Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №522/1785/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1785/26

Провадження №3/522/1437/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Переверзева Л.І., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577178 від 28.01.2026 року, який надійшов з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов протокол відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що 28 січня 2026 року о 00 годині 27 хвилин у м. Одеса по вул. Мечникова 53, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку щодо результатів медичного огляду №000167 від 28.01.2026, чим водій порушив вимоги п.2.9 (А) Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.

Згідно вимог п.2.9 (А) Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними судами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу або швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції на місці зупинки, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав. Суду пояснив, що його зупинили в комендантську годину та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та результат драгеру склав 0,33 проміле, з чим він не погодився та його було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. В медичному закладі йому запропонували пройти повторно тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою драгер, результат якого склад 0,19 проміле та він не погодився з такими результатами на що йому було запропоновано відібрати біологічне середовище, а саме сечу та результат вказаного огляду склав 0,51% проміле.

При цьому, ОСОБА_1 просив закрити провадження, оскільки результати тесту драгер різняться, що свідчить про їх некомпетентність.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

-відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які підтверджують викладені в протоколі обставини, а саме: водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений співробітниками патрульної поліції. Під час розмови, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер на що він погодився. Після проходження огляду за допомогою газоаналізатора Драгер, ОСОБА_1 не погодився із результатами тесту та був доставлений, з його згоди, до медичного закладу де також пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння;

-результатом тесту №2342 від 28.01.2026 року за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, прилад ARLM-0428, згідно якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 0,33% проміле;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 є позитивним і становить 0,33%;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000167 від 28.01.2026 року згідно якого, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд, для всебічного та неупередженого розгляду справи витребував з КНП «ООМЦПЗ» ООР розгорнутий акт медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, з витребуваної інформаціїї, яка була надана КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів огляду ОСОБА_1 вбачається, що останній пройшов огляд за допомогою газоаналізатора драгер, результат якого склад 0,19 проміле, а також в нього було відібрано біологічні зразки та результатами яких склали 0,51 проміле, що свідчить про переьбування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на момент зупинки його транспортного засобу.

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо суперечливості результатів тестування на стан сп`яніння, обґрунтовані різницею в числових показниках (0,33 ‰ за приладом "Drager" на місці зупинки, 0,19 ‰ за цим же приладом у медичному закладі та 0,51 ‰ за результатами лабораторного дослідження біологічних зразків), суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.

Порядок проведення огляду водіїв регламентований ст. 266 КУпАП та спільною Інструкцією МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Відповідно до Розділу ІІІ цієї Інструкції, метою огляду у закладі охорони здоров`я є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння на підставі комплексного дослідження, де лабораторний аналіз біологічного матеріалу (крові, сечі) є остаточним медичним висновком.

Суд зазначає, що зафіксована розбіжність у цифрах не свідчить про порушення процедури або несправність технічних засобів, а є наслідком природних фізіологічних процесів метаболізму, резорбції (всмоктування) та елімінації (виведення) алкоголю в організмі людини. З точки зору токсикокінетики, швидкість очищення альвеолярного повітря в легенях (яке вимірює прилад "Drager") є вищою за швидкість виведення етанолу з рідких середовищ організму, де він акумулюється і утримується триваліший час у вищій концентрації. Показник 0,19 ‰ на газоаналізаторі у лікарні свідчить про фазу виведення алкоголю через дихальні шляхи на момент повторного тесту, тоді як лабораторний аналіз відібраного біоматеріалу (0,51 ‰) відобразив об`єктивний кумулятивний вміст алкоголю в організмі.

Крім того, суд наголошує, що усі три зафіксовані показники (0,33 ‰, 0,19 ‰ та 0,51 ‰) з урахуванням гранично допустимої норми в 0,2 ‰, встановленої законодавством України, підтверджують єдиний юридично значущий факт — перебування водія у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Тобто, медичний заклад дає остаточний висновок на підставі лабораторного дослідження біосередовищ (0,51 ‰), а не на підставі проміжного паперового чека «Драгера», який використовувався у приймальному відділенні та на місці зупинки.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, висновок закладу охорони здоров`я за результатами лабораторного дослідження біологічних зразків є належним та допустимим доказом, який має доказовий пріоритет перед попередніми експрес-тестами. Динаміка зміни показників лише додатково доводить факт вживання особою алкоголю, що повністю спростовує твердження захисту про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП».

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 , в його вчиненні.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортирним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 , вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію статті 130 ч.1 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 130 ч.1 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 130, 283-285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеса, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Л.І. Переверзева