Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №686/13355/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/13355/24

Провадження № 22-ц/820/1829/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув у порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/13355/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року у складі судді Колієва С.А. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Агенція муніципальної нерухомості» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року КП «Агенція муніципальної нерухомості» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову, позивач зазначав, що КП «Агенція муніципальної нерухомості» є комунальним підприємством до господарської діяльності якого входить зокрема утримання і обслуговування окремостоячих нежитлових будівель та приміщень, переданих підприємству на баланс, забезпечення утримання майна, що перебуває на балансі підприємства у належному технічному стані, забезпечення проведення ремонтних робіт даного майна.

Відповідно до рішення Хмельницької міської ради від 15.12.2021 року № 54 про внесення змін до рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради від 24.04.2013 № 47 затверджено перелік в новій редакції «Про затвердження переліку об`єктів будівель, споруд, приміщень, які перебувають у власності територіальної громади та знаходяться на балансі КП «Агенція муніципальної нерухомості» в якому значиться, в тому числі будівля за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, уся будівля за адресою: АДРЕСА_1 перебувають на балансі КП «Агенція муніципальної нерухомості», та останнє як балансоутримувач вказаного майна утримує місця загального користування шляхом прямого укладення договорів з постачальниками комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, енергопостачання, опалення (теплової енергії), та надає безпосередні послуги орендарям, власникам та відвідувачам Будинку побуту відповідні послуги з утримання прибудинкової території, щоденного прибирання коридорів, сходових клітин, фойє та вбиралень, обслуговування сантехнічних вузлів, обслуговування ліфтів, закупівлю необхідних матеріалів для надання послуг, встановлення засобів відеонагляду на сигналізації і пожежогасіння, та їх обслуговування.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками по 1/2 частці нежитлового приміщення, загальною площею 39,7 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно останні є споживачами вказаних послуг та зобов`язані оплачувати їх вартість. Такий свій обов`язок відповідачі належним чином не виконують у зв`язку із чим виникала заборгованість із оплати наданих комунальних послуг, яка станом на 07.05.2024 рік склала 22 563,43 гривень.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 22 563,43 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року позов задоволено, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП «Агенція муніципальної нерухомості» заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 22 563,43 грн, судовий збір у сумі по 1514 грн відповідно з кожного.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, при цьому посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Апелянт вказує, що нежитлове приміщення загальною площею 39,7 кв.м., яке складається з косметичного залу площею 32,2 кв.м., коридору 7,5 кв.м. на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в розмірі часток по . Він своє право власності зареєстрував 15.01.2021 року на підстава договір дарування. Судом ухвалено рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 22 563,43 гривень, при цьому суд залишив поза увагою встановлений факт про те, що відповідачі є власниками по частці вказаного приміщення і повинні нести відповідальність відповідно до розміру своєї частки у праві спільної часткової власності. Позивач для розрахунку заборгованості застосовував нормативно правові акти які не підлягають застосуванню у вказаних правовідносинах. Так, рішенням четвертої сесії Хмельницької міської ради від 17.02.2021 року, яким затверджено Методику розрахунку орендної плати за комунальне майно Хмельницької міської територіальної громади, нарахування здійснювалося на площу з застосуванням коефіцієнта 1,48535 який визначений балансоутримувачем самостійно згідно наказу по підприємству № 109/од від 30.12.2006 року. У заяві про зміну підстав позову розрахунок змінений не був, не зважаючи на те, що відповідачі є власниками приміщення. Апелянт вказує, що будь-яких договорів з позивачем не укладав. Відповідач ОСОБА_2 на підтвердження відсутності заборгованості перед КП «Агенція муніципальної нерухомості» долучила до матеріалів справи оригінали квитанцій про здійсненні нею оплати понад 33 000 грн, натомість суд не взяв до уваги наданий доказ. При цьому, суд прийняв до розгляду докази які позивач не подав у встановлений законом строк разом із позовною заявою, в порушення п.8 ст. 83 ЦПК України. Так позивач в заяві не навів поважності причини неподання доказів разом із поданням позовом, обставини що підлягають доказуванню у вказаній категорії справ у зв`язку з зміною підстав позову не змінилися, прохання заявника про встановлення строку для подання додаткових доказів позивачем в матеріалах справи у заяві про зміну підстав позову відсутня. Суд взяв до уваги докази, які були одержанні з порушенням порядку встановленого законом п. 1 ст. 78 ЦПК України, а саме фототаблицю показників лічильника що встановлений в приміщенні власників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , станом на 19.09.2023 року та 13.06.2024 року, договір про водопостачання та водовідведення укладений з 7 червня 2023 по 6 червня 2024 року, договір про постачання електричної енергії споживачу, договір з індивідуальним споживачем про закупівлю послуг з постачання теплової енергії. У відповідності до розрахунку заборгованості охоплений період з січня 2023 року до квітня 2024 року, однак на даний час відсутні будь-які домовленості про спільне володіння та користування майном яке на праві приватної власності належить Територіальній громаді міста Хмельницького та ОСОБА_1 . Відсутні будь які досягнуті домовленості які б надавали право позивачу розраховувати заборгованість на загальну площу 58.9 кв.м., будь -яких доказів про те, що позивач надав послуг на вказані суми у розрахунку відсутні. З довогорів які долученні доматерів справи з порушення порядку подання встановити розмір отриманих послуг та їх фактичну вартість встановити не можливо.

КП «Агенція муніципальної нерухомості» подала відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи скарги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Представник позивача зазначає, що посилання апелянта на неправомірність застосування Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно Хмельницької міської територіальної громади, затвердженої рішенням 4-ї сесії Хмельницької міської ради від 17.02.2021 року та коефіцієнта 1,48535 до правовідносин з власниками приміщення, а не орендарями. Однак, коефіцієнт перерахунку корисної площі, застосований у розрахунку заборгованості станом на 07.05.2024 року, визначений не Методикою 2021 року, а розрахунком, затвердженим Додатком 3 до наказу підприємства № 109/од від 30.12.2006 року, відповідно до якого здійснено розрахунок коефіцієнта площі загального користування приміщень по АДРЕСА_1 . Наказ виданий МПК по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, яке рішенням 5-ї сесії Хмельницької міської ради від 21.04.2021 року № 72 перейменоване у КП «Агенція муніципальної нерухомості», без реорганізації, без зміни правосуб`єктності. Отже, наказ № 109/од є чинним внутрішнім розпорядчим документом позивача. Крім того, розрахунок коефіцієнта, Додаток 3 до наказу № 109/од визначає його як співвідношення різниці загальної площі будинку за вирахуванням площі технічних приміщень, приміщень з окремим входом та сходинкових клітин у прибудові 4 150,4 кв.м до площі приміщень орендарів і користувачів, які користуються загальним входом 2 797,7 кв.м, що і становить 1,4835. Розрахунок прямо відображає категорією «орендарі і користувачі», яка не обмежується виключно орендними правовідносинами, а охоплює будь-яких осіб, що фактично користуються приміщеннями через спільний вхід до будівлі, незалежно від правового титулу володіння — оренди чи права власності. Відповідачі, як власники приміщення, розташованого у цій же будівлі та таких, що користуються спільним входом, підпадають під дію цього розрахунку. Застосування коефіцієнта не є довільним: він відображає об`єктивне співвідношення площі, яку відповідачі фактично використовують 39,7 кв.м, до загальної розрахункової площі з врахуванням пропорційної частки місць спільного користування (коридорів, фойє, вбиралень — підтверджено технічним паспортом БТІ та планом-схемою 1-го поверху будинку побуту, загальна площа допоміжних приміщень 278,1 кв.м).

Також представник позивача зазначає, що заява про зміну підстав позову подана 22.09.2025 — до закінчення підготовчого провадження, яке закрито ухвалою суду лише 25.09.2025. Подання нових доказів одночасно із зміною підстав позову та до закриття підготовчого засідання не суперечить вимогам ст. 83 ЦПК України, оскільки необхідність подання цих доказів об`єктивно виникла внаслідок отримання висновку судової почеркознавчої експертизи № 148/25-26 від 29.05.2025, яким спростовано підпис ОСОБА_1 у первісному договорі, що і зумовило зміну правової підстави вимог. Договори з постачальниками комунальних послуг (водо-, тепло-, енергопостачання) є офіційними письмовими документами, укладеними позивачем у встановленому законом порядку в межах його статутної діяльності балансоутримувача будівлі; жодних конкретних порушень порядку їх отримання чи форми апеляційна скарга не наводить — довід скаржника має декларативний характер і не містить обґрунтування, у чому саме полягає порушення ст. 78 ЦПК України.

Дослідивши доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Хмельнциької міської ради № 54 від 15 грудня 2021 року внесено зміни до рішення Хмельнциької місьткої ради № 47 від 24 квітня 2013 роу «Про затвердження переліку об`єктів (будівель, споруд, приміщень), які перебувають у власноті територіальної громади м. Хмельнциькьго та перебувають на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної вланості» та згідно переліку до таких об`єктів, що перебувають у власноті територіальної громади м. Хмельнциькьго та перебувають на балансі КП «Агенція муніципальної нерухомості» під № 64 включено нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 4402,7 кв.м.

За вищевказаним рішенням Хмельнциькорї міської ради все нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Агенція муніципальної нерухомості», яке здійснює його обслуговування та утримання у належному технічному стані, забезпечення ремонтних робіт тощо.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками нежитлового приміщення, загальною площею 39,7 кв.м, в будинку АДРЕСА_1 , яке їм належить на праві власності у рівних частках по 1/2 частці.

Згідно розрахунку заборгованості у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із відшкодування спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат нежитлового приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 , що припадає відповідно до належної їм на праві власності корисної площі, станом на 07.05.2024 рік становить 22 563,43 гривні.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом ст. 9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону №2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ст. 68 Житлового кодексу України, споживач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. У відповідності до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія, інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Так, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.ч.1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, відповідачам на праві спільної часткової власності по частці належить нежитлове приміщення, яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана будівля є нежитловою спорудою («Будинок побуту»), перебуває у комунальній власності, знаходиться на балансі КП «Агенція муніципальної нерухомості». КП «Агенція муніципальної нерухомості» здійснює заходи щодо утримання та обслуговування вказаної будівлі, забезпечення прибирання місць загального користування, опалення, водопостачання, електропостачання.

15 січня 2021 року КП «Агенція муніципальної нерухомості» та ОСОБА_2 уклала Договір на відшкодування спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

07 червня 2023 року, між МПК «Хмельницькводоканал» і КП «Агенція муніципальної нерухомості», укладено Договір № 1194 з власником ( користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Послуги надаються споживачам за адресами: АДРЕСА_2 ( ТЦ «Дитячий світ», вул. Кам`янецька, буд 2, вул. Подільська, буд 10/1, АДРЕСА_3 та інші.

Також. ТзОВ «Хмельницькенергозбут» уклало з КП «Агенція муніципальної нерухомості» договір № 22100575 про постачання електричної енергії споживачу, за адресою АДРЕСА_1 .

05 січня 2021 року між МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» та КП «Агенція муніципальної нерухомості», укладено Договір з індивідуальним споживачем про закупівлю послуг з постачання теплової енергії, в тому числі за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачі, як власники приміщення, що розташоване у вказаному будинку, є споживачами вказаних послуг та відповідно зобов`язані нести витрати за спожиті житлово-комунальні, які надаються комунальним підприємством.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 07.05.2024 року, відповідачі заборгували 22 563,43 грн, в тому числі 8 864,20 грн – експлуатаційні витрати; 13 243,68 грн – відшкодування витрат по опаленню; 173,89 грн – відшкодування витрат по водопостачанню та водовідведенню; 281,66 грн – відшкодування витрат по електропостачанню місць загального користування.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачами не був спростований, а відтак є належним та достатнім доказом існування заборгованості.

Доводи апелянта що судом не враховано суми здійснених ОСОБА_2 проплат, слід відхилити, оскільки сплачені відповідачкою суми відображені та враховані в наданому позивачем розрахунку, відтак нарахована сума заборгованості підлягає до стягнення.

Крім того, при розрахунку витрат на утримання нерухомого майна балансоутримувачем враховано не тільки корисна площа належного майна, а й також площі місць спільного користування, які пропорційно поділяються між користувачами приміщень будівлі. Вихідними даними для розрахунку коефіцієнта розподілу площі спільного користування є загальна площа будівлі, яка складається з корисної площі та місць спільного користування. Співвідношенням цих площ вираховується коефіцієнт перерахунку корисної площі, який для всієї будівлі на АДРЕСА_1 становить 1,4835.

Таким чином, загальна площа користування становить 39,7 кв.м.* 1,4835-58,9 кв.м. Технічні та службові приміщення будівлі при розрахунку згаданого коефіцієнта до уваги не беруться.

Витрати по відшкодуванню за спожиті комунальні послуги нараховувалися підприємством за попередній розрахунковий період наступним чином: вартість споживання води у приміщенні нараховується згідно показників окремого встановленого лічильника обліку по водопостачання; вартість витрат по теплопостачанню пропорційно площі приміщення – 39,7 кв.м; вартість електропостачання (освітлення) місць загального користування розподіляється між всіма користувачами та орендарями Будинку побуту пропорційно займаній ними загальній площі.

Розрахунок витрат (калькуляція) проводиться відповідно до розміру експлуатаційних балансоутримувачем на підставі данних про витрати понесених підприємством на утримання будівлі за попередній період та нараховується на загальну площу, враховуючи місця спільного користування 58,9 кв.м та включають витрати на прибирання прилеглої території та в будівлі місць спільного користування. Утримання та обслуговуванння внутрішньобудинкових мереж будівлі (теплопостачання, водопостачання, електропостачання).

В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 не підписував договір від 15 січня 2021 року, однак колегія суддів погоджується з висновком суду, що даний факт не звільняє його від сплати заборгованості за комунальні послуги, тому що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути правовою підставою для звільнення споживача від оплати за спожиті послуги.

Крім того, споживач послуг ОСОБА_2 як співвласник приміщення свої зобов`язання за договором виконувала, хоча як було встановлено судом не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за надані послуги.

Також, з матеріалів справи встановлено, що відповідач як співвласник, окремих договорів із КП «Агенція муніципальної нерухомості» щодо відшкодування експлуатаційних витрат не укладав, а отже несе солідарну відповідальність за повну та своєчасну оплату комунальних послуг.

При цьому, у випадку повного виконання одним із солідарних боржників зобов`язання, останній вправі вимагати від інших солідарних боржників відшкодування понесених витрат у відповідні частині.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, визначив характер спірних правовідносин та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк