Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №581/767/26 — Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/767/26

Провадження № 1-кп/581/51/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в присутності прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026205510000118 від 30 вересня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Дніпропетровськ, зареєстрована та фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

29 вересня 2026 року близько 21 год 00 хв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення дій, що мають ознаки домашнього насилля, зокрема заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій з мотивів, спрямованих на приниження честі останньої. Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 та перебуваючи в положенні стоячи над потерпілою правою рукою схопив останню за волосся та ударив головою об кут груби пічного опалення.

В результаті ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесне ушкодження у виді рани на волосяній частині голови в правій скроневій ділянці Т-подібної форми з нерівними краями, покритими засохлою кров`ю, яке відповідно до висновку експерта №306 від 8 жовтня 2026 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Під час досудового розслідування 16 жовтня 2026 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог статті 471 КПК України.

19 жовтня 2026 року обвинувальний акт із угодою про примирення надійшли до суду.

Згідно із угодою про примирення сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 1 статті 125 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, примирився та попросив вибачення у потерпілої, потерпіла вибачила обвинуваченого, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, узгодили призначення покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 510 грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні судом було заслухано прокурора ОСОБА_3 , яка вказала про наявність підстав для затвердження угоди, обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнав провину у вчиненому, попросив вибачення у потерпілої, запевнив у неповторенні подібних дій, потерпілу ОСОБА_5 , яка пробачила обвинуваченого.

Всі учасники провадження просили суд затвердити угоду про примирення.

Дослідивши також матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частиною 1 статті 475 КПК України передбачено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 України, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом також роз`яснено ОСОБА_4 те, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до статті 476 КПК України потерпіла має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального і Кримінального кодексів України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення.

При перевірці умов угоди на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, розкаявся в його вчиненні.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженої міри і виду покарання. Характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

На час ухвалення вироку запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовано, клопотання про їх застосування не надходило.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 91-1 КК України, а саме, направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.

Суд вважає, що такий обмежувальний захід із покладенням обов`язку буде сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення, укладену 16 жовтня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому визначене в угоді покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 510 грн.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України направити ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 1 місяць.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за статтею 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На виконання вимог частини 6 статті 376 КПК України копію вироку після його проголошення вручити учасникам справи.

Суддя ОСОБА_1