Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №420/7279/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №420/7279/26

Суддя: Терлецький Д.С.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7279/26

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №213150008717 від 19.12.2025р. та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №213150008717 від 25.02.2026р. щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в колгоспі ім. Шевченка з 31.10.1979р. по 11.02.1993р. та КСП ім. Шевченка з 12.02.1993р. по 21.10.1997р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.11.1983р., а також строкової військової служби з 02.05.1981р. по 28.05.1983р. згідно військового квитка НОМЕР_2 від 06.04.1981р. та відмови у призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до загального страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.11.1983р., а також строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 06.04.1981р. та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії, яка передана розгляд за принципом екстериторіальності. Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №213150008717 від 19.12.2025р. та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №213150008717 від 25.02.2026р. йому відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутність необхідного трудового стажу. Позивач не погодився з відмовою, оскільки разом із заявою надав до пенсійного органу належні документи, які підтверджують його стаж. Відмова відповідача ґрунтується на виявлених формальних недоліках ведення трудової книжки, на що позивач не міг вплинути.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало відзив, у якому вказало на безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки недоліки в оформленні трудової книжки та військового квитка не дозволяли зарахувати спірні періоди до страхового стажу. Водночас позивач не виконав вимог чинного законодавства та не надав підтвердних документів.

Також наголошено, що Головне управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області жодних рішень щодо ОСОБА_1 не приймало, отже, право позивача на призначення пенсії не порушено, тому підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити призначення пенсії відсутні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області також заперечувало проти задоволення позову, оскільки недоліки в оформленні трудової книжки та військового квитка не дозволяли зарахувати спірні періоди до страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм правом на подання відзиву не скористалось

Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково рішенням від 25.06.2026р.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №213150008717 від 19.12.2025р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №213150008717 від 25.02.2026р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2025р. про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.11.1983р., строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 06.04.1981р. та з врахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – скаржник) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 17.07.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся 14.12.2025р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до принципу екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

За результатами розгляду заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення №213150008717 від 19.12.2025р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №213150008717 від 19.12.2025р. до страхового стажу не зараховані:

період роботи в колгоспі з 31.10.1979р. по 11.02.1993р., оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі; періоди роботи в КСП, далі ТОВ ім. Шевченко з 12.02.1993р. по 21.10.1997р., оскільки відсутній запис про зміну назви підприємства; період проходження строкової військової служби з 02.05.1981р. по 23.05.1983р., оскільки у військовому квитку від 06.04.1981 НОМЕР_2 виправлено дату народження.

17.02.2026 р. позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до принципу екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За результатами розгляду заяви та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 213150008717 від 25.02.2026р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №213150008717 від 25.02.2026р. до страхового стажу не зараховані:

період проходження військової служби згідно запису у військовому квитку НОМЕР_2 від 06.04.1981р., оскільки на титульній сторінці виправлена дата народження та не завірена належним чином; період роботи в колгоспі з 31.10.1979р. по 11.02.1993р.; періоди роботи в КСП з 12.02.1993р. по 21.10.1997р., оскільки відсутня довідка про фактично відпрацьовані та встановлені господарством мінімуми вихододнів, відсутня реорганізація підприємства, в трудовій книжці НОМЕР_1 від 23.11.1983р. відсутня інформація про відпрацьовані вихододні, відсутня реорганізація колгоспу або звільнення з колгоспу, звільнення з КСП завірене печаткою ТОВ.

Вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Підстави для неврахування періоду проходження позивачем строкової військової служби згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 06.04.1981р. відсутні, а висновки відповідача у цій частині є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 23.11.1983р. підтверджені періоди роботи позивача в колгоспі ім. Шевченка з 31.10.1979р. по 11.02.1993р. та КСП ім. Шевченка з 12.02.1993р. по 21.10.1997р., крім того наявні записи щодо трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі (аркуші 18-21 трудової книжки).

Доказів які б спростовували спірні періоди трудової діяльності позивача відповідач не надав. Також, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком.

Оскільки перша з поданих позивачем заяв про призначення пенсії розглядалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на вказаний орган Пенсійного фонду України слід покласти зазначені вище зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені такі доводи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області наводить доводи про неможливість зарахування до стажу позивача спірних періодів, які вже зазначені у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №213150008717 від 19.12.2025р. та наведені у відзиві на позовну заяву.

Окремо скаржник наголошує на тому, що позивач, крім трудової книжки та військового квитка, не надав до пенсійного органу, а також до суду жодних додаткових підтвердних документів щодо спірних періодів страхового стажу.

Позиція учасників справи на апеляційну скаргу

Позивач, належно повідомлений про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на скаргу не скористався.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, належно повідомлені про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на скаргу не скористались.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. – не менше 31 р.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025р. по 31 грудня 2025р. – від 22 до 32 р.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 р., страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025р. по 31 грудня 2025 р. - від 15 до 22 р.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії – 14.12.2025р. виповнилось 62 р.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 12.08.1993р. №637 Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка (абзац перший пункту 1 Порядку №637).

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (абзац перший пункту 3 Порядку №637).

Відповідно до абзацу першого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 30.10.2025р. у справі №300/6020/23, який суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати у цій справі, основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах

Згідно з матеріалами справи до страхового стажу позивачу не зараховані: період роботи в колгоспі з 31.10.1979р. по 11.02.1993р., оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі; періоди роботи в КСП, далі ТОВ ім. Шевченко з 12.02.1993р. по 21.10.1997р., оскільки відсутній запис про зміну назви підприємства; період проходження строкової військової служби з 02.05.1981р. по 23.05.1983р., оскільки у військовому квитку НОМЕР_2 від 06.04.1981р. виправлено дату народження.

За результатами дослідження наявної у матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , яка належить позивачу, суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Рада Міністрів СРСР та ВЦСПС 06.09.1973р. прийнято спільну постанову №656 «Про трудові книжки працівників та службовців».

Держкомпраці СРСР постановою від 20.06.1974р. №162 затвердив Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях.

Ради Міністрів СССР 21.04.1975р. прийняла постанову №310 «Про трудові книжки колгоспників», якою затвердила Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі – Основні положення).

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати, що відповідно до пункту 1 Перехідних положень Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Згідно з пунктом 1 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудової діяльності членів колгоспів.

Відповідно до пункту 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться усім членів колгоспів, зокрема на членів рибальських колгоспів, з моменту прийняття їх до членів колгоспу.

Згідно з пунктом 3 Основних положень до трудової книжки колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі у громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань, нагородження та заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, інші заохочення відповідно до чинного законодавством; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використаних винаходах та раціоналізаторських реченнях та про виплачених у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не записуються.

Відповідно до пункту 6 Основних положень усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи у колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Згідно з пунктом 8 Основних положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Ради Міністрів СССР 21.04.1975р. постановою №310 «Про трудові книжки колгоспників» також затвердила зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

За результатом аналізу наведених нормативних приписів суд у складі колегії суддів зазначає, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Суд у складі колегії суддів ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.11.2020р. у справі №677/831/17, за яким «… не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці».

Застосовуючи наведений правовий висновок Верховного Суду до обставин цієї справи, суд у складі колегії суддів зазначає, що у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 23.11.1983р. записи оформлені належним чином, виконані послідовно. У книжці відсутні виправлення чи інші істотні недоліки, які зумовлюють обґрунтовані сумніви щодо достовірності записів.

За таких обставин, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини правління колгоспу не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.

Також у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 23.11.1983р. наявні відомості про виконання позивачем встановленого мінімум трудової участі, у всі роки, крім 1979р., 1982р. та 1983р. У примітці щодо 1979р. вказано «неповнолітній», у примітці щодо 1982-1983рр. – «служба в лавах Радянської Армії».

Суд у складі колегії суддів доходить висновку, за яким трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 від 23.11.1983р містить відомості про річний мінімум трудової участі та дані про його виконання позивачем, що доводить безпідставність відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду з 31.10.1979р. по 11.02.1993р.

Щодо періоду роботи позивача в КСП, далі ТОВ ім. Шевченко з 12.02.1993р. по 21.10.1997р., відповідач відмовив у зарахуванні періоду з посиланням на відсутність запису про зміну назви підприємства.

Проте суд у складі колегії суддів вважає за підставне ще раз наголосити, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини роботодавця не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії

Також до страхового стажу позивача не зарахований стаж згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 06.04.1981р., оскільки виправлено дату народження.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів зазначає, що виправлення року народження позивача з « 1662» на « 1962» не є належною підставою для неврахування відповідного періоду до страхового стажу, оскільки цей недолік є явною опискою при заповненні військового квитка. З огляду на це суд у складі колегії суддів відхиляє як хибні твердження скаржника щодо неможливості зарахування до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби з підстав невідповідності дати народження, зазначеного у військовому квитку, паспортним даним позивача.

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1), при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку, а також повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Відповідно до абзацу третього пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати

Зміст наведених правових норм свідчить, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до структурного підрозділу, який здійснює приймання та обслуговування осіб в установленому порядку. Водночас рішення за результатами розгляду заяви ухвалюється на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з обставинами цієї справи та з урахуванням нормативного регулювання суд у складі колегії суддів зазначає, що підстави для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача спірних періодів є формальними, тому прийняті пенсійними органами рішення підлягають скасуванню.

Суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції визначив належний та ефективний спосіб поновлення прав позивача, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2025р. про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.11.1983р., строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 06.04.1981р. та з урахуванням висновків суду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи та міркування не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2026р. у справі №420/7279/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua