Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №352/2178/26
Суддя: Малєєв А. Ю.
Справа № 352/2178/26
Провадження № 33/4808/637/26
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.
Суддя-доповідач Малєєв
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., за участю секретаря с.з. Лавринович У.М., розглянув справу за апеляційною скаргою адвоката Михайлишин Т.Ю. в інтересах ОСОБА_1 (Апелянт) на постанову Тисменицького районного суду від 24.09.2026 та
в с т а н о в и в :
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав Апелянта винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП та призначив остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень.
1.2. Згідно протоколу, 06.08.2026 року о 21:33 в с. Загвіздя, вул. Липова, 69, Апелянт керуючи автомобілем марки БМВ номерний знак НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на металевий паркан. При ДТП автомобіль та металева огорожа отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б, п. 12.1 ПДР України.
Окрім цього, 06.08.2026 року о 21:33 Апелянт, керуючи автомобілем марки БМВ, номерний знак НОМЕР_2 , покинув місце дорожньо-транспортної пригоди до якого він причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП..
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1. Судом першої інстанції безпідставно не застосовано положення ст. 22 КУпАП щодо звільнення від відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю. Поза увагою суду залишилося те, що шкоди життю та здоров`ю не завдано, водій добровільно та повністю відновив пошкоджену огорожу ще до складання протоколу, а потерпіла жодних претензій не має.
2.2. Відмову у застосуванні ст. 22 КУпАП суд необгрунтовано мотивував наявністю іншого правопорушення (за ч. 2 ст. 126 КУпАП), хоча законодавчих заборон для застосування малозначності до правопорушення за ст. 124 КУпАП немає.
2.3. У матеріалах справи щодо ст. 122-4 КУпАП наявні істотні суперечності стосовно місця вчинення правопорушення: у протоколі вказано м. Тисмениця, тоді як зібрані докази (схема ДТП, пояснення потерпілої) свідчать про подію у с. Загвіздя.
2.4. Судом неповно з`ясовано обставини справи та допущено суперечності щодо часу подій, оскільки час повідомлення на лінію «102» (21:33) використано одночасно як час зіткнення і як час залишення місця події, без належного аналізу дій водія після ДТП.
2.5. Суд першої інстанції помилково розцінив позицію захисту щодо ст. 122-4 КУпАП як прохання про закриття за малозначністю, тоді як фактично заявляється вимога про закриття провадження за відсутністю складу правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати в частині притягнення Апелянта до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, а в частині ст. 124 КУпАП — скасувати та прийняти нову постанову, якою звільнити його від відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
3. Позиції сторін в судовому засіданні апеляційного суду.
Апелянт в судове засідання не з`явився, його захисник клопотала про розгляд справи без нього. В судовому засіданні сторона захисту доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Вказала, що апелянт не оцінював пригоду як ДТП, намагався поспілкуватися з потерпілою, але її не було. Тоді, без умислу на уникнення від відповідальності покинув місце пригоди. Наступного дня, 07.08.2026 його батькові зателефонували з поліції і Апелянт прибув туди.
4. Мотиви апеляційного суду.
Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
4.1. Факт ДТП та винуватість Апелянта за ст. 124 КУпАП не заперечується.
4.2. Щодо складу ст. 122-4 КУпАП в діях Апелянта.
По-перше. Місце ДТП - АДРЕСА_1 ; місце вчинення правопорушення за ст. 122-4 КУпАП - м. Тисмениця.
Сторона захисту вважає, що в протоколі місце визначено неправильно.
Цей аргумент належить відхилити. Коли особа покидає місце ДТП, то вона зазвичай переміщується в просторі і тому місцем вчинення правопорушення може бути місце його виявлення - у цьому випадку адреса відділення поліції в м. Тисмениця, вул. К. Левицького, 4.
Те саме стосується і часу. Обов`язок залишатися на місці ДТП починається з відомого часу ДТП. Таким часом є 21.33 06.08.2026, як і указано в протоколі.
По-друге. Протокол про правопорушення має бути складений не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи. У цьому випадку дата складання протоколу - 20.08.2026. Дані про те, що особа правопорушника була встановлена раніше, відсутні. Тому доводи щодо несвоєчасного складання протоколу до уваги брати не слід.
По-третє Щодо заперечення умислу. Апелянт усвідомлював, що його діями заподіяна шкода. Намагався поспілкуватися з потерпілою, очікував 30 хв, за поясненнями сторони захисту, і тільки потім покинув місце пригоди. На переконання апеляційного суду це якраз і свідчить про умисел, адже він покинув місце пригоди свідомо, знаючи про заподіяну шкоду, всупереч приписам п. 2.10 а ПДР, і покинув його не для того, щоб з`явитися в поліцію. Незнання закону в цьому випадку від відповідальності не звільняє.
4.3. Щодо малозначності. Факти справи не дають підстав для висновку про малозначність. Апелянт не мав права керувати ТЗ (був притягнутий за ст. 126 КУпАП) - не мав належно підтверджених знань та навичок, однак сів за кермо джерела підвищеної небезпеки, вчинив ДТП, а потім ще й покинув місце пригоди. Ці обставини суд першої інстанції правомірно врахував при вирішенні цієї справи, вони прямо вказують на грубе порушення та нехтування ПДР.
5. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, суддя першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність у діях Апелянта складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладено в межах санкцій статей та з дотриманням ст. 36 КУпАП.
Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтею 294 КУпАП суддя апеляційного суду,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу адвоката Михайлишин Т.Ю. – залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду від 24.09.2026 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua