Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №173/2417/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2417/26

Провадження №2/173/2020/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р.м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Мєшкової В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача з ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 .

11 серпня 2015 року ОСОБА_1 змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

До досягнення сином повноліття позивач отримувала аліменти на дитину від відповідача, які вираховувалися за виконавчим листом № 2-818, виданим Верхньодніпровським районним судом 25 червня 2009 року у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (прибутку), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Після досягнення сином повноліття відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на його утримання, незважаючи на те, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи безстроково, має тяжкі порушення фізичного та психічного розвитку, постійно хворіє та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

З народження ОСОБА_3 має затримку етапів розвитку та набуття відповідних навичок, а також низку супутніх захворювань. Унаслідок стану здоров`я має важку розумову відсталість, порушення мовлення, відставання у психомоторному розвитку, зниження емоційної та пізнавальної діяльності, а його мовлення обмежується простими фразами. Навички самообслуговування не сформовані, також наявні порушення зору. За станом здоров`я ОСОБА_3 не здатний виконувати будь-які види трудової діяльності та потребує постійного стороннього догляду й контролю.

На цей час ОСОБА_3 не отримує державної соціальної допомоги як особа з інвалідністю І групи, оскільки питання щодо визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки перебуває на розгляді у суді. Інших джерел доходу не має, а з огляду на стан здоров`я позбавлений можливості самостійно забезпечувати свої життєві потреби.

Утриманням сина, забезпеченням його повсякденних потреб, доглядом за ним та придбанням необхідних засобів і товарів займається позивач особисто. Водночас, коштів недостатньо для належного забезпечення його потреб, пов`язаних із харчуванням, лікуванням, доглядом та іншими необхідними витратами. За таких обставин ОСОБА_3 потребує постійної матеріальної підтримки обох батьків, однак відповідач ухиляється від участі в його утриманні після досягнення ним повноліття.

У зв`язку із зазначеним позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 всіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для непрацездатної особи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 , від кожного окремо, надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Учасникам справи надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно відповідачу надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для подання до суду відзиву, оформленого відповідно до вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позовну заяву в порядку статей 178, 278 ЦПК України не подав.

Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.

За приписами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, 11 серпня 205 року ОСОБА_6 змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

25 червня 2009 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено та видано на виконання рішення суду виконавчий лист, про що свідчить копія відповідного виконавчого документа.

Згідно зі статтею 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Тобто вказана стаття передбачає, що батьки мають зобов`язання щодо утримання своїх дітей після досягнення ними повноліття за наявності сукупності таких обставин: дочка або син є непрацездатними; непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надати таку допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ст. 201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04 червня 2026 року за № 152/26/2014/В наявна у ОСОБА_3 патологія вказує на стійне значно виражене порушення психіки, що призвело до значно вираженого обмеження життєдіяльності за категоріями: пересування, самообслуговування, орієнтації, контролю за поведінкою, спілкування, навчання та здатністю до трудової діяльності. Потребує неконтрольованого догляду, нагляду та контролю. Встановлено першу групу А інвалідності з дитинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. (ч. 3 ст. 80 СК України).

Відповідно до частини восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.

Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). Подібне визначення міститься і у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.

Згідно з статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що повнолітній син сторін є особою з інвалідністю першої групи з дитинства, проживає з матір`ю, за станом свого здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд виходить з принципів розумності та справедливості та вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина у розмірі - 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність. Доказів того, що відповідач не має змоги сплачувати аліменти у зазначеному розмірі суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до частини задоволених вимог, у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи стягнення з 15 липня 2026 року і на весь період інвалідності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В. Островерхова