Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №333/8415/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 06.10.2026 Справа № 333/8415/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 333/8415/25 Головуючий у І інстанції: Піх Ю.Р.

Провадження № 22-ц/807/1754/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кочеткової І.В.,

Мінгазова Р.В.,

секретар Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Громута Володимира Ігоровича - до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,

У С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Громута В.І. - звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з червня 2021 є VIP-клієнтом банківських послуг, які надає АТ КБ «ПриватБанк» та володільцем платіжної картки № НОМЕР_1 .

Перебуваючи за межами території України, 27.06.2024 приблизно о 14:15-14:45 год ОСОБА_1 отримала дзвінок від батька, який повідомив, що вона здійснила переказ на його карту в сумі 1909,55 грн. Зазначену інформацію позивач прийняла з тривогою та одразу вирішила перевірити баланс на рахунку в мобільному додатку «Приват24».

Проте, здійснити вхід у мобільний додаток «Приват24» їй так і не вдалось, оскільки було запропоновано пройти повторну авторизацію в додатку шляхом здійснення відеодзвінка з наданням online оригіналу паспорту. Вказане не викликало у позивача запитань, оскільки пропозиція здійснення відеодзвінка надійшла від представників банку.

Після проходження повторної авторизації, позивач отримала повідомлення у мобільному додатку «Приват24» від відповідача такого змісту: «Світлано, ми виявили нетиповий вхід у ваш акаунт Приват 24. Пристрій: Phone операційна система: AOS, версія 11, Model: Blackview|А95, ІР-адреса: НОМЕР_2 , ім`я провайдера: lifecell, дата та час входу 27.06.2024 14:00 , Ukraine, Kiev. Якщо це ви, нічого не робіть. А якщо ні, змініть пароль від Приват24, щоб захистити свій акаунт.»

Позивач невідкладно в мобільному додатку «Дзвінок через Приват24» зателефонувала до Банку, з метою отримання інформації та якнайшвидшого вжиття відповідних заходів (блокування карткових рахунків і т.п.), та протягом 15-20 хвилин очікувала з`єднання з оператором. Після з`єднання, оператор повідомив ОСОБА_1 про те, що її грошові кошти з платіжної картки № НОМЕР_1 в декілька (12) транзакцій перераховані на інші платіжні картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 карти UNEX Банк. (номер звернення 15881538).

ОСОБА_1 зазначала, що отримавши інформацію від банку, вона звернулася до оператора UNEX Банк з повідомленням про шахрайські дії відносно неї для вжиття банком заходів з блокування грошових коштів, що були в неї викрадені.

Окрім зазначеного, того ж дня вона звернулась до Кіберполіції та СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області з повідомленням про злочин, вчинений відносно неї - викрадення коштів - шахрайство. (номер звернення 375455)

Також ОСОБА_1 звернулася з відповідним зверненням до прокуратури та просила вжити всіх заходів щодо повернення коштів та покарати злодіїв.

Лише 02.07.2024 Мелітопольське РУП ГУНП в Запорізькій області зареєструвало кримінальне провадження № 12024082140000072 щодо безпідставного списання грошових коштів з банківського рахунку позивача та розпочало слідство, в ході якого з`ясовано, що злочинці здійснювали протиправні дії та знімали викрадені грошові кошти в м. Кривий Ріг, тому справа передана за підслідністю до ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. У подальшому матеріали кримінального провадження за № 12024082140000072 від 02.07.2024 направлені за підслідністю до Слідчого відділу ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно з відповіддю Слідчого відділу ВП №2 Кіровоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області № 77 від 11.02.2025, ОСОБА_1 допитано в якості потерпілої. Таким чином, позивач набула статусу потерпілої особи відповідно до положень ст. 55 КПК України.

Позивач зазначала, що не розголошувала третім особам інформації про номери карткових рахунків, пін-коди та іншої конфіденційної інформації, не губила карток, доступу до них треті особи не мали; жодних повідомлень від банку для підтвердження транзакцій на перерахування коштів ні в застосунку, ні іншим шляхом не отримувала.

10.02.2025 представник позивача звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із адвокатським запитом № 75 від 10.02.2025 про надання такої інформації: - на підставі якого розпорядчого документа, виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_5 , були списані 27.06.2024 грошові кошти з рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на її ім`я; - яких дій вжило АТ КБ «Приватбанк» щодо повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_5 , грошових коштів, які їй належать і були безпідставно списані з її рахунку 27.06.2024, а також документів, що підтверджують вжиття таких заходів з боку АТ КБ «Приватбанк» (результати службового розслідування, блокування банківського рахунку і т.ін.).

Також у запиті представник позивача заявив вимогу негайно повернути ОСОБА_1 безпідставно списані (перераховані) грошові кошти.

17.02.2025 відповідачем відмовив у наданні запитуваної інформації, посилаючись на ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» - банківська таємниця.

11.02.2025 представник позивача звернувся до відповідача з вимогою № 78 від 11.02.2025 про повернення грошових коштів ОСОБА_1 .

Однак, у поверненні викрадених грошових коштів позивачу банк відмовив, надавши відповідь, що не має змоги надати витребувану інформацію.

ОСОБА_1 зазначала, що банк не вчинив жодних дій, спрямованих на повернення їй грошових коштів.

Зазначені протиправні дії та бездіяльність зі сторони Банку відносно до ОСОБА_1 призвели до порушення права споживача, яке підлягає захисту.

Оскільки, відповідач відмовився в добровільному порядку повернути належні позивачу грошові кошти, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з цим позовом.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Громута В.І. - просила суд стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь грошові кошти в розмірі 315608,61 грн, з яких: 235824,55 грн - сума неакцептованої платіжної операції, 79784,06 грн - пеня за проведення неакцептованої платіжної операції. Також просила вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням від 01 червня 2026 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя частково задовольнив позов.

Стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 314058,83 грн, з яких: 234666,55 грн - сума неакцептованої платіжної операції, 79392,28 грн - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією.

Також суд стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 3140,59 грн.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність їм висновків суду, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2026 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не надала доказів того, що саме дії банку призвели до того, що третя особа змогла скористатися особовими даними позивача. Також Позивач не надала доказів про обставини, що вказують на неправильне виконання відповідачем своєї функції як банка-емітента з проведення операцій за рахунками позивача.

Під час перевірки, Служба безпеки банку встановила, що 27.06.2024 з картки клієнта ОСОБА_1 НОМЕР_1 було списано 232757 грн з урахуванням комісії, 1909,55 грн надійшли на рахунок батька позивача. Платежі проводились через Приват24. Перекази були зроблені на карткові рахунки інших банків: 5375524800595642 (JOINT STOCK COMPANY UNEX BANK); 5375524800595659 (JOINT STOCK COMPANY UNEX BANK). Зняття з карток 5375524800595642 (JOINT STOCK COMPANY UNEX BANK) та 5375524800595659 (JOINT STOCK COMPANY UNEX BANK) в банкоматній мережі ПриватБанку не відбувалось. Додатково встановлено, що 27.06.2024 о 14:34:49 на службу підтримки 3700 надійшов дзвінок з номера НОМЕР_6 від клієнта ОСОБА_1 , в якому хоче підтвердити платіж зі своєї картки. 27.06.2024 о 14:46:52 р. надійшов дзвінок з номера НОМЕР_6 на службу підтримки 3700 від ОСОБА_1 , в якому вона підтверджує платіж на картку ОСОБА_2 у сумі 1750 грн. На питання щодо можливого шахрайства вона відповіла, що переказує кошти людині, яку знає особисто. Клієнт проходить верифікацію, правильно відповідає на додаткові питання (персональний банкір, адреса, серія та номер паспорту). 27.06.2024 о 14:51:09 надійшов дзвінок з номера НОМЕР_6 на службу підтримки 3700 від ОСОБА_1 , в якому вона підтверджує платіж на картку ОСОБА_2 в сумі 1750 грн. На питання щодо можливого шахрайства вона відповіла, що переказує кошти людині яку знає особисто. Клієнт проходить верифікацію, правильно відповідає на додаткові питання (персональний банкір, місце народження, місце проживання). 27.06.2024 о 15:34:26 надійшов відеодзвінок з номера НОМЕР_6 на службу підтримки 3700 від ОСОБА_1 з питання входу до Приват24 (акаунт заблоковано). 27.06.2024 о 18:06:02 надійшов відеодзвінок з номера НОМЕР_6 на службу підтримки 3700 від ОСОБА_1 з питання отримання консультації за одинадцятьма переказами з її картки та переказу залишку з картки на іншу картку. Аналіз входів в Приват24 клієнта ОСОБА_1 показав, що 27.06.2024 були здійснені входи, як з довіреного пристрою о 10:55:00 IPHONE (IMEI - E220FF15 889F-4978-ACD3-9A4492D6A747, IP - 167.99.42.4 провайдер Digital Ocean) так і не з довіреного пристрою з 14:00:28 до 14:53:15 A95|BLACKVIEW(IMEI - НОМЕР_11, IP - НОМЕР_2 провайдер lifecell, IP - НОМЕР_10 провайдер Vodafone Ukraine).

Таким чином, при перевірці встановлено, що клієнт ОСОБА_1 розголосила конфіденційну інформацію, під час підтвердження операцій названі персональні дані Позивача, що дало змогу невідомим особам отримати доступ до її Приват24 та здійснити перекази коштів на підконтрольні їм рахунки. Порушень зі сторони банку не виявлено.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Громута В.І. - заперечує проти доводів банку, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зокрема, зазначає, що Банк у тексті своєї скарги самостійно підтверджує, що о 14:46 та 14:51 нібито Позивач під час телефонних розмов з оператором лінії 3700 підтверджувала платежі виключно на суму 1750 грн. Втім, загальна сума неакцептованого списання становить 232757 грн (12 транзакцій). На здійснення 12 операцій саме позивач жодного акцепту, згоди чи підтвердження не надавала. Крім того, за наданими самим Банком даними, 27.06.2024 у систему «Приват24» здійснювався вхід як з довіреного пристрою (iPhone, IP Digital Ocean), так і зі стороннього недовіреного пристрою (Blackview, IP lifecell/Vodafone). Крім того, Банк замовчує ту обставину, що після безпідставного списання коштів з карткового рахунку позивача, невстановлені особи (шахраї) подали заявку на отримання кредиту (встановлення кредитної лінії, овердрафту) і Банк, запідозривши нетипову активність за карткою, відмовив у наданні кредиту.

22 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про долучення до матеріалів справи перевірки служби безпеки за зверненням клієнта, в якому товариство зазначає, що така перевірка не була надана до суду першої інстанції, оскільки наданий відзив у справі фактично є витягом з цієї перевірки, містить інформацію з цього документу. Оскільки представника відповідача не було підключено в режимі відеоконференцзв`язку до розгляду справи на підставі ухвали суду від 14.10.2025, розгляд справи відбувся без участі представника, тому питання надання окремого документа про перевірку службою безпеки не розглядалося

У судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - Іванченко В.С. - наполягала на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваного рішення та відмові в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Громут В.І. - заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Частково задовольняючи вимоги позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за кредитною карткою, її рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27.06.2024.

Колегія судді погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи і не заперечували сторони, що станом на 27 червня 2024 року ОСОБА_1 була клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно споживачем банківських послух, мала в АТ КБ «ПриватБанк» відкритий картковий рахунок НОМЕР_7 .

Для користування послугами банку позивач використовувала свій номер телефону НОМЕР_6 .

Вказаним номером телефону позивач користувалася тривалий час, він був авторизований як фінансовий номер в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24».

На картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 14:00 год 27 червня 2024 року знаходилась особисті грошові кошти позивача в розмірі 234666,55 грн.

27 червня 2024 року після 14 год 28 хв з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулось списання вказаних грошових коштів на загальну суму 234 666,55 грн., яке було здійснено шляхом проведення дванадцяти транзакцій.

Вказані платежі проводились через застосунок «Приват 24»; перекази були зроблені на карткові рахунки інших банків: НОМЕР_3 та НОМЕР_8 (Joint Stock Company Unex Bank).

27 червня 2024 року здійснено вхід в особистий кабінет Приват24 клієнта ОСОБА_1 , як з довіреного пристрою о 10:55:00 IPHONE (IMEI - НОМЕР_12, IP - 167.99.42.4 провайдер Digital Ocean) так і не з довіреного пристрою з 14:00:28 по 14:53:15 A95|BLACKVIEW(IMEI -НОМЕР_11, IP -НОМЕР_2 провайдер lifecell, IP -НОМЕР_10 провайдер Vodafone Ukraine.

АТ КБ «ПриватБанк», окрім того, що ним було виявлено нетиповий вхід в застосунок також підтверджує списання грошових коштів 27 червня 2024 року в період з 14 год 28 хв до 14 год 58 хв з карткового рахунку НОМЕР_1 загальної суми у розмірі 234666,55 грн.

Списання відбулося шляхом проведення 12 платежів, що також підтверджено випискою по рахунку за 27 червня 2024 року.

З витягу з ЄРДР від 02 липня 2024 року суд встановив, що до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_1 , про те що 27.06.2024 в період часу з 14:02 до 14:16 невстановлена особа, у невідомий спосіб отримала доступ до номеру телефону потерпілої НОМЕР_6 із використанням якого, увійшла до особистого кабінету ОСОБА_1 у застосунку «Монобанк», де з карти № НОМЕР_9 за допомогою банкоматів за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Металургів 42 та вул. Героїв АТО, 30а, зняли кошти потерпілої на загальну суму 60855 грн. Крім того, 27.06.2024 в період часу з 14:28 до 14:58 невстановлена особа, продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи вищевказаний номер телефону потерпілої, увійшла до особистого кабінету ОСОБА_1 в застосунку «Приват24», де з карти № НОМЕР_1 декількома переказами таємно викрала грошові кошти потерпілої на загальну суму 231 599 грн. переказавши їх на картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Пунктом 6 частини дев`ятнадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (частина дванадцята статті 86 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення), користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

У такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, постанови від 13 червня 2022 року в справі № 587/586/21, від 24 січня 2024 року в справі № 758/14517/18) про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У цій справі встановлено, що спірні платіжні операції ініціювала не ОСОБА_1 , а треті особи, про що свідчить вхід до її акаунту 27 червня 2024 року з нетипового пристрою з 14:00:28 по 14:53:15 A95|BLACKVIEW(IMEI -НОМЕР_11, IP -НОМЕР_2 провайдер lifecell, IP -НОМЕР_10 провайдер Vodafone Ukraine), у той час як довірений пристрій - IPHONE (IMEI - НОМЕР_12, IP - 167.99.42.4 провайдер Digital Ocean)

ІР адреса 167.99.42.4 провайдер Digital Ocean - американський провайдер хмарних інфраструктур, який пропонує прості та доступні рішення для розробників, стартапів і малого/ середнього бізнесу. DigitalOcean не має фізичної присутності в Україні, оскільки це американський провайдер хмарних послуг із дата-центрами по всьому світу.

IP - НОМЕР_2 провайдер lifecell, IP - НОМЕР_10 провайдер Vodafone Ukraine. Lifecell - український мобільний оператор, який працює по всій території України, надаючи мобільний зв`язок та інтернет.

Тобто, з урахуванням проміжку часу, з 10:55:00 до 14:00:28, про які зазначає відповідач, об`єктивно позивач не може бути о 10:55:00 на території однієї з країн, де розташовані сервери DigitalOcean (США: Нью-Йорк, Сан-Франциско, Канада: Торонто, Великобританія: Лондон, Німеччина: Франкфурт, Нідерланди: Амстердам, Сінгапур, Індія: Бангалор, Австралія: Сідней) та о 14:00:28 на території України.

Позивач негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції повідомила про це банк.

Зазначене, обґрунтовано свідчить про те, що вхід в особистий кабінет ОСОБА_1 в Приват24 був виконаний не позивачем, а іншою особою.

Тобто, відповідачу було достовірно відомо про те, що вхід до особистого кабінету Приват24 ОСОБА_1 здійснюється по перше з нетипового пристрою, по друге з ір адреси IP -НОМЕР_2 провайдер lifecell, IP -НОМЕР_10 провайдер Vodafone Ukraine яка раніше жодного разу не використовувались ОСОБА_1 для входу в особистий кабінет та знаходиться в іншій від Клієнта місцевості (області).

Встановивши, що можливо відбувається несанкціонований клієнтом вхід в особистий кабінет Клієнта, Банк не вчинив жодних дій на блокування переказів, незважаючи на сукупність обставин, що вказували про можливість вчинення шахрайських дій з картковими рахунками Клієнта.

З огляду на вищевикладене, установивши, що ОСОБА_1 не вчиняла дій, спрямованих на перерахунок коштів з її карткового рахунку, невідкладно повідомила банк про здійснення платіжних операцій, які вона не виконувала, а також до правоохоронних органів, при цьому обставин, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, що дала змогу ініціювати спірні платіжні операції, не встановлено, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частину позовних вимог.

Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивач своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не спростував тверджень ОСОБА_1 про те, що вона не втрачала та не сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції встановив факт звернення ОСОБА_1 до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що у позивача була відсутня воля на вчинення такого перерахування.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також враховує нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою, тому за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Таким чином, апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги є ідентичними відзиву на позовну заяву, яким суд надав належну оцінку, висновки суду є достатньо аргументованими, при цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

У справі, що переглядається, суд надав оцінку розмежуванню відповідальності клієнта та банку під час несанкціонованого списання грошових коштів з рахунка клієнта, з урахуванням обставин конкретної справи та наданих сторонами доказів. Наявність у відповідача іншої точки зору на встановлені судом обставини та оцінку доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухваленого у справі судового рішення.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» слід залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2026 року - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2026 року в цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 16 жовтня 2026 року.

Головуючий

Судді