Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №688/272/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/272/26

Провадження № 22-ц/820/1849/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю: представника позивача та представника апелянта ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 688/272/26 за апеляційними скаргами особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року у складі судді Березюк Н.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати за нею право особистої приватної власності на автомобіль Volkswagen CC1984», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , орієнтовною вартістю на момент звернення до суду 329 355,58 грн, право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на вказаний автомобіль припинити;

визнати за ОСОБА_2 , право особистої приватної власності на транспортні засобі: «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 1 434 778, 27 грн; «Renault Master», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 575 040 грн; Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 336 655 грн; «Оpel Movano», 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 536 940 грн, право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на вказані автомобілі припинити;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі частини вартості автомобілів, що складає 1 277 028,84 грн, витрати на проведення експертиз в сумі 5878,56 грн та судовий збір.

На підтримання заявлених позовних вимог позивачка посилалася, що з 28.08.2019 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 24.12.2025 року Шепетівський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про розірвання шлюбу.

За час спільного проживання подружжям придбані транспортні засоби марок «Volkswagen CC1984», «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», «Оpel Movano», «Renault Master» та «Mercedes-Benz Actros 2544». Вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, тому вона має право на отримання частини його вартості, добровільної згоди щодо поділу майна подружжя вони досягти невзмозі, тому просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, накладено арешт на транспортні засоби транспортні засобі: Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», 2003 року випуску, «Оpel Movano», 2013 року випуску, «Renault Master», 2016 року випуску, Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, власником яких є ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року позов задоволено частково.

Виділено в особисту власність ОСОБА_3 автомобіль марки «Volkswagen CC1984», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль «Renault Master», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , загальною вартістю 904395,58 грн.

Виділено в особисту власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль марки «Оpel Movano», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 та автомобіль марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , загальною вартістю 2 308 373,27 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 701988,85 грн грошової компенсації.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9016,48 грн судових витрат, що складаються з судового збору в розмірі 5488,20 грн та витрат за проведення експертизи в розмірі 3528,28 грн.

Додатковим рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року витрати ОСОБА_2 на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, покладено на відповідача.

ОСОБА_1 , як особа, яка не приймала участі в справі подала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання автомобіля «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та виділення його в особисту приватну власність ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволені цієї позовної вимоги.

ОСОБА_1 посилається, що вона є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з 19 серпня 2023 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Вказаний транспортний засіб вона придбала на підставі договору купівлі-продажу № 8243/23/1/011925 від 19.08.2023 року, тому спірний автомобіль вибув із спільного сумісного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відтак не може бути об`єктом їх спільної сумісної власності та не підлягав поділу як майно подружжя. Крім того, вказує, що автомобіль був нею придбаний у ОСОБА_2 задовго до подання позову про розірвання шлюбу, тому ОСОБА_3 мала знати, що спірний автомобіль не є власністю її чоловіка.

Таким чином, рішення суду в його оскаржуваній частині порушує її законні прав, при цьому суд першої інстанції не залучив її до участі в справі.

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому посилається, що доданий договір комісії та договір купівлі-продажу транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не містить жодної інформації щодо згоди дружини на його відчуження. Крім того, зазначає, що вона вже мала попередню спробу розлучитись із відповідачем, 28.08.2023 року зверталася із позовною заявою до Шепетівського районного суду про розірвання шлюбу (справа № 688/3603/23), але потім подружжя помирилось і вона написала заяву про залишення позову без розгляду. Можливо саме цей факт спонукав відповідача в цей період (19.08.2023 року) відчужити вказаний транспортний засіб на користь своєї матері ОСОБА_1 , але позивачка про це нічого не знала, ця угода від неї була прихована. Не було жодного сенсу придбаний автомобіль 23.06.2022 року та відчужувати через рік на користь матері. Крім того, в договорі купівлі-продажу вказана ціна транспортного засобу 20 000 грн., що не відповідає його реальній ринковій вартості 1 434 778,28 грн. Вказаний договір комісії та договір купівлі-продажу вказають на його фіктивність, оскільки не має під собою реального виконання. Відповідач як користувався так і продовжує користуватись вказаним транспортним засобом і отримувати від нього доходи, тому перереєстрація транспортного засобу на його матір була лише умовною та фіктивною.

Також посилається, що автомобіль «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, який придбаний під час шлюбу сторін, був відчужений відповідачем без її згоди, як іншого із подружжя, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким здійснити наступний поділ майна подружжя без врахування автомобіля «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виключивши його зі складу спільного майна подружжя та виділити ОСОБА_3 – автомобіль марки «Volkswagen CC1984», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль «Renault Master», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , загальною вартістю 904395,58 грн, ОСОБА_2 - автомобіль марки «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль марки «Оpel Movano», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , загальною вартістю 873 595 грн.

Апелянт зазначає, що саме такий поділ дає можливість здійснити поділ майна в натурі кожному із сторін, виходячи з принципу рівності часток. Він не заперечує проти виділу позивачці ОСОБА_3 транспортного засобу марки «Volkswagen CC1984», яким вона користується, та вважає за необхідне виділити їй також автомобіль марки «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», а транспортні засоби марок «Оpel Movano» та «Renault Master» виділити відповідачу в особисту приватну власність, стягнувши з нього на користь позивачки грошову компенсацію. При цьому, апелянт вказує, що автомобіль «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску був відчужений у серпні 2023 року, відтак не перебував у спільній сумісній власності подружжя, позивачка знала про його відчуження, тому її твердження про приховання продажу автомобіля не відповідають дійсності, а кошти від його продажу були використані в інтересах сім`ї.

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якій посилається, що в апеляційні скарзі відповідач вказує, що позивачці було відомо про відчуження автомобіля і що кошти, отримані від відчуження автомобіля не були приховані відповідачем та не використані ним у власних інтересах, а були спрямовані на потреби сім`ї. Вказана позиція відповідача не відповідає дійсним обставинам справи. Позивачці про укладання вказаного договору комісії і договору купівлі-продажу нічого відомо не було. Відповідач навмисно приховав факт відчуження вказаного транспортного засобу на користь своєї матері, мабуть для того щоб в подальшому уникнути реального поділу майна, оскільки на час відчуження між подружжям були напружені відносини, хоча згодом вони помирились. Цей факт підтверджується тим що позивачка саме в цей період звернулась до Шепетівського міськрайонного суду з позовом про розлучення, але згодом позовну заяву залишила без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг колегія суддів, заслухавши учасників справи, дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 повністю, а апеляційної скарги ОСОБА_2 частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи. інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Так судом встановлено, що з 28.08.2019 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу сторони набули у спільну сумісну власність автомобілі марок «Volkswagen CC1984» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «Оpel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_5 , «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_3 та «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Транспортний засіб марки «Volkswagen CC1984» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_4

Транспортні засоби марок Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «Оpel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_5 , «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_3 та «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 були зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 ,

Згідно висновку експерта №ЕД-19/123-26/3763-АВ від 18.03.2026, середня ринкова ціна транспортного засобу марки «Renault Master», 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 10.03.2026 становить 575040 грн, транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 – 1434778,27 грн.

Відповідно до висновку експерта №ЕД-19/123-26/3849-АВ від 19.03.2026, ринкова вартість транспортного засобу марки «Volkswagen CC1984» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 19.03.2026 становила 329355,58 грн.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/123-26/5403/АВ від 13.04.2026 середня ринкова ціна транспортного засобу марки «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на 13.04.2026 становить 336655 грн, транспортного засобу марки «Оpel Movano», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 – 536940 грн.

Однак при цьому під час перебування сторін у шлюбі 18 серпня 2023 року між ТОВ «МЕЙК-ДЕЙТА» як комісіонером та ОСОБА_2 як комітентом укладено договір комісії, за умови якого комісіонер за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок клієнта від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за ціною узгодженою сторонами, а саме за 20 000 грн.

19 серпня 2023 року між ТОВ «МЕЙК-ДЕЙТА» як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем укладено договір купівлі-продажу, за умови якого продавець передає у власність покупця транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Actros 2544». 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 2000 грн. Покупець набуває право власності на вказаний транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.

19 серпня 2023 року ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль «Mercedes-Benz Actros 2544». 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ., в якому власником автомобіля зазначено ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

При цьому згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За змістом статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

У відповідності до ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Вказаною постановою роз`яснено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Суд встановлено, що сторони за час проживання у шлюбі придбали п`ять автомобілів у спільну сумісну власність подружжя, чотири автомобілі зареєстровані на ім`я відповідача ОСОБА_2 та на один автомобіль – зареєстрований на ім`я позивачки ОСОБА_4 .

Позивачка звернулася з вимогами про визнання за нею права особистої власності на один автомобіль, право власності на який зареєстроване за нею, за відповідачем просила визнати право власності на решту чотири автомобілі, які зареєстровані на його ім`я та просила припинити право спільної сумісної власності та стягнути з відповідача грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на решту автомобілів.

В зв`язку з встановленими обставинами справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про поділ майна подружжя в спосіб, визначений позивачем, проте не врахував при вирішенні спору обставин відчуження під час перебування сторін у шлюбі транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actors 2544», 2006 року випуску.

При цьому колегія суддів зауважує, що про вказану обставину сторони суду не повідомили, хоча відповідач, який брав участь у справі через свого представника, вказав, що повідомляв останнього про таке відчуження вищевказаного транспортного засобу.

Так дійсно під час перебування сторін у шлюбі 18 серпня 2023 року між ТОВ «МЕЙК-ДЕЙТА» як комісіонером та ОСОБА_2 як комітентом укладено договір комісії, за умови якого комісіонер за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок клієнта від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за ціною узгодженою сторонами, а 19 серпня 2023 року між ТОВ «МЕЙК-ДЕЙТА» за договором купівлі-продажу відчужило спірний автомобіль ОСОБА_1 і за умовами даного договору ОСОБА_1 набувала право власності на вказаний транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.

В послідуючому ОСОБА_1 даний транспортний засіб зареєструвала на а себе як власника у відповідних державних органа, що підтверджується, наданим нею, копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 19 серпня 2023 року.

При цьому відповідно до приписів статті 328 ЦК України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти або правовідносини. Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника). Розглядаючи спори про захист права власності, набутого у похідний спосіб, судам необхідно враховувати імовірність наявності прав на відповідне майно в інших осіб.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов`язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).

Відповідно до статті 34 Закону № 3353-XII державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону № 3353-XII та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 06 січня 2010 року, затверджено Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів. Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, зокрема великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони праці - Державна служба України з питань праці в особі його територіальних органів (пункт 1 Порядку). Юридичні і фізичні особи, інші особи, які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (власники) зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов`язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв`язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи (пункт 6 Порядку № 8). Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцем реєстрації органу управління юридичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспорту за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи (пункт 7 Порядку № 8). Експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів забороняється (пункт 8 Порядку № 8).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 зазначила, що право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

За договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 19 серпня 2023 року, укладеним між ТОВ «МЕЙК-ДЕЙТА» та ОСОБА_1 остання набувала право власності на вказаний транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.

Таким чином з врахуванням вищевказаних норм права і правової позиції Верховного Суду, Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 19 серпня 2023 року ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 з 19 серпня 2023 року по даний час.

Отже транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вибув з спільної власності подружжя сторін під час перебування сторін у шлюбі і на час подання позову про поділ спільного майна подружжя в натурі перебував у власності ОСОБА_1 , а тому не міг бути предметом поділу спільного майна подружжя в натурі за позовними вимогами позивача в даній цивільній справі.

При цьому за нормами ЦПК України відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року в справі № 200/5013/17 (провадження № 61-4050св21) вказано, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17, від 16 вересня 2022 року в справі № 642/2316/20).

Отже, виділивши в натурі у власність відповідача ОСОБА_2 спірний автомобіль, «Mercedes-Benz Actors 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент ухвалення рішення суду перебував у власності апелянта ОСОБА_1 , суд фактично вирішив питання про її права та обов`язки в цій частині позовних вимог без її залучення до розгляду справи, в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог про поділ в натурі даного транспортного засобу як спільного майна подружжя слід відмовити з підстав не залучення до участі в справі ОСОБА_1 як власника даного транспортного засобу і належного відповідача в цій частині позовних вимог та невідповідності висновків суду щодо того, що даний автомобіль на час вирішення справи по суті позову перебував у спільній сумісній власності подружжя, а рішення суду в цій частині з вищевказаних підстав слід скасувати

В зв`язку з цим в даній справі підлягають поділу в натурі як спільне майно подружжя лише автомобілі марок «Volkswagen CC1984» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «Оpel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_5 , «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Висновками експертів встановлено дійсну (ринкову) вартість спірних чотирьох автомобілів станом на дату проведення експертизи, яка в загальному складає 1777990,5 грн, тому розмір ідеальної частки кожного з подружжя становить 888995,25 грн.

Суд першої інстанції виділив позивачці у власність автомобілі марки «Volkswagen CC1984» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з чим вона погодилась та рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувала.

Таким чином з врахуванням вимог апеляційної скарги позивачці слід виділити у власність автомобіль марки «Volkswagen CC1984» 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким вона користується та який зареєстрований на її ім`я, а також автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_3 , загальною вартістю 904395,50 грн.

Відповідачу ОСОБА_2 підлягає виділу в особисту власність три автомобілі марки «Mercedes – Benz Sprinter 213CDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , марки «Оpel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_5 , загальною вартістю 873595 грн..

В результаті такого поділу відповідач має право на компенсацію за відступ від рівності часток сторін у вартості спільного майна в розмірі 30800,5 грн.(904395,5-873595).

При цьому суд відхиляє заперечення представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на те, що договір комісії та договір купівлі-продажу автомобіля марки «Mercedes-Benz Actors 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 19 серпня 2023 року укладені без письмової згоди позивачки та її повідомлення про відчуження автомобіля, фактично є удаваним з метою приховати майно.

Апелянт ОСОБА_2 стверджує, що на момент відчуження автомобіля сторони перебували в шлюбі, позивачці достеменно було відомо про відчуження автомобіля, кошти, отримані від продажу автомобіля були витрачені і інтересах сім`ї на придбання інших двох автомобілів.

Однак вказані договори комісії та договору-купівлі спірного автомобіля не були предметом розгляду справи в суді першої інстанції, судом не надавалась відповідна правова оцінка на предмет їх відповідності вимогам закону, не перевірялось чи надавала згоду позивач на укладення даних договорів, чи були витрачені кошти від продажу автомобіля в інтересах сім`ї, позивач не заявляла вимог про стягнення компенсації за даний спірний автомобіль саме з підстав його відчуження без її згоди відповідачем, а тому апеляційний суд на даній стадії судового процесу не може встановлювати дані обставин та відповідно надавати їм відповідну правову оцінку з врахуванням позицій сторін.

При цьому позивач, якщо вона вважає, що відчуженням спірного автомобіля порушені її права, не позбавлена можливості захищати свої права з врахуванням вищевказаних обставин в спосіб, передбачений СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК), витрати, пов`язані із залученням експертів (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка просила виділити їй у власність один автомобіль та стягнути з відповідача 1277028,84 грн компенсації.

Позов підлягає задоволенню частково, виділено позивачці два автомобіля на загальну суму 904395,5 грн., тобто позов задоволено на 56,3% % (904395,5: (1277028,84+329355) х 100%).

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 9984 грн

У зв`язку із частковим задоволенням вимог позивачки на 56,3 %, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає, сплачений нею судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5621 грн.

Розмір витрат позивача на оплату робіт експерта становить 6418,56грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.03.2026 та 11.04.2026. У зв`язку із частковим задоволенням вимог позивачки, з відповідача слід стягнути на користь позивачки відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати на оплату робіт експерта пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 3613,64 грн.

Однак при цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції на відповідача ОСОБА_2 в даній справі з підстав зловживання ним своїми процесуальними правами, що виразились у свідомому неповідомлення під час розгляду справи суду першої інстанції про відчуження ним спірного автомобіля засобу марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 19 серпня 2023 року іншій особі, що вплинуло на судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року в частині вирішення позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виділення в особисту власність ОСОБА_2 автомобіля марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 701988,85 грн грошової компенсації та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виділення в особисту власність ОСОБА_2 автомобіля марки «Mercedes-Benz Actros 2544», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відмовити

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 30800,58 грн грошової компенсації вартості майна.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрат, що складаються з судового збору в розмірі 5621 грн та витрати за проведення експертизи в розмірі 3613,64 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко Л.М. Грох Т.О. Янчук