Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №420/35515/25
Суддя: Бітов А.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35515/25
Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:16.07.2026р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Бітова А.І.
суддів – Лук`янчук О.В.
– Ступакової І.Г.
у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Одеській області, ГУПФ України в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії №155250036581 від 24 вересня 2025 року;
- визнання протиправною бездіяльності ГУПФ України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року;
- зобов`язання ГУПФ України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року з нарахуванням і виплатою недоотриманої суми пенсії з 10 квітня 2025 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем не було враховано до страхового (трудового) стажу позивача час його навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова на денній формі навчання, а саме: 1.) навчання позивача з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року – це період між датою початку навчання позивача в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова (01 вересня 1990) та датою його прийняття на посаду підземного електрослюсаря 4 розряду Шахти ім. Артема ВО "Луганськвугілля" (18 липня 1991 року); 2.) навчання позивача з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року – це період між датою звільнення позивача з посади підземного електрослюсаря 4 розряду Шахти ім. Артема ВО "Луганськвугілля" (25 серпня 1991 року) та датою його прийняття на посаду юриста Українсько-американського сумісного підприємства "Трейс" (25 липня 1994). Відповідачі протиправно не зарахували до страхового (трудового) стажу Позивача вказані періоди його навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова, чим порушили право позивача на отримання пенсії по інвалідності у належному розмірі. Основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. А необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Надані відповідачу диплом позивача ЛН НОМЕР_1 з додатком до нього та архівна довідка Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01-2015 від 16 вересня 2025 року підтверджують час його навчання на денній формі навчання з 01 вересня 1990 року по 30 червня 1995 року, який охоплює спірні періоди з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року. Вказана архівна довідка містить вказівку щодо відмінного написання в паспорті та дипломі імені однієї й тієї ж особи, якою є саме Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – згідно паспорту та ОСОБА_2 – згідно диплому. Позивач звертав увагу суду, що диплом видавався у 1995 році на підставі наданих документів того часу, а паспорт (ІД-картка) громадянина України № НОМЕР_2 позивач отримав пізніше 12 вересня 2024 (Додаток 10), тому це сприяло розбіжності у перекладі та написанні імені позивача. Однак, учбовий заклад підтвердив, що саме позивач навчався у період з вересня 1990 року по червень 1995 року на денній формі навчання. Відповідальність за належне і правильне оформлення документів (диплому/виписки з диплому), покладається на уповноважені органи, які складають та заповнюють такі документи. За даних обставин неприпустимо перекладати відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків щодо заповнення та оформлення диплому на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті.
Відповідач – ГУПФ України в Дніпропетровській області, позов не визнав, вказуючи, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 року включно - 13 років. На момент подання заяви про призначення пенсії (16.04.2024) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повних 51 рік. Відповідно до витягу з рішення ЕКОПФО №84/25/4193 від 03 липня 2025 року позивачу встановлена друга група інвалідності з 10 квітня 2025 року. Страховий стаж позивача складає 32 роки 22 дні. До страхового стажу не зараховано період навчання, відповідно до довідки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01-2015 від 16 вересня 2025 року. Не зараховано до страхового стажу, оскільки в довідці ім`я не відповідає паспортним даним. Також, Позивач не має права на пенсію у зв`язку з відсутністю реєстрації на території України. При цьому, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача.
Відповідач – ГУПФ України в Одеській області, позов не визнав, вказуючи, що ГУПФ України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2025 прийнято Рішення №155250036581, яким Позивачу відмовлено у призначені пенсії по інвалідності та яким до страхового стажу не зараховано період навчання, оскільки в довідці ім`я не відповідає паспортним даним, також Позивач не надав документи про місце реєстрації. Позивач втретє звернувся до Головного управління та надав документ про реєстрацію. Рішенням Головного управління від 02 жовтня 2025 року позивачу з 10 квітня 2025 року призначено пенсію, як особі з інвалідністю через каліцтво/поранення, отримані під час захисту Батьківщин відповідно до Закону. Однак, до страхового стажу не зараховано період навчання відповідно до архівної довідки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01-2015 від 16 вересня 2025, оскільки не підтверджено особу. Отже, Головним управління не приймалось рішення по суті заяви Позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви Позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду – ГУПФ України в Дніпропетровській області.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області, ГУПФ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії №155250036581 від 24 вересня 2025 року.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року.
Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10 квітня 2025 року.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- позивач 16 вересня 2025 року вдруге звернувся до Головного управління з наданням архівної довідки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01- 2015 від 16 вересня 2025 року. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, який розглядає заяву – ГУПФ України у Дніпропетровській області;
- розглянувши заяву позивача та надані документи, ГУПФ України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2025 року прийнято рішення №155250036581, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії по інвалідності та яким до страхового стажу не зараховано період навчання – оскільки в довідці ім`я не відповідає паспортним даним, також позивач не надав документи про місце реєстрації;
- позивач втретє звернувся до Головного управління та надав документ про реєстрацію; рішенням Головного управління від 02 жовтня 2025 року позивачу з 10 квітня 2025 року призначено пенсію, як особі з інвалідністю через каліцтво/поранення, отримані під час захисту Батьківщини відповідно до Закону, однак, до страхового стажу не зараховано період навчання відповідно до архівної довідки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01-2015 від 16 вересня 2025 року, оскільки не підтверджено особу;
- отже, Головним управлінням не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду – ГУПФ України в Дніпропетровській області, з огляду на викладене, ГУПФ України в Одеській області не є суб`єктом прийняття рішення та є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки проживання позивача на території, яку обслуговує ГУПФ України в Одеській області, не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду;
- оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про зарахування до страхового стажу період навчання визначено ГУПФ України в Дніпропетровській області, то саме цей орган і має завершити процедуру зарахування до страхового стажу період навчання відповідно архівної довідки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01-2015 від 16 вересня 2025 року;
- відповідно ч.1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду, згідно ч.2 ст. 73 Закону №1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, задоволення такої позовної вимоги щодо стягнення судового збору призведе до нецільового використання коштів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Згідно витягу з рішення ЕКОПФО №84/25/4193 від 03 липня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено ІІ групу інвалідності через каліцтво/поранення, отримані під час захисту Батьківщини з 10 квітня 2025 року, довічно.
16 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Заява про призначення пенсії була передана до розгляду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за екстериторіальним принципом.
Рішенням ГУПФ України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2025 року №155250036581 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності.
В рішенні від 24 вересня 2025 року №155250036581 зазначено: "Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 16 вересня 2025 року.
Необхідний страховий стаж визначений статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років.
Вік заявника 53 роки 6 місяців 8 днів.
На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, підсумок по страховому стажу заявника на момент звернення склав: 32 роки 0 місяців 22 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: До страхового стажу згідно наданих документів не зараховано: період навчання — оскільки в довідці ім`я не відповідає паспортним даним.
Відповідно до пп.4 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 заявник повинен подати документи про місце реєстрації.
Відповідно п.2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Не має права на пенсію у зв`язку з відсутністю реєстрації на території України.
Після повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто".
25 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Протоколом від 02 жовтня 2025 року №155250036581, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 10 квітня 2025 року.
Згідно розрахунку стажу (форма РС-право) ОСОБА_1 , страховий стаж становить 38 років 7 місяців 28 днів.
У вказаному розрахунку відсутні відомості про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", стало ненадання відомостей про місце проживання. Проте, з системного аналізу вищенаведених норм Порядку №22-1 вбачається, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви (про призначення пенсії) разом з поданими документами зобов`язаний письмово повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Отже, на виконання вимог п.п.1.8, 4.2 Порядку №22-1, у пенсійного органу виник обов`язок повідомити позивача про недоліки поданих документів. Однак, відповідач не повідомляв позивача про необхідність дооформлення документів або їх неповноту, які були подані разом із заявою від 16 вересня 2025 року, строк на усунення цих недоліків не надавав, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про передчасність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії №155250036581 від 24 вересня 2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача (ГУПФ України в Одеській області) на те, що заява розглядалась за екстериторіальним принципом та рішення про призначення пенсії прийнято ГУПФ України в Дніпропетровській області, оскільки в протоколі від 02 жовтня 2025 року №155250036581, чітко зазначено, що його прийнято Центральним об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі, який є структурним підрозділом ГУПФ України в Одеській області.
Враховуючи вищенаведене, на думку суду першої інстанції, бездіяльність відповідача ГУПФ України в Одеській області у зарахуванні позивачу до страхового стажу спірних періодів навчання позивача, є протиправною.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції з урахуванням ст. 308 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року, в частині визнано протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії позивачу, апелянтом (ГУПФ України в Одеській області) не оскаржується. ГУПФ України в Дніпропетровській області апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року не подавало.
Таким чином, колегія суддів виходить з того, що, в даному апеляційному провадженні, рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії позивачу №155250036581 від 24 вересня 2025 року обґрунтовано визнано судом першої інстанції протиправним та скасовано.
Щодо доводів апелянта про статус ГУПФ України в Одеській області як неналежного відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, на виконання вимог ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Порядок №22-1).
У подальшому, постановою Правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 до Порядку №22-1 внесено зміни (зазначені зміни набрали чинності 30 березня 2021 року).
Відповідно до п.1.1 розд. 1 "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку 22-1 (у вказаній редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з п.4.1 розд. IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Положеннями абз.абз.2, 3 п.4.3 розд. IV Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно п.4.10 розд. IV Порядку №22-1 після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, починаючи з 01 квітня 2021 року на законодавчому рівні закріплено, що органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
У межах даної справи, як було встановлено судом апеляційної інстанції, опрацювання заяви позивача здійснено за принципом екстериторіальності, що відповідало діючому на той час порядку приймання та розгляду таких заяв органами Пенсійного фонду України. Органом, відповідальним за розгляд по суті вказаної заяви та прийняття рішення за нею, був визначений ГУПФ України в Дніпропетровській області, який і є належним відповідачем у межах даної справи.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2024 року по справі №320/10744/21, та відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
До того ж, колегія суддів зауважує, що проживання/перебування позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним є фактор визначення органу, яким було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання ГУПФ України в Одеській області на те, що заява розглядалась за екстериторіальним принципом та рішення про призначення пенсії прийнято ГУПФ України в Дніпропетровській області, оскільки в протоколі від 02 жовтня 2025 року №155250036581, чітко зазначено, що його прийнято Центральним об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі, який є структурним підрозділом ГУПФ України в Одеській області.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ГУПФ України в Одеській області рішення по суті заяви позивача не приймалось.
Також, з матеріалів справи вбачається, що компетентним органом для розгляду заяви позивача про зарахування до страхового стажу періоду навчання відповідно архівної довідки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова №24-01-2015 від 16 вересня 2025 року є ГУПФ України в Дніпропетровській області, який і має завершити процедуру зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду навчання.
Відповідно, у даній справі, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУПФ України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року. Також, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що слід зобов`язати вчинити відповідні дії щодо зарахування періодів навчання та здійснення перерахунку пенсії позивача – ГУПФ України в Одеській області.
Наведене, помилково не було враховано судом першої інстанції.
Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що висновки суду першої інстанції, викладені у даному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у даній справі наявне протиправне та таке, що підлягає скасуванню рішення ГУПФ України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії позивачу №155250036581 від 24 вересня 2025 року.
Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача колегія суддів приходить до висновку, що таким способом буде зобов`язання ГУПФ України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10 квітня 2025 року.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.3 ч. 1 ст. 317 КАС України вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції: виключивши з резолютивної частини судового рішення третій абзац; четвертий абзац резолютивної частини судового рішення змінити в частині визначення особи яку належить зобов`язати поновити порушене право позивача, зобов`язавши поновити порушене право позивача – ГУПФ України в Дніпропетровській області.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.3 ч.1, ч.4 ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів , -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року змінити.
Виключити з резолютивної частини судового рішення третій абзац.
Четвертий абзац резолютивної частини судового рішення викласти у наступній редакції: - "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 01 вересня 1990 року по 17 липня 1991 року та з 26 серпня 1991 року по 24 липня 1994 року, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10 квітня 2025 року.".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua