Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №756/9467/23 — Оболонський районний суд міста Києва

27.08.2026 Справа № 756/9467/23

Справа № 756/9467/23

Провадження 2/756/198/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів і встановлення факту самостійного виховання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що з 25.08.2001 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , який 14.02.2020 року розірваний на підставі рішення суду. Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з ним. Утриманням та вихованням сина повністю займається він, забезпечує його усім необхідним для повноцінного розвитку, навчання, дитині створені належні умови для проживання. Мати дитини з середини 2017 року проживає окремо, не повідомляла адресу свого фактичного місця перебування, у 2018 році виїхала за межі території України, не займається вихованням та утриманням свого сина, матеріальної допомоги не надає, не проявляє жодної заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом його здоров`я, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, а також зовсім не цікавиться його життям та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням суду від 29.02.2024 позов ОСОБА_1 задоволено: позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06.08.2024 року заочне рішення від 29.02.2024 скасовано та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.

26.08.2024 ОСОБА_2 подано відзив на позов ОСОБА_1 у якому вона просить суд у позові відмовити, посилаючись на його безпідставність. Зазначає що 2019 році після розірвання шлюбу з позивачем вона була змушена виїхати на заробітки за кордон для матеріального утримання сім`ї. Регулярно висилає грошові перекази позивачеві на утримання спільних дітей. Постійно спілкується з сином за допомогою месенджера.

У вересні 2024 ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову в якій доповнив первісний позов вимогами про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення факту самостійного виховання ним сина - ОСОБА_3 .

30.10.2024 ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що батько неналежно займається вихованням та утриманням сина, має заборгованість за комунальні послуги та піддає загрозі життя дитини, не надаючи дозволу на його виїзд за кордон в умовах воєнного стану.

Ухвалою суду від 03.04.2025 прийнято до спільного провадження з первісним позовом ОСОБА_1 його заяву про зміну предмету позову та зустрічний позов ОСОБА_2

24.04.2025 ОСОБА_2 подано відзив на позовні вимоги порушені у заяві про зміну предмету позову, в якому відповідачка посилається на їх безпідставність, оскільки вона добровільно бере участь в утриманні сина, а доводи щодо самостійного виховання сина не відповідають дійсності.

У відповіді на цей відзив, а також у відзиві на зустрічну позовну заяву, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 здійснювала перекази не систематично, а з липня 2022 року матеріальної участі в утриманні сина не приймає. ОСОБА_5 проживає з ним, домовленості про участь матері в його утриманні між ними не має.

У судовому засіданні ОСОБА_1 первісний позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини, проти задоволення зустрічного позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.

ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала, просила суд задовольнити зустрічний позов з викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні прокурор первісний позов підтримала, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, з`ясувавши думку дитини, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 8а).

Рішенням Оболонського районного суду від 14.02.2020 року розірвано укладений 25.08.2001 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 12-13).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.05.2014 року (т. 1 а.с. 9).

Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.05.2014 року (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до висновку служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.06.2022 неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до характеристики учня 8-Б класу школи І-ІІІ ступенів № 285 ОСОБА_3 від 25.05.2023 року, він навчається у школі І-ІІІ ступенів № 285 із п`ятого класу. Учень зразу потоваришував із однокласниками. Завжди веселий, усміхнений, щирий, чесний, врівноважений, комунікабельний, позитивний юнак. Конфліктів з однокласниками та вчителями не має. Гарно вихований, ввічливий, уважний, завжди готовий допомогти. Із задоволенням бере участь у загальношкільних заходах та заходах класу. Школу не пропускає. Виконує домашні завдання. Завжди активний на уроках. На заняття приходить охайний і доглянутий, завжди має із собою їжу. Зі слів ОСОБА_9 , тато смачно готує. Хлопчик завжди з радістю ділиться смаколиками з однокласниками. Протягом навчання у школі проживає з татом та старшою сестрою. Батько ОСОБА_10 приділяє належну увагу синові: бере активну участь у шкільному та особистому житті дитини. Постійно на зв`язку із класним керівником та батьківським комітетом класу. Знає всіх друзів ОСОБА_9 . Переймається його навчанням та вихованням. Відвідує батьківські збори. ОСОБА_9 при спілкуванні із батьком почувається вільно і комфортно (із спостережень), що свідчить про довірливі стосунки у сім`ї. Часто у розмові з однокласниками тепло говорить про тата і ніколи не згадує про маму. Мати вихованням сина не займається. Шкільним його життям не цікавиться. Жодного разу не була на батьківських зборах. Один єдиний раз цікавилася шкільним життям ОСОБА_9 , коли він був у п`ятому класі (т. 1 а.с. 14).

Згідно довідки КНП «ЦПМСД» № 2 від 02.02.2023 року ОСОБА_4 спостерігається лікарем-педіатром ОСОБА_11 з моменту заключення декларації 24.11.2020 року. З моменту підписання декларації звертався до лікаря 1-2 рази на рік. Останній візит 09.09.2022 року (проф. огляд), діагноз - псоріаз (а.с. 16).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 06.03.2023 року проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у якій постійно проживають ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_12 - сестра, ОСОБА_4 . Умови проживання: двокімнатна квартира з усіма зручностями, облаштована меблями та побутовою технікою, утримується в чистоті та порядку. Під час обстеження вдома були батько та ОСОБА_9 . У хлопця окрема кімната, яка облаштована у відповідності до віку та потреб дитини. Забезпечений шкільним приладдям, книжками/гаджети за віком, одягом та взуттям за сезонами, харчуванням на належному рівні. Зі слів батька мати не проживає з сім`єю майже 5 років, не приймає ніякої участі у вихованні сина, матеріально не утримує (а.с. 17-18).

Згідно характеристики Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 20.07.2023 року ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_1 , з двома дітьми ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. За місцем мешкання ОСОБА_1 характеризується позитивно, громадський порядок за місцем мешкання не порушує, скарг та заяв від сусідів, відносно поведінки ОСОБА_1 до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві не надходило (т. 1 а.с. 19).

З характеристики сусідів від 25.07.2023 року на ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що він мешкає у цьому будинку з 2014 року дотепер. За ці роки проявив себе виключно з позитивного боку. Останні п`ять років проживає сімє`ю у складі трьох осіб: ОСОБА_1 та його двоє дітей, ОСОБА_13 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 працьовитий, товариський і ввічливий. В побуті доброзичливий, чуйний. У нього міцна сім`я, яку він утримує, займається вихованням дітей, бере активну участь у громадському житті будинку. Бере участь в громадських зборах і необхідних роботах, що проводяться на прибудинковій території. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, а навпаки - дружелюбний, по можливості надає допомогу. За період проживання зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами (т. 1 а.с. 20).

Згідно довідки КНП «КНКЛ «Соціотерапія» № 480947 від 19.07.2023 року ОСОБА_1 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (а.с. 21).

Згідно інформаційної довідки Оболонського районного у м. Києві центру соціальних служб № 25-10-149 від 03.04.2023 року про роботу психолога з неповнолітнім ОСОБА_14 , робота була направлена на з`ясування у хлопчика його психоемоційного стану та прив`язаність до обох батьків, в зв`язку з порушенням дитячо-батьківських відносин. З дитиною проведено 5 консультацій в період з 06.03.2023 року по 03.04.2023 року. З первинної зустрічі стало відомо, що дитина багато років проживає з батьком, який його виховує. Мати хлопчика не бере участі у виховані, проживає в іншій країні, де має сім`ю та дитину. У ОСОБА_9 діагностується порушення прив`язаності до матері. Результатами діагностики відношення матері до дитини є: - мати не проявляє увагу та інтерес, не розуміє, що треба поважати психологічний простір сина; - мати не цікавиться інтересами, почуттями і думками дитини. Батько навпаки проявляє інтерес до ОСОБА_9 , цікавиться його навчанням, високо цінує його здібності, приймає хлопчика таким, який він є, поважає його індивідуальність, проводить з ним достатньо багато часу. Психоемоційний стан дитини стабільний, у хлопчика не діагностується тривожність, страх та агресія по відношенню до батьків. Що стосується матері хлопчик відчуває почуття роздратування і не розуміє, чому вона так поводить себе по відношенню до нього. У дитини сформована прив`язаність до батька. В ході роботи з дитиною, хлопчик зміг оцінити і прийти до висновку, що він не відчуває з боку матері тепла, турботи, стабільного захисту (т. 1 а.с. 22).

За змістом висновку Служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації № 104-6503 від 12.09.2023 року комісією прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 42-44).

За відомостями з Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 перетинала державний кордон: 12.02.2019 рейсом Київ-Гамбург; 16.02.2019 - Гамбург-Київ; 03.09.2019 - Київ-Лісабон, а 15.02.2023 потягом Перемишль-Київ; 24.02.2023 - Київ-Варшава (т. 2 а.с. 20).

Із документів ОСОБА_2 , що дають їй право на проживання у Португальській Республіці, вбачається, що датою їх видачі вказано 06.09.2021 (т. 2 а.с 193).

Як вбачається зі скріншотів листування з телефону ОСОБА_2 , за допомогою месенджера вона вела листування з абонентом з ім`ям ОСОБА_4 у період з 29.10.2023 по 14.01.2024 та з абонентом ОСОБА_15 у період з 22.02.2022 по 20.02.2023, в тому числі щодо перерахування грошових коштів у сумі 200 Євро за допомогою ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 196-205).

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 є її батьком, а ОСОБА_2 матір`ю. З 2017 року мати з ними не проживає, участь у вихованні її брата не приймає, фінансово не допомагає, вихованням ОСОБА_9 займається батько.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_1 , її онук товаришує з ОСОБА_4 . ОСОБА_2 не знає, ніколи не бачила, ОСОБА_9 опікується батько.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що є класним керівником ОСОБА_4 з п`ятого класу. Питаннями навчання та виховання дитини займається батько, який постійно підтримує зв`язок зі школою; мати після батьківських зборів 26.08.2019 повідомила про свій виїзд за кордон і участі у шкільному житті сина не брала. Дитина охайна, доглянута, має багато друзів, скарг на умови проживання чи забезпечення немає.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показала, що є подругою ОСОБА_2 та що ОСОБА_2 переказувала їй грошові кошти (по 100-200 Євро), які вона передавала матері ОСОБА_2 або витрачала на придбання речей для дитини; була присутня при придбанні для ОСОБА_9 ноутбука та павербанка після початку повномасштабного вторгнення. При цьому особисто не пересвідчувалася в тому, на що саме витрачалися передані кошти.

Свідок ОСОБА_20 (мати ОСОБА_2 ) у судовому засіданні показала, що донька переказувала через неї грошові кошти, які вона передавала онуці ОСОБА_12 , а також особисто допомагала родині; ОСОБА_2 підтримувала зв`язок із сином.

Свідок ОСОБА_21 (сестра ОСОБА_2 ) у судовому засіданні показала, що під час приїзду ОСОБА_2 до України 22.02.2023 остання спілкувалася із сином та подарувала йому ноутбук; ОСОБА_9 погоджувався на спілкування за умови згоди батька.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що знайома з ОСОБА_2 ; під час приїзду ОСОБА_2 до Києва у 2023 році супроводжувала її при вирішенні питання зняття з реєстрації місця проживання, а про наміри матері щодо сина їй відомо зі слів ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показала, що знайома з ОСОБА_2 , їхні доньки навчалися в одному класі до 2017 року; про бажання ОСОБА_2 забрати дітей до себе їй відомо зі слів останньої.

Оцінюючи показання свідків за правилами ст. 89 ЦПК України, суд враховує, що показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 підтверджують проживання дитини разом із батьком і належне піклування батька про сина, а показання свідків з боку ОСОБА_2 підтверджують підтримання матір`ю зв`язку із сином та її участь у матеріальному утриманні дитини шляхом переказу коштів через третіх осіб і придбання для неї речей. Показання свідків у частині, що не ґрунтується на їх особистому сприйнятті обставин, а також стосується періоду до 2017 року, суд до уваги не бере.

При з`ясуванні думки дитини в судовому засіданні 06.08.2026, проведеному за участю дитячого психолога та без присутності батьків з метою уникнення психологічного тиску на дитину, неповнолітній ОСОБА_4 повідомив, що проживає разом із батьком практично все свідоме життя, бажає і надалі проживати з батьком та підтримувати з ним стосунки. З матір`ю особисто бачився востаннє близько двох років тому під час її приїзду до України; наразі спілкування з нею не підтримує. Дитина зазначила, що не має образи на матір, проте не відчуває емоційного зв`язку з нею, оскільки мати була відсутня протягом більшої частини його свідомого життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У п. 16 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору щодо її виховання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.

Разом з тим, згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.07.2022 у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21), озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через малолітній вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків можна розцінювати як підставу для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц, від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16 та від 11.03.2020 у справі № 638/16622/17.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав має рекомендаційний характер і не є обов`язковим для суду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2023 у справі № 401/1944/22 та від 23.10.2024 у справі № 464/2040/23.

Проживання одного з батьків за межами України, а також наявність заборгованості зі сплати аліментів самі по собі не свідчать про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 758/11262/23.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, здійснюючи такий баланс, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 тривалий час проживає разом із батьком ОСОБА_1 , який належним чином піклується про дитину, забезпечує умови для її проживання, навчання та розвитку, позитивно характеризується за місцем проживання.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 проявляє інтерес до дитини, намагається підтримувати з нею спілкування та бере участь у її матеріальному утриманні.

Зокрема, зі скріншотів листування вбачається, що у період з 29.10.2023 по 14.01.2024 ОСОБА_2 вела з сином листування за допомогою месенджера, а також здійснювала грошові перекази, у тому числі у сумі 200 Євро за допомогою ОСОБА_16 .

Виїзд ОСОБА_2 за межі України та її проживання за кордоном самі по собі не можуть розцінюватися як свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані докази не є достатніми та переконливими для застосування до ОСОБА_2 такої крайньої міри впливу, як позбавлення батьківських прав, оскільки свідомого, винного та систематичного ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків не доведено.

При цьому суд не погоджується з висновком Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.09.2023 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки він не враховує встановлених судом обставин участі матері в житті дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, суд виходить із того, що ОСОБА_1 постійно проживає разом із сином, забезпечує його утримання, виховання та розвиток, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Наведені ОСОБА_2 доводи про наявність заборгованості з оплати комунальних послуг та ненадання дозволу на виїзд дитини за кордон не є підставами, передбаченими ч. 1 ст. 164 СК, і не свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Вирішуючи вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання ним сина, суд виходить із того, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки не є належним способом захисту.

Так, за правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватися у безспірному порядку, у тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, а може бути встановлений судом лише як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Отже, самостійне виховання дитини одним із батьків не є окремим фактом, що підлягає встановленню в судовому порядку, а є обставиною, яка з`ясовується судом під час вирішення спору між батьками.

Водночас обов`язок батьків утримувати дитину є безумовним.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що дитина проживає з батьком, а обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків рівною мірою, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

За наведених обставин первісний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення аліментів, а в решті вимог первісного позову та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів і встановлення факту самостійного виховання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 17.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог первісного позову ОСОБА_1 та зустрічному позові ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1 073 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя