Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №175/10658/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6768/26 Справа № 175/10658/24 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Макарова М.О., Пищиди М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року у складі судді Бойко О.М.

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 10 серпня 2021 року у м. Дніпро на перехресті вулиць Пресова та О.Галеченка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Peugeot 208 д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 .

Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки, між позивачем ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06/6760564/0411/2, за умовами якого позивач взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення або втрату автомобіля Peugeot 208 д.н.з. НОМЕР_2 , власник пошкодженого транспортного засобу звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування, яке в подальшому на підставі складеного страхового акту №2300361098 від 20 серпня 2021 року здійснило на рахунок СТО виплату у розмірі 58517,40 грн.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ0098599 у ПрАТ НАСК «ОРАНТА», яке виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 38803,56 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою №22-19/1096 від 09 травня 2024 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з вирахуванням франшизи, передбаченої полісом винуватця.

З урахуванням покриття лише частини шкоди, вимушені звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 19713,84 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року позов ПрАТ «СК «Провідна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Провідна» матеріальну шкоду в порядку суброгації у розмірі 19713,84 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки за встановленим судовим рішенням виною ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність якого на час пригоди була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», яке відшкодувало позивачеві виплату страхового відшкодування у розмірі 38803,56 грн., тоді як позивачем було виплачено потерпілій особі 58517,40 грн., позивач набув право вимоги до винної особи в частині різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та сумою виплати, отриманою від ПАТ «НАСК «ОРАНТА», які відповідач у добровільному порядку не відшкодовує.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухвалені рішення допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує, що на момент дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації транспортного засобу Peugeot перевищував 7 років. Згідно із приведеним розрахунком, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Peugeot складає 40303,56 грн. (вартість відновлюваного ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 59606,40 грн., та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 40303,56 грн., а тому страхова компанія вірно визначила вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 38803,56 грн. Позивач не надав доказів, які б спростували розмір коефіцієнта фізичного зносу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Провідна» просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Судом встановлено, що 10 серпня 2021 року у м. Дніпро на перехресті вулиць Пресова та О.Галеченка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Peugeot 208 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

20 серпня 2020 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6760564/0411/2, за умовами якого ПрАТ «СК «Провідна» взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження знищення або втрату автомобіля марки Peugeot 208 д.н.з. НОМЕР_2 .

10 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу. Вартість відновлювального ремонту складає 59606,40 грн. грн. Сума страхового відшкодування 58517,40 грн. (за мінусом франшизи).

Відповідно до платіжного доручення №034997 від 20 серпня 2021 року ПрАТ «СК «Провідна» перерахувало на рахунок СТО грошові кошти в розмірі 58517,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №034997 від 20 серпня 2021 року.

Враховуючи, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого як водія була застрахована в ПрАТ НАСК «ОРАНТА» згідно полісу АТ0098599, ПрАТ «СК «Провідна» звернуло до страхової компанії із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (суброгації).

ПрАТ НАСК «ОРАНТА» за полісом АТ0098599 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 60% та з вирахуванням франшизи 1500,00 грн., перерахувало позивачу ПрАТ «СК «Провідна» страхове відшкодування у розмірі 38803,56 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 у справі № 755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20).

Враховуючи, що внаслідок виплати ПрАТ «СК «Провідна» шкоди потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді стороні, позивач набув право вимоги до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, а також відсутність інших підстав для відмови у позові, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про не надання позивачем доказів, які б спростували розмір коефіцієнта фізичного зносу, що на його думку призвело до неправильного з`ясування фактичних обставин справи, не заслуговують на увагу, скільки виплата страхового відшкодування здійснена у розмірі, відповідно до умов укладеного договору добровільного страхування транспортного засобу.

У апеляційній скарзі не наведено жодних доводів та не надано доказів порушення норм процесуального права судом при розгляду справи. Не вказано, що перешкодило відповідачу реалізувати свої процесуальні права, спростувати висновки суду першої інстанції та надати відповідні докази.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Суддя: М.О. Макаров

М.М. Пищида