Додаткове рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №346/5167/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/5167/25

Провадження № 22-з/4808/115/26

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В.М., Максюти І. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Семків-Тачинської Оксани Любомирівни про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 через свого представника Юркевич Х.М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання дитини задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , за рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2019 року по справі №346/5560/19 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1200 грн на 2500 грн, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення, позиції інших учасників справи

05 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Семків-Тачинська О.Л. через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 5750 грн.

Заява обґрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу від 24 червня 2026 року відповідач заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що остаточний розрахунок подасть протягом п`яти днів після ухвалення постанови. До відзиву долучено договір про надання правничої допомоги, акт наданих послуг, детальний опис робіт, рахунок-фактуру та ордер. Оскільки постановою апеляційного суду позов задоволено на 50 % і витрати позивачки розподілено пропорційно, заявник вважає, що на тих самих підставах має право на відшкодування власних витрат.

Вказує, що за договором № 93-22/06/2026 від 22 червня 2026 року та актом від 2 жовтня 2026 року вартість правничої допомоги становить 11 500 грн. Представник ОСОБА_1 зазначає, що оплата послуг дружиною відповідача не перешкоджає їх відшкодуванню відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України. Також посилається на фінансовий стан відповідача: інвалідність III групи, відсутність інших задекларованих доходів, крім соціальних виплат та утримання малолітньої дитини.

З огляду на викладене представник відповідача просить стягнути з позивачки на користь відповідача 5 750 грн витрат на професійну правничу допомогу, що становить 50 % від їх загальної суми.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Юркевич Х.М. подала заперечення на вказану заяву. Зазначає, що під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти збільшення розміру аліментів, посилаючись на інвалідність III групи, онкологічне захворювання, необхідність лікування, відсутність інших доходів, крім соціальної допомоги, та утримання малолітньої доньки 2024 року народження. Водночас залучення відповідачем двох представників для захисту своїх інтересів та оплата їхніх послуг, зокрема на загальну суму 11 500 грн під час апеляційного розгляду, на думку позивачки, свідчать про його платоспроможність. Позивачка вважає несправедливим покладення цих витрат на неї, оскільки апеляційну скаргу вона подала з метою забезпечення найкращих інтересів спільної дитини.

Вказує, що з акта приймання-передачі наданих послуг від 02 жовтня 2026 року вбачається, що вартість фактично наданих адвокатом послуг становить 5 100 грн, тоді як загальна сума визначена в розмірі 11 500 грн. Вважає, що зі змісту документа неможливо встановити порядок розрахунку вартості послуг, що, на думку позивачки, свідчить про необґрунтованість заявлених витрат та відсутність належного і допустимого підтвердження їх розміру.

З огляду на обсяг і характер наданої правничої допомоги представник Баришнікової О.Б. вважає витрати недоведеними та просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Семків-Тачинська О.Л. подала відповідь на заперечення. Вважає, що висновок позивачки про платоспроможність відповідача ґрунтується на припущеннях. При цьому сама позивачка скористалася платними послугами адвоката та стягнула з відповідача 5 000 грн витрат на правничу допомогу.

Вказує, що заявлені витрати в розмірі 11 500 грн стосуються послуг одного адвоката - О. Л. Семків-Тачинської, а тому залучення двох представників не вплинуло на їх розмір. Оплата послуг адвоката сама собою не свідчить про розмір доходів відповідача та не спростовує досліджених судом доказів його майнового стану.

Щодо зауважень до акта приймання-передачі послуг від 2 жовтня 2026 року представник відповідача пояснює, що в ньому зазначено перелік послуг, витрачений час і погодинну ставку, а сума 5 100 грн виникла через технічну описку в пункті 2 акта: замість вартості послуги за п`ять годин роботи (8 000 грн) помилково зазначено погодинну ставку 1 600 грн. Для усунення цієї описки відповідач долучає уточнений акт. Оплату 10 000 грн підтверджено квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 2 жовтня 2026 року, а решта 1 500 грн підлягає сплаті до 15 листопада 2026 року. Зауважує, що відшкодуванню підлягають як сплачені витрати, так і суми, які сторона зобов`язана сплатити за договором.

На думку відповідача, позивачка не довела неспівмірності заявлених витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг і витраченим часом. Витрати в розмірі 11 500 грн за 8 годин 30 хвилин роботи вважає розумними, а їх необхідність зумовлена поданням позивачкою апеляційної скарги. Також вважає, що відшкодування судових витрат покладається на позивачку як сторону у справі та не порушує права дитини на утримання.

Оскільки постановою апеляційного суду від 22 вересня 2026 року позовні вимоги задоволено на 50 % і в цій пропорції розподілено судові витрати позивачки, відповідач просить застосувати аналогічний підхід до його витрат, що відповідає принципу рівності сторін, відхилити заперечення позивачки та ухвалити додаткову постанову про стягнення з неї 5 750 грн витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача.

Правове обґрунтування та висновки апеляційного суду за результатами розгляду заяви

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів уважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно доч.1, 3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Семків-Тачинська О.Л. просила стягнути з ОСОБА_2 на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду ухвалено 22 вересня 2026 року. Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу представник Левицького І.В. подала через систему «Електронний суд» 05 жовтня 2026 року, тобто в строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Наявність договірних відносин між адвокатом Семків-Тачинською О.Л. та ОСОБА_1 підтверджується договором про надання правової допомоги та представництво інтересів №93-22/06/2026 від 22 червня 2026 року.

Пунктом 4.2. передбачено, що у випадку досягнення позитивного результату на користь клієнта, останній зобов`язується сплатити адвокату грошову винагороду у сумі 19 500 грн, визначену договором, якщо така винагорода визначалась.

Згідно з акта приймання-передачі наданих послуг від 02.10.2026 адвокатом Семків-Тачинською О.Л. було надано послуги: ознайомлення з текстом апеляційної скарги, аналіз доводів скаржника та матеріалів справи вартістю 2 000 грн, підбір, аналіз актуальної судової практики Верховного Суду, складання та технічне оформлення відзиву з детальним спростуванням пунктів обґрунтування скаржника 5 год. – 1600 грн, підготовка та подання доказів клопотання про долучення доказів та заяви про стягнення судових витрат – 30 хв. – 500 грн, аналіз постанови від 22.09.2026, складання заяви про ухвалення додаткового рішення та остаточного розрахунку 1 год. – 1000 грн. Вартість послуг визначено за ставкою 1000 – 1600 грн за 1 год. Загальна вартість наданих послуг становить 11500 грн. Сплачено 10 000 гррн. Залишок у розмірі 1500 грн клієнт зобов`язується оплатити до 15.11.2026.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У змісті додаткової постанови від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) Верховний Суд дійшов висновку, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить із того, що такі витрати підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх реальності, необхідності та обґрунтованості, а їхній розмір має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт і витраченим часом.

Згідно з поданим розрахунком, до вартості послуг адвоката включено, зокрема, підбір та аналіз судової практики Верховного Суду, складання й технічне оформлення відзиву на апеляційну скаргу, за що визначено плату в розмірі 8 000 грн. Водночас аналіз змісту відзиву на апеляційну скаргу не дає підстав для висновку про здійснення адвокатом підбору та аналізу практики Верховного Суду, на що заявник посилається як на окрему складову наданої правничої допомоги.

За таких обставин вартість послуги з підбору та аналізу судової практики Верховного Суду не може бути відшкодована за рахунок іншої сторони без належного підтвердження її фактичного надання. При цьому складання та технічне оформлення відзиву на апеляційну скаргу є окремими складовими відповідного пункту розрахунку, вартість яких має оцінюватися з урахуванням фактично виконаної роботи.

Колегія суддів оцінивши подані стороною відповідача докази, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи, дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути відповідач на свою користь з ОСОБА_2 до 7500 грн, за вирахуванням вартості послуги з підбору та аналізу судової практики Верховного Суду, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу на переконання колегії суддів відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу та вчиненим процесуальним діям сторони.

Враховуючи, положення ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне застосувати принцип пропорційності. Оскільки вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 задоволено на 50 %, то сума судових витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню у суді апеляційної інстанції становить 3750 грн (7500 грн х 50%).

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Семків-Тачинської Оксани Любомирівни про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

Ухвалити у справі додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3750 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта