Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №761/33181/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33181/26

Провадження № 3/761/6154/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В

До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, 28.07.2026 року о 11.08 год. ОСОБА_1 , в м. Києві на просп. Берестейському, 9, керував транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА 7532675 від 11.07.2026 року), чим порушив п.2.1 «а».

Такі дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч.5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, судом вжито вичерпних заходів, щодо забезпечення його явки.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення (що підтверджується підписом особи у протоколі, свідомо не вжила заходів для явки до суду.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

До того ж Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (справа «Каракуця проти України»).

З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів для розгляду справи за участю особи, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Захисник Полянчук В.Б. в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду направив клопотання про направлення справи на розгляд до суду за місцем проживання ОСОБА_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на значній відстані від міста Київ та факт того, що ОСОБА_1 є працівником підприємства критичної інфраструктури з розташованим робочим місцем в місті Чернігові. Для того щоб він мав змогу прийняти участь в розгляді справи, уважає за необхідне поставити перед судом про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення №761/33181/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУПАП до суду в межах територіальної юрисдикції, якого зареєстрований та проживає ОСОБА_1 , а саме до Новозаводського районного суду м. Чернігова (АДРЕСА_1).

Разом з тим, повідомили, що ОСОБА_1 , не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, бажає прийняти особисту участь в розгляді справи щоб мати змогу надати пояснення суду та заперечує проти проведення судового засідання за його відсутності, тому у разі прийняття рішення про відмову у задоволенні даного клопотання сторона захисту просить суд відкласти судове засідання в справі №761/33181/26, яке призначене на 08 год. 45 хв. 19.10.2026 року, на іншу дату та час.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Так, ч. 2 вказаної статті передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Під час розгляду справи суддею досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №730975 від 28.07.2026 року, постанова серії ЕНА №7532675 від 11.07.2026 року за ч.2 ст. 126 КУпАП, відеозапис події.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, щодо клопотання захисника Полянчука В.Б. про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання ОСОБА_1 , а також про відкладення судового засідання, суддя зазначає таке.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, крім випадків, прямо передбачених законом. Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за викладеними в протоколі обставинами вчинено в місті Києві, на проспекті Берестейському, 9, що належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.

Саме по собі посилання сторони захисту на реєстрацію та проживання ОСОБА_1 у місті Чернігові, віддаленість цього населеного пункту від міста Києва та працевлаштування особи на підприємстві критичної інфраструктури не є достатніми підставами для направлення справи на розгляд до іншого суду, оскільки визначення територіальної підсудності справ про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно до положень КУпАП, а не виключно з огляду на місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суддя враховує, що судові засідання у справі вже призначалися на 08.10.2026 та 19.10.2026, а захисник завчасно був обізнаний про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, за наявними у суду відомостями, місцезнаходження ОСОБА_1 пов`язане з містом Києвом, де він перебував та мав можливість забезпечити свою участь у судовому засіданні. Наведені стороною захисту обставини не свідчать про об`єктивну неможливість забезпечити явку особи до суду та самі по собі не обґрунтовують необхідності повторного відкладення розгляду справи.

Суддя також бере до уваги, що відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правовою допомогою захисника. Водночас реалізація зазначених процесуальних прав передбачає добросовісне користування ними та не повинна призводити до безпідставного затягування провадження.

З огляду на положення ст. 277 КУпАП, якими встановлено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд має забезпечити своєчасне вирішення справи та дотримання балансу між правом особи на участь у судовому розгляді й обов`язком суду розглянути матеріали у встановлений законом строк.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що учасники судового провадження зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами, виявляти належну зацікавленість у перебігу провадження та вживати розумних заходів для участі в ньому. Зокрема, у справі «Каракуця проти України» Суд звертав увагу на обов`язок сторони з розумними інтервалами часу цікавитися провадженням у власній справі.

При цьому суддя враховує, що бажання ОСОБА_1 особисто брати участь у розгляді справи та надати пояснення саме по собі є реалізацією його процесуальних прав. Однак таке бажання має бути реалізоване з урахуванням належного повідомлення про судові засідання, можливості завчасно організувати свою явку та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи. Саме по собі заперечення проти розгляду справи за відсутності особи не може бути безумовною підставою для її відкладення за будь-яких обставин.

Отже, враховуючи, що матеріали справи перебувають у провадженні суду за місцем вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, сторона захисту завчасно була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, а наведені у клопотанні обставини не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді справи, суддя не вбачає достатніх правових підстав для направлення матеріалів справи до іншого суду та повторного відкладення її розгляду.

Водночас питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 підлягає вирішенню з урахуванням вимог ст. 268 КУпАП, характеру правопорушення, наявності належного повідомлення особи та необхідності забезпечення її права на захист. Зокрема, якщо суд дійде висновку, що особиста участь ОСОБА_1 є обов`язковою, розгляд справи за його відсутності не допускається.

Як убачається з матеріалів справи, 28.07.2026 року о 11 год 08 хв ОСОБА_1 у м. Києві на проспекті Берестейському, 9, керував транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Зазначені обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 730975 від 28.07.2026 року та підтверджуються відеозаписом події, долученим до матеріалів справи.

Крім того, факт повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується постановою серії ЕНА № 7532675 від 11.07.2026 року, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, попереднє притягнення до адміністративної відповідальності відбулося до вчинення правопорушення, яке розглядається, та в межах установленого законом річного строку.

Отже, досліджені докази підтверджують не лише факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за відсутності права керування ним, а й наявність кваліфікуючої ознаки повторності, необхідної для кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, іншими документами, поясненнями осіб та технічними засобами, за допомогою яких здійснюється фото- і відеозапис.

Зазначені положення закону вимагають від суду оцінювати кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного рішення.

У цьому випадку протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про дату, час, місце та обставини вчинення правопорушення, а його зміст узгоджується з іншими дослідженими матеріалами справи, зокрема відеозаписом події та постановою про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У своїй сукупності ці докази є достатніми для встановлення обставин правопорушення та вини особи в його вчиненні.

При цьому суддя враховує, що відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини та бажає особисто надати пояснення, саме по собі не спростовує фактичних даних, які містяться в матеріалах справи. Водночас невизнання вини не може розцінюватися як доказ винуватості особи, а тому висновок суду ґрунтується не на позиції ОСОБА_1 щодо пред`явленого йому обвинувачення, а на безпосередньо досліджених доказах у їх сукупності.

Таким чином, ураховуючи встановлені обставини, зміст протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис події та постанову про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Відтак дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, приходжу до висновку про визнання винуватим та необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя О.П. Хардіна