Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №441/1186/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 441/1186/26 Головуючий у 1 інстанції: Ференц О.І.

Провадження № 22-ц/811/2683/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши в місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати шлюбу між ним та відповідачкою, який зареєстровано 19.09.1998 виконавчим комітетом Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, актовий запис № 515.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 30.06.2026 надано подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк в 6 (шість) місяців для примирення.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинено до закінчення строку для примирення, наданого судом.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції, надаючи строк для примирення подружжя та зупиняючи розгляд справи на шість місяців, не з`ясував за обставинами справи чи існує реальна можливість примирення сторін. Вважає, що суд не оцінив, наскільки реальною є можливість примирення сторін, та не взяв до уваги позицію позивача щодо його небажання підтримувати сімейні відносини та вживати заходів для збереження сім`ї. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 СК України). Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ч. 1 ст. 51 Конституції України).

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За правилами ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 за №11 роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню ст. 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком».

У ч.7 ст. 240 ЦПК України вказується, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 111 СК України.

При цьому, згідно з п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонами у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя. Також, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Апеляційний суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.

При цьому, із системного аналізу вказаних вище норм права випливає, що якщо у справі про розірвання шлюбу суд дійде висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, який не може перевищувати шести місяців, суд відповідно до імперативної вказівки п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зобов`язаний зупинити провадження у справі на цей строк.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц (провадження № 61-203св23) касаційний суд у ході системного аналізу положень матеріального та процесуального права прийшов до висновку, що «заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ».

Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.09.1998.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

30.06.2026 від відповідачки ОСОБА_2 до суду першої інстанції надійшла письмова заява про надання сторонам строку для примирення з метою збереження сім`ї.

Оскаржуваною ухвалою сторонам надано строк для примирення терміном шість місяців.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно надав сторонам шестимісячний строк на примирення, враховуючи тривале перебування у шлюбі сторін; невизнання позову відповідачем та бажання відповідача зберегти сім`ю.

Обставин, які б вказували на те, що примирення подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суперечить моральним засадам суспільства, судом не встановлено.

Крім того, надання судом строку для примирення подружжя не є примушуванням сторін до спільного проживання, втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, прав позивача та принципу добровільності шлюбу.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків районного суду не спростовують, ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, суд не вбачає.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду – без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 19.10.2026

Головуючий

Судді