Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №206/6458/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 206/6458/25

Номер провадження2/205/2417/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 серпня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Остапенко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Арапетяна А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Титаренко В.М. звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 06.06.2020 року позивач ОСОБА_1 надав відповідачу ОСОБА_2 позику у розмірі 30 000,00 гривень. До позовної заяви додано оригінал розписки від 06.06.2020 року написаний та підписаний власноручно відповідачем. Час повернення позики чітко визначено борговою розпискою, а саме до 03.03.2021 року. Відповідач прострочив виконання зобов`язання, про причини невиконання не повідомив. Станом на дату подання позову жодних дій щодо повернення боргу, останнім не здійснено. Загальна сума заборгованості становить 55 261,56 гривень, з яких: тіло позики 30 000,00 гривень, 3% річних 4 199,00 гривень, інфляційне збільшення боргу 21 062,56 гривень. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за борговою розпискою від 06.06.2020 року в сумі 55 261,56 гривень та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 05 грудня 2025 року матеріали справи передано за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.01.2026 року головуючим суддею обрано Остапенко Н.Г.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Титаренко В.М. надав до суду заяву, в якій зазначив про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений неодноразово належним чином. Відповідно до вимог ст.190, ст. 272 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних доказів без участі відповідача та за відсутності заперечень позивача, ухвалив заочне рішення у справі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.06.2020 року позивач ОСОБА_1 надав відповідачу ОСОБА_2 позику у розмірі 30 000,00 гривень.

Отримання відповідачем від позивача грошей в борг на вищевказану суму підтверджується власноручно написаною розпискою, копія якої долучена до матеріалів справи.

Згідно розписки відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути позику в строк до 03.03.2021 року.

У зазначений строк відповідач ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань не виконав, грошові кошти за борговою розпискою у розмірі 30 000,00 гривень не повернув.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за період з березня 2021 по жовтень 2025 року заборгованість склала 55 261,56 гривень, з яких: тіло позики 30 000,00 гривень, 3% річних 4 199,00 гривень, інфляційне збільшення боргу 21 062,56 гривень.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки розмір боргу підтверджується розпискою, визначений строк для повернення позики закінчився, відповідач не надав суду доказів того, що він повернув борг позивачу, а наявність у позивача розписки свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Таким чином, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, оскільки на виконання положень ч. 2 ст. 1046 ЦК України позивачем було передано відповідачеві грошові кошти у розмірі 30 000,00 гривень, і відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України його було оформлено належним чином: відповідачем власноруч написано та підписано розписку.

Відповідно до статті 625 ЦК України, встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання: Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми права, проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог по стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 55 261,56 гривень, з яких: тіло позики 30 000,00 гривень, 3% річних 4 199,00 гривень, інфляційне збільшення боргу 21 062,56 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги №2410/1-ВТ від 24.10.2025 року, копію Звіту про виконану роботу від 27.10.2025 року відповідно до Договору №2410/1-ВТ про надання правової допомоги від 24.10.2025 року.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Така правова позиція також підтверджена усталеною практикою Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 7 500,00 гривень, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому зазначені судові витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 гривень та 21,80 гривень витрати сервісного збору.

Керуючись ст.ст.141, 263-268, 280-289 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою від 06.06.2020 року в суму 55 261,56 гривень (п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят одна гривня 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 8 733,00 гривень, що складаються з судового збору у розмірі 1233,00 гривень (включаючи 21,80 гривень сервісного збору) та витрат на оплату правової допомоги у розмірі 7 500,00 гривень..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Титаренко Володимир Миколайович, свідоцтво Серія КС №7986/10 від 18.07.2019, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Н.Г.Остапенко