Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №308/16779/25
Суддя: Іванов А. П.
Справа № 308/16779/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді – Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання – Боти О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача – адвоката Ракущинця А.А.,
представника відповідача - Фекете Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ракущинець А.А. звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 807 від 12.04.2025, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 , якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме в неуточненні військово-облікових даних через центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування, незважаючи на те, що він зареєстрований та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач стверджував, що складенню постанови не передувало складення протоколу про адміністративне правопорушення, а його самого не було повідомлено про розгляд справи, що позбавило його можливості надати пояснення, подати докази та скористатися правом на захист, гарантованим ст. 268 КУпАП. Зазначав, що відповідачем не вказано складу адміністративного правопорушення, не наведено й не надано жодних доказів його вчинення, а в тексті постанови взагалі відсутнє посилання на письмові докази.
20.11.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю. У відзиві представник відповідача зазначив, що 12.04.2025 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 807 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно позивача, який, будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свого обов`язку та не уточнив облікові дані через центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування, а саме актуальні дані про місце проживання або знаходження, чим порушив абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, далі – Порядок № 1487). Того ж дня постановою № 807 на позивача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Оскільки позивач проігнорував покладений на нього обов`язок, на думку відповідача, він порушив правила військового обліку та підлягав притягненню до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Ракущинець А.А. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Фекете Й. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився підписати протокол та надати пояснення.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши подані сторонами документи та докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 2 цієї статті рішення суб`єкта владних повноважень мають бути прийняті, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Судом встановлено, що 12.04.2025 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 винесено постанову № 807 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
У постанові зазначено, що позивач, будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації не уточнив свої облікові дані, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 та абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку № 1487).
Датою вчинення правопорушення у постанові визначено 17.07.2024, датою його виявлення 12.04.2025. Також у постанові зазначено, що в разі несплати штрафу у встановлений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП він буде стягнутий у подвійному розмірі 34 000,00 грн.
31.10.2025 головним державним виконавцем Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гущею С.О. відкрито виконавче провадження № 79474542 з примусового виконання постанови № 807 від 12.04.2025 про стягнення з позивача на користь держави штрафу в розмірі 34 000,00 грн, з боржника також стягується виконавчий збір у розмірі 3 400,00 грн.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, речовими доказами та іншими документами. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, та прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою, оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 30.01.2020 у справах № 482/9/17 та № 308/12552/16-а, відповідно до яких особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час і місце розгляду справи, оскільки це право є гарантією реалізації інших прав – на участь у розгляді справи, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Досліджена в судовому засіданні оскаржувана постанова не містить відомостей про те, коли та яким чином позивача було повідомлено про час і місце розгляду справи, чи був він присутній під час її розгляду, чи надавав пояснення, чи заявляв клопотання.
У постанові зазначено, що особа «була належним чином повідомлена про час і дату проведення засідання». Разом з тим, відповідач зобов`язаний довести, що позивачу було забезпечено можливість реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення, подати докази та скористатися правовою допомогою.
Посилання відповідача у відзиві на відмову позивача від підпису протоколу та акт про відмову від підпису в довідці ВЛК і витязі з наказу про призов не свідчать про повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Інших доказів належного сповіщення позивача про розгляд справи відповідачем суду не надано.
Крім того, за змістом оскаржуваної постанови об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення полягає у неуточненні позивачем «актуальних даних про місце свого проживання або знаходження». Проте постанова не містить відомостей про те, які саме облікові дані позивача змінилися, у який час, яка адреса місця проживання (перебування) позивача є актуальною та в чому саме полягала невідповідність даних, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дійсним даним.
Постанова не містить жодного посилання на докази, на основі яких відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем правопорушення відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пояснення особи, інші документи, як того вимагає ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а відповідно до ч. 2 ст. 90 цього Кодексу жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення розглянуто з порушенням вимог ст. 268, 278, 280 та 283 КУпАП, що позбавило позивача можливості реалізувати право на захист. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і є підставою для закриття розпочатого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачено права суду визнавати постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною окремим самостійним пунктом резолютивної частини рішення у справах цієї категорії, позовна вимога про визнання постанови № 807 від 12.04.2025 протиправною як окрема вимога, самостійна від вимоги про скасування, задоволенню не підлягає, тоді як вимоги про скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 90, 121, 123, 243–246, 250, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 7, 9, 210, 245, 247, 251, 268, 278, 280, 283 КУпАП; ст. 19 Конституції України, суд, -
у х в а л и в:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Постанову № 807 від 12.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену т.в.о. виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн - скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення буде виготовлено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua