Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №463/1744/17 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/1744/17 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я

Провадження № 22-ц/811/1569/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Провадж ення № 22-ц/811/1869/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 04 квітня 2025 року та на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 06 травня 2025 року у справі та за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 04 квітня 2025 року у справі за поданням приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. звернулася до суду з поданням, просила в порядку ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернути стягнення на будинок за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Подання мотивувала тим, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №61921077 з примусового виконання виконавчого листа № 463/1744/17, виданого 09.04.2020 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 200 000 доларів США, що становить у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення 5 398 552,80 грн та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 404 490,37 грн та 8000,00 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви. 24.04.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61921077, скеровано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу боржника, що підтверджується фіскальними чеками поштового відправлення від 24.04.2020 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2024 року у справі № 463/1744/17 заяву ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено; замінено сторону виконавчого провадження № 61921077 щодо виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року в цивільній справі № 463/1744/17; замінено боржника - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на її правонаступників - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ). 28.12.2022 року виконавцем скеровано вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як спадкоємцями про задоволення майнових вимог стягувача ОСОБА_5 шляхом сплати заборгованості за виконавчим листом №463/1744/17, виданим 09.04.2020 року Личаківським районним судом м.Львова, в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Заборгованість на даний час не погашена. Згідно актового запису про смерть № 56 від 16 січня 2021 року, виданого Личаківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_6 померла. Спадкоємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 жодної заборгованості за виконавчим листом 463/1744/17 стягувачу ОСОБА_5 повернуто не було. Обов?язок спадкодавця ОСОБА_6 щодо сплати заборгованості за рішенням № 463/1744/17 Личаківського районного суду м.Львова 28.02.2019 року не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, оскільки спадкоємцям належить успадковане нерухоме майно померлого боржника: 1) будинок, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 210216646101 за адресою АДРЕСА_1 , що складається з квартири АДРЕСА_3 загальною площею 37,8 кв.м та квартири АДРЕСА_4 першого поверху загальною площею 111,6 кв.м, гаража літ І загальною площею 19,1 кв.м; 2) Домоволодіння загальною площею 201,2 кв.м, реєстраційний номер майна 20226937 за адресою АДРЕСА_2 . Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не зареєстрували право власності в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення, просила подання задовольнити

Оскаржуваною ухвалою від 04.04.2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - задоволено.

Звернуто стягнення на майно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке прийняте ними в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , але не зареєстроване у встановлене законом порядку, а саме: на будинок за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_3 .

Зазначила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що будинок за адресою АДРЕСА_1 належить в тому числі ій, як спадкоємцю після смерті її мами. При цьому судом не було враховано, що у неї є малолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає у цьому будинку.

Відповідно до вимог чинного законодавства, для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Також такий дозвіл необхідний і для реалізації нерухомого майна, що реалізується в рамках виконавчого провадження, якщо право користування таким мають неповнолітні діти.

Відтак, для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку виконавець повинен був надати суду докази, що незареєстроване майно належить саме боржнику і на нього може бути накладено стягнення у відповідному виконавчому провадженні. Крім того, якщо незареєстроване майно належить декільком особам, то суд повинен був визначити частку майна, на яку може бути звернено стягнення у відповідному виконавчому провадженні.

Крім того позов увагою суду залишилося те, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою та виключає покладення на спадкоємців солідарного обов`язку.

В оскаржуваній ухвалі суд не встановив частку померлої у спільному майні подружжя та звернув стягнення на обидва об`єкти нерухомого майна в цілому.

Однак, як будинок, за адресою АДРЕСА_1 , що складається з квартири загальною площею 37,8 кв.м та квартири першого поверху загальною площею 111,6 кв.м, гаража літ І загальною площею 19,1 кв.м, так і домоволодіння загальною площею 201,2 кв.м за адресою АДРЕСА_2 » були набуті спадкодавцем ОСОБА_6 за час шлюбу з ОСОБА_1 .

Суд не врахував, що спадкодавцю у спільному майні подружжя належала частка та лише на частку спадкодавця може бути звернуто стягнення в ході проведення виконавчих дій.

Крім того, звернення стягнення на житловий будинок чи квартиру, в яких проживає особа, є виключним заходом та може бути застосоване в останню чергу, що передбачено ч. 1, 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас суду не було надано та в ухвалі не зазначено, що приватним виконавцем вжито всі заходи з метою стягнення боргу і такі заходи вичерпано.

Таким чином, звернення приватного виконавця з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, є передчасним.

Також судом не було встановлено належність на праві власності будинку за адресою АДРЕСА_1 . За змістом ухвали суду будинок складається з квартири загальною площею 37,8 кв.м та квартири першого поверху загальною площею 111,6 кв.м, гаража літ І загальною площею 19,1 кв.м. Проте, на даний час площа будинку істотно збільшилась за рахунок проведеного нею капітального ремонту будинку, в тому числі замінено покрівлю, що також істотно збільшило вартість цього майна. При цьому, право власності на новий об`єкт нерухомості не було зареєстровано у зв`язку із невведенням його в експлуатацію у встановленому законом порядку.?

Відтак, вважає, що відсутні підстави для висновку, що весь будинок належав мамі ОСОБА_8 як боржнику на спадкодавцю, а отже відсутні підстави для звернення на нього стягнення в частці 100%.

Просить ухвалу від 04.04.2025 року скасувати, подання приватного виконавця залишити без задоволення та залучити до участі у справі як заінтересовану особу Службу у справах дітей Львівської міської ради.

Ухвалу від 04.04.2025 року оскаржив також представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою та винесена без встановлення всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального прав.

Зазначив, що суд першої інстанції не встановив, чи може бути на зазначене ним нерухоме майно накладено стягнення та чи належить таке до спадкової маси, в межах якої можуть бути задоволені вимоги стягувача на успадкований борг спадкодавця.

Для вирішення такого питання виконавець повинен надати суду докази, що відповідне незареєстроване майно належить саме боржнику і на нього може бути накладено стягнення у відповідному виконавчому провадженні. Якщо незареєстроване майно належить декільком особам, то суд повинен був визначити частку майна, на яку може бути звернено стягнення у відповідному виконавчому провадженні.

Також наголосив, що відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер, та такі зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину. Суд не встановив, які частки у спадковому майні належать кожному із спадкоємців та що майно, на яке просить звернути стягнення приватний виконавець, набуте спадкодавцем ОСОБА_6 за час шлюбу з ОСОБА_1 , відтак кожному з них у цьому майні належить по 1/2 частці. Відповідно тільки в межах 1/2 частки вказаних об`єктів може здійснюватися звернення стягнення в примусовому порядку.

При цьому ОСОБА_1 неодноразово звертався до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право власності. Однак, постановою державного нотаріуса від 23.02.2022 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що на це майно накладено арешт.

Крім того, борг виник у зв`язку з отриманням покійною дружиною ОСОБА_1 коштів на підставі розписки від 29.04.2013 року. Разом з тим те, що покійна ОСОБА_6 отримувала кошти в борг не було відомо нв ОСОБА_1 , ні іншим членам члени її сім`ї. Якщо такі кошти нею і отримувалися, то вони не витрачалися в інтересах сімї, оскільки все нерухоме майно в сімї було набуте до цього та не за рахунок позичених коштів.

Також судом не було встановлено кому належить на праві власності будинок за адресою АДРЕСА_1 , так як право власності на новий об`єкт нерухомості не було зареєстровано у зв`язку з невведенням його в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Просить ухвалу від 04.04.2025 року скасувати, подання приватного виконавця залишити без задоволення.

06 травня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. звернулася до суду з поданням, в якому просила в порядку ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернути стягнення на земельну ділянку площею 0.1273 га, кадастровий номер 3222486601:01:012:0147, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 , яку прийнято в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Подання мотивувала тим, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №61921077 з примусового виконання виконавчого листа № 463/1744/17, виданого 09.04.2020 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованість за борговою розпискою від 29 квітня 2013 року в розмірі 200 000 доларів США, що становить у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення 5 398 552,80 грн та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 404 490,37 грн та 8000,00 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви. 24.04.2020 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61921077, яку скеровано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу боржника, що підтверджується фіскальними чеками поштового відправлення від 24.04.2020 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2024 року по справі № 463/1744/17 заяву ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону виконавчого провадження № 61921077 з виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року в цивільній справі № 463/1744/17 - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на її правонаступників: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 28.12.2022 року виконавцем скеровано спадкоємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимогу про про задоволення майнових вимог стягувача ОСОБА_5 шляхом сплати заборгованості за виконавчим листом №463/1744/17 в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Заборгованість на даний час не погашена. Обов?язок спадкодавця ОСОБА_6 щодо сплати заборгованості за рішенням № 463/1744/17 виданим 28.02.2019 року Личаківським районним судом м. Львова не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, оскільки спадкоємцям належить успадковане нерухоме майно померлого боржника. Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не зареєстрували право власності на успадковане майно у встановленому законом порядку, є наявними перешкоди у виконанні судового рішення. Просила подання задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, задоволено.

Звернуто стягнення на майно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке прийняте ними в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , але не зареєстроване у встановлене законом порядку, а саме: на земельну ділянку площею 0,1273 на, кадастровий номер 3222486601:01:012:0147, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалу від 06.05.2025 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою, винесена без з`ясування усіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального прав.

Зазначив, що суд першої інстанції не з`ясував, чи може на зазначене ним нерухоме майно бути накладено стягнення, чи належить воно до спадкової маси, в межах якої можуть бути задоволені вимоги стягувача на успадкований борг.

Вказує, що для вирішення такого питання приватний виконавець повинен був надати суду докази того, що відповідне незареєстроване майно належить саме боржнику і на нього може бути накладено стягнення у відповідному виконавчому провадженні.

Для вирішення питання щодо задоволення вимог стягувача за рахунок конкретного майна, суд повинен встановити належність відповідного майна. Водночас при винесенні оскаржуваної ухвали, суд не встановив, які частки спадщини кому належать, кому належить нерухомість, та не врахував, що земельна ділянка була набута спадкодавцем ОСОБА_6 за час шлюбу з ОСОБА_1 .

Тобто на зазначений об`єкт нерухомого майна у подружжя ОСОБА_9 виникло право спільної сумісної власності. І предметом спадкування після смерті спадкодавця є тільки 1/2 частки земельної ділянки.

При цьому ОСОБА_1 неодноразово звертався до п`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право власності відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України як на майно, набуте за час шлюбу. Зокрема, така заява була подана 21.02.2022 року (копія додається). Однак постановою державного нотаріуса від 23.02.2022 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на це нерухоме майно накладено арешт.

Просить ухвалу скасувати, а подання приватного виконавця залишити без задоволення.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 скарги підтримав, просив скарги задоволити.

Приватний виконавець Шелінська Ю.А. та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_10 проти скарг заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов?язковими тією мірою, якою вони були б обов?язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з положеннями ст. 50 Закону, звернення стягнення на об?єкти нерухомого майна здійснюється в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі якщо право власності на нерухоме маймо боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов?язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов?язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов?язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного судом м. Львова 28 лютого 2019 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуто заборгованість за борговою розпискою від 29 квітня 2013 року в розмірі 200 000 дол. США (двісті тисяч доларів США), що становить у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення 5 398 552,80 грн. (п`ять мільйонів триста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні вісімдесят копійок) та 3% річних від простроченої суми (станом на 29.11.2018 року, що становить 910 діб) у розмірі 404 490,37 грн. (чотириста чотири тисячі чотириста дев`яносто гривень 37 копійок), а також стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 8000 грн (вісім тисяч гривень) судового збору.

Зазначене рішення набрало законної сили 20.02.2020 та було пред`явлене для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Шелінській Ю.А., 24.04.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61921077.

Згідно актового запису про смерть № 56 від 16 січня 2021 року, виданого Личаківським районним у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_6 померла.

Спадкоємцями померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за виконавчим листом 463/1744/17, виданим 09.04.2020 року Личаківським районним судом м.Львова, стягувачу ОСОБА_5 не повернута.

Задовольняючи оскаржуваними ухвалами подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінській Ю.А. у виконавчому провадженні ВП №61921077, від 03 квітня 2025 року та від 06 травня 2025 року, районний суд виходив з того, що обов?язок спадкодавця ОСОБА_6 щодо сплати заборгованості за рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 28.02.2019 року ( справа №463/1744/17) не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, оскільки спадкоємцям належить успадковане нерухоме майно померлого боржника: будинок, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 210216646101 за адресою АДРЕСА_1 , що складається з: квартири АДРЕСА_3 загальною площею 37,8 кв.м та квартири № 2 першого поверху загальною площею 111,6 кв.м, гаража літ І загальною площею 19,1 кв.м; домоволодіння загальною площею 201,2 кв.м, реєстраційний номер майна: 20226937 за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1273 га кадастровий номер 3222486601:01:012:0147, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2024 року у справі №463/1744/17 заяву ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження № 61921077 щодо виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року в цивільній справі № 463/1744/17. Замінено боржника - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на її правонаступників: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

28.12.2022 року виконавцем скеровано вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про задоволення майнових вимог стягувача ОСОБА_5 шляхом сплати заборгованості за виконавчим листом № 463/1744/17, виданим 09.04.2020 року Личаківським районним судом м.Львова, в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину. Заборгованість станом на момент звернення не погашена.

У зв?язку з тим, що в межах виконавчого провадження не виявлено коштів на рахунках боржників, а також рухомого та нерухомого майна, зареєстрованого на праві приватної власності за боржником, суд погодився з доводами приватного виконавця, що слід звернути стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом в порядку (ст. 440 ЦПК України).

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.

Покликання апелянтів на те, що суд не визначив частки кожного із спадкоємців у спадковому майні, тобто межі відповідальності кожного із спадкоємців, яка не може бути солідарною, при цьому не врахувавши частку їх батька ОСОБА_1 у спільному майні подружжя (спадковому майні), що є підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.

Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, стадія процесуального правонаступництва та стадія визначення обсягу відповідальності спадкоємців є різними правовими процедурами.

Суть процесуального правонаступництва (ст. 442 ЦПК України) полягає в тому, що при заміні сторони виконавчого провадження суд лише констатує факт вибуття первісного боржника та вступ у процес осіб, які прийняли спадщину. Суд замінює померлого боржника на спадкоємців без розподілу обов`язку та без визначення конкретних часток у судовому засіданні про заміну сторони.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора (стягувача) в межах вартості отриманого у спадщину майна пропорційно до своєї частки у спадщині - матеріальна межа відповідальності (ст. 1282 ЦК України). Проте цей ліміт відповідальності та конкретна вартість майна визначаються державним чи приватним виконавцем на етапі вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суд визначає частку майна боржника у спільному майні лише тоді, коли виконавець подає окреме процесуальне клопотання (подання) про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, щоб звернути стягнення саме на цю частку.

Щодо доводів апелянтів, шо задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на майно, не зареєстроване у встановленому законом порядку - житлову нерухомість, у якому зареєстровані та проживають неповнолітні діти, призведе до порушення їх конституційного права на житло, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 сформулювала правову позицію, згідно якої для примусової реалізації житлової нерухомості, право власності або користування якою мають неповнолітні діти, виконавець повинен отримати попередній дозвіл органу опіки і піклування або відповідне рішення суду. У разі відмови органу опіки та піклування у наданні такого дозволу, виконавець вправі звернутися до суду з поданням про примусове звернення стягнення на житло, у якому проживають неповнолітні діти.

Отже, реалізація житлової нерухомості, у якому зареєстровані та проживають неповнолітні діти, без дозволу органу опіки і піклування в межах виконавчого провадження є неможливою, оскільки неприпустимим є зменшення або обмеження прав та інтересів дітей, як під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень, так і при зверненні стягнення на житлову нерухомість, право власності чи проживання у яких мають неповнолітні діти. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням цих охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Згідно частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Аналогічна заборона передбачена і частиною третьою статті 17 Закону України «Про охорону дитинства».

Разом з тим, у справах за поданнями державних чи приватних виконавців про звернення стягнення на майно, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, питання щодо житлових прав дітей не вирішується.

Крім того, відповідно до положень статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного чи приватного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваних ухвал колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 04 квітня 2025 року та ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 06 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра