Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №500/2794/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №500/2794/26

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 500/2794/26

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, код ЄДРПОУ 21295057 щодо відмови, оформленої відповіддю №3229-1457/К-02/8-2100/26 від 18.02.2026 у виплаті , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як спадкоємцю першої черги права на спадкування, недоотриманої пенсії за період з 01.06.2022 по 02.09.2024, яка була нарахована, але не виплачена батькові, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити суму недоотриманої пенсії за період з 01.06.2022 по 02.09.2024, яка була нарахована, але не виплачена батькові, ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є сином та спадкоємцем померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області. За період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року мав право на отримання пенсії у розмірі 132866,50 грн., але заборгованість не виплачено. У зв`язку зі смертю батька позивач звернувсь до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату суми пенсії його батька, проте йому було відмовлено у такій виплаті, оскільки відсутні законні підстави. Позивач вважає, що відмова відповідача у виплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому ОСОБА_2 , але були неодержані ним у зв`язку із його смертю є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що норми частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV та статті 1227 ЦК України узгоджуються із приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Вказує, що нараховані за життя суми пенсії, які не були отримані спадкодавцем, входять до складу спадщини, а на підтвердження наявності спадкових прав та факту відкриття спадкової справи вказує, що ним до матеріалів справи було долучено копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 80043475.

Крім того, як випливає з відзиву ГУ ПФУ, Пенсійний фонд сам на запит нотаріуса видав довідку від 06.03.2025 р. № 378/02-14 про наявність заборгованості з виплати пенсії на суму 132 866,50 грн. Це означає, що грошові кошти увійшли до складу спадщини.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.02.1969 року.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримував пенсію на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

14.01.2026 року ОСОБА_1 звернувсь до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив здійснити виплатити суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , у зв`язку з його смертю.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку з відсутністю недоотриманої пенсії відповідно до вимог статті 52 Закону №1058 та повідомило, що недоотримані суми пенсії за період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року підлягають виплаті визначеному нотаріусом спадкоємцю.

Позивач не погоджується із відмовою відповідача у виплаті недоотриманої пенсії, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано свідоцтва про право на спадщину, з якого б вбачалось, що позивач набув право на все майно (або відповідну частину) ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування та виплати пенсії недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , а тому прийшов до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому ОСОБА_2 , але не були неодержані ним у зв`язку із його смертю.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Так, у світлі доводів апеляційної скарги та обставин цієї справи, судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в ч.1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у ч.1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч.2 статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Тобто, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.

Для вказаної категорії пенсіонерів постановою Правління ПФУ від 25.11.2005р. за №22-1 було затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV».

Порядком №22-1, зокрема, п.2.26, передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у ч.2 ст.36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт чи інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Отже, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові за Законом №1058-IV , та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ст.52 Закону №1058-IV , якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Таким чином, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, після сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, будуть входити до складу спадщини, тому ці суми спадкоємці отримають в разі прийняття спадщини.

Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ» (затв. постановою Правління ПФУ від 30.01.2007р. № 3-1).

У відповідності до п.3 Порядку №3-1, така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Згідно з п.9 цього ж Порядку, разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Водночас, зі смертю особи, незалежно від її статусу, пов`язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.

За правилами ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218 та 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Як передбачено у ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, у контексті спірних правовідносин, які виникли у даній справі, колегія суддів зазначає, що особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та ПФУ полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов`язання ПФУ, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.

У той же час, недоотримана, у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону №1058-IV, а також у порядку Закону №2262-ХІІ (для категорії пенсіонерів-військовослужбовців).

Вказані положення зазначених законів дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами ПФУ членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 (шести) місяців з дня відкриття спадщини про що зазначалося вище.

У разі відсутності членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій, призначених, зокрема, за Законом №1058-IV, можуть входити до складу спадщини. При цьому, сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості ПФУ, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання судового рішення, але невиплачені.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.

Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Отже, визначальним у даному випадку, є строк звернення члена сім`ї із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії.

При цьому, такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14.01.2026 року ОСОБА_1 звернувсь до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив здійснити виплатити суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , у зв`язку з його смертю, надавши витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 80043475 від 11.02.2025 року. (відкриття спадкової справи 73629720)

Натомість свідоцтва про право на спадщину матеріали справи не місять.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, позивач із відповідною заявою та пакетом документів для отримання недоотриманої пенсії до ГУ ПФУ в Херсонській області не звертався.

Позивач звернувся до пенсійного органу з такою заявою 14.01.2026 року, тобто з пропуском 6-ти місячного строку.

Як наслідок, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, після сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, увійшли до складу спадщини, тому ці суми спадкоємці зможуть отримати як спадкове майно в разі прийняття ними спадщини.

В свою чергу, аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи, свідчить про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. Тобто, пропуск шестимісячного строку звернення до пенсійного органу із заявою в порядку ст. 52 Закону № 1058-IV не позбавляє права позивача, як спадкоємця, на отримання перерахованої суми пенсії за її померлим чоловіком.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини стосуються вже здійсненого перерахунку пенсії померлого батька позивача, а тому вказані кошти входять до спадщини за померлим, а враховуючи положення статті 52 Закону № 1058, недоотримані суми пенсії, які були нараховані за життя пенсіонера, підлягають виплаті визначеному нотаріусом спадкоємцю.

Той факт, що державному нотаріусу від пенсійного фонду України в Херсонській області отримано відповідь від 01.08.2025 №2100-0401-8/30493, в якій зазначено, що померлий мав право отримати пенсію у сумі 132 866,50 (сто тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят шість гривень п`ятдесят копійок) за період з 01.06.2022 по 31.03.2023. Станом на 31.07.2025 дана виплата не отримана у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , актовий запис № 1762 підтвержує, що вищезазначена сума входить до складу спадщини та підлягає виплаті спадкоємцям на підставі Свідоцтва про право на спадщину, а не в порядку ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (за заявою членів сім`ї).», що помилково грунутується апелянтом.

Отже, з установлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що виплата здійснюється органами ПФУ спадкоємцю(ам) на підставі виданого нотаріусом Свідоцтва про право на спадщину, а не за прямою заявою члена сім`ї, а тому оскільки свідоцтва про право на спадщину позивачем до пенсійного фонду не надано, а строк звернення в порядку ст. 52 № 1058 сплинув, пенсійний фонд правомірно відмовив у виплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому ОСОБА_2 , але не були неодержані ним у зв`язку із його смертю.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта грунтуються на помилковому тлумаченні норм права та висновків суду першої інстанції не спростовують

Отже, з урахуванням викладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua