Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №592/10528/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/10528/25

Провадження №2/592/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Корольової Ю.М.,

представника позивачки за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

у с т а н о в и в:

У червні 2025 року позивачка ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Верем`юк Д.А., звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на її користь 1/2 частину доходу від здійснення підприємницької діяльності в сумі 500 000,00 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що за час спільного шлюбного проживання сторонами був створений бізнес, здійснювалась господарська діяльність у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування, працювали продовольчі магазини. Для оптимізації процесу ведення господарської діяльності додаткові види діяльності були розподілені, продукти харчування реалізовувалися через ОСОБА_4 , а підакцизні товари (алкоголь, тютюн) через ОСОБА_3 . Основний прибуток магазинів акумулювався на розрахункових рахунках ОСОБА_4 , оскільки більшість витрат на ведення господарської діяльності проводилось з рахунків ОСОБА_3 , а надходження на її рахунки були не суттєві.

Сума грошових коштів, які ОСОБА_4 отримував в якості доходу від ведення господарської діяльності протягом 2021-2023 років, достеменно не відома, проте становить мільйони гривень щороку. Більшу частину з яких ОСОБА_4 в інтересах сім`ї не витрачав, а приховав.

Ухвалою суду від 03.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче судове засідання, витребувано докази.

У наданому відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_4 адвокат Казміренко Л.О. просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 у повному обсязі за необґрунтованості. Відсутній дохід від здійснення ОСОБА_4 підприємницької діяльності за 2021-2023 роки, який підлягав би поділу, оскільки за виписками з банківського рахунку ОСОБА_4 витрати на підприємницьку діяльність та витрати на потреби родини за вказаний період часу перевищили його доходи на 41 380,64 грн. Саме ОСОБА_4 щомісячно протягом 2021-2022 років ніс витрати на забезпечення життєдіяльності своєї родини, відпочинок та оздоровлення, в тому числі за кордоном чотири рази протягом 2 років, на навчання дітей у кращих навчальних закладах міста Суми, на оплату зайнять та тренувань дітей в спортивних закладах міста, оплату кредиту автомобіля, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 , на особисті витрати останньої (догляд та красу), на оплату комунальних платежів за спільне використання житла всією родиною та виїзд та проживання ОСОБА_3 з дітьми в Німеччині на початку повномасштабного вторгнення. Після розірвання шлюбу питання розподілу спільно майна подружжя між сторонами було вирішено, ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_3 вартість її частки у квартирі, а бізнес був поділений таким чином, що ОСОБА_4 залишив собі для ведення своєї підприємницької діяльності торгове обладнання та товар, який перебував на орендованій площі в магазині під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 було передано у власність для ведення своєї господарської діяльності торгівельне обладнання (три вітринні холодильники для продуктів на суму біля 40000 гривень, торгові стелажі для розташування товару довжиною 6м, висотою 2,5 м приблизно на суму на суму 6000 грн), необхідна кількість товару для проведення повноцінної господарської діяльності у відкритому нею магазину продуктів, на загальну суму 150000 грн.

У відповіді на відзив представник позивачки ОСОБА_1 заперечує суму щомісячних витрат 60 000 грн, понесених ОСОБА_4 на утримання родини, навчання та розвиток дітей, яка складала 19 061 грн на місяць. Звертає увагу, що загальна сума грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 , що використовується у підприємницькій діяльності у період 2021 – 2023 роки, складає 11 313 920,87 гривень. Загальна сума видаткових банківських операцій (ведення господарської діяльності, сплата податків, заробітної плати, придбання товарів, послуг, палива, інші витрати) з рахунку ОСОБА_4 , що використовується у підприємницькій діяльності у період 2021-2023 роки складає 9 433 470,87 гривень. Загальна сума грошових коштів, знята ОСОБА_4 готівкою або перерахована на особистий рахунок у період часу 2021 – 2023 роки склала – 1 880 450 гривень. З цих коштів він витратив на утримання сім`ї протягом 2021 – 2023 років – 686 200 гривень. Дохід ОСОБА_3 від підприємницької діяльності за 2021 – 2023 роки склав 38 658 гривень. Таким чином, кожна зі сторін у справі має право отримати в порядку поділу майна подружжя суму, що складає 587460 грн (1880450 – 686200 – 38658/2 = 1174921/2).

В запереченні на відповідь на відзив представник позивача за зустрічним позовом Казміренко Л.О. просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки проведені представником позивачки ОСОБА_1 розрахунки розміру доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_4 за 2021-2023 роки є необ`єктивними та не ґрунтуються на законі. Загальна сума грошових коштів, яка була знята відповідачем або перерахована на його особистий рахунок, дійсно складає 1880450 грн, що становить по 52 234,72 грн на місяць протягом трьох років та були витрачені ОСОБА_4 в інтересах сім`ї.

У серпні 2025 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Казміренко Л.О., звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати автомобіль HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю подружжя; виділити цей автомобіль ОСОБА_3 , з якої стягнути на його користь в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частини ринкової вартості автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 в розмірі 269 540 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період шлюбу 13.05.2020 сторони за договором купівлі-продажу та кредитним договором №31390/2020 з АТ «Кредобанк» придбали автомобіль марки HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , який був оформлений на відповідачку ОСОБА_3 . Цей автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу.

Ухвалою суду від 23.09.2025 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

В заяві про збільшення позовних вимог від 07.10.2025 позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої дії адвокат Верем`юк Д.А., просить порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частину доходу від здійснення підприємницької діяльності в сумі 587460,00 грн; залишити у власності ОСОБА_3 автомобіль HYUNDAI Elantra, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши спільну сумісну власність з ОСОБА_4 ; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частину різниці між вартостями автомобілів КІА Sportage, 2017 р.в. та HYUNDAI Elantra, 2019 р.в. в сумі 40 135 грн.

Заява обґрунтована тим, що за час шлюбу сторони придбали автомобіль марки КІА Sportage, 2017 року випуску, який був зареєстрований та яким користувався ОСОБА_4 , та автомобіль марки HYUNDAI Elantra, 2019 року випуску, який був зареєстрований та яким користується ОСОБА_3 . На момент розлучення сторони визначили, що автомобілі залишаться у користуванні кожного з них. Враховуючи те, що автомобілем HYUNDAI Elantra користується ОСОБА_6 , він зареєстрований на її ім`я, а ОСОБА_4 автомобіль КІА Sportage продав після розірвання шлюбу, то найбільш раціональний поділ майна подружжя полягатиме у залишенні автомобіля HYUNDAI Elantra у власності ОСОБА_3 та стягнення на її користь з ОСОБА_4 1/2 частини різниці між вартостями автомобілів КІА Sportage та HYUNDAI Elantra, тобто 40135 грн. ОСОБА_3 не заперечує проти визначеної ОСОБА_4 вартості її автомобіля HYUNDAI Elantra в сумі 539080 гривень.

В поданій заяві від 20.10.2025 представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог позивачки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в повному обсязі, у зв`язку з незаконністю та необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 19.11.2025 призначена судова транспортно-товарознавча експертиза, на вирішення якої поставлене питання: яка ринкова вартість подібного за своїми якостями та технічними характеристиками транспортного засобу марки КІА моделі Sportage, 2017 року випуску, об`єм двигуна 1,59 літрів, бензин, пробіг 93000 кілометрів; провадження у справі зупинене до проведення експертизи.

Ухвалою суду від 26.11.2025 відновлене провадження у справі, вирішене клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 16.12.2025 уточнене призначене експертне дослідження, направлені експерту матеріали, провадження у справі зупинене.

Ухвалою суду від 12.01.2026 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 06.02.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Заслухавши представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку первісного та зустрічного позовів відповідно, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 14.02.2009, який рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.12.2023 було розірвано (т.1 а.с. 10-12, т.8 а.с. 68-69).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 (т.1 а.с. 13-14, т.8 а.с. 70-71).

З податкових декларацій про майновий стан і доходи ОСОБА_3 та розрахунків податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, вбачається, що сума чистого оподатковуваного доходу ОСОБА_3 від провадження господарської діяльності у 2021 році складала 17 823 грн, у 2022 році – 11 436,36 грн, у 2023 році – 18 760,48 грн (т.1 а.с. 17-36).

З податкових декларацій платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 вбачається, що загальна сума доходу за 2021 рік становить 2665200 грн, за 2022 рік – 3971400 грн, за 2023 рік – 4739178 грн (т.1 а.с. 79-87).

З довідки АТ «Кредобанк» та випискам по особовим рахункам з 13.05.2020 по 28.02.2022 вбачається, що 11.02.2022 ОСОБА_4 повністю виконав боргові зобов`язання за Кредитним договором №31390/2020 від 13.05.2020 (т.1 а.с. 92-105, т.8 а.с. 72-85).

З наданої ТСЦ МВС №5946 інформації на адвокатський запит від 07.08.2025 вбачається, що за ОСОБА_3 станом на 05.08.2025 зареєстрований транспортний засіб - HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску (т.8 а.с. 96).

З наданої РСЦ ГСЦ МВС в харківській, Полтавській та Сумській областях від 09.10.2025 на адвокатський запит інформації вбачається, що за ОСОБА_4 за період з 14.02.2009 по 19.12.2023 були зареєстровані наступні транспортні засоби: 16.07.2015 автомобіль CHEVROLET CRUZE, 2014 року виготовлення; 18.10.2017 перереєстрований на нового власника; 19.10.2017 автомобіль KIA SPORTAGE, 2017 року виготовлення, 23.07.2024 перереєстрований на нового власника; 12.05.2020 автомобіль HYUNDAI ELANTRA, 2019 року виготовлення, 16.09.2022 перереєстрований на нового власника (т.8 а.с. 131).

З наданої управлінням патрульної поліції в Сумській області інформації на адвокатський запит вбачається, що 29.04.2025 та 02.05.2025 черговий наряд реагування виїздив до приміщення магазину «Баул» в АДРЕСА_1 щодо конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу права власності на це приміщення (т.1 а.с. 106-107).

З копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 та фотографій вбачається, що сторони по справі мали відпочивали сім`єю в Єгипті у лютому 2021 року, в Чорногорії у червні 2021 року, в Іспанії у вересні 2021 року та у Франції (Париж) у лютому 2022 року (т.1 а.с. 109-118).

З наданої на виконання ухвали суду виписки по розрахунковому рахунку ОСОБА_4 в АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_2 вбачається, що за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 дебет складає 2716186,90 грн, а кредит 2722976,48 грн; в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 дебет складає 3946743,90 грн, а кредит 3950328,69 грн; в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 дебет складає 4650990,07 грн, а кредит 4682104,34 грн (т.1 а.с. 124 – т.7 а.с. 210).

Також з вказаної виписки вбачається, що ОСОБА_4 зняв готівкою чи перевів на особисті рахунки грошові кошти: у 2021 році на загальну суму 245600,00 грн; у 2022 році у сумі 897050,00 грн; у 2023 році у сумі 737800,00 грн.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_4 АТ КБ «ПриватБанк» вбачається зарахування грошових коштів, проведені оплати за житлово-комунальні послуги, грошові перекази на картку ОСОБА_3 (т.7 а.с. 227-т.8 а.с.38).

Згідно з висновком експерта №9/2025 від 30.12.2025 за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи, дійсна ринкова вартість подібного за своїми якостями та технічними характеристиками колісного транспортного засобу марки KIA моделі SPORTAGE, 2017 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_4 , об`єм двигуна 1,59 літрів, бензин, пробіг 93000 кілометрів, без його огляду, на підставі матеріалів цивільної справи, станом на дату проведення експертизи, фактично підтверджених доказів, як вихідних даних експертизи, станом на час проведення експертизи 25.12.2025, без урахування ПДВ, складає: 591436,00 грн (т.8 а.с. 180-228).

Згідно зі ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч.ч. 1, 2 ст.61 СК України).

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ст.70 СК України).

Одним з об`єктів права спільної сумісної власності є доходи, одержані одним з подружжя, у тому числі й від здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, які підлягають поділу між кожним з подружжя.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є: дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг); винагороди за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування, агентськими договорами (без урахування транзитних сум) (пункти 292.1, 292.3, 292.4 статті 292 Податкового кодексу України).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) звернула увагу на те, що при поділі доходу від здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем необхідно враховувати, чи був він використаний проти волі іншого з подружжя та чи використаний в інтересах сім`ї.

Судовим розглядом встановлено, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 у період 2021-2023 роки отримував дохід від здійснення підприємницької діяльності; сума грошових коштів, знятих готівкою та перерахованих на особистий рахунок з розрахункового рахунку ОСОБА_4 , що використовується у підприємницькій діяльності, становить 1880450 грн.

Водночас, вказаний дохід був у володінні подружжя під час шлюбу, отже сторони мали можливість та право розпорядитися ними спільно за взаємною згодою; а доказів того, що чоловік використав кошти, отримані від підприємницької діяльності, не в інтересах сім`ї позивачкою за первісним позовом не надано.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постанові від 01.03.2023 у справі № 359/10855/19 (провадження № 61-881св23).

З огляду на задокументований дохід від здійснення підприємницької діяльності за 2021-2023 роки ОСОБА_3 у сумі 48 019,84 грн та ОСОБА_4 у сумі 11 375 778 грн, саме колишній чоловік ніс витрати на забезпечення життєдіяльності своєї родини, відпочинок та оздоровлення, в тому числі за кордоном, навчання та розвиток дітей тощо.

Твердження сторони позивачки за первісним позовом з приводу того, що кошти акумулювались ОСОБА_4 , в зв`язку з чим він мав змогу сплатити ОСОБА_3 28 000 доларів США за її частку у квартирі, будь-якими об`єктивними відомостями не підтверджені. Також суд бере до уваги пояснення представника позивача за зустрічним позовом з приводу того, що саме з метою вирішення питання розподілу нерухомого майна ОСОБА_4 продав належний йому автомобіль та брав кошти у борг.

У відповідності до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 295/98/21 (провадження № 61-4943св23, положення статей 355, 368, 369 ЦК України, статей 60, 65 СК України визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, зокрема, грошовими коштами, а саме те, що чоловік та дружина розпоряджаються таким майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні правочинів одним з подружжя. Отже помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що частина доходу ОСОБА_1 у розмірі 2 065 071,13 грн була знята ним з банківських рахунків у готівковій формі та використана або збережена без відома дружини і не в інтересах сім`ї, а тому ці кошти підлягають поділу між сторонами.

Оскільки позивачка за первісним позовом не довела обґрунтованості вимоги про стягнення 587460,00 грн доходу колишнього чоловіка від здійснення ним підприємницької діяльності, не довела використання цього доходу не в інтересах сім`ї, ця позовна вимога ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог сторін стосовно автомобілів марки КІА Sportage, 2017 року випуску, та марки HYUNDAI Elantra, 2019 року випуску.

Так, під час судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_4 у період перебування у шлюбі з ОСОБА_3 придбав автомобілі: KIA моделі SPORTAGE, 2017 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ; моделі HYUNDAI Elantra, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

Факт належності вказаних автомобілів до об`єктів спільної сумісної власності сторонами не заперечується.

Сторони також вважають за можливе при поділі вказаного майна залишити транспортний засіб марки HYUNDAI Elantra, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , у власності позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 .

Водночас автомобіль КІА Sportage, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , був відчужений ОСОБА_4 23.07.2024.

Щодо вартості спірних автомобілів, то заявлена позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 вартість автомобіля HYUNDAI Elantra в сумі 539 080 грн визнана відповідачкою ОСОБА_3 , а вартість автомобіля моделі KIA SPORTAGE визначена експертом і складає 591 436 грн

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц вказала, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Отже, з врахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду вимоги ОСОБА_4 про визнання легкового автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя задоволенню не підлягають.

Як вже було зазначено вище, сторони дійшли згоди щодо вартості спірних автомобілів та стосовно того, щоб автомобіль HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , залишився у власності ОСОБА_3 . Різниця між вартістю автомобіля КІА Sportage, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , який було відчужено ОСОБА_4 , та автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2019 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , становить 52 356 грн (591 436-539 080), відповідно половина складає 26 178 грн.

ОСОБА_3 ставить питання зобов`язати ОСОБА_4 сплатити їй 40 135 грн - частини різниці у вартості вказаних автомобілів.

Способи захисту цивільних справ та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 71 СК України, зокрема, визначає, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними; присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

За таких обставин. суд вважає за можливе часткового задовольнити вимоги ОСОБА_3 у спосіб стягнення з ОСОБА_4 на її користь 26 178 грн грошової компенсації частини різниці вартості спірних автомобілів.

Відтак, вимоги первісного позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_4 частини доходу від здійснення підприємницької діяльності, сплачений судовий збір при зверненні з позовом до суду у сумі 5 000 грн (т.1 а.с. 1) залишається за нею.

Враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_3 та за зустрічним позовом ОСОБА_4 щодо залишення у власності ОСОБА_3 автомобіля HYUNDAI Elantra та стягнення різниці між вартості автомобілів задоволені частково, то на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 підлягає стягненню 643 грн (т.8 а.с.109), а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 1 348 грн (т.8 а.с. 62).

Враховуючи наявність між сторонами взаємного обов`язку щодо відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, суд у відповідності до вимог ч.10 ст.141 ЦПК України вважає за потрібне провести зустрічне зарахування таких сум та стягнути різницю між ними з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у розмірі 705 грн (1 348-643).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273, 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя залишити у власності ОСОБА_3 автомобіль HYUNDAI Elantra, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

В порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 26 178 грн гривень грошової компенсації частини різниці вартості автомобілів КІА Sportage, 2017 р.в. та HYUNDAI Elantra, 2019 р.в.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та користь ОСОБА_4 понесені витрати на сплату судового збору у сумі 705 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивачка за первісним позовом/відповідачка за зустрічним: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА