Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №400/3933/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3933/26

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

13.04.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач), в інтересах якого діє адвокат Прутян О.А., звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправним рішення Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), викладене у листі № 1026/1.1 від 03.03.2026р., про відсутність підстав для вжиття заходів реагування за заявою ОСОБА_1 від 13.02.2026р. про порушення природоохоронного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом видалення зелених насаджень в лютому 2026 р.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 13.02.2026р. подав до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заяву, в який навів факти незаконної вирубки дерев на земельній ділянці, яка належить ОСББ «Мрія Вознесенська». У заяві ОСОБА_1 просив зафіксувати незаконну вирубку дерев, перевірити наявність дозвільних документів на вирубку, здійснити розрахунок збитків і в разі наявності підстав передати матеріали до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження. За результатами розгляду заяви Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом від 13.02.2026р. повідомила про відсутність підстав для вжиття заходів реагування, оскільки вирубка дерев здійснена на приватній земельній ділянці.

Позивач звернувся до адміністративного суду, оскільки вважає протиправною відповідь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надала відзив на позовну заяву, у якому заперечувало проти задоволення позовних вимог. Відповідач вказав, що згідно з даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСББ «Мрія Вознесенська». Згідно зі статтею 10 Закону України від 09.04.1999р. №591-XIV «Про рослинний світ» власники земельних ділянок не потребують дозволу на спеціальне використання природних ресурсів. За таких обставин, відповідач не наділений правом на здійснення заходів державного контролю на земельних ділянках приватної власності. Також вказано, що проведення заходів контролю є дискреційними повноваженнями відповідача, доцільність виконання яких не може бути предметом судового розгляду. На час дії воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» введений мораторій на проведення заходів державного контролю.

Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову рішенням від 10.06.2026р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (далі також – скаржник), в інтересах якого дії адвокат Прутян О.А., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без руху ухвалу ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Прутян О.А., ухвалою від 02.07.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження та витребував з суду першої інстанції матеріали справи №400/3933/26 ухвалою від 07.07.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження ухвалою від 15.07.2026р.

Обставини справи

13.02.2026р. ОСОБА_1 подав до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заяву, в якій повідомив, що на земельній ділянці ОСББ «Мрія Вознесенська» із кадастровим номером 4810200000:04:006:0051 за адресою м. Вознесенськ, вул. Героїв України, 9 ним виявлено факт незаконного знищення (вирубки) 15-20 дерев та квітів.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу:

невідкладно здійснити виїзд державного інспектора на місце події для фіксації факту вирубки;

провести перевірку наявності дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень та акту обстеження зелених насаджень, передбачених Порядком видалення зелених насаджень у населених пунктах (Порядок - );

здійснити розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок незаконної вирубки дерев на об`єкті рекреаційного призначення;

у разі підтвердження незаконності дій, передати матеріали до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження за статтею 246 КК України;

про результати розгляду заяви та вжиті заходи повідомити письмово у встановлений законом строк.

Заява ОСОБА_1 надрукована на бланку, у шапці якого вказано «Депутат Вознесенської міської ради ОСОБА_1 », а навпроти графи «Заявник» вказано статус позивача саме як депутата міської ради.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом №1026/1.1 від 03.03.2026р. надала відповідь, за якою вирубка дерев здійснена в межах земельної ділянки, яка знаходиться в приватній власності.

Додатково вказано, що згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України «Про рослинний світ» встановлені умови використання природних рослинних ресурсів без попереднього отримання дозволу, до яких відносяться власники земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України та користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення (ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

У зв`язку з викладеним повідомлено, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не вбачає законних підстав для вжиття додаткових заходів реагування.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом №1026/1.1 від 03.03.2026р. надала відповідь ОСОБА_1 як депутату Вознесенської міської ради.

Позивач звернувся до адміністративного суду, оскільки вважає протиправною відповідь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов таких висновків.

З огляду на принцип офіційного з`ясування обставин справи, передбачений ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд при розгляді справи не обмежений доводами сторін спору і вправі надати власну правову оцінку спірним правовідносинам.

Заява ОСОБА_1 до Інспекції є депутатським зверненням у розумінні Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», так як воно подано позивачем у статусі депутата Вознесенської міської ради, викладено у письмовій формі, містить вимогу до контролюючого органу про вжиття ним заходів контролю і реагування, охоплюється повноваженнями позивача як депутата місцевої ради, передбаченими статті 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і розглянуто відповідачем саме як звернення депутата місцевої ради.

У спірних правовідносинах позивач діє як суб`єкт владних повноважень, якій реалізував своє право на депутатське звернення і Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» визначені наслідки незадовільного розгляду контролюючим органом такого звернення у виді виникнення у депутата права на винесення депутатського звернення на розгляд ради та прийняття нею з цього приводу відповідного рішення.

Таким чином, для позивача, як суб`єкта владних повноважень, закріплено окремий правовий механізм дій, який не передбачає права звернення до суду.

Оскільки в даному спорі у позивача відсутнє право звернення до суду, це є окремою та самостійною підставою для відмови у позові.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд вказав в якості недоліків позовної заяви відсутність обґрунтування наявності у позивача, як суб`єкта владних повноважень, права на звернення до суду з цим позовом, однак позивач наполіг на тому, що використання бланку депутата Вознесенської міської ради не є перешкодою для захисту його індивідуальних екологічних прав, як громадянина.

Спеціальним нормативним актом, який врегульовує правовідносини у сфері видалення зелених насаджень у населених пунктах прямо передбачено, що для видалення таких насаджень на приватній земельній ділянці достатньо тільки рішення власника земельної ділянки та не проводиться сплата їх вартості для цілей відновлення.

При цьому в даному випадку не виникає конфлікту між екологічними права громадян та правом власності, як помилково стверджує позивач.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені такі доводи.

Вдавшись до оцінки правосуб`єктності позивача ще на стадії відкриття провадження (ухвала від 21.04.2026 р.), суд порушив правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 31.08.2023 р. у справі № 990/114/23).

Велика Палата суворо забороняє судам оцінювати обставини справи та докази на стадії перевірки форми позову. Обґрунтованість прав має оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті. Також суд знехтував п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції, яка гарантує зацікавленій громадськості прямий доступ до правосуддя у сфері екології.

Суд та екоінспекція безпідставно застосували частину восьму статті 10 Закону України «Про рослинний світ», яка регулює виключно землі сільськогосподарського призначення (садівництво, дачі, присадибні ділянки). Дана ділянка має цільове призначення 02.03 (багатоквартирна забудова) і є об`єктом міського благоустрою

Суд першої інстанції повністю викривив логіку пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №303 та базового законодавства про екологічний контроль. За змістом закону, встановити законність чи незаконність вирубки 15-20 дерев державний орган зобов`язаний виключно шляхом проведення позапланової перевірки на місці події, а не дистанційним винесенням рішень «на око». Відмова у проведенні перевірки за наявності легальних доказів нічного знищення зелених насаджень суперечить меті існування екологічного нагляду і є протиправною бездіяльністю. Відповідно до постанови ВП ВС від 20.02.2025р. у справі №9901/309/21, така бездіяльність є триваючим правопорушенням, яке щодня завдає шкоди інтересам позивача, а її усунення прямо дозволено Постановою КМУ № 303 в умовах воєнного стану.

Також в апеляційній скарзі заявлена вимога стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000 грн.

До апеляційної скарги додані ордер на надання правничої допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання професійної правничої допомоги від 16.03.2026р.

Позиція відповідача у справі на апеляційну скаргу

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надала відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877-V).

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статі 6 Закону №877-V звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до статті 6 Закону України від 25.06.1991р. №1264-XII «Про рослинний світ» державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Згідно з абзацом сьомим пункту «а» частини першої статті 20-2 Закону України від 25.06.1991р. №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень.

Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основні завдання та функції Державної екологічної інспекції України визначені у Положенні про Державну екологічну інспекцію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. №275 (далі – Підпункт 2 пункту 3).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення завданнями Державної екологічної інспекції України, зокрема є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Державна екологічна інспекція України проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, інформує дозвільні органи про надані приписи суб`єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до підпунктом «ж» підпункту 2 пункту 4 Положення Державна екологічна інспекція України здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону, утримання і використання зелених насаджень.

Президент України Указом від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 год 30 хв 24 лютого 2022р. ввів на території України воєнний стан, який діяв станом на день звернення позивача до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), а також надання йому відповіді листом №1026/1.1 від 03.03.2026р. та триває на момент розгляду цієї справи апеляційним судом.

13.03.2022р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі – Постанова №303).

Відповідно до пункту 1 Постанови №303 (у редакції станом на 03.03.2026р.) проведення перевірки Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», крім позапланових заходів державного нагляду (контролю), які проводяться: за рішенням суду; за заявою суб`єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Водночас згідно з абзацом першим пункту 2 Постанови №303 протягом періоду воєнного стану дозволено проведення, зокрема позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців відповідним органам державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами п`ятим та восьмим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов`язань України, а також з підстав, визначених абзацом дев`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та абзацом одинадцятим частини третьої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за рішеннями центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Суд у складі колегії суддів у цьому зв`язку зазначає, що згідно з абзацом першим пункту 2 Постанови №303 рішення про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців відповідним органам державного нагляду (контролю) ) з підстав, визначених абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, повинен прийняти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Натомість відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025р. №189 №189, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.11.2024р. у справі № 520/9243/22, від 16.01.2025р. у справі №300/1209/24, від 20.01.2025р. у справі №140/1046/24, від 28.04.2025р. у справі №380/19138/22, від 24.06.2026р. №320/20429/23 від 06.08.2026р. №460/8001/25, за яким «… [у]раховуючи вимоги Постанови № 303, здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України».

Застосовуючи наведені правові висновки Верховного Суду до цієї справи, суд складі колегії суддів вважає за підставне твердити, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови №303 не повноважна проводити позапланову перевірку з підстав, визначених абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, за відсутності відповідного рішення Державної екологічної інспекції України, яка не є відповідачем у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з частиною четвертою статті 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Відповідно до частини шостої статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Згідно з частиною сьомою статті 48 КАС України заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 28.07.2021р. у справі №826/4406/18, за яким визначення відповідачів є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися навіть за ініціативою суду (пункт 17).

Отже, у даному випадку суд першої інстанції повинен був за правилами статті 48 КАС України до ухвалення рішення здійснити заміну первісного відповідача на належного або, у разі незгоди позивача, залучити до участі у справі як другого відповідача. У будь-якому разі розгляд адміністративної справи повинен був бути розпочатий спочатку.

Натомість суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості замінити неналежну сторону у справі або залучити другого співвідповідача, це може проводитися виключно судом першої інстанції.

Збіжний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 07.04.2020р. у справі №200/9346/16-а, від 07.04.2020р. у справі №501/1397/17, від 28.11.2019р. у справі №826/12172/18, від 24.09.2019р. у справі №344/19007/18, від 26.08.2020р. у справі №500/2972/17 тощо.

З огляду на зазначене, суд у складі колегії суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права під час розгляду справи, тому його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Згідно з абзацом другим частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що суд першої інстанції не здійснив обов`язкові процесуальні дії щодо заміни неналежного відповідача, внаслідок чого передчасно відмовив у задоволенні позову, прийняте рішення підлягає скасуванню.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026р. у справі №400/3933/26 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій