Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №420/3996/26
Суддя: Терлецький Д.С.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3996/26
Перша інстанція: суддя Пекний А.С.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи
12.02.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024р., з 01.03.2025р. та з 01.01.2026р. обмеженням пенсії максимальним розміром;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024р., з 01.03.2025р. та з 01.01.2026р. без обмеженням пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат;
визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2026р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно обмежує розмір його пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач) заперечувало проти задоволення позову та зазначило, що виплата пенсії позивачу проводиться у розмірі і порядку, визначеному чинним нормативними актами. Згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011р. №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З 01.01.2025р. та 01.01.2026р. перерахунок пенсії здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Станом на день подання відзиву положення Закону України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ в редакції Закону України від 08.07.2011р. №3668, постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» є чинними та неконституційними не визнавалась.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло на законних підставах. Перерахунок пенсії позивачу здійснений відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.06.2026р. позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.02.2023р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024р., з 01.03.2025р. та з 01.01.2026р.
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023р., з 01.03.2023р., з 01.03.2024р., з 01.03.2025р. та з 01.01.2026р. без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнав протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2026р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також – скаржник) звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2026р. та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 17.07.2026 р.
Обставини справи
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовив та надіслав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 07.02.2025р. №ЮО100534 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023р.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.10.2025р. у справі №420/9738/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ЮО100534 від 07.02.2025р. станом на 01.02.2023р.
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО100534 від 07.02.2025р. станом на 01.02.2023р., з врахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р.
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2025р., з урахуванням раніше сплаченої пенсії.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025р. у справі №420/9738/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2023р., з 01.03.2023р., та з 01.03.2024р.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії:
з 01.02.2023р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 34305,16 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 25556,65 грн;
з 01.03.2023р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 34305,16 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 25556,65 грн;
з 01.03.2024р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 35805,16 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 27056,65 грн.
Крім того відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025р. та з 01.01.2026р. унаслідок чого розмір пенсії позивача становить:
з 01.03.2025р. у сумі 37305,16 грн, з урахуванням максимального розміру із понижуючим коефіцієнтом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» - 28662,95 грн;
з 01.01.2026р. у сумі 37305,16 грн, з урахуванням максимального розміру із понижуючим коефіцієнтом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» - 30394,55 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати пенсію з 01.01.2026р. без застосування коефіцієнтів до суми пенсій, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, які були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №4930-920/З-02/8/1500/26 від 03.02.2026р. повідомило, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025р. у справі №420/9738/25, яке набрало законної сили 10.11.2025р., позивачу проведений перерахунок пенсії. Новий розмір пенсії, встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 37 305,16 грн. Покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень. Виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та проводиться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Залишок загального боргу буде виплачений згідно з чинним законодавством після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з січня 2026 року пенсія виплачується у розмірі 28316,66 грн. Пенсія призначена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернувся з даним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
Питання обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців уже було врегульоване частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною з 20.12.2016р., тому відсутні підстави вважати, що з цієї дати виникла ситуація, за якої відповідні правовідносини можуть регулюватися положеннями Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Застосування цього Закону до пенсій осіб, звільнених з військової служби, фактично нівелює правові наслідки Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016, яким установлено, що обмеження пенсій таких осіб максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України
У Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», постанові Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також у Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» установлені додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, визначених на підставі Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Доводи апеляційної скарги
Скаржник на обґрунтування вимог про скасування рішення суду вказує, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з чинним нормативним регулюванням не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Перерахунок пенсії позивачу здійсненний відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Закон України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 08.07.2011р. №3668, постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» є чинними та неконституційними не визнавалась.
В апеляційній скарзі також вказано, що позивач звернувся з позовом у 2026р., при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку, починаючи з 01.02.2023р., а тому позивач пропустив строки позовної давності без поважних на те підстав, отже, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до статті 240 КАС України.
Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу
Позивач, належно повідомлений про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Конституції України).
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга статті 64 Конституції України).
Отже, відповідно до приписів Конституції права і свободи, передбачені статтею 46 Конституції України, можуть бути обмежені в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.
Президент України Указом від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», ввів в України воєнний стан, який триває станом на момент апеляційного розгляду справи.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 3 Указу Президента від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, попри введення в Україні воєнного стану, права і свободи, передбачені статтею 46 Конституції України, обмежені не були.
Закон України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (абзац перший преамбули Закону №2262-ХІІ).
Згідно з абзацом третім преамбули Закону №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (абзац перший статті 1-1 №2262-ХІІ).
Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору (абзац другий статті 1-1 №2262-ХІІ).
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (абзац третій статті 1-1 №2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону №2262-XII якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій..
Згідно з Законом України від 08.07.2011р. №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Надалі відповідно до Закону України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно з Законом України від 06.12.2016р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінити словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на юридичну позицію, викладену Конституційним Судом України в Рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за якою «… обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України» (абзац десятий пункту 2.2. мотивувальної частини Рішення).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262-XII зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016р.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд у складі колегії суддів ураховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 25.01.2024р. у справі №300/2754/23, за яким Закон №2262-ХІІ є спеціальним щодо спірних правовідносин, а тому його норми підлягають першочерговому застосуванню. Оскільки питання обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців уже було врегульоване частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною з 20.12.2016р., відсутні підстави вважати, що з цієї дати виникла ситуація, за якої відповідні правовідносини можуть регулюватися положеннями Закону №3668-VI [Закон України від 08.07.2011р. №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»]. Застосування цього Закону до пенсій осіб, звільнених з військової служби, фактично нівелює правові наслідки Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016, яким установлено, що обмеження пенсій таких осіб максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Суд у складі колегії суддів також вважає за необхідне вказати на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений за подібних правовідносин у постанові від 11.09.2025р. у справі № 120/1081/25, за яким «… зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону №2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів» (пункт 39).
Щодо застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів пониження, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 та від 30.12.2025р. № 1778, суд у складі колегії суддів зазначає таке.
Як вже вказано, відповідно до абзацу третього статті 1-1 №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Водночас згідно зі статтею 46 Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Проте до Закону №2262-ХІІ відповідні зміни внесені не були.
На виконання статті 46 Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.01.2025р. №1 (далі – Постанова №1).
Відповідно до пункту 1 Постанови №1 Кабінет Міністрів установив, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Також у статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Проте до Закону №2262-ХІІ відповідні зміни внесені не були.
На виконання статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.12.2025р. № 1778 (далі – Постанова №1778).
Відповідно до пункту 1 Постанови №1778 Кабінет Міністрів установив, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995р. №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Отже, попри відсутність запровадження обмежень прав і свобод, передбачених статтею 46 Конституції України, в умовах воєнного стану та пряму заборону змінювати умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ,інакше ніж шляхом внесення змін до Закону №2262-ХІІ, у статті 46 Закону України 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджету України на 2025 рік», Постанові №1, а також у статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджету України на 2026 рік», Постанові №1778 визначені додаткові підстави для обмеження розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, шляхом застосування відповідних коефіцієнтів.
Суд у складі колегії суддів вказує на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений за подібних правовідносин у постанові від 17.09.2025р. у справі №240/1202/25, за яким, «[з]астосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 46 Закону №4059-IX [Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»] та Постанови № 1 [постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»], якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України» (пункт 54).
Збіжна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09. 2025р. у справі №420/4102/25, від 28.10.2025 р. у справі №420/5776/25, від 12.11.2025 р. у справі №400/1994/25, від 23.12.2025р. у справі №420/6238/25.
У постанові від 27.02.2026р. у справі №400/3676/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також дійшов висновку, за яким «… враховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008), суд зазначає, що Закон №4059-IX [Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»] не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів» (пункт 38).
Суд у складі колегії суддів вважає за підставне підкреслити збіжний зміст статті 46 Закон України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1, які прийняті на 2025р., та, відповідно, статті 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778, які регулюють збіжні правовідносини у 2026р.
Суд у складі колегії суддів ураховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 17.06.2026р. у справі № 580/1002/26, за яким «…застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови № 1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України (пункт 50).
Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, суд у складі колегії суддів вважає за підставне твердити, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії із застосуванням обмежень та коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», які прийняті на 2025р., та, відповідно, статтею 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», які прийняті на 2026р., є протиправними.
З огляду на це суд у складі колегії суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, за якими відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, які встановлені у Постанові №1 та у Постанові №1778.
Суд у складі колегії суддів також вважає безпідставними доводи скаржника з приводу порушення позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до обставин справи спірні правовідносини виникли внаслідок здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025р. у справі №420/9738/25, яке набрало законної сили 10.11.2025р.
Отже, дії, які оскаржує позивач, вчинені після 10.11.2025р., тому при зверненні до суду першої інстанції з позовом 12.02.2026р., позивач не порушив строк звернення до суду.
За таких обставин суд у складі колегії суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачає підстав для залишення без розгляду позовних вимог відповідно до статті 240 КАС України.
Висновки суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.
З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – відмовити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 р. у справі № 420/3996/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.С.Терлецький
Суддя: Н.В.Вербицька
Суддя: О.О.Димерлій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua