Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №464/6712/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6712/26

пр.№ 2/464/4137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої – судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

з участю секретаря судових засідань – ФІТЬО В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (дошлюбне ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 липня 2009 року у Галицькому відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №139.

Позов мотивує тим, що перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного проживання почали виникати непорозуміння, через різні погляди на сімейне життя, щодо ведення спільного господарства, внаслідок чого втрачено почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, перестали бути родиною, а шлюб носить виключно формальний характер. Шлюбні стосунки припинені фактично з 2010 року, спільне господарство не ведеться, проживають окремо один від одного і не створюють єдину сім`ю, відсутня взаємна повага та підтримка, так само як і намір продовжувати шлюб чи зберети сім`ю. Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, з чим згідний чоловік, однак не бажає вчиняти жодних дій щодо розірвання шлдюбу зі своєї сторони, тому змушена звертатися до суду з позовом. Підстав для примирення не вбачає жодних. Просить позов задоволити.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомили, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Відповідач позов визнав, не заперечив про його задоволення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до озгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до судового розгляду на 20 жовтня 2026 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували шлюб 03 липня 2009 року у Галицькому відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №139.

У шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане 22 липня 2009 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання позивачки будувати у подальшому сімейні стосунки через різне відношення до інституту сім`ї, внаслідок яких втрачено почуття любові, поваги у подружжя, припинено подружні стосунки з 2010 року, не ведеться спільне господарство, шлюб існує формально. Відповідач визнавши позов, у своїй заяві не заперечив даних фактів.

Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Положення ст.24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.

Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява N44647/98).

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Матеріалами справи встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати позивачка такі наміру не має.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права подружжя та дитини.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки такий носить виключно формальний характер.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача необхідно покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03 липня 2009 року у Галицькому відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №139.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в розмірі 665 грн. 60 коп.

Повернути ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК

Беспальок О. А.