Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №683/3114/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3114/26

2/683/2162/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/3114/26, 2/683/2162/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (далі – ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що 24 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі - ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №37372, який підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами договору, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

За умовами договору кредиту №37372 від 24 червня 2021 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 1500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надано ОСОБА_1 на строк 18 днів зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 2,5% в день.

Відповідач отримав кредитні кошти, однак свої зобов`язання за договором не виконав.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №37372 від 24 червня 2021 року в сумі 8925 грн., з яких: 1500 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7425 грн. – прострочена заборгованість за процентами.

Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 8925 грн. заборгованості за кредитним договором, 2662,40 грн. понесених судових витрат, а також 15500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» - адвокат Пархомчук С.В., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи у його відсутності, а також заяву про розподіл судових витрат із доказами надання професійної правничої допомоги, у якій при ухваленні рішення просить стягнути з відповідача 15500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, у поданому до суду відзиві просить розгляд справи проводи у його відсутності.

Крім того, у відзиві ОСОБА_1 зазначив, що визнає позов частково - лише в частині тіла кредиту у розмірі 1500 грн. В іншій частині позову просить відмовити, посилаючись на те, що він з 26 лютого 2019 року проходить військову службу у Збройних Силах України, а тому вважає, що позивач безпідставно здійснив нарахування відсотків за користування кредитом, що суперечить вимогам п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлений позивачем до стягнення розмір цих витрат у 15500 грн. є завищеним і необґрунтованим, не відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, а також не співмірний із ціною самого позову. Тому, просить зменшити розмір цих витрат або відмовити у їх стягненні у повному обсязі. Також просить відмовити у стягненні на користь позивача судового збору.

Правом на подачу відповіді на відзив сторона позивача не скористалась.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 червня 2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №37372, за умовами якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 1500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, кредит надано строком на 18 днів, тобто до 11 липня 2021 року, строк дії договору 18 днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.

Сторони погодили, що за користування кредитом ОСОБА_1 сплачує кредитодавцю відсотки за фіксованою процентною ставкою в розмірі 2,5% на добу (п.1.3 договору).

У п.1.4 та п.7 кредитного договору визначено, що кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом, а саме, № НОМЕР_1 .

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 24 червня 2021 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «АV9818» відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

24 червня 2021 року о 19:22:06 ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» перерахувало кредитні кошти в сумі 1500 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , реквізити якої було зазначено ним у кредитному договорі, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Платежі Онлайн» №479/06 від 29 червня 2026 року про успішний переказ грошових коштів в сумі 1500 грн. на вищевказану банківську картку.

Із наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №37372 вбачається, що за період з 24.06.2021 по 01.06.2026 ОСОБА_1 не вносив коштів на погашення кредиту і станом на 01 червня 2026 року його заборгованість за кредитним договором становить 8925 грн., з яких: 1500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7425 грн. - сума заборгованості за відсотками.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №37372 від 24 червня 2021 року в сумі 8925 грн., з яких: 1500 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 7425 грн. – заборгованість за відсотками.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками договір кредиту є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої позикодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти договір кредиту у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за договором кредиту є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності договору кредиту, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Надані позивачем та досліджені судом письмові докази вказують на те, що 24 червня 2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» в електронній формі договір кредиту, за умовами якого вказана фінансова компанія перерахувала на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1500 грн.

Факт укладення договору кредиту та отримання кредитних коштів у розмірі 1500 грн. відповідач ОСОБА_1 визнає, про що він зазначив у відзиві на позов.

У подальшому за договором факторингу ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило право вимоги за договором кредиту ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ».

Тому, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним договором кредиту перед новим кредитором ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Оскільки ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі кредиту підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 1500 грн. за договором кредиту №37372 від 24 червня 2021 року.

Що стосується розміру відсотків за користування грошовими коштами за вказаним договором кредиту, то суд зважає на наступне.

Як вбачається із наданої суду виписки по особовому рахунку за кредитним договором №37372 від 24 червня 2021 року, заборгованість за відсотками становить 7425 грн. При цьому, відповідного розрахунку заборгованості, з якого можна було б встановити період нарахування відсотків та застосований розмір відсоткової ставки, позивачем не надано.

Однак, договором кредиту №37372 від 24 червня 2021 року визначено, що кредит надається на 18 днів і датою повернення кредиту є 11 липня 2021 року, нараховування відсотків після закінчення строку кредитування, який складає 18 днів, не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Отже, з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договором кредиту №37372 від 24 червня 2021 року відсотки за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 18 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цим договором, з врахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами - 2,5% та розміру наданого кредиту - 1500 грн., який відповідачем не погашався, складає 675 грн. (1500 грн. х 2,5 : 100 х 18) = 675 грн.).

Отже, розмір відсотків, які б мав сплатити ОСОБА_1 за користування кредитом, становить 675 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26 лютого 2019 року по даний час проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, що підтверджується даними його військового квитка серії НОМЕР_2 від 25 листопада 2015 року, довідкою Форми 5, виданої командиром в/ч НОМЕР_3 від 09 червня 2026 року за № НОМЕР_4 , довідкою командира військової частини НОМЕР_3 від 05 лютого 2026 року №2853 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі – Закон №2011-ХІІ), в редакції, чинній на час укладення договору кредиту, передбачала, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Оскільки ОСОБА_1 з 26 лютого 2019 року і по даний час є військовослужбовцем Збройних Сил України, у тому числі і на час укладення договору кредиту, який припав на час дії особливого періоду, приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, тому відповідно до частини 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ позивач не мав права нараховувати ОСОБА_1 відсотки за користування кредитом за договором кредиту №37372 від 24 червня 2021 року.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту без урахування нарахованих позивачем відсотків складається із тіла кредиту в сумі 1500 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» слід стягнути 1500 грн. заборгованості за договором кредиту №37372 від 24 червня 2021 року.

У стягненні відсотків в сумі 7425 грн. слід відмовити.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року та довіреності від 01 червня 2026 року здійснював адвокат Пархомчук С.В.

Згідно акту про отримання правової допомоги від 30 вересня 2026 року сторони погодили, що адвокатом Пархомчуком С.В. у даній справі надано ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» такі види правової допомоги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості – 0,5 години вартістю 1500 грн., складання та подання до суду позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики – 3 години вартістю 9000 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг щодо процесуального статусу судової справи – 1,5 години вартістю 4500 грн., канцелярські витрати – 500 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 15500 грн.

Згідно платіжної інструкції №312403 від 30 вересня 2026 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплатило адвокату Пархомчуку С.В. 15500 грн. за правничу допомогу у даній справі.

Так, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зважаючи на незначну складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані адвокатом Пархомчуком С.В. у даній справі, а також з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування не є співмірним із фактично наданими послугами, а тому підлягає зменшенню до 5000 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., ціна позову становила 8925 грн., позов задоволено на суму 1500 грн., тобто на 16,8% (1500 грн. х 100 : 8925 грн.), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 447,28 грн. (2662,40 грн. х 16,8%) судового збору.

Крім того, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 16,8%, то до стягнення підлягає 840 грн. (5000 грн. х 16,8%) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №37372 від 24 червня 2021 року в сумі 1500 грн., а також 447,28 грн. судового збору та 840 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: вул. Кирилівська,82, офіс 7 м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя: