Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №420/5804/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5804/26

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасувати рішення від 24.02.2026 року №101650008131;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17.09.1990 по 03.04.1995 в Ордені Леніна ШУ “Октябирське” ВО “Донецьквугілля” до пільгового стажу згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, періоди роботи 05.04.1995 по 24.04.1996, з 01.01.1997 по 30.09.2005 та період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 до загального страхового стажу роботи;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 16.02.2026 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.02.2026, звернувся засобами ВЕБ-порталу до управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням заступника начальника відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг та соціальних пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.02.2016 року № 101650008131 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.02.2026 року №101650008131 одо відмови у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17.09.1990 по 03.04.1995 в Ордені Леніна ШУ “Октябирське” ВО “Донецьквугілля” до пільгового стажу згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, періоди роботи 05.04.1995 по 24.04.1996, з 01.01.1997 по 30.09.2005 та період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 до загального страхового стажу роботи та повторно розглянути заяву позивача від 16.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1064,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за наданими документами страховий стаж позивача становить 24 роки 7 місяців 17 днів, пільговий стаж — відсутній, що не дає право на призначення пенсії. Пільгова довідка згідно додатку №5 Порядку №637, накази про результати атестації робочих місць, перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відсутні. Крім того відсутні відомості по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.

Також вказано, що Головним управлінням згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.10.1987 не зараховано до трудової книжки періоди:- з 21.05.1988 по 27.05.1990 строкова військова служба, оскільки не зазначено дату видачі військового квитка (воєнний білет НОМЕР_2 );- з 17.09.1990 по 03.04.1995, оскільки відсутні підстави внесення запису про звільнення з роботи;- з 05.04.1995 по 24.04.1996, оскільки запис про звільнення не засвідчено печаткою підприємства, що вносило запис про період роботи;- з 01.01.1997 по 30.09.2005, оскільки наявне необумовлене виправлення в даті наказу на зарахування, яке не засвідчене належним чином. Період роботи зараховано згідно наявних даних в реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5; страхування- період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 15.03.2023, оскільки не зазначено дату та номер наказу про початок призову на військову службу.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.02.2026, звернувся засобами ВЕБ-порталу до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 16.02.2026 для призначення пенсії провадився за принципом “екстериторіальності” Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №101650008131 від 24.02.2026 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявника на момент звернення з заявою про призначення пенсії 56 років.

Страховий стаж особи становить: 24 роки 7 місяців 17 днів.

Пільговий стаж особи за Списком №1 — відсутній.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

пільгова довідка згідно додатку №5 Порядку №637, накази про результати атестації робочих місць, перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відсутні. Крім того відсутні відомості по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.

за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.10.1987:

- з 21.05.1988 по 27.05.1990 строкова військова служба , оскільки не зазначено дату видачі військового квитка ( воєнний білет НОМЕР_2 );

- з 17.09.1990 по 03.04.1995 , оскільки відсутні підстави внесення запису про звільнення з роботи;

- з 05.04.1995 по 24.04.1996, оскільки запис про звільнення не засвідчено печаткою підприємства, що вносило запис про період роботи;

з 01.01.1997 по 30.09.2005, оскільки наявне необумовлене виправлення в даті наказу на зарахування, яке не засвідчене належним чином. Період роботи зараховано згідно наявних даних в реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5;

період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 15.03.2023, оскільки не зазначено дату та номер наказу про початок призову на військову службу.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскарженим рішенням протиправно не врахувало ОСОБА_1 періоди роботи з 17.09.1990 по 03.04.1995 в Ордені Леніна ШУ “Октябирське” ВО “Донецьквугілля” до пільгового стажу згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, періоди роботи 05.04.1995 по 24.04.1996, з 01.01.1997 по 30.09.2005 та період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 до загального страхового стажу роботи, а тому суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №155750005652 від 06.08.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17.09.1990 по 03.04.1995 в Ордені Леніна ШУ “Октябирське” ВО “Донецьквугілля” до пільгового стажу згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, періоди роботи 05.04.1995 по 24.04.1996, з 01.01.1997 по 30.09.2005 та період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 до загального страхового стажу роботи та повторно розглянути заяву позивача від 16.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Пунктом 1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , починаючи з 17.09.1990 по 03.04.1995 ОСОБА_1 працював за професією учнем гірника підземного, гірником по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Отже, записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем в шахті, що надає право включення вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, зазначений вище період роботи позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Щодо доводів відповідача про відсутність пільгової довідки згідно додатку №5 Порядку №637, суд вказує, що пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:

1) відсутність трудової книжки;

2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Судом встановлено, що насамперед відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 позивача підтверджується пільговий характер роботи у вищезазначений період.

Щодо доводів апелянта стосовно відсутність наказів про результати атестації робочих місць.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 ) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що атестація має проводитися у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 (адміністративне провадження К/9901/20098/18, справа №352/547/16-а) та постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17, адміністративне провадження №К/9901/22421/18) вказуючи, що: атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

При цьому, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно якого особі, яка зайнята на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, має право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Робота позивача за професією (посадою), яка передбачена Списком № 1, підтверджена належним чином оформленими записами в трудовій книжці.

Крім того, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.10.1987:

- з 17.09.1990 по 03.04.1995 , оскільки відсутні підстави внесення запису про звільнення з роботи;

- з 05.04.1995 по 24.04.1996, оскільки запис про звільнення не засвідчено печаткою підприємства, що вносило запис про період роботи;

з 01.01.1997 по 30.09.2005, оскільки наявне необумовлене виправлення в даті наказу на зарахування, яке не засвідчене належним чином.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Верховний Суд також зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист шляхом призначення пенсії. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі № 607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі № 750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 229/1905/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а та від 27 березня 2020 року у справі № 496/1192/17.

Також варто зазначити, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058-IV).

Крім того, проходження строкової військової служби позивача з 21.05.1988 по 27.05.1990 не зараховано до страхового стажу, оскільки не зазначено дату видачі військового квитка ( воєнний білет НОМЕР_2 );

Також період проходження строкової військової служби з 21.05.1988 по 27.05.1990 не зараховано згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 15.03.2023, оскільки не зазначено дату та номер наказу про початок призову на військову службу.

Колегія суддів зазначає, що факт проходження позивачем строкової військової служби у спірний період (з 21.05.1988 по 27.05.1990) є доведеним та підтвердженим трудовою книжкою позивача. Будь-які недоліки або технічні пропуски реквізитів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, допущені посадовими особами при його оформленні, не можуть перекладатись у вигляді негативних наслідків на застраховану особу.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.02.2026 року №101650008131 щодо відмови у призначенні пенсії.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків першої інстанції не спростовують, усім доводам надано належну правову оцінку в мотивувальній частині рішення, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова