Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №456/4214/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/4214/26 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.

Провадження № 33/811/1669/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Аверкової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без конфіскації транспортного засобу.

Згідно з постановою судді, 19.07.2026 року о 00 год. 55 хв. у с. Довге Стрийського району, на автодорозі Стрий-Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України.

Крім того, 18.07.2026 року о 23 год. 32 хв. у с. Миртюки Стрийського району, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду – 1,67 проміле, чим порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України.

Крім того, 19.07.2026 року о 00 год. 55 хв. у с. Довге Стрийського району, на автодорозі Стрий-Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду – 1,50 проміле, чим порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови. Постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення змінити. Виключити з постанови суду накладення адміністративного стягнення у видів позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що початок перебігу строгу слід рахувати з наступного дня. Так як, постанова суду винесена 17.08.2026 року, відповідно останнім днем на апеляційне оскарження є 27.08.2026.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає зміні, у зв`язку з неповним встановленням обставин, необхідних для вирішення справи, недоведеності встановлених обставин, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що матеріали адміністративного провадження не містять жодної належної інформації, яка б підтвердила наявність кваліфікуючого ознаки, як повторність протягом року та сам факт складання постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказує, що у матеріалах справи знаходиться не підписана уповноваженою особою довідка про те, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 126 КУпАП

Зауважує, що постанова серії ЕНА №7573702 за ч. 2 ст. 126 КУпАП складена за годину до складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП та така, ще не набрала законної сили для такої кваліфікуючої ознаки, як повторність для ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вказує, що копія постанови серії ЕНА №7573702 за ч. 2 ст. 126 КУпАП підписана не ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився ознайомлюватися з її змістом та отримувати копію, що підтверджується відеозаписом.

Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно застосував такий вид стягнення як позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 5 років, оскільки відповідно до п. 28 Постанови ВСУ від 23.12.2005 року №14 суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Аверкової С.О., які підтримала подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723122 від 19.07.2026 року, з якого вбачається, що 19.07.2026 року о 00 год. 55 хв. у с. Довге Стрийського району, на автодорозі Стрий-Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України. Вказаний протокол за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та особи порушника.

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723088 від 19.07.2026 року, з якого вбачається, що 18.07.2026 року о 23 год. 32 хв. у с. Миртюки Стрийського району, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду – 1,67 проміле, чим порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України. Водія відсторонено від керування транспортним засобом та попереджено про заборону подальшого руху. Вказаний протокол за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та особи порушника.

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723141 від 19.07.2026 року, з якого вбачається, що 19.07.2026 року о 00 год. 55 хв. у с. Довге Стрийського району, на автодорозі Стрий-Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду – 1,50 проміле, чим порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України. Водія відсторонено від керування транспортним засобом та попереджено про заборону подальшого руху. Вказаний протокол за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та особи порушника.

- рапортами працівників Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про обставини складення вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення.

- довідкою виданою заступником начальника Стрийського РУП про те, що ОСОБА_1 протягом року притягував до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних, згідно якого результат огляду на стан сп`яніння становить 1,67 % проміле.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2026 року, згідно якого результат огляду на стан сп`яніння становить 1,67 % проміле.

- висновком щодо результатів медичного огляду від 18.07.2026 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції №136, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 18.07.2026 року о 23:55 год. перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 1,67% проміле.

- копією постанови серії ЕНА №7573702 від 19.07.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, що свідчить про правомірність його зупинки.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2026 року, згідно якого результат огляду на стан сп`яніння становить 1,5 % проміле.

- висновком щодо результатів медичного огляду від 19.07.2026 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції №137, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 19.07.2026 року о 01:30 год. перебував у стані алкогольного сп`яніння,результат огляду 1,5% проміле.

- відеозаписами з місця подій, якими підтверджуються викладені у протоколах обставини справи, зокрема чітко зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також його згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Також зафіксовано проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, шляхом продуття алкотестера Драгер 18.07.2026 року о 23:51, де результат огляду – 1,67 проміле, та 19.07.2026 року о 01:30 год. – результат 1,50 проміле. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що під час другої зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній не заперечував факту вживання алкоголю.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги про неможливість врахування постанови серії ЕНА № 7573702 за ч. 2 ст. 126 КУпАП для встановлення повторності з огляду на те, що її винесено приблизно за годину до складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП, є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1395, терміни, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення: повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

У відповідності до положень ч.2 ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що безпосередньо належить до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, на такі постанови поширюється спеціальний порядок набрання законної сили, визначений ч. 2 ст. 291 КУпАП.

При цьому, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що він не має посвідчення водія, отриманого в установленому законом порядку, та обізнаний про те, що стосовно нього складалася постанова за ч.2 ст.126 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто повторність має місце саме за вчинення правопорушень протягом року, що свідчить про правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723122 від 19.07.2026 щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, стороною захисту не надано суду апеляційної інстанції будь-яких відомостей про скасування постанови серії ЕНА № 7573702 за ч.2 ст.126 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи аналіз положень ч. 1, 2 ст. 291 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України №1395, апеляційні доводи захисника щодо відсутності ознак повторності в діях ОСОБА_1 та неправильної кваліфікації дій останнього за ч.5 ст.126 КУпАП, на переконання апеляційного суду, є суб`єктивними та неспроможними.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував такий вид стягнення як позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 5 років, оскільки ОСОБА_1 позбавлений такого права, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.

Так, диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою суду першої інстанції, 19.07.2026 року о 00 год. 55 хв. у с. Довге Стрийського району, на автодорозі Стрий-Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України.

Частина ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

В той же час, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. ст. 33, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, слід взяти до уваги, що норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.

При цьому санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною стосовно видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР; дискреційні повноваження суду згідно з цією нормою поширюються виключно на визначення строку позбавлення права керування та вилучення транспортного засобу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 зазначила, що суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винною у порушенні правил безпеки дорожнього руху, незалежно від того, чи мала вона посвідчення водія на момент вчинення правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керування транспортними засобами.

Позбавлення права керування транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.

Постанова ж Пленуму Верховного Суду України, на яку посилається апелянт, була ухвалена тоді, коли ст. 126 КУпАП була у іншій редакції і не передбачала відповідальності за вчинення даного правопорушення.

Доводи апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчинених адміністративних правопорушень знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, ані в апеляційній скарзі, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій апелянт не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як і події, так і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

Тому підстав для скасування постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2026 року.

Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк