Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №754/8405/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №754/8405/25

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2/754/3139/26

Справа №754/8405/25

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Пучко А.В.,

представниці відповідачки-2 - Козачук Н.Ю. (присутньої у судовому засіданні 07.10.2026),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 121 572,05 грн, з яких:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 0,00 грн, три проценти річних у розмірі 0,00 грн;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання розмірі 6474,02 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 938,73 грн, три проценти річних у розмірі 226,15 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 344,41 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 49,91 грн, три проценти річних у розмірі 12,02 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 34175,82 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4955,49 грн, три проценти річних у розмірі 1193,81 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 37426,41 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4331,42 грн, три проценти річних у розмірі 1026,04 грн, пеня y розмірі 574,71 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 23937,59 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 2774,71 грн, три проценти річних у розмірі 633,87 грн, пеня y розмірі 385,45 грн;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії y розмірі 1357,57 грн;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води y розмірі 712,80 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 41,32 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн;

- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі № 754/8405/25 як співвідповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно з вимогами позовної заяви (у новій редакції) № 2 позивач просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість у загальному розмірі 121 572,05 грн, а саме стягнути відповідно до частки у праві власності з ОСОБА_1 (1/6 частки, що складає від суми позову в розмірі 20262,01 грн за спожиті послуги), ОСОБА_2 (1/6 частки, що складає від суми позову в розмірі 20262,01 грн за спожиті послуги), ОСОБА_3 (2/6 частки, що складає від суми позову в розмірі 40524,01 грн за спожиті послуги), ОСОБА_4 (у позові помилково вказано повторно ОСОБА_1 ) (1/6 частки, що складає від суми позову в розмірі 20262,01 грн за спожиті послуги), ОСОБА_5 (1/6 частки, що складає від суми позову в розмірі 20262,01 грн за спожиті послуги).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.05.2018 до 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі типових договорів підготовлені та опубліковано/оприлюднено:

- договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085);

- на веб-сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyvivteploen/.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

Відповідачі не здійснили належним чином оплату послуг, у зв`язку з чим перед позивачем станом на 31.03.2025 утворилась заборгованість.

Окрім того, на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Стислий виклад заперечень відповідачки ОСОБА_2

У відзиві на позовну заяву відповідачка-2 вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві йдеться про те, що у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують що квартира є спільною частковою власністю відповідачів та належить кожному з них в частках.

Відповідачі є співвласниками житлового приміщення з визначеними частками, тому з кожного з них підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії відповідно до розміру частки кожного в спільній частковій власності.

Виходячи із фактичних обставин справи, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість (у разі встановлення судом її наявності) пропорційно до розміру її частки у праві спільної часткової власності на нерухоме майно.

Крім того, нарахування за гарячу воду без квартирного лічильника здійснюється за нормативами споживання, які множаться на тариф, та залежать від кількості людей, які проживають у помешканні, та встановлюються місцевими органами влади. Вартість послуги розраховується шляхом множення норми споживання (куб. м на особу) на тариф і на кількість мешканців.

Починаючи з січня 2016 року, нарахування за постачання гарячої води здійснено не пропорційно кількості проживаючих осіб, а відтак є помилковими.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19.02.2004 житлове приміщення АДРЕСА_2 було приватизоване ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних долях.

Згідно з розрахунками заборгованості за послуги з ЦО та ПГВ за період з 01.07.2015 по 31.03.2025, нарахування за комунальні послуги здійснювалось за кількістю прописаних осіб, а саме 6 осіб.

Однак, дані нарахування є помилковими, оскільки з 2016 року в зазначеній квартирі було прописано 3 особи, що підтверджується такими документами:

1. Свідоцтво серії НОМЕР_1 від 21.01.2016 про смерть ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2. Довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру видана ОСОБА_2 , яка підтверджує, що остання з 24.02.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

3. Витяг з реєстру територіальної громади, виданий ОСОБА_5 , де значиться, що вона з 24.02.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

З даного приводу відповідачкою на адресу позивача неодноразово направлялись заяви про здійснення перерахунок (корегування) послуги з постачання гарячої води з січня 2016 року по теперішній час, з урахуванням наданих документів, які були отримані Позивачем, але питання здійснення перерахунку досі не вирішено.

Відповідачка-2 не погоджується з даними позовними вимогами з таких підстав:

1. Відповідачка-2 заперечує щодо суми заборгованості за період 01.07.2015-31.03.2025 через суттєві помилки при її розрахунку, а також у зв`язку з тим, позивачем недотримано встановлених строків звернення до суду та подано позов після спливу строку позовної давності.

2. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

07.10.2026 представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Козачук Н.Ю. подала заяву, в якій зазначила, що неодноразово наголошувала на тому, що відповідачка не погоджується з розрахунком заборгованості, поданим позивачем, вважає його необґрунтованим.

Так, позивачем не здійснено перерахунок заявлених у позові сум боргу з урахуванням наявних доказів в матеріалах справи, які свідчать про фактичну кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою всебічного та повного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення, сторона відповідача-2 подала власний розрахунок щодо нарахованих та сплачених сум за комунальні послуги центрального опалення та гарячого водопостачання за період 2016-2025 роки.

Представниця відповідачки акцентувала увагу на тому, що при здійсненні розрахунку заборгованості мають бути обов`язково враховані всі фінансові операції за особовим рахунком, включаючи будь-які коригування, донарахування, перерахунки, а також нараховані та виплачені субсидії чи пільги.

Повідомлення учасників справи

Всі учасники справи повідомлялися судом належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Так, позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.

Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розгляд справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання судових повісток на адресу їх зареєстрованого місця проживання. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». У силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачам та вони є повідомленими про розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ПАТ «Київенерго» з 01.07.2014 визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VІІ.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги (цесїї) позивач набув право вимоги до ОСОБА_6 щодо заборгованості за спожиті до 01.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 6474,02 грн.

З 01.05.2018 по 31.10.2021 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП ««Київтеплоенерго».

З 01.11.2021, у зв`язку зі зміною законодавства, КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085).

Також на веб-сайті КП «Київтеплоенерго» оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ .

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19.02.2004 квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , та членам його сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних долях (тобто, по 1/6 частки кожному) (а.с. 50).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.01.2016 (а.с. 94).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.09.2016 ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_6 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с. 49).

Отже, відповідачам належить право власності на квартиру АДРЕСА_2 у таких частках:

1/6 - ОСОБА_1 ;

1/6 - ОСОБА_2 ;

1/3 (1/6+1/6=2/6=1/3) - ОСОБА_3 ;

1/6 - ОСОБА_4 ;

1/6 - ОСОБА_5 .

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва (а.с. 21) у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані 3 з 5 відповідачів, а саме:

- ОСОБА_3 з 13.05.1986;

- ОСОБА_4 з 20.08.1992;

- ОСОБА_1 з 06.05.1999.

Водночас, інші відповідачки - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у спірній квартирі не зареєстровані, оскільки з 24.02.2016 їхнім зареєстрованим місцем проживання є адреса: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 93) та витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 206 г на звороті).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості ним заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги з 01.07.2015 по 31.03.2025. При цьому, нарахування позивачем здійснено за період з 01.07.2025 по 01.05.2018 та з 01.05.2018 по 31.10.20201 на 6 осіб без урахування того, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 24.02.2016 зареєстровані за іншою адресою (не тією за якою здійснюється стягнення).

ОСОБА_5 двічі зверталася до КП «Київтеплоенерго» із заявами від 14.11.2025 та від 18.12.2025 про здійснення перерахунку (корегування) послуги з постачання гарячої води з січня 2016 року, оскільки нарахування здійснювалося на 6 зареєстрованих осіб, тоді як зареєстровано було лише 3 особи.

КП «Київтеплоенерго» надало відповіді від 11.12.2025 та від 16.01.2026. Так, у відповіді від 16.01.2026 вказано, що:

- згідно з Реєстром територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 кількість зареєстрованих - 3 особи. На підставі зазначеної інформації та долучених до звернення документів, що підтверджують факт зняття з реєстрації трьох раніше зареєстрованих осіб, до програмного комплексу за о/р НОМЕР_2 внесено зміни щодо кількості проживаючих з 01.05.2018;

- для можливості розгляду питання проведення перерахунку за послугу з постачання гарячої води за о/р № НОМЕР_2 згідно з показниками демонтованого вузла розподільного обліку гарячої води зав. № 51106559, необхідно надати Акт демонтажу/монтажу цих вузлів розподільного обліку з зазначенням їх показань, а також додатково Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки зав. № 51106559, оскільки надане Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ЛЦ11516КИ втратило чинність 21.02.2025, що унеможливлює встановити придатність/непридатність цього засобу обліку для подальшої| експлуатації, про що повідомлялося листом від 11.12.2025 № 4/03.2/14692;

- у разі ненадання запитуваних документів у КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відсутні підстави для перерахунку за послугу з постачання гарячої води за о/р № НОМЕР_2 згідно з фактичними показаннями демонтованого вузла обліку, а отже перерахунок за наведеним о/р проводитиметься відповідно до ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» - для цілей розподільного обліку виконавцем комунальні послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців, після закінчення цього строку - як для приміщення, що не оснащене вузлом розподільного обліку з урахуванням кількості зареєстрованих осіб;

- для можливості розгляду питання коригування нарахувань за послугу з постачання гарячої води за період до 01.05.2018 відповідно до фактичних показань вузла розподільного обліку зав. № 51106559, необхідно СП «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надати Акт контрольного зняття показань цього вузла розподільного обліку, Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та копії всіх квитанцій про сплату комунальних послуг з чітким банківським відбитком та зазначенням попередніх та поточних показань приладу обліку води за період до 01.05.2018, оскільки з липня 2017 року до квітня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 споживачем показання вузла розподільного обліку не передавалися і на зарахування проводилися за розрахунковими показаннями.

Попри це, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не здійснило перерахунку заборгованості ні за показаннями демонтованого вузла обліку, ні за фактичною кількістю зареєстрованих осіб. Як наслідок, заявлена до стягнення сума за ГВ/ПГВ є безпідставно завищеною, оскільки розрахована на 6 осіб, що не відповідає офіційним даним про кількість зареєстрованих мешканців (3 особи).

Норми права та мотиви суду

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (який введений в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року).

Згідно з визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За приписами ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власність зобов`язує; власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п. 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно з п. 32, 33, 35, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022), плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

У пп. 11 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Згідно з пп. 6 п. 48 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, виконавець зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для правильного її вирішення (постанови Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 727/9295/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18)).

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначалося вище, відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості ним заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги з 01.07.2015 по 31.03.2025. При цьому, нарахування позивачем здійснено за період з 01.07.2025 по 01.05.2018 та з 01.05.2018 по 31.10.20201 на 6 осіб без урахування того, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 24.02.2016 зареєстровані за іншою адресою (не тією за якою здійснюється стягнення) і ця інформація відома позивачу з даних Реєстру територіальної громади міста Києва.

Проте, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не здійснило перерахунку заборгованості ні за показаннями демонтованого вузла обліку, ні за фактичною кількістю зареєстрованих осіб. Як наслідок, заявлена до стягнення сума за ГВ/ПГВ є безпідставно завищеною, оскільки розрахована на 6 осіб, що не відповідає офіційним даним про кількість зареєстрованих мешканців (3 особи).

07.10.2026 представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Козачук Н.Ю. подала контррозрахунок щодо нарахованих та сплачених сум за комунальні послуги центрального опалення та гарячого водопостачання за період 2016-2025 роки.

Суд, перевіривши розрахунки позивача та контррозрахунки відповідачки-2, встановив, що загальний розмір заборгованості становить 87 307,25 грн, з яких:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання розмірі 1414,03 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 225,45 грн, три проценти річних у розмірі 52,88 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 10031,99 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1599,50 грн, три проценти річних у розмірі 375,17 грн;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води y розмірі 712,80 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 41,32 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 87 307,25 грн, однак з урахуванням частки у праві власності на квартиру, а саме:

з ОСОБА_1 (1/6 частки), що становить 14 551,21 грн;

з ОСОБА_2 (1/6 частки), що становить 14 551,21 грн;

з ОСОБА_3 (1/3 частки), що становить 29 102,41 грн;

з ОСОБА_4 (1/6 частки), що становить 14 551,21 грн;

з ОСОБА_5 (1/6 частки), що становить 14 551,21 грн.

Щодо позовної давності

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) зазначено, що:

«під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану».

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX (набрав чинності 04.09.2025) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Оскільки позов подано 29.05.2025, і заборгованості у цій справі станом квітень 2017 року не існувало, тому суд відхиляє доводи відповідачки-2 про пропуск позивачем позовної давності.

Щодо судових витрат

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (14 551,21 * 3028 / 121572,05 = 362,42; 29 102,41 * 3028 / 121572,05 =724,85).

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за надані послуги в розмірі 14 551,21 грн, судовий збір у сумі 362,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за надані послуги в розмірі 14 551,21 грн, судовий збір у сумі 362,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за надані послуги в розмірі 29 102,41 грн, судовий збір у сумі 724,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за надані послуги в розмірі 14 551,21 грн, судовий збір у сумі 362,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за надані послуги в розмірі 14 551,21 грн, судовий збір у сумі 362,42 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua