Суд: Кілійський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №502/2162/26
Суддя: Березніков О. В.
Справа № 502/2162/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Кілія
15 жовтня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Березнікова О.В.,
секретар судового засідання Урсул Г.К.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області Концевої В.С., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області в порядку, визначеному ст.286 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, дільничного офіцера поліції відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Євлентьєва Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, дільничного офіцера поліції відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Євлентьєва Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 серпня 2026 року дільничним офіцером поліції відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції у місті Кілія Євлентьєвим Ігорем Івановичем було винесено постанову серії ЕНА №7809167 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, неправильну юридичну кваліфікацію, перевищення повноважень посадовою особою, а також грубі процесуальні порушення з боку поліцейського, з огляду на наступне.
Так, 31.08.2026 року позивач керував транспортним засобом – автомобілем марки CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,із причепом ОДАЗ 81442 Одисей, реєстраційний номер НОМЕР_2 , завантажений сільськогосподарською продукцією, виїжджаючи з поля у напрямку міста Кілія. Під час руху транспортного засобу сталася раптова технічна поломка саме причіпного пристрою (розетки/перехідника), який передає світлові сигнали з автомобіля на причіп. Одразу після виявлення цієї несправності позивачем було вжито всіх можливих заходів для її усунення на місці, однак усунути цю поломку самостійно в дорожніх умовах виявилося технічно неможливим та з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, уникнення створення аварійної ситуації та для забезпечення безпечного дотримання до найближчого місця ремонту (технічного обслуговування), відповідно до вимог п. 31.5 ПДР України, він спрямував транспортний засіб із причепом якомога правіше та продовжував безперервний рух уздовж правого краю проїзної частини з мінімально можливою безпечною швидкістю (близько 30 км/год).
Приблизно за 3-4 км до в`їзду в місто Кілія мій транспортний засіб наздогнав службовий автомобіль поліції з номерним знаком 1664. Рухаючись позаду мене з аналогічною швидкістю (близько 30 км/год), екіпаж поліції не здійснював обгону та не подавав жодних сигналів (ні проблисковими маячками, ні звуковими сигналами, ні через гучномовець) про необхідність зупинки транспортного засобу. Протягом усього цього часу (на відрізку 3-4 км) рух здійснювався позивачем без змін напрямку руху. Будь-який факт початку руху чи зміни напрямку руху безпосередньо перед зупинкою був відсутній узагалі, що повністю виключає саму подію та склад правопорушення, передбаченого п. 9.2 «а» ПДР України. Позивач лише виконав законну вимогу поліцейського про зупинку, не здійснюючи при цьому жодних додаткових маневрів чи перестроювань, які б вимагали увімкнення покажчиків повороту. Оскільки він здійснював безперервний транзитний рух прямолінійно у своїй смузі, обов`язок вмикати покажчик повороту у позивача не виник.
Додатково позивачем зазначено щодо неправильної кваліфікації правопорушення з посиланням на судову практику Верховного Суду, відсутності повноважень дільничного офіцера на винесення постанови та порушення територіального принципу, а також грубі процесуальні порушення, неправомірну поведінку посадової особи та порушення правил відеофіксації.
28.09.2026 року від начальника ВП №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що ВП №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області позов не визнає, вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, 31.08.2026 року наряд ГРПП (Донець-61) знаходячись на добовому чергуванні у складі інспектора СРПП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Сукноваленко І.В., поліцейського офіцера громади ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Євлентьєва І.І. о 14:31 годині,за адресою Ізмаїльський район, місто Кілія, вул.. Богдана Хмельницького, біля будинку №57, за допомогою світлових спеціальних та звукового сигналів, зупинив транспортний засіб CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , який в порушення вимог підпункту «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 був не підключений до транспортного засобу, що в свою чергу стало підставою зупинки вищевказаного транспортного засобу. Факт порушення був зафіксований на відео, збереженому на службовому реєстраторі. На підставі вищезазначеного, відносно водія ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7809167 від 31.08.2026 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п.п. 9.2 «а» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Водію ОСОБА_1 були роз`яснені згідно ст.. 268 КУпАП право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Факт порушення був зафіксований на відео, збереженому на службовому нагрудному реєстраторі (бодікамера) інвентарний номер 11130017966/12.
Відповідно до розділу ІІ п. 4 Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року №650 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2022 року №301) до повноважень ПОГ, у тому числі віднесено регулювання дорожнього руху та контроль за його дотриманням учасниками згідно із Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінета Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, правомірності експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, на території поліцейської дільниці.
Лейтенант поліції І. Євлентьєв під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, роз`яснив йому положення ст.. 63 Конституції України та ст.. 268 КУпАП та повідомив, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення. Жодних заяв або клопотань під час розгляду справи заявлено не було. Під час розгляду справи проводилась відео фіксація на нагрудний відео реєстратор (бодікамера) інвентарний номер 11130017966/12, на якому зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Розглянувши всі фактичні данні, які були встановлені та оцінивши всі наявні докази згідно ст.. ст.. 251, 252 КУпАП, відносно ОСОБА_1 поліцейським відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7809167 від 31.08.2026 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог підпунктів «а» пункту 9.2, підпунктів «б» пункту 9.9, підпунктів «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягання у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.
З огляду на зазначене, позивач помилково стверджує, що не було правових підстав для притягнення його до відповідальності.
Враховуючи наведене, представник ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
30.09.2026 року на адресу суду від представника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 31 серпня 2026 року поліцейський офіцер громади сектору превенції відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції Ігор Євлєнтьєв знаходячись на добовому чергуванні спільно з інспектором СРПП ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Сукноваленко І.В. о 14 годині 31 хв. За адресою Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Богдана Хмельницького, 57 було зупинено транспортний засіб Chevrolet AVEO д/з НОМЕР_1 з причепом ОДАЗ д/з НОМЕР_3 . Підставою зупинки стало порушення водієм підпункту «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.20010№ 1306 (далі- Правила), що виразилось у відсутності підключення причепа до транспортного засобу, через що світлові сигнали автомобілю не відображались на причепі. Зазначене вбачається з відеозаписів, де здійснюючи переїзд через перехрестя водій здійсним гальмування, що не відобразилось на причепних світлових пристроях. Надалі згідно Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими було здійснено перевірку документів у водія, з яких було встановлено, що вищевказаний транспортний засіб знаходився під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду адміністративної справи поліцейськими було складено відносно ОСОБА_1 адміністративну постанову серії ЕНА № 7809167 від 31.08.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог підпунктів 9.2а Правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Зазначені обставини зафіксовані на відеозапис, збережений на службовому нагрудному реєстраторі за інвентарним номером 11130017966/12.
Згідно п. 9.2. Правил водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Відповідачем не заперечується, що на відеозаписах позивач рухається прямо, однак після подання поліцейськими спеціальних звукових сигналів позивач з`їжджаючи на узбіччя не відобразив маневр відповідним світловим сигналом, а саме не увімкнув покажчик повороту. Зазначене першочергово вбачається з відеозаписів, на яких зафіксовано відсутність увімкненого покажчику повороту або відображення такого світлового сигналу безпосередньо на причепі. Таким чином висновок про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 є цілком мотивованим. Поліцейськими було дотримано вимог законодавства при складанні адміністративних матеріалів, безпосередньо позивачу було повідомлено про підставу зупинки, роз`яснено права та вручено копію адміністративної постанови позивачу. Крім того, твердження відповідача щодо того, що службовий автомобіль їхав за ним тривалий час не підтверджується жодними належними доказами.
Позивач помилково зазначає про відсутність у поліцейського офіцера громади повноважень на здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Однак відповідно до Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС №650 від 28.07.2017 одним із завдань згідно п. 4 Розділу ІІ безпосередньо регулювання дорожнього руху та контроль за його дотриманням учасниками згідно із Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, на території поліцейської дільниці. Згідно п.4 Розділу І Інструкції ДОП та ПОГ під час здійснення своїх повноважень, виконання завдань та обов`язків взаємодіють з іншими органами (підрозділами) поліції, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Посилання позивача, на те що зупинка відбувалсь за межами території обслуговування вказаного офіцера прошу не брати до уваги, адже зазначене є лише міркування позивача, що не підкріплюється жодними належними доказами. Як вбачається з матеріалів справи лейтенант поліції Ігор Євлєнтьєв несе службу на посаді поліцейського офіцера громади сектору превенції відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. Транспортний засіб позивача було зупинено у м. Кілія, Ізмаїльського району, Одеської області.
Таким чином, матеріали справи підтверджують, що позивач під час зупинки транспортного засобу не подав передбаченого пунктом 9.2 «а» Правил дорожнього руху сигналу покажчиком повороту, за таких обставин ГУНП в Одеській області вважає постанову серії ЕНА № 7809167 від 31.08.2026 законною та обґрунтованою, а позовні вимоги - такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене представник відповідача просив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови серії ЕНА № 7809167 від 31.08.2026 відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав адміністративний позов та просив його задовольнити.
Відповідач - дільничний офіцер поліції відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Євлентьєв Ігор Іванович проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області Концева Владислава Сергіївна в судовому засідання просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши додані до адміністративного позову докази, вивчивши подані відзиви на позов, переглянувши долучений до відзиву відеозапис, проаналізувавши релевантні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7809167 від 31.08.2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. У пункті «6» вищезазначеної постанови вказано «31.08.2026 14:39:06, м. Кілія, вулиця Богдана Хмельницького (Червоногвардійська), 57, водій, керуючи тз не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2 а. ПДР – Порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою» /а.с.6;32/.
Згідно рапорту ПОГ СП відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Євлентьєва І. від 31.08.2026 року вбачається, що 31.08.2026 року знаходячись на добовому чергуванні у складі інспектора СРПП (Донець 61) ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Сукноваленко І.В., поліцейського офіцера громади ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Євлентьєва І.І. о 14:31 годині,за адресою Ізмаїльський район, місто Кілія, вул.. Богдана Хмельницького, біля будинку №57, за допомогою світлових спеціальних та звукового сигналів, зупинив транспортний засіб CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , який в порушення вимог підпункту «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 був не підключений до транспортного засобу, що в свою чергу стало підставою зупинки вищевказаного транспортного засобу. Факт порушення був зафіксований на відео, збереженому на службовому реєстраторі. Водію ОСОБА_1 були роз`яснені згідно ст.. 268 КУпАП права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та ст.. 63 Конституції України. Розглянувши всі фактичні данні, які були встановлені та оцінивши всі наявні докази згідно ст.. ст.. 251, 252 КУпАП, відносно ОСОБА_1 поліцейським відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7809167 від 31.08.2026 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог підпунктів «а» пункту 9.2, підпунктів «б» пункту 9.9, підпунктів «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягання у вигляді штрафу в сумі 510 гривень /а.с.31/.
З дослідженого відеодиску зі службового нагрудного реєстратора (бодікамера) інвентарний номер 11130017966/12, на якому містяться п`ять відеозаписів: №0000000_00000020260831143200_0008; №0000000_00000020260831143500_0009; №0000000_00000020260831143801_0010; №0000000_00000020260831144101_0011; №0000000_00000020260831144402_0012, вбачається, як попереду патрульного автомобіля рухається автомобіль позивача, який в подальшому був зупинений за допомогою світлових спеціальних та звукових сигналів, факт зупинки транспортного засобу, зафіксоване спілкування співробітника поліції з позивачем та в подальшому складання постанови.
З огляду на дослідженні відеозаписи, твердження позивача щодо неправомірної поведінки посадової особи, його не представлення позивачу, спілкування російською мовою, суд не приймає до уваги, адже такі спростовуються відповідними відеозаписами.
Разом з тим, з дослідженого відеозапису №0000000_00000020260831143500_0009, який міститься на диску, а саме у період часу з 14:35:35 до 14:35:43, на протязі якого співробітник поліції повідомляє позивача про скоєне ним правопорушення вбачається, що: «повідомляю про те, що відносно Вас буде складено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме що при повороті-перестроюванні не увімкнули покажчик повороту відповідного напрямку, це одна причини та друга причина – технічна несправність даного транспортного засобу, тобто винесемо дві постанови», одночасно з цим при зазначені першої причини, співробітник поліції показував рукою у бік попереднього напрямку руху транспортного засобу, який позивач вже проїхав.
Поряд з цим, у поданому начальником ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області відзиві від 28.09.2026 року зазначено щодо порушення вимог п.п. 9.2 а ПДР України (перед початком руху і зупинкою), а у відзиві представника Головного управління Національної поліції в Одеській області вказано, що «позивач під час зупинки транспортного засобу не подав передбаченого пунктом 9.2 «а» Правил дорожнього руху сигналу покажчиком повороту».
З огляду на зазначене, суд з наданих доказів та пояснень не вбачає моменту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 : перед початком руху, як це зазначено в постанові серії ЕНА №7809167 від 31.08.2026 року; при повороті-перестроюванні, як це зафіксовано на відеозаписі з місця події №0000000_00000020260831143500_0009 від 31.08.2026 року чи під час зупинки транспортного засобу, як про це зазначено у відзиві представника ГУНП від 30.09.2026 року.
Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідго ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Згідно п. п. «а» пункту 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП настає при порушенні правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
З оглянутих відеозаписів DVD-R диску з місця події, беручи до уваги той факт, що транспортний засіб позивача, рухався по краю проїзної частини та ніяких маневрів під час руху до його зупинки не робив, не можливо розгледіти (зважаючи на дистанцію з місця розташування бодікамери в службовому автомобілі, прямого сонячного освітлення та якості запису), а відтак і достеменно встановити факт включення чи невключення показчика повороту на транспортному засобі позивача, зважаючи на те, що лівий задній габаритний ліхтар автомобіля при зупинці загорявся. Тобто, про можливий факт порушення на момент зупинки транспортного засобу можна приймати до уваги лише добросовісну поведінку поліцейського. Та, при запереченні цього факту, позивачем суд, згідно вимог КАСу повинен діяти у відповідності до його приписів та положень Конституції України відповідно до ст. 62 якої, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Сама лише постанова, складена інспектором, не може бути об`єктивним доказом правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Це відповідає позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі № 177/525/17 / провадження № К/9901/34580/18/.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому суд вважає, що стороною відповідача не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх взаємозв`язку, правомірності оскаржуваної постанови та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За наведених вище обставин у їх сукупності, враховуючи принцип презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, відповідно до якого всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є не доведеним, а тому оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З позовної заяви вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір у розмір 665,60 гривень, в дохід держави.
Керуючись ст. 2, 77, 242, 243, 286 КАС України, ст. 122, 276, 280, 293 КУпАП, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, дільничного офіцера поліції відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Євлентьєва Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 7809167 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 31 серпня 2026 року дільничним офіцером поліції відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Євлентьєвим І.І. про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Одеській області - 665,60 гривень судового збору в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кілійський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.10.2026 року.
Суддя Кілійського районного суду О. В. Березніков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua