Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №346/2438/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2438/25

Провадження № 22-ц/4808/1601/26

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів – Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря – Шемрай Н.Б.,

учасники справи

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Коршівської сільської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 ,

на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року, ухвалене судом у складі судді Васильковського В.В.,

у справі за заявою ОСОБА_1 , особа, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Коршівської сільської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 та призначення його опікуном, в обґрунтування якої зазначив, що його рідний брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, про що свідчить довідка серія МСЕ №213552. Брат заявника відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду.

Такий постійний сторонній догляд та опіку над братом - ОСОБА_2 здійснює заявник, що підтверджується висновком ЛКК, в якому вказується, що ОСОБА_2 проживає разом із заявником - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наявне захворювання ОСОБА_2 , останній потребує опіки та постійного стороннього догляду, який і здійснює заявник – ОСОБА_1 ..

Захворювання ОСОБА_2 зумовлює необхідність його постійно рухати, робити з ним постійні вправи, обслуговувати фізіологічні потреби. ОСОБА_2 не завжди контролює свою поведінку і її наслідки, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може розуміти значення своїх дій, обмежений в спілкуванні та часто не розуміє, що йому говорять.

У зв`язку з викладеним просив суд визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити над ним опіку і призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , його опікуном.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуном задоволено частково.

Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволення решти вимог відмовлено.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 обов`язки зі здійснення над ним опіки покладено на орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Коршівської сільської ради.

Встановлено строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним до 17 червня 2028 року.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для вирішення справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у призначення опікуном заявника аргументує свій висновок тим, що заявник є особою призовного віку, отже, в період воєнного стану конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням ним бути опікуном над братом, а також наявністю в матеріалах справи доказів того, що в ОСОБА_2 є інші родичі першого ступеня споріднення, а саме мати, неможливість якою виконувати функції опікуна не обґрунтована.

Проте суд першої інстанції не взяв до уваги, що заявником було подано до суду першої інстанції медичні документи, які підтверджують, що мати заявника та ОСОБА_2 не може здійснювати опіку над хворим сином, оскільки сама за станом свого здоров`я потребує догляду, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії, наявний у матеріалах справи.

Скаржник зазначає, що ним було подано всі підтверджуючі документи з приводу того, що відсутні будь-які інші особи, які можуть здійснювати опіку над хворою особою, зокрема, було подано свідоцтва про смерть родичів першого та другого ступеню.

Звертає увагу суду, що має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Заявник був мобілізований на військову службу, проте у зв`язку із потребою у здійсненні догляду за братом - ОСОБА_2 , був звільнений з військової служби і на даний час ним було оформлено відстрочку.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що суд не взяв до уваги, що мати заявника ОСОБА_4 не може здійснювати опіку над хворим сином, оскільки сама за станом свого здоров`я потребує догляду згідно висновку лікарсько-консультативної комісії, який долучений до матеріалів цивільної справи. Суд також не взяв до уваги, що у недієздатного ОСОБА_2 відсутні будь-які інші близькі родичі, які можуть здійснювати опіку над ним.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу в межах її доводів.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги не заперечував.

У судове засідання представник Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Коршівської сільської ради не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Апеляційна скарга містить доводи щодо оскарження рішення в частині відмови призначення опікуном ОСОБА_2 заявника ОСОБА_1 . Апеляційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення в частині визнання недієздатним ОСОБА_2 , тому апеляційний суд переглядає рішення лише в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуном ОСОБА_2 заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині призначення опікуном ОСОБА_2 заявника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу опіки та піклування Коршівської сільської ради суд щодо можливості призначення заявника опікуном ОСОБА_2 винесений передчасно без дослідження всіх обстаивн справи, зокрема не проаналізовано можливість здійснювати опіку матір`ю заявника і ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Суд зазначив, що заявник є особою призовного віку, отже, в період воєнного стану конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням ним бути опікуном над братом, а також наявність у матеріалах справи доказів того, що в ОСОБА_2 є інші родичі першого ступеня споріднення –мати, неможливість якою виконувати функції опікуна не обґрунтована.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1989 року народження, є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 09.03.1989 року, Серія НОМЕР_2 від 26.12.1996 року.

ОСОБА_2 , 1989 року народження, є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕ № 213552 від 02.04.2007 року.

Заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується його паспортом та проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.03.2024 року по теперішній час Відповідно до копії Довідки про місце проживання особи без реєстрації місця проживання № 170/02-26 від 03.06.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою Коршівської сільської ради № 170/02-26 від 03.06.2024 року.

Згідно копії Висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 361/27 від 09.07.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, проживає разом з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за рівнем обмеження життєдіяльності у ОСОБА_2 наявні: обмеження самообслуговування; обмеження здатності до орієнтації; обмеження здатності до спілкування; обмеження здатності контролювати свою поведінку.

Згідно Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 10.09.2024 року ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 .

Відповідно до копії Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 05.05.2026 року, до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи непогашеної судимості немає; в розшуку не перебуває.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є здоровим,що підтверджується висновком про стан здоров`я заявника від 02.05.2025 року,

Відповідно до витягу з протоколу ЛКК № 139/4 від 20.08.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за станом здоров`я потребує нагляду.

Квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , та членам сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках,що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.06.2001 року.

Відповідно до довідки № 1193/02.1 від 12.05.2025 року, виданої Відділом обслуговування громадян № 8 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (друга група з дитинства з 04.04.1990 року довічно) в розмірі 3038 грн.

Відповідно до подання органу опіки і піклування про призначення опікуном ОСОБА_1 над його братом ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Коршівської сільської ради № 1 71 від 12.06.2025 року виконавчий комітет Коршівської сільської ради як орган опіки та піклування рекомендує призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання його недієздатним.

Судом встановлено, що батько ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта № 159 за результатами судово-психіатричної експертизи від 23.04.2026 року ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом – важкою розумовою відсталістю, що згідно МКХ-10 F 72, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересі малолітніх осіб, а також неповнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Інститут опіки забезпечує реалізацію та охорону цивільних прав і обов`язків недієздатної фізичної особи.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що визнання фізичної особи недієздатною є винятковим заходом правового характеру, який застосовується з метою захисту самої особи. Інститут опіки покликаний забезпечити повну реалізацію та охорону прав недієздатної фізичної особи шляхом покладення на опікуна обов`язків діяти в інтересах підопічного, забезпечуючи йому належні умови життя, догляд і правове представництво.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій - п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником.

За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; особа, поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Системний аналіз частини першої статті 60 ЦК, частини першої статті 300 ЦПК дає підстави для висновку, що умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною особою є наявність подання органу опіки та піклування (постанова Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23, від 05 серпня 2026 року у справі № 357/4004/25)

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У частині 1 ст.300 ЦПК України закріплено вимогу про вирішення рішенням суду питання про призначення піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно із частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Державний комітет України у справах сім`ї та молоді, Міністерство освіти України, Міністерство охорони здоров`я України і Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затвердили Правила опіки та піклування, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

За пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (див. постанову Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскарженого рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

Під час визначення опікуна важливо і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У справі, яка переглядається міститься подання Виконавчого комітету Коршівської сільської ради, відповідно до якого орган опіки та піклування рекомендує призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Коршівської сільської ради від 12.06.2025 року № 71 не містить належної мотивації щодо можливості призначення саме ОСОБА_1 опікуном над його братом. Зокрема, у ньому не наведено обставин, які б свідчили про фактичну участь заявника в житті ОСОБА_2 , наявність у заявника можливості забезпечувати реалізацію його особистих немайнових і майнових прав та інтересів, а також здатність належним чином виконувати покладені на опікуна обов`язки.

Крім того, подання не містить конкретних мотивів, з яких орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність призначення опікуном саме заявника, та не наводить відповідних фактичних даних і доказів на підтвердження такого висновку. Фактично воно зводиться до констатації можливості ОСОБА_1 бути опікуном, що саме по собі не є достатнім обґрунтуванням необхідності та доцільності його призначення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недостатню обґрунтованість подання органу опіки та піклування, оскільки воно не містить належної оцінки обставин, необхідних для вирішення питання про призначення заявника опікуном

Також орган опіки та піклування не обґрунтував можливість чи неможливість здійснення обов`язків опікуна над ОСОБА_2 його матір`ю, а послався на те, що вона хворіє, впродовж тривалого часу лікується амбулаторно та періодично стаціонарно та надала письмову згоду на призначення опікуном заявника,оскільки не спроможна за станом здоров`я та віком належно здійснювати обов`язки опікуна.

В матеріалах справи наявні медичні документи, що підтверджують про проходження ОСОБА_4 в липні, серпні 2024 року стаціонарного лікування. У висновку 80/241 від 11 травня 2026 року зазначено, що остання потребує стороннього догляду. У витягу з протоколу ЛКК №51/2 від 24 березня 2026 року зазначено, що ОСОБА_4 потребує нагляду. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю у зв`язку з чим потребує догляду та належні докази того, що за станом здоров`я остання не може бути опікуном над недієздатним сином.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані - опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Необхідність здійснення опіки над недієздатною особою визнається законодавством самостійною та поважною сімейною обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.

Сам по собі факт, що особа чоловічої статті, яка є військовозобов`язаною та перебуває на військовому обліку, не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення такої особи опікуном. Інше тлумачення призводило б до встановлення непередбаченого законом додаткового обмеження прав особи та суперечило б принципу рівності, закріпленому статтею 24 Конституції України, навіть з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану (стаття 64 Конституції України).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 (провадження № 61-9539сво25).

У вказаній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив «Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є сукупність юридичних фактів, зокрема: особа проходить військову службу за призовом під час мобілізації; військовослужбовець має обов`язок та фактичну необхідність здійснювати опіку над такою особою; відсутні інші особи, які здійснюють опіку або піклування щодо цієї недієздатної особи.».

Суд першої інстанції помилково врахував як одну із підстав для відмови у призначені заявника опікуном ту обставину, що заявник є особою призивного віку. Однак, це не впливає на правильний висновок суду про відмову у задоволенні заяви про призначення заявника опікуном.

Посилання скаржника на порушення прав недієздатного в частині не призначення опікуна є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями статей 65, 66 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду щодо покладення обов`язків опіки над ОСОБА_2 на орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Коршівської сільської ради до призначення опікуна є вірним та ґрунтується на вимогах закону.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева