Суд: Захарівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №517/1051/26
Суддя: Тростенюк В. А.
Справа № 517/1051/26
Провадження № 2/517/558/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Тростенюка В.А.,
секретаря судових засідань Грабовій І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 10 вересня 2026 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони по справі мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та знаходяться на її утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від дитини та будь-якої належної матеріальної допомоги на його утримання не надає.
Позивачка ОСОБА_1 не отримує від батька дитини належної матеріальної допомоги та підтримки. Батько дитини, є працездатним, фізично здоровим та не має на утриманні інших осіб.
За таких обставин, позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 11.09.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Позивачка у судове засідання не з`явилася до матеріалів справи додала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без її участі (а.с. 11).
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 29 вересня 2026 року та 20 жовтня 2026 року не з`явився, натомість належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи, шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, однак відзив не подав, причини поважності неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2, 4, 6, 7 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності відповідача суд враховує, що провадження по даній справі відкрито 11.09.2026 року, строки для подання заяв по суті справи, визначених статями 191, 193, 199 ЦПК України сплинули, а відзив та зустрічний позов на позовну заяву в строки встановлені ухвалою суду від 11.09.2026 відповідачем подано не було.
Поряд з цим, частина 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Крім того, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, подальше відкладення розгляду даної справи буде порушувати права позивача на своєчасний судовий розгляд справи.
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно відповіді № 3303416 від 11.09.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований з 12.12.2007 року за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстраційного обліку 14.10.2022 року.
Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за час спільного проживання у сторін по справі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 , переклад якого здійснено з англійської мови на українську мову (а.с. 7).
Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000448624 від 11.01.2026, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5 (зворотня сторона).
З довідки Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 03.09.2026 року № 440 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та на її утриманні знаходиться дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Згідно довідки ТОВ «МЦ «Медікап Медичний центр», дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спостерігається по декларації НСЗУ з 31.05.2025 року у лікаря-педіатра МЦ «Медікап». Хронічних захворювань не має. Дитина повністю щеплена згідно віку та Національного календаря профілактичних щеплень України (а.с. 10).
Так, з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що батько дитини належної матеріальної допомоги дитині не надає, є працездатним, фізично здоровим та не має на утриманні інших осіб.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу ч.ч. 1,2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», встановлено з 01.01.2026 року прожитковий мінімум дітей віком до 6 років складає - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років складає - 3512 гривень.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач заявила вимогу про стягнення аліментів з батька дитини на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 10 вересня 2026 року
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою працездатного віку, не є платником аліментів на інших дітей, непрацездатних членів сім`ї та інших осіб, яких зобов`язаний утримувати не має. Дитина знаходяться на повному утриманні матері, що підтверджується матеріалами справи, тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Таким чином враховуючи встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги перебування дитини на повному матеріальному забезпеченні позивача, з урахуванням того, що батьки мають рівні зобов`язання по утриманню дітей, виходячи з рекомендованого грошового рівня забезпечення дитини відповідного віку, встановленого законом, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 191, 192 СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 10 вересня 2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Відповідно до статті 283 ЦПК України направити відповідачу копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення через Захарівський районний суд Одеської області.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua