Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №458/475/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 458/475/26 Головуючий у 1 інстанції: Волинець М.З.

Провадження № 33/811/1613/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча на постанову судді Туріквського районного суду Львівської області від 07 вересня 2026 року,

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 29.04.2026 о 21 год 18 хв на вул. Андрея Шептицького, 16, м. Турка, Самбірський район, Львівська область керував транспортним засобом “Skoda Octavia”, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився в лікувальному закладі, результат – 0, 70 проміле, що підтверджується висновком медичного закладу № 22 від 29.04.2026. Водій від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисник адвокат Гарасимів Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є нерелевантною, незаконною, необґрунтованою, оскільки така прийнята з порушеннями норм процесуального та матеріального права, а відтак підлягає скасуванню.

Звертає увагу, що на момент виявлення фіксації та документального оформлення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній функції водія не виконував, а знаходився в салоні припаркованого автомобіля, що підтверджується відеозаписом з відео реєстратора поліцейського автомобіля.

Вказує, що з матеріалів справи не вбачається і не доведено, що ОСОБА_1 допустив будь які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити.

У зв`язку з наведеним фактом, вимогу поліцейського про проходження медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати, оскільки він не виконував функції водія.

Крім того, зазначає, що в даному випадку зразки біологічних середовищ у ОСОБА_1 в медичному закладі не відбирались, їх лабораторне дослідження в сертифікованій лабораторії не проводилось.

Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаним обставинам і наданим стороною захисту доказам.

Заслухавши виступ захисника адвоката Гарасиміва Б.І., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653227 від 29.04.2026(а.с.1); висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 22 від 29.04.2026(а.с.4); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.04.2026 (а.с.3); відеозаписі події, який підтверджує обставини викладені в протоколі серії ЕПР1 № 653227 від 29.04.2026 (а.с.9); рапорті поліцейського СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції І.Староста від 30.04.2026 (а.с.8) та інших матеріалах адміністративної справи, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653227 від 29.04.2026 (а.с.1), водій ОСОБА_1 , 29.04.2026 о 21 год 18 хв на вул. Андрея Шептицького, 16, м. Турка, Самбірський район, Львівська область керував транспортним засобом “Skoda Octavia”, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився в лікувальному закладі, результат – 0, 70 проміле, що підтверджується висновком медичного закладу № 22 від 29.04.2026. Водій від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, результат тесту позитивний – 0,70 ‰.

Крім того, як слідує з рапорта поліцейського СРПП ВП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Ірини Старости від 30.04.2026, у якому зазначено, що 29.04.2026 о 21:18 год, у складі екіпажу «Карат-102», разом із старшим сержантом поліції Іванюком І.В., на вул. Андрея Шептицького, 16, м. Турка, Самбірський район, Львівська область, було зупинено транспортний засіб Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, поведінка, яка не відповідала обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в найближчому закладі охорони здоров`я, на що водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та погодився пройти в найближчому закладі охорони здоров`я, а саме в Турківській КНП ЦМЛ, згідно висновку № 22 від 29.04.2026 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а саме 0,70 проміле, з результатом якого водій погодився, про що поставив підпис. У зв`язку з порушенням п.2.9 а ПДР України щодо водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 № 653227 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, з відеозапису події вбачається, що водій ОСОБА_1 29.04.2026 о 21:18 год на вул. Андрея Шептицького, 16, м. Турка, Самбірський район, Львівська область керував транспортним засобом Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, факт керування транспортним засобом підтверджується відеофіксацією адміністративного правопорушення та не заперечувався водієм ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейський виявив в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме – запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу, однак ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, натомість погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Медичний огляд на стан алкогольного сп?яніння проходив у закладі охорони здоров`я, результат тесту – 0,70 проміле. Після оголошення результату огляду медичним працівником, ОСОБА_1 не заперечив результат огляду, підписав його, та не вказав про необхідність щодо дослідження біологічного середовища на стан його сп`яніння. Після цього працівник поліції склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130КУпАП.

Таким чином, твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне.

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок № 22 від 29 квітня 2026 року (а.с.4).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 22 від 29 квітня 2026 року, за результатами проведеного 29.04.2026 о 21 год 50 хв лікарем КНП «Турківська центральна міська лікарня» ОСОБА_2 огляду у громадянина ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначається: дата заповнення, прізвище, ім`я, по батькові особи дата народження, назва та номер документа, що посвідчує обстежувану особу (за наявності), ким та коли (точний час) направлена на огляд, назва, серія і номер документа, що посвідчує особу, яка доставила обстежуваного на огляд, дата і точний час огляду, ким оглянута особа, назва закладу охорони здоров`я, де проводився огляд, висновок огляду (повідомляється в присутності поліцейського), підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду та дані лікаря (фельдшер), який проводив огляд.

Наведений вище висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції, містить у собі усі необхідні до заповнення дані. В даному випадку огляд особи на стан сп`яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров`я, та жодних порушень порядку проведення такого огляду виявлено не було.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653227 від 29 квітня 2026 року складений щодо ОСОБА_1 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 653227 від 29.04.2026(а.с.1) ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідних графах.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Покликання захисника в апеляційній скарзі про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Доводи, висловлені захисником при перегляді справи судом апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень суддею суду першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя суду першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом враховується рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», за яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча залишити без задоволення, а постанову судді Туріквського районного суду Львівської області від 07 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук