Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №753/14996/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14996/25

провадження № 2-др/753/223/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

19 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судових засідань Давидюк В.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Войчука В.А.

представника відповідача Шестуховської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а заяву адвоката Войчука Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, скасування наказу про зміну істотних умов праці та стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2026 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 753/14996/26 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Ліси України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, скасування наказу про зміну істотних умов праці та стягнення заробітної плати, яким позовні вимоги були задоволені частково.

24 вересня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва від представника позивача - адвоката Войчука В.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

У своїй заяві представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №753/14996/25 в частині позовної вимоги «Визнати незаконними дії відповідача по зміні істотних умов праці зі зменшенням посадового окладу до розміру 92000,00 грн. та як наслідок скасувати відповідний наказ Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ». Окрім того, представник позивача просить суд покласти на відповідача судові витрати на правничу допомогу по справі № 753/14996/25 в розмірі 120 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 28 вересня 2026 року заяву передано судді Шаповаловій К.В.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача було подано до суду заперечення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, у яких зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такі висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21, від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21). Подані представником позивача до електронного кабінету докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, адже їхній розмір є завищеним, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката, виконаної ним роботи, а також вимогам по суті спору. Спір, що вирішується у справі № 753/14996/25 є трудовим спором, тобто одним з найбільш поширених судових спорів. У спорах зазначеного характеру за відсутності протиріч між наявними у справі документами судова практика є усталеною. Такі спірні правовідносини не зумовлюють необхідності дослідження значної кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів, а матеріали справи не містять обсягу документів, що потребували б від адвоката істотних затрат часу на їх аналіз, враховуючи категорію і складність цієї справи, яка за характером спірних правовідносин не може бути віднесена до складних, не потребувала проведення і вчинення значного обсягу процесуальних дій, беручи до уваги обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, вбачається невідповідність заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 120 000,00 грн критеріям співмірності та розумності. Зазначені у розрахунку витрат на правничу допомогу години щонайменше у 7 судових засіданнях, а саме: 28.08.2025 (з 12:08 до 12:33 - 25 хвилин), 09.10.2025 (перенос), 31.10.2025 (перенос), 27.11.2025 (з 14:32 до 14:38 - 6 хвилин), 16.12.2025 (з 11:33 до 11:46 - 13 хвилин), 11.03.2026 (з 11:31 до 11:40 - 9 хвилин), 08.04.2026 (перенос), витрачені на участь у судових засіданнях, не відповідають фактичному, оскільки відповідно до протоколів судових засідань, такі засідання тривали менше години. Також адвокатом як доказ не долучено до заяви аркуш № 3 Акту приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором № б/н про надання правничої допомоги від 24.04.2025 та додаткової угоди від 20.06.2025, відповідно відсутня інформація щодо вартості пунктів 11, 12, 13. На підставі вищевикладеного, представник позивача зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн, є неспівмірними із складністю даної справи, її тривалістю, та виконаними адвокатом обсягом роботи, тому є завищеними щодо іншої сторони спору, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи, слід зменшити.

Представником позивача було подано до суду заперечення на заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, у яких він зазначив, що всі витрати підтверджені належними доказами: - участь в засіданнях - протоколами судових засідань; - підготовка та подача до суду, а також розгляд судом процесуальних документів та наявність результатів у справі (витребуваних документів) - що підтверджено як самими документами у справі, так й протоколами засідань по їх розгляду, так й витребуваними і наданими суду документами. 16. розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Представник позивача просив суд врахувати, що відповідно до практики Верховного Суду вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено; участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні. Відповідач заперечуючи щодо витрат на правничу допомогу не наводить об`єктивних обставин справи, які б дійсно мали значення для питання розміру витрат на правничу допомогу, а всі його доводи зводяться до небажання оплачувати витрати, а всі аргументи вже є спростованими у тексті поданого акту на останній сторінці після таблиці. Зауважив, що в Акті наведено позиції виключно щодо вчинення процесуальних дій, і то без підготовки до судових засідань, без часу на дорогу, які також підлягають врахуванню судом. Щодо сторінки №3 акту, про що зазначено представником відповідача, то - завантаження акту відбувалось під час повідомлення «Повітряна тривога» безпосередньо перед засіданням, був поганий зв`язок, як відомо під час повітряної тривоги відбувається приглушення всіх сигналів. Акт було підписано безпосередньо перед засіданням, сфотографовано та документи завантажувались за допомогою стільникового (телефонного) зв`язку. Про це й повідомлялось в судовому засіданні, відбувся збій, чи недовантаження системою всіх сторінок, оскільки вони були відмічені для завантаження всі. При цьому, дуже довго завантажувались фотографії сторінок акта, які мають певний об`єм. Відповідно з назви файлів додатків видно, що вони всі пронумеровані в форматі «Договір ПД Акт 2.JPG» «Договір ПД Акт 4.JPG», тобто є очевидним, що це помилка при завантаженні. Щодо практики про завищення розміру витрат на правничу допомогу, то цій частині відповідач не вказує конкретних обставин завищення: ні по кількості годин витраченого часу; ні по кількості вчинених дій; ні по кількості підготовлених процесуальних документів; ні по кількості судових засідань; Тому, не стверджуючи про будь-яке завищення просити зменшити витрати через завищення є юридично неспроможним. Зважаючи на все вищевикладене, представник позивача зазначає, що підтримує заяву щодо стягнення судових витрат у повному обсязі та просить її задовольнити.

У судове засідання призначене на 12 жовтня 2026 року з`явилися позивач, представник позивача та представник відповідача. Позивачем та її представником були підтримані вимоги, заявлені у заяві про ухвалення додаткового рішення, зокрема, позивач просила суд винести рішення, яким зазначити про визнання незаконним наказу ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» про зміну істотних умов праці та встановлення ОСОБА_1 посадового окладу у розмірі 92 000,00 грн, про що судом було зазначено у мотивувальній частині судового рішення від 21 вересня 2026 року, проте, не зазначено у його резолютивній частині. Окрім того, представник позивача підтримав заяву про стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи у розмірі 120 000,00 грн. Представник відповідача заперечувала щодо стягнення такої суми витрат на правничу допомогу, наголосивши на її завищенні та не співмірності.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, заслухавши позиції учасників справи, суд доходить наступного висновку.

15 липня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, скасування наказу про зміну істотних умов праці та стягнення заробітної плати.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2026 року позовні вимоги були задоволені частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 16 червня 2025 року № 338-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора департаменту - начальника відділу закупівлі послуг Департаменту з закупівель у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту - начальника відділу закупівлі послуг Департаменту з закупівель з 17 червня 2025 року; стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5312188,20 грн без урахування обов`язкових податків та зборів, заробітну плату за червень 2025 року у розмірі 10933,34 грн та моральну шкоду у розмірі 20000 грн; стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову до суду в розмірі 200 грн; стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь держави судовий збір у розмірі 19302,40 грн.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Щодо вимоги про визнання незаконними дій відповідача по зміні істотних умов праці зі зменшенням посадового окладу ОСОБА_1 до розміру 92000,00 грн та скасування відповідного наказу, суд зазначає наступне.

Зважаючи на те, що у мотивувальній частині рішення суду від 21 вересня 2026 року зазначено, що, судом було надано оцінку доказам та суд дійшов висновку, що наказ відповідача про зміну істотних умов праці є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, однак це не було відображено судом у резолютивній частині рішення, така вимога підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення із відповідача витрат понесених позивачем на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу представником позивача було долучено копію договору про надання правничої допомоги від 24 квітня 2025 року, укладеного між адвокатом Войчуком В.А. та ОСОБА_1 , відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту, в інтересах якого укладено даний договір, на умовах і в порядку згідно даного договору з питань цивільного спору щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та інших коштів, судових витрат у зв`язку із можливим звільненням з роботи на ДП «Ліси України» у зв`язку із врученням 03 березня 2025 року повідомлення про майбутнє скорочення.

Розділом 4 договору передбачено розмір гонорару та порядок розрахунків між сторонами, зокрема, гонорар визначається сторонами виходячи з погодинної ставки. Розмір гонорару, порядок та строки оплати визначаються додатковими угодами до даного договору.

Відповідно до положень додаткової угоди від 20 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги, послуги правничої допомоги надаються клієнту по справі щодо поновлення клієнта на роботі в ДП «Ліси України» у зв`язку із звільненням 16 червня 2025 року, стягнення моральної шкоди. Середнього заробітку при звільненні, безпідставно зменшеної заробітної плати. Послуги правничої допомоги тарифікуються погодинно. Вартість однієї години роботи адвоката становить 4000,00 грн

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги (від 02 вересня 2026 року) до договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди, вбачається, що сторони погодили, що клієнт приймає виконані зі сторони адвоката дії на надання правничої допомоги у справі № 753/14996/25 на загальну суму 120 000,00 грн. (перелік дій детально зазначений у вказаному акті).

Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 120000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 визначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зміст позовної заяви, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, враховуючи заперечення представника відповідача щодо заявлених вимог та подання клопотання про зменшення таких витрат, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, з огляду на принцип розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, складність даної справи та ціну позову, тривалість судових засідань та їх зміст, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 60 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

заяву адвоката Войчука Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, скасування наказу про зміну істотних умов праці та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 30 травня 2025 року № 56-ОП «Про зміну істотних умов праці», яким змінено з 2 червня 2025 року істотні умови праці та встановлено заступнику директора департаменту- начальнику відділу закупівель послуг Департаменту з закупівель ДП «Ліси України» Мельник Тетяні Віталіївні посадовий оклад у розмірі 92000 грн.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 60 000,00 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", ЄДРПОУ 44768034, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9а

Суддя К.В. Шаповалова