Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Домашнє насильство
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №946/5941/26
Суддя: Караман К. В.
Справа № 946/5941/26
Провадження № 1-кп/946/495/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________________
ВИРОК
Іменем України
20 жовтня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000670 від 14.07.2026, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, такого, що не відноситься до осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-02.04.2026 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 390-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України) до пробаційного нагляду на строк 1 рік;
-01.06.2026 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 390-1, 71 КК України до обмеження волі на строк 1 рік та 1 місяць; ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2026 його направлено до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі для відбування призначеного вироком покарання у виді обмеження волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , будучи особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення, порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим з 30.09.2025 перебуває на профілактичному обліку в Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області за категорією «кривдник», продовжує систематичне вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 29.09.2025 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Крім того, 10.02.2026 приблизно о 09 год. 50 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , у ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та штовхнув її, чинив психологічний та фізичний тиск, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Також, 11.02.2026 приблизно о 08 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим порушив винесений йому терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі – ТЗПСК) від 10.02.2026 щодо заборони в будь-який спосіб контактувати з матір`ю ОСОБА_5 строком на 10 діб.
05.03.2026 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
10.03.2026 приблизно о 14 год. 00 хв. та о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 під час якої стукав у двері та висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим порушив винесений йому ТЗПСК від 05.03.2026 із забороною в будь-який спосіб контактувати з матір`ю ОСОБА_5 та перебувати у місці її проживання строком на 10 діб.
Не зупиняючись на вчиненому, та будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, тобто за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_5 , ОСОБА_4 13.07.2026 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на вчинення психологічного насильства над своєю матір`ю ОСОБА_5 , на ґрунті неприязних відносин, вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, кричав на неї, умисно словесно ображав, погрожував фізичною розправою, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 завдано психологічних страждань у вигляді словесних образ, приниження честі та гідності, що призвело до емоційного виснаження потерпілої, побоюванні за свою безпеку, перебування у постійному пригніченому стані та втомі, тобто погіршенні якості життя потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи цілеспрямовано, з метою приниження честі та гідності потерпілої, на ґрунті особистих неприязних відносин, систематично вчиняв домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
« Стаття 126-1. Домашнє насильство
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи,
карається громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років».
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення та згідно зі ст. 63 Конституції України відмовився давати показання.
Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відсутні.
До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку, рецидив злочину.
V. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення.
Згідно з медичною довідкою ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, складеної щодо ОСОБА_4 , вбачається, що ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе у винятковому випадку.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , дані досудової доповіді, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.126-1 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Суд також враховує те, що кримінальне правопорушення за цим вироком ОСОБА_4 вчинив після постановлення щодо нього вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2026, який набрав законної сили 18.08.2026, і яким він був засуджений за ст. 390-1, 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та 1 місяць.
На підставі положень ч. 1 ст. 71 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, за правилами, встановленими ст. 72 КК України.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.07.2026 щодо ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 20.09.2026.
Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
2. Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2026, та остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
3. Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.
4. На підставі ч. 1 ст. 58 КВК України, строк покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і постановки його на облік у виправному центрі.
5. З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2026 арешт та 1 (один) оптичний диск DVD-R, розміром 4,7 GB з відеозаписами з портативного відеореєстратора наряду СПДН Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за 13.07.2026, які видані 20.07.2026 ОСОБА_6 , - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
6. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
9. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua