Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №610/3870/24 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3870/24

Провадження № 1-кп/610/29/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), кримінальне провадження № 12023221080000040 від 18.01.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Савинці Балаклійського району Харківської області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування не встановлено, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено "Акт проголошення незалежності України", яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам президент Російської Федерації (далі – РФ) ОСОБА_6 , а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ (далі – зс РФ) на територію України.

24 лютого 2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс РФ із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в АР Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України.

Так, у громадянина України ОСОБА_5 , який з 02 березня 2022 року перебував в сел. Савинці Ізюмського району Харківської області, тобто на території, яка знаходилась під тимчасовою окупацією держави-агресора, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих функцій.

З цією метою, в червні 2022 року (більш точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на території тимчасово окупованого сел. Савинці Ізюмського району Харківської області, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації на зайняття посади завідувача сектором адміністративно-господарського відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора – так званій тимчасовій цивільній адміністрації Харківської області за адресою: Харківська область, Ізюмський район, сел. Савинці, вул. 20-ї Гвардійської дивізії, буд. 10, та в подальшому уклав трудовий договір №56-к від 23.06.2022 з представником роботодавця в особі так званого голови окупаційної адміністрації держави-агресора – тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 , що діяв на підставі наказу голови окупаційної адміністрації держави-агресора – Ізюмської тимчасової цивільної адміністрації № 002-К від 03.05.2022.

Працюючи в так званій тимчасовій цивільній адміністрації Харківської області за адресою: Харківська область, Ізюмський район, сел. Савинці, вул. 20-ї Гвардійської дивізії, буд. 10, до 08 вересня 2022 року, тобто до деокупації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області Збройними силами України, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем розташування окупаційної влади в сел. Савинці Ізюмського району Харківської області фактично виконував обов`язки зі здійснення контролю за роботою прибиральників та охоронців у приміщеннях адміністративної будівлі окупаційної адміністрації держави-агресора, проводив короткострокові наради (п`ятихвилинки), надавав робочому персоналу поради та визначав обсяги виконання робіт, час прибуття на робочі місця та час закінчення робочого дня. Також ОСОБА_5 здійснював видачу інвентарного обладнання прибиральникам для здійснення прибирання, тобто фактично виконував обов`язки на посаді, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

ІІ. Стаття (частина статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається ОСОБА_5 .

Діяння ОСОБА_5 кваліфікується за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

ІІІ. Позиція сторони захисту.

Відповідно до ст. 323 КПК України судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів досудового розслідування та суду, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений в розшук.

Враховуючи зазначені обставини, обвинувачений не був допитаний судом щодо пред`явленого йому обвинувачення. Судом здійсненні всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що до початку повномасштабного вторгнення зс РФ на територію України вона працювала у Савинській селищній раді Ізюмського району Харківської області на посаді начальника відділу комунального майна ЖКГ, благоустрою та транспорту. Під час окупації сел. Савинці ворожими військами РФ, вона перебувала в селищі та займалася забезпеченням мешканців селища ліками в якості гуманітарної допомоги. ОСОБА_5 вона знає як мешканця селища та чоловіка ОСОБА_9 , яка разом з нею працювала у Савинській селищній раді. Під час окупації селища ОСОБА_5 кілька разів приходив у селищну раду та наглядав за їхньою роботою. Також 02.05.2022 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , яка на той час виконувала обов`язки заступника незаконно призначеного голови селища, та самим незаконно призначеним головою селища Шаповалом, приїздили до неї додому та цікавилися де зберігається господарський інвентар, що перебував на балансі селищної ради. Чим саме займався ОСОБА_5 при окупаційній владі їй не відомо, проте від мешканців селища вона чула, що ОСОБА_5 займав посаду начальника якоїсь охорони. При цьому вона особисто сприймала ОСОБА_5 як представника окупаційної влади.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що в період окупації селища Савинці Ізюмського району Харківської області ворожими силами РФ вона перебувала в селищі та займалася збором списків мешканців для отримання гуманітарної допомоги від окупаційної влади. Вказані списки вона приносила до приміщення музичної школи де розміщувалися представники окупаційної влади. Списки вона передавала особисто ОСОБА_9 , яка на той час виконувала обов`язки заступника незаконно призначеного голови селища. Незаконним головою селища в той час був ОСОБА_11 . З ОСОБА_5 вона познайомилася коли приносила списки мешканців ОСОБА_9 . На той час він займав посаду начальника господарчого відділу та в його підпорядкуванні перебували сторожа. Він керував їхньою роботою, розробляв графіки. Сторожа косили траву, ремонтували вікна тощо.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що до повномасштабного вторгнення зс РФ на територію України вона працювала техпрацівником Савинського будинку культури. Будинок культури розміщувався на першому поверсі Савинської музичної школи, тому у неї були ключі від приміщення. В період окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області вона залишилася в селищі. Приблизно на початку травня 2022 року до неї додому приїхали ОСОБА_9 з чоловіком ОСОБА_5 і сказали їй віддати ключі від музичної школи і що тепер там буде розміщуватися селищна рада. Також ОСОБА_9 наказала їй приходити вранці в школу і прибирати приміщення інакше її "кинуть на підвал". Вона двічі на тиждень з 06 до 08 ранку прибирала приміщення школи у якій розміщувалась так звана селищна рада, яку створила окупаційна влада. В цій незаконній селищній раді працював ОСОБА_5 , який керував робітниками з благоустрою. Він давав їм розпорядження де прибирати і де косити траву, видавав пальне та інвентар. Загалом ОСОБА_5 виконував обов`язки притаманні завідуючому господарством.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що мешкає в сел. Савинці Ізюмського району Харківської області. В період окупації сел. Савинці зс РФ він залишився в селищі. За зневажливе ставлення до військових РФ його кілька разів в якості покарання змушували працювати, а саме прибирати територію селища. Він збирав недопалки та виконував іншу роботу з благоустрою. ОСОБА_5 запропонував йому замість прибирання косити траву біля музичної школи та дитячого садка. Він погодився. Інвентар та пальне для бензокоси видавав ОСОБА_5 . Також ОСОБА_5 давав розпорядження де саме треба косити та перевіряв виконану роботу. Під керівництвом ОСОБА_5 працювали і інші чоловіки.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що мешкає в сел. Савинці Ізюмського району Харківської області та є сусідкою ОСОБА_5 і ОСОБА_9 . В період окупації сел. Савинці зс РФ вона залишилася в селищі і бачила як ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 кожного ранку крім вихідних днів, ходили на роботу. Де саме і ким працювали ОСОБА_5 і ОСОБА_9 вона знає тільки з чуток.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 надала аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_14 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 пояснив, що є мешканцем сел. Савинці Ізюмського району Харківської області та до повномасштабного вторгнення окупаційних військ РФ на територію України працював юристом на КП ЖКГ "Савинське". ОСОБА_5 він знає як мешканця сел. Савинці. В березні 2022 року сел. Савинці було окуповано ворожими військами РФ. Приблизно з середини квітня 2022 року в селищі почали діяти органи окупаційної влади, т.зв. адміністрація, які розміщувалися в приміщенні музичної школи. В цей час він почав помічати автомобіль ОСОБА_5 біля приміщення КП ЖКГ "Савинське". Також він неодноразово бачив ОСОБА_5 в приміщенні окупаційної адміністрації. При цьому він став помічати разом з ОСОБА_5 двох-трьох працівників, яким ОСОБА_5 ставив виробничі завдання. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_5 на платній основі зайняв посаду завідуючого сектором адміністративно-господарського відділу окупаційної адміністрації. Він неодноразово бачив в селищі ОСОБА_5 з працівниками, яким він ставив різного роду завдання. Коли він відвідував окупаційну адміністрацію, то бачив як ОСОБА_5 виходив з нарад у керівництва адміністрації. Крім того він неодноразово спостерігав як ОСОБА_5 спілкується з військовослужбовцями РФ.

Також в судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_17 , проте її показання, виходячи з принципу допустимості доказів, судом не приймаються, оскільки є показаннями з чужих слів, а саме зі слів її чоловіка, який в судовому засіданні допитаний не був. Стороною обвинувачення відповідне клопотання про виклик цією особи в судове засідання для допиту в якості свідка, не заявлялося, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування вказана особа на стадії досудового розслідування допитана не була.

Крім того, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових та речових доказів, а саме:

- повідомленням Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 17.01.2023 № 17/5-263нт про те, що під час проведення фільтраційних заходів у сел. Савинці Харківської області отримано інформацію стосовно громадянина ОСОБА_5 , який у період тимчасової окупації сел. Савинці Харківської області активно співпрацював з окупаційною владою та займав посаду заступника сектору адміністративно-господарчої частини Савинського відділу, а також займався організацією внутрішньої безпеки незаконно створеної адміністрації. При цьому, на вказаній посаді ОСОБА_5 виконував організаційно-розпорядчі функції, а саме: брав участь у нарадах, які проводила так звана адміністрація, допомагав розселяти військовослужбовців зс РФ у державних установах та комунальних закладах селища, відповідав за безпеку та внутрішній порядок у незаконно створеній адміністрації. Вказане повідомлення стало підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12023221080000040 від 18.01.2023 (Т. 2 а.с. 149);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2024 за участі свідка ОСОБА_10 та довідкою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області здійснювала колабораційну діяльність (Т. 2 а.с. 150-152);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2024 за участі свідка ОСОБА_18 та довідкою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області здійснювала колабораційну діяльність (Т. 2 а.с. 153-155);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2024 за участі свідка ОСОБА_13 та довідкою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області здійснювала колабораційну діяльність (Т. 2 а.с. 156-158);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2024 за участі свідка ОСОБА_19 та довідкою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області здійснювала колабораційну діяльність (Т. 2 а.с. 159-161);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2024 за участі свідка ОСОБА_16 та довідкою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області здійснювала колабораційну діяльність (Т. 2 а.с. 165-167);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2024 за участі свідка ОСОБА_20 та довідкою до нього, в ході якого свідок ОСОБА_20 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка в період тимчасової окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області здійснювала колабораційну діяльність (Т. 2 а.с. 168-170);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.02.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 19.02.2024, під час якого у СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУУНП в Харківській області було вилучено оригінали таких документів: "Трудовой договор № 56-К от 23 июня 2022, ОСОБА_21 принимается на работу в ВГА г. Балаклея на должность заведующий сектором АХО"; "Копія паспорта громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 "; копії: витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022221070000572, протоколу огляду місця події від 14-15, 17 вересня 2022 року приміщення Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області, постанови про створення групи слідчих від 09.09.2022, постанови про призначення групи прокурорів від 02.09.2022, постанови про визнання речовими доказами від 19.09.2022, ухвали суду № 1-кс/185/1576/22 від 22.09.2022, протоколів оглядів речових доказів від 28.09.2022, 03.10.2022, 05.10.2022 (Т. 2 а.с. 186-187);

- копією протоколу огляду місця події від 14-15, 17 вересня 2022 року приміщення Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України (кол. Жовтнева), буд. 18, під час якого було виявлено і вилучено документацію окупаційної адміністрації держави-агресора (Т. 2 а.с. 192-205);

- протоколами оглядів речових доказів від 28.09.2022, від 03.10.2022 та від 05.10.2022 під час яких були оглянуті вилучені в ході огляду місця події від 14-15, 17 вересня 2022 року документи, зокрема аркуші проекту наказу про призначення на посаду ОСОБА_5 (Т. 2 а.с. 213-219, а.с. 220-225, а.с. 226-230);

- оригіналом Трудового договору № 56-К від 23.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_5 було прийнято на роботу в так звану Тимчасову цивільну адміністрацію м. Балаклія Харківської області на посаду завідуючого сектором АГВ. Цим договором були визначені строк його дії, права та обов`язки сторін, режим робочого часу та часу відпочинку, оплата праці, пільги, гарантії та компенсації, а також відповідальність сторін та порядок зміни і припинення трудового договору. Вказаний договір містить підпис ОСОБА_5 . Від імені окупаційної адміністрації держави-агресора договір підписав голова так званої Тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 . Договір також містить печатку окупаційної адміністрації держави-агресора та підпис ОСОБА_5 про отримання другого екземпляру договору (Т. 2 а.с. 231-234).

Разом з тим, виходячи з принципу допустимості доказів, судом при ухваленні вироку не приймається протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2024 за участі свідка ОСОБА_17 (Т. 2 а.с. 162-164), оскільки, як було зазначено вище, всі обставини щодо участі ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину стали відомі ОСОБА_17 з чужих слів.

V. Мотиви суду.

Вирішуючи питання про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також про правову кваліфікацію його дій суд враховує, що відповідно до статей 2 та 5 Конституції України територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою та право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум.

Питання про зміну території або конституційного ладу в Україні вирішуються виключно на всеукраїнському референдумі, який може бути призначений тільки Верховною Радою України, при цьому остання не надавала свого дозволу на проведення всеукраїнського референдуму щодо зміни меж території України та конституційного ладу в України.

Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Згідно ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст. 5 Конституції України, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, основні засади якого визначено в розділах І, III, XIII Конституції України, належить виключно народові. Тобто, тільки народ має право безпосередньо, шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Згідно ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Також судом враховано, що відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

05.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (Т.1 а.с. 134-136) про що опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" № 49 (7709) від 07.03.2024 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (Т. 1 а.с. 139-142).

Згідно з постановою слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 18 березня 2024 року, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, громадянина України ОСОБА_5 оголошено у розшук (Т. 1 а.с. 145-146).

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22.03.2024 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (Т. 1 а.с. 154-156).

За повідомленням Державної прикордонної служби України № 19-62778/18/24-Вих від 12.09.2024 відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період 24.02.2022 по 06.05.2024 в Базі даних не виявлено (Т. 1 а.с. 158).

13.09.2024 ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023221080000040 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті "Урядовий кур`єр" № 191 (7851) від 20.09.2024 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (Т. 3 а.с. 175-183).

02.10.2024 було завершено проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023221080000040 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті "Урядовий кур`єр" № 196 (7856) від 27.09.2024 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора одночасно з повістками про виклик ОСОБА_5 до слідчого (Т. 3 а.с. 184-189).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснювала його захисник – адвокат ОСОБА_4 , яка отримувала необхідні процесуальні документи, знайомилася з матеріалами кримінального провадження (Т. 3 а.с. 174, 190-191).

Крім цього, згідно з ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2025 (Т. 2 а.с. 130-131) відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження, про що обвинувачений був повідомлений шляхом розміщення відповідного повідомлення в газеті "Урядовий кур`єр" № 26 (7951) від 04.02.2025 та на офіційному сайті Балаклійського районного суду Харківської області (Т. 2 а.с. 135 зворот, 141). У судовому засіданні приймав участь захисник – адвокат ОСОБА_4 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження.

Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та їх електронних версіях на сайтах https://ukurier.gov.ua/uk/about/, https://www.golos.com.ua/#google_vignette, у розділах "Оголошення: виклики в суд", а також на офіційному сайті Балаклійського районного суду Харківської області (Т. 1 а.с. 22; Т. 2 а.с. 100 зворот, 113; Т. 2 а.с. 119 зворот, 124; Т. 2 а.с. 137 зворот, 146 зворот; Т. 3 а.с. 5 зворот, 7 зворот; Т. 3 а. с. 46 зворот, 50; Т. 3 а.с. 57 зворот, 63; Т. 3 а.с. 72 зворот, 87; Т. 3 а.с. 98 зворот, 132; Т. 3 а.с. 161 зворот, 166; Т. 3 а.с. 172 зворот, 196). Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, звертала увагу суду на роль обвинуваченого у вчиненому злочині, виступала у дебатах та заперечувала як винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину загалом, так і запропоновану прокурором міру покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування і судом під час судового провадження були вжиті всі, передбачені законом заходи, які були можливі з урахуванням воєнного стану та триваючої широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_5 , його належне представництво в суді та поінформованість про час і місце судового розгляду в Балаклійському районному суді Харківської області.

Порушень процесуального законодавства під час цього кримінального провадження, які були б підставою для визнання доказів недопустимими, суд не встановив.

Суд визнає, що свідки у даному кримінальному провадженні дали суду правдиві показання, які є логічними та послідовними, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, дослідженими судом.

Оцінюючи досліджені судом документи, суд визнає їх належними, такими, що прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, зокрема час, місце спосіб вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, та допустимими, так як досліджені судом докази отримані в порядку встановленому КПК України, при їх отриманні не було допущено істотних порушень прав та свобод людини гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд вважає безпідставними. Вказані доводи були спростовані в судовому засіданні сукупністю зазначених вище належних та допустимих доказів на підставі яких судом були встановлені всі фактичні обставини справи та які суд вважає достатніми. Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 прямо вказали на ОСОБА_5 як на особу, яка в період окупації сел. Савинці Ізюмського району Харківської області пішла на співпрацю з представниками окупаційної влади та займала посаду завідуючого сектором адміністративно-господарського відділу в окупаційній адміністрації, при цьому виконувала відповідні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зокрема, керувала працівниками відділу, ставила їм завдання, надавала розпорядження, контролювала виконання робіт.

Твердження захисника про відсутність доказів зайняття ОСОБА_5 посади завідувача сектором адміністративно-господарського відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора та фактичного виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, суд вважає безпідставними. Такі доводи сторони захисту були спростовані в судовому засіданні як зазначеними вище показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , так і письмовими доказами, зокрема оригіналом Трудового договору № 56-К від 23.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_5 було прийнято на роботу в так звану Тимчасову цивільну адміністрацію м. Балаклія Харківської області на посаду завідуючого сектором АГВ. Як було встановлено, вказаний договір містить підпис ОСОБА_5 . Від імені окупаційної адміністрації держави-агресора договір підписав голова так званої Тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 . У договорі також наявні печатка окупаційної адміністрації держави-агресора та підпис ОСОБА_5 про отримання другого примірника договору.

Можливі розбіжності у показаннях свідків щодо точної дати і часу подій на думку суду, пов`язані з особливістю суб`єктивного сприйняття часу кожною людиною і давністю подій.

Вирішуючи питання про правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 та про наявність в діях останнього складу інкримінованого йому злочину, суд враховує таке.

Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України "Колабораційна діяльність" є правовідносини у сфері національної безпеки України.

З об`єктивної сторони вказаний злочин здійснюються виключно шляхом активної поведінки – дії.

При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, виражається, зокрема, у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Із суб`єктивної сторони вказаний злочин характеризуються прямим умислом.

Суб`єктом злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, є громадянин України.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_5 , будучі громадянином України, у період часу не пізніше 07.06.2022 по середину серпня 2022 року, перебуваючи у тимчасово окупованому сел. Савинці Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам, створеним на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні, з особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно зайняв посаду завідувача сектором адміністративно-господарського відділу в окупаційній адміністрації держави-агресора – так званій тимчасовій цивільній адміністрації м. Балаклія Харківської області та, обіймаючи вказану посаду, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Так, організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) – це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські функції (обов`язки) – це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , як завідувач сектором АГВ, керував відповідною ділянкою роботи щодо благоустрою селища, здійснював контроль за працівниками, роздавав їм відповідні розпорядження і контролював їх виконання, здійснював безпосереднє розпорядження матеріальними ресурсами, господарським інвентарем тощо, що є виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_5 винуватим в інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Оцінивши дослідженні докази в їх сукупності, вину обвинуваченого по даній кваліфікації, суд вважає доведеною.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та наявні дані про особу обвинуваченого, його вік та соціальне положення, а також обставини, що передували вчиненню обвинуваченим злочину та обставини безпосередньо під час вчинення злочину.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому, в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обтяжуючої покарання обставини, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, юридичних особах публічного права та органах, що надають публічні послуги та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Суд вважає, що вказані покарання відповідають вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображають співмірність злочину та кари, і тільки такі покарання є необхідними й достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним особисто, так і іншими особами.

З метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор".

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 371, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання – 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, юридичних особах публічного права та органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку звернення даного вироку до виконання.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор", до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі, а саме письмові докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Арешт майна ОСОБА_5 , а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та транспортного засобу – автомобіля марки "VOLVO V50", 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 1560 см3, дата реєстрації 11.01.2020, накладений ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 09.09.2024 (справа № 610/392/24, провадження № 1-кс/610/1001/2024), до приведення вироку до виконання в частині покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_5 – залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подану обвинуваченим, щодо якого ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Балаклійського районного суду Харківської області.

Головуючий – суддяОСОБА_1