниками поліції порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП, які б давали підстави вважати результати огляду недійсними. Результат огляду 0,27 ‰, зафіксований спеціальним технічним засобом, у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема відеозаписом, є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також слід зазначити, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, якою передбачено єдиний вид стягнення, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що позбавляє суд можливості застосовувати більш м`яке стягнення, ніж визначено санкцією цієї статті.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст постанови суду складено 16.10.2026.

Суддя: Н.В. Маслюк