Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №420/25313/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25313/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року, прийняту у порядку судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

28.07.2025р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 8, 17, 19, 21, 22, 58 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань, до яких приєдналася Україна, а також статей 43, 51, частин 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанов Кабінету Міністрів України №45 і №704 щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО 115479 2 від 28.04.2025р. (вих. №943/8701 від 28.04.2025р.) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними на 05.03.2019р. та нарахування і виплати з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити, ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019р. відповідно до частин 3, 18 статті 43, частини 3 статті 51 та частин 1, 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ, постанов №45 та №704 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними на 05.03.2019р., зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №Ю0115479 2 від 28.04.2025р. (вих. №943/8701 від 28.04.2025 року), з урахуванням нарахування і виплати з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25 частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 2 від 28.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.04.2019р. перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 2 від 28.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовив.

Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25 сторонами оскаржене не було і набрало законної сили 27.11.2025р.

18.12.2025р. Одеський окружний адміністративний суд видав у справі №420/25313/25 виконавчий лист.

10.07.2026р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду.

На обґрунтування зазначено, що 09.06.2026р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо здійснення виплати перерахованої пенсії на виконання рішення суду з 01.03.2026р. у повному розмірі 14 815,06 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №34023-30299/M-02/8-1500/26 від 19.06.2026р. На переконання позивача ця відповідь засвідчує згоду Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з тим, що застосовувати у подальшому положення Постанови №821 під час здійснення виплат пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень є незаконним, неможливим до практичного застосування.

Позивач твердить, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області продовжує «шукати» будь-які способи не виплати мені пенсії в нарахованому ним же розмірі. Адже до застосування Пенсійним фондом України положень Постанови №821 обмежень щодо виплат пенсій у неповних розмірах, після їх перерахунку на виконання рішення суду, не було. Це пояснюється, що існує законний чіткий механізм фінансування та здійснення зазначених виплат, який був порушений саме застосуванням Пенсійним фондом України Постанови №821.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.08.2026р. відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. у справі № 420/25313/25 в порядку статті 382 КАС України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити у постанову, якою встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення суду першої інстанції від 27.10.2026р. у справі №420/25313/25 в частині виплати позивачу з 01.03.2026р. пенсії в розмірі – 14815,06 грн та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2026р. у справі №420/25313/25 в частині виплати позивачу з 01.03.2026р. пенсії в розмірі – 14 815, 06 грн.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 14.09.2026р.

Матеріали справи №420/25313/25 надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду 24.09.2026р.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, дійшов таких висновків.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25 здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 2 від 28.04.2025р.

Тобто, відповідач виконав рішення суду в повному обсязі.

Позивач не погоджується з розміром виплаченої пенсії, а саме: 7918,82 грн замість 14815,00 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом повідомило, що виплата заборгованості здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

З викладеного слідує, що відповідач вчинив дії щодо виконання судового рішення шляхом перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО115479 2 від 28.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019р.

Питання щодо застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», а також питання розміру пенсії не були предметом розгляду у цій справі.

Отже, підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду 27.10.2025р. у справі №420/25313/25 – відсутні.

Доводи апеляційної скарги

Позивач на обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав такі аргументи.

Висновок суду першої інстанції про те, що звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України, яке обґрунтоване протиправними діями відповідача під час проведення виплати йому пенсії починаючи з 01.03.2026р., не охоплено предметом спору у справі №420/25313/25, є помилковим.

Відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, який вже вирішено судом, та який знаходиться на стадії виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25, суд першої інстанції повинен врахувати, що дана справа є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.

Суд першої інстанції на виконання частини першої статті 382 КАС України мав би зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Позиція відповідача на заявлену апеляційну скаргу

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, належно повідомлене про апеляційний розгляд цієї справи, у встановлений судом апеляційної інстанції строк відзив на апеляційну скаргу не надало.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд наділений повноваженнями відмовити у прийнятті звіту, якщо:

- суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або

- заходи, які вживає суб`єкт владних повноважень для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або

- звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.

Згідно з частиною третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 КАС України.

Згідно з частиною десятою статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

За своїм цілепокладанням судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється в порядку, встановленому статтями 287, 382 382-3 й 383 КАС України, спрямований на забезпечення своєчасного й повного виконання судового рішення. Такий контроль не передбачає повторного розгляду за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, первісно заявлених такою особою позовних вимог.

Апеляційний перегляд ухвали про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю не передбачає апеляційного перегляду ухваленого на користь особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судового рішення, яке набрало законної сили, перевірки його законності і обґрунтованості.

В іншому разі було б порушено надважливий для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, принцип остаточності судового рішення (абзац перший підпункту 7.7 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. № 10-р(ІI)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах).

Переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги від 03.09.2026р., суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2026р. у справі №320/51895/25 визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Зобов`язав Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.06.2026р. залишив без задоволення апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.07.2026р. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25. У задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25 відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.09.2026р. залишив без задоволення касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Суд у складі колегії суддів у межах доводів та вимог апеляційної скарги від 03.09.2026р. вказує, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області певних нормативних актів Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, судом першої інстанції не розглядалися і не оцінювалися судом при розгляді справи №420/25313/25 по суті.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.04.2026р. у справі № 340/7985/25 дійшов висновку, за яким «… правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову».

Водночас Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026р. у справі №580/490/26 відступив від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30.04.2026р. у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026р. у справі №580/490/26, дійшов висновку, що натомість вважає «… правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.04.2026р. у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України».

Зважаючи на доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , суд у складі колегії вважає необхідним урахувати правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 15.09.2026р. у справі №580/490/26.

Водночас суд у складі колегії суддів вважає за підставне вказати, що відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з принципом верховенства права суб`єкт владних повноважень здійснює такі повноваження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суб`єкт владних повноважень застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Суд у складі колегії вважає підставним зазначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не наділено владними повноваженнями визначати нормативне регулювання порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів зазначає, що Кабінет Міністрів України 19.08.2026р. прийняв постанову №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» (далі – Постанова №1046).

Згідно з пунктом 3 Постанови №1046 Кабінет Міністрів України визнав такою, що втратила чинність, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Також відповідно до пункту 2 Постанови №1046 Кабінет Міністрів України установив, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Згідно з абзацом другим частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 317, 321, 322, 325,328, 329, 382 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2026р. у справі №420/25313/25 – скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25 задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду протягом шістдесяти днів з дня отримання копії цієї постанови звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. у справі №420/25313/25.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій