Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №737/466/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/466/26

Провадження № 2/737/417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Рубаненко Н. Ю., за участі секретаря Решітько А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 737/466/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.07.2023 уклали Кредитний договір (оферти) № 15.07.2023-100000134. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2500 грн, дата надання/видачі кредиту - 15/07/2023, строком на 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 25/08/2023. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

Кредитні кошти були надані позичальнику шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-1936.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 4705 грн, що складається з тіла кредиту - 2500 грн, процентів - 2205 грн.

Позичальником документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий – 0975849580. Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 15.07.2023-100000134 пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 15.07.2023-100000134 від 15.07.2023 у розмірі 4705 гривень; судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,4 грн, та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 грн.

Позовна заява надійшла до Куликівського районного суду Чернігівської області 21.07.2026. Ухвалою головуючого судді від 27.07.2026, після отримання відомостей про останнє зареєстроване місце проживання відповідача, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при пред`явленні позову заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Споживчий центр», проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання 21.09.2026 та 19.10.2026 не з`явилась. Судових викликів і повідомлень за місцем реєстрації не отримує.

Оголошення про виклик відповідача до суду розміщені на офіційному веб порталі Судової влади.

На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

15.07.2023 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором анкету позичальника, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, підтвердження кредитного договору, які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) ТЗ26, отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 17-24).

Відповідно до умов кредитного договору № 15.07.2023 -100000134 від 15.07.2023, викладеного у зазначених документах, ОСОБА_1 надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту – 15.07.2023; сума кредиту: 2500 грн 00 коп.; строк, на який надається кредит – 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту – 25.08.2023; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 2,1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який видано кредит.

У кредитному договорі також містяться умови нарахування неустойки, яка позивачем до стягнення не заявлена.

На підставі договору про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало квитанцію LiqPay про перерахування 15.07.2023 на картку НОМЕР_1 *36 2500,00 грн «швидкий кредит» (а.с. 10-16).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 15.07.2023-100000134 від 15.07.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 4705,00 грн, з яких: 2500 грн - основний борг, 2250,00 грн- проценти (а.с. 26-27).

Перевіряючи наданий розрахунок, з урахуванням даних про те, що ОСОБА_1 платежів на погашення кредиту не вчиняла, суд дійшов висновку, що сума нарахованих відповідачу відсотків за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору (2500х2,1%х42)=2205,00 грн.

Оцінюючи форму правочину, суд виходить із того, що за змістом статей 205, 207 ЦК України електронна форма є різновидом письмової форми правочину. Договір вважається укладеним у письмовому вигляді, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох електронних документах, а воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Порядок укладення таких договорів регулюється спеціальними нормами Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до статей 11, 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом обміну пропозицією (офертою) та її прийняттям (акцептом). Особа, яка приймає пропозицію, підписує електронний правочин шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором — алфавітно-цифровою послідовністю даних, що надсилається іншій стороні договору. Одноразовий ідентифікатор отримується особою внаслідок реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (Закон України «Про електронну комерцію»).

Відповідачка пройшла процедуру реєстрації та верифікації на офіційному вебсайті кредитодавця, де відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» мала змогу ознайомитися зі схемами кредитування. Документи, які складають кредитний договір, підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який отримала від кредитодавця.

Така дія з боку відповідача є аналогом її власноручного підпису в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», свідчить про повне та безумовне прийняття всіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України) та підтверджує волевиявлення на виникнення зобов`язальних правовідносин.

Отже, договір був укладений у передбачений законом спосіб, є чинним, дійсним та обов`язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 ЦК України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість стягнення заявлених сум, суд виходить із загальних засад виконання цивільно-правових зобов`язань.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, забезпечивши перерахування суми кредиту на платіжну картку відповідача. Натомість ОСОБА_1 у передбачений договором строк кошти не повернула та проценти за користування грошовими коштами не сплатила, чим порушила зобов`язання за договором.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву, а матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок або свідчили про повне чи часткове погашення боргу. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення судових витрат на користь позивача в частині надсилання відповідачу позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 116,58 грн, то такі вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи, що за змістом ч. 3 ст. 133 ЦПК України, зазначені представником позивача витрати не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки стосуються вчинення ТОВ «Споживчий центр» дій, необхідних для вирішення судом питання про прийняття позовної заяви до розгляду, а не дій, необхідних для безпосереднього розгляду цивільної справи, що має місце виключно після відкриття судом провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 141, 247, 258, 259, 263–265, 280–284 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за Кредитним договором № 15.07.2023-100000134 від 15.07.2023 у загальному розмірі 4705 (чотири тисячі сімсот п`ять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя Н. Ю. Рубаненко