Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №522/4982/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1087/26

Номер справи місцевого суду: 522/4982/26

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Малюти Ю.С., адвоката Ніколова В.М., Дмитрук З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

встановив:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З вказаної постанови вбачається, що

05.06.2025 року о 09:30 год. у м. Одесі, по вул. Канатній кут вул. Успенській, ОСОБА_2 керував автомобілем CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався п.п. 3.1 та 12.3 ПДР України перетинаючи перехрестя вул. Успенської та Канатної, допустив зіткнення з автомобілем Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 3.1 ПДР, а саме: водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та п. 28.1 цих Правил а умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений, та порушив п. 12.3 ПДР, а саме: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)у даній дорожній ситуації дії водія автомобіля CITROEN не відповідали вимогам п. 3.1 та 12.3 Правил дорожнього руху та знаходились з технічної точки зору у причинному зв`язку із виникненням ДТП;

2)суд першої інстанціях неповно дослідив докази у справі, не надав належної оцінки висновку експерта, який є ключовим доказом у справі;

3)помилкове застосування правової позиції щодо іншого рішення суду, так суд першої інстанції послався на те, що щодо іншого водія вже ухвалено рішення, яке не було оскаржено, та помилково зробив висновок про відсутність вини водія ОСОБА_2 ;

4)невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Посилаючись на такі доводи, представник Дмитрук З.А. просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою (з урахуванням закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП) провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення адвоката Ніколова В.М., ОСОБА_1 , які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 7 ст. 294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Закриваючи провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 124 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618798 від 19.03.2026 року з якого вбачається, що 05.06.2025 року о 09 год. 30 хв. у м. Одесі, по вул. Канатній кут вул. Успенській, ОСОБА_2 керуючи автомобілем CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався п.п. 3.1 та 12.3 ПДР України перетинаючи перехрестя вул. Успенської та Канатної, допустив зіткнення з автомобілем Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 3.1 ПДР, Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8; п. 12.3 ПДР невжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

- заява про вчинення адміністративного правопорушення начальнику управління патрульної поліції в Одеській області ДПП від представника Дмитрук З.А., в якій останній просить скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 за порушення ним п. 3.1 та 12.3 Правил дорожнього руху;

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2025 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_2 керуючи спеціалізованим автомобілем (екстрена медична допомога) CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи невідкладене завдання екстреного транспортування тяжко хворого пацієнта з увімкненими проблисковими маячками та звуковою сигналізацією рухаючись у м. Одесі по вул. Канатна з боку вул. Троїцька у напрямку вул. Базарна на перехресті з вул. Успенською, не запевнився в безпечності проїзду на заборонений сигнал світлофора виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася на зелений сигнал світлофора по вул. Успенська з боку вул. Осіпова у напрямку вул. Маразліївська та не надала дорогу спеціальному транспорту. Внаслідок ДТП останню доставили до МКЛ №1 ОМР з переломом лівої руки;

- протокол огляду місця ДТП від 05.06.2025;

-схему місця ДТП, на якій зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів та відображено їх розташування на час приїзду співробітників поліції;

-фотографії, на яких зображені транспортні засоби, їх розташування на час приїзду співробітників поліції, а також механічні ушкодження;

-протокол № РСТС-1817/2025 перевірки технічного стану транспортного засобу від 25.04.2025 року, з якого вбачається, що 21.04.2025 року транспортний засіб CITROEN пройшов обов`язковий технічний контроль, під час якого він визнаний технічно справним;

-дозвіл на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 , від 09.06.2025 року з якого вбачається, що 05.06.2025 року о 09:30 год він став учасником ДТП за таких обставин. В м. Херсон ОСОБА_2 надали доручення перевезти тяжко пораненого військовослужбовця до ВМКЦ ПР м. Одеси, він виконував функції водія реанімобіля CITROEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний спеціальною світловою та звуковою (сирена) сигналізацією, а також має зовнішній вид типової машини швидкої допомоги з усіма відповідними символами та написами. Виїжджаючи із м. Херсон, ОСОБА_2 увімкнув світлову сигналізацію (проблискові маячки), а також миготливі маячки, крім того, під`їжджаючи до завантажених трафіком перехресть вмикав і звукову сигналізацію. Доїхавши до м. Одеса, ОСОБА_2 продовжив свій рух по вул. Канатній з боку вул. Троїцької у напрямку вул. Базарної де під`їжджаючи до перехрестя з вул. Успенською., помітив, що увімкнувся червоний сигнал світлофору, а також попереду у обох смугах напрямку його руху, на вимогу забороняючого світлофору, зупинилися інші транспортні засоби. Маючи на меті проїхати перехрестя, з метою якнайшвидшої доставки тяжко пораненого військового до ВМКЦ ПР, перебуваючи у смузі свого руху ОСОБА_2 увімкнув сирену та запевнившись, що зустрічна для нього смуга руху була вільна, виїхав на неї та продовжив рух до перехрестя, об`їжджаючи автомобілі, що зупинилися на світлофорі (увесь цей час проблискові маячки на автомобілі увімкнені). Під`їжджаючи до перехрестя, сконцентрував свою увагу на тому, чи бачать ОСОБА_2 інші учасники дорожнього руху (автомобілі, пішоходи), аби надати йому перевагу у русі. ОСОБА_3 впевнився, що транспортні засоби, що рухалися зліва від нього по вул. Успенській зупинилися, пішоходи утрималися від переходу дороги, автомобіль, який рухався у правій смузі по вул. Успенській з боку вул. Осіпова у напрямку вул. Маразліївська, теж зупинився, інших автомобілів не було. Однак в один момент відбувся сильний удар, автомобіль Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_2 , не надав переваги у русі ОСОБА_2 та без гальмування в`їхав у праву сторону керованого ним автомобіля швидкої допомоги, від чого автомобіль CITROEN відкинуло на тротуар і в`їхав у стіну закладу торгівлі. Перед ударом автомобіль Suzuki рухався до перехрестя, але він був на відстані не менше 15-20 м. до перехрестя, тому ОСОБА_2 розумів, що водій бачить, що рух транспортних засобів на перехресті зупинився, працює світлова сигналізація карети швидкої допомоги та сирена, отже водій зупиниться та виконає вимоги ПДР та надасть перевагу у русі, натомість ОСОБА_1 навіть не гальмуючи в`їхала на перехрестя та допустила зіткнення;

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 пояснив, що він в момент виїзду на перехрестя, він знизив швидкість до 5-7 км/год. бо забезпечував безпеку дорожнього руху.

-протокол допиту свідка ОСОБА_1 з якого вбачається, що 05.06.2025 року приблизно о 09:40 год. керувала автомобілем Suzuki, реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснювала рух по вул. Успенська з боку вул. Осипова у бік вул. Канатна. В салоні автомобіля грала музика. По вул. Успенська організовано двосторонній рух, по дві смуги для руху в кожному напрямку. На проїжджій частині нанесена дорожня розмітка. ОСОБА_1 здійснювала рух лівою смугою для руху у своєму напрямку. Їхала зі швидкістю 50 км/год. ОСОБА_1 під`їжджала до перехрестя вул. Успенська-вул. Канатна, потрібно було проїхати прямо по вул. Успенська. На світлофорі перед перехрестям горів зелений сигнал світлофору. ОСОБА_1 бачила, що на вул. Канатна з лівої сторони зупинилися транспортні засоби в два ряди та знаходились повністю у статичному стані, тому вона продовжила рух прямо із вказаною швидкістю. Знаходячись вже на перехресті, ОСОБА_1 в останній момент побачила автомобіль швидкої допомоги, який рухався до неї з лівої сторони, ОСОБА_1 відвернула рульове кермо в ліву сторону. Потім відчула удар в ліву сторону кузова свого автомобіля. Автомобіль від цього розвернуло за інерцією в праву сторону. Передньою правою частиною кузова автомобіля CITROEN стався контакт з автомобілем Suzuki, внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала травми у вигляді перелому кісток лівої руки. В момент зіткнення автомобіль швидкої допомоги ОСОБА_1 не бачила та не чула;

-висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №2753-34-25 від 12.08.2025 року згідно висновкам якого вбачається, що: 1) на автомобілі CITROEN Jumper L2H2, реєстраційний номер НОМЕР_1 в передній і задній частинах правого борту, а на автомобілі Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_3 в передній частині зліва та задній частині лівого борту виявлені пошкодження, які були утворені при їх перехресному зіткненні. В умовах пригоди автомобіль Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_3 , передньою частиною більш зліва ударно взаємодіяв з передньою частиною правого борту автомобіля CITROEN Jumper L2H2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого відбулися аварійні розвороти автомобілів, що призвело до контакту задньої частини правого борту автомобіля CITROEN з задньою частиною лівого борту автомобіля Suzuki. У момент первинного входу в контакт кут між поздовжніми осями транспортних засобів складав близько 75-85°, при відліку його за точкою перетину осей від лінії повздовжньої осі автомобіля CITROEN Jumper L2H2, реєстраційний номер НОМЕР_1 проти годинникової стрілки до лінії повздовжньої осі автомобіля Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_4 (див. схему №3 у додатку). 2) Зіткнення автомобілів відбулося в районі подряпин, які були виявлені на місці ДТП. Приблизне взаємне розташування транспортних засобів в момент входу в контакт відображено в схемі №4 до висновку;

- висновок експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №КЕД-19/116-26/1323 від 17.02.2026 року, згідно висновкам якого вбачається, що: 1) у даній дорожній ситуації водій автомобіля CITROEN Jumper L2H2 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 3.1 та 12.3 ПДР; 2) У даній дорожній ситуації водій автомобіля CITROEN Jumper L2H2 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 , діючи відповідно до вимог п. 3.1 та 12.3 ПДР. мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_3 ); 3) У даній дорожній ситуації водій автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (розділ 33 «Дорожні знаки»), п. 8.4 (в) та п. 3.2 ПДР; 4) У даній дорожній ситуації водій автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 , діючи відповідно до вимог дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (розділ 33 «Дорожні знаки»), п. 8.4 (в) та п. 3.2 ПДР мала технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем CITROEN Jumper (номерний знак НОМЕР_1 ); 5) У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля CITROEN Jumper (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 3.1 та 12.3 ПДР, та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 не відповідали вимогам дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (розділ 33 «Дорожні знаки»), п. 8.4 (в) та п. 3.2 ПДР та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

З приписів розділу 1 Правил дорожнього руху України (пункти 1.3-1.5, 1.9) вбачається, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3. б ПДР України передбачено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 3.1. Правил дорожнього руху України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 і пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Крім того, п. 12.3 ПДР України визначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Таким чином, спростовуються посилання апеляційної скарги проте, що у даній дорожній ситуації дії водія автомобіля CITROEN не відповідали вимогам п. 3.1 та 12.3 Правил дорожнього руху та знаходились з технічної точки зору у причинному зв`язку із виникненням ДТП.

Так, автомобіль CITROEN, водієм якого був ОСОБА_2 оснащений спеціальними звуковими і світловими сигнальними пристроями, тобто даний транспортний засіб - є оперативним транспортним засобом (реанімобіль). Автомобіль має зовнішній вид типової машини швидкої допомоги з усіма відповідними символами та написами. 05.06.2025 року ОСОБА_2 отримав доручення перевезти тяжко пораненого військовослужбовця до ВМКЦ ПР м. Одеси. Весь час на автомобілі CITROEN були увімкнені проблискові маячки. Крім того, ОСОБА_2 користувався і звуковою сиреною на ускладнених дорожнім рухом проміжках дороги. Рухаючись по вул. Канатній та під`їжджаючи до перехрестя з вул. Успенською, увімкнувся червоний сигнал світлофору. Маючи на меті проїхати вказане перехрестя, з метою якнайшвидшої доставки тяжко пораненого військового до ВМКЦ ПР, він перебуваючи у своїй смузі для руху автомобілів увімкнув сирену, впевнившись у тому, що зустрічна смуга для руху автомобілів вільна (автомобілі, які рухались у смузі руху автомобіля CITROEN, зупинились на червоний сигнал світлофору), виїхав на неї та продовжив рух до перехрестя, об`їжджаючи автомобілі, які не рухались (при цьому на автомобілі були увімкнені всі проблискові маячки та світлова сигналізація). Під`їжджаючи до перехрестя впевнився, що його бачать інші учасники дорожнього руху (автомобілі, пішоходи) аби надати йому перевагу у русі продовжив рух через перехрестя. В цей час ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Suzuki, рухалась по вул. Успенська з боку вул. Осипова у бік вул. Канатна. Під`їжджаючи до перехрестя вул. Успенська-вул. Канатна, побачила, що горів зелений сигнал світлофору, що на вул. Канатна з лівої сторони зупинилися автомобілі на свій червоний сигнал світлофору, тому вона продовжила рух прямо із швидкістю 50 км/год. Знаходячись вже на перехресті, ОСОБА_1 в останній момент побачила автомобіль швидкої допомоги, який рухався до неї з лівої сторони, вона намагалася уникнути зіткнення, відвернула рульове кермо в ліву сторону, проте відчула удар в ліву сторону кузова свого автомобіля.. В момент зіткнення автомобіль швидкої допомоги ОСОБА_1 не бачила та не чула.

Таким чином, слідує, що ОСОБА_1 не була уважною та не стежила за дорожньою обстановкою, у зв`язку із чим трапилась ДТП.

Водій автомобіля CITROEN діяв в межах п. 3.1 Правил дорожнього руху, яким дозволяється оперативним транспортним засобам, виконуючи невідкладне службове завдання, відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 і пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. Проте, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Suzuki в порушення вимог п. 3.2 Правил дорожнього руху зобов`язана була надати дорогу транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом (автомобілю CITROEN) забезпечити йому безперешкодний проїзд.

Крім того, з аналізу механічних ушкоджень, які були спричинені транспортному засобу CITROEN, та які зазначені у схемі місця ДТП (яка підписана обома водіями без зауважень), а саме: автомобіль Suzuki передньою частиною більш зліва контактувала (ударно) з переднім правим бортом автомобіля CITROEN, що дає підстави вважати, що автомобіль CITROEN вже перебував на перехресті, коли автомобіль Suzuki в`їхав у нього. Всі транспортні засоби, які перебували на перехресті, а також пішоходи, бачили реанімобіль, надали перевагу йому у русі, проте ОСОБА_1 порушуючи правила дорожнього руху, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не знизила швидкості до зупинки, що стало причиною ДТП.

Посилання апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, сприймаються судом апеляційної інстанції як особисте бачення водія ОСОБА_1 , ситуації, яка сталася 05.06.2025 року, які не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Щодо посилань апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неповно дослідив докази у справі, не надав належної оцінки висновку експерта, який є ключовим доказом у справі.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що судом першої інстанції була надана належна правова оцінка експертному дослідженню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №КЕД-19/116-26/1323 від 17.02.2026 року. Так, судом першої інстанції даний експертний висновок не було взято в основу судового рішення, як доказ у справі з підстав відсутності об`єктивності та повноти даного дослідження, а також наявності суб`єктивної інформації, яка покладена в основу цього висновку, а тому він не може мати доказового значення у справі. З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції.

Так, даний висновки експертного дослідження був підготовлений на замовлення адвоката Ніколова В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 за матеріалами справи № 522/25429/25, для подальшого подання до суду.

Як вбачається із матеріалів справи №522/25429/25 постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665,50 грн. на користь держави.

Висновок експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №КЕД-19/116-26/1323 був зроблений 17.02.2026 року, за матеріалами справи №522/25429/25, вже після винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та був наданий для приєднання до матеріалів справи № 522/4982/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.

Таким чином, проведення даного експертного дослідження ставить під сумнів об`єктивність експертного висновку і не дозволяє вважати його належним доказом для беззаперечного встановлення вини водія автомобіля CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Із висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №2753-34-25 від 12.08.2025 року вбачається, що у даній дорожній ситуації водій автомобіля Suzuki повинна була діяти відповідно до вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год», п. 8.4 (в) та п. 3.2 ПДР; діючи відповідно до вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (розділ 33 «Дорожні знаки»), п. 8.4 (в) та п. 3.2 ПДР мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем CITROEN. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» (розділ 33 «Дорожні знаки»), п. 8.4 (в) та п. 3.2 ПДР та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Отже, надані письмові пояснення всіх учасників ДТП, не суперечать, а доповнюють один одного, а також узгоджуються із іншими доказами у справі.

ДТП сталася через недотримання вимог ПДР ОСОБА_1 , яка не дотрималась вимог знаку 3.2 Правил дорожнього руху, щодо обмеження швидкості руху до 30 км/год, продовжила свій рух через перехрестя, не була уважною, не надала у відповідності до п. 3.2 Правил дорожнього руху автомобілю CITROEN, який на виконання п. 3.1 Правил дорожнього руху, увімкнув проблискові маячки та звукову сирену перевагу у русі, у зв`язку із чим відбулася ДТП.

?На переконання суду апеляційної інстанції, якщо б ОСОБА_1 була уважною та стежила за дорожньою обстановкою, у неї була можливість при виявленні перешкоди для руху, вжити заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу і таким чином уникнути зіткнення із транспортним засобом CITROEN.

Вказані висновки підтверджені: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618798 від 19.03.2026 року; заявою про вчинення адміністративного правопорушення начальнику управління патрульної поліції в Одеській області ДПП від представника ОСОБА_1 ; витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколом огляду місця ДТП від 05.06.2025; схемою місця ДТП; фотографіями; протоколом № РСТС-1817/2025 перевірки технічного стану транспортного засобу від 25.04.2025 року; дозволом на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв; протоколом допиту ОСОБА_2 , від 09.06.2025 року; протокол допиту ОСОБА_1 ; висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №2753-34-25 від 12.08.2025 року; висновком експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №КЕД-19/116-26/1323 від 17.02.2026 року.

На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

В обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов`язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; 9) результати огляду на стан сп`яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу.

Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначену схему після її складання було підписано учасниками ДТП, у тому числі й апелянтом, будь-яких зауважень при цьому не зазначено.

Доводи ОСОБА_1 про помилкове застосування правової позиції щодо іншого рішення суду, так суд першої інстанції послався на те, що щодо іншого водія вже ухвалено рішення, яке не було оскаржено, та помилково зробив висновок про відсутність вини водія ОСОБА_2 не спростовують правильних висновків суду щодо невинуватості водія ОСОБА_2 , а також досліджених доказів у справі, яким надана належна правова оцінка.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 року у справі N 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 той же Суд вказав, що "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі" (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Ураховуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови, з мотивів наведених у скарзі.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова