Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №335/4659/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/4659/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/4659/26 Головуючий в 1 інст. Воробйов А.В.

Провадження №33/807/1053/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., за участю захисника-адвоката Яблуновського А.Л.,, розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 20 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 23.04.2026 о 12:15:00 годині, м. Запоріжжя, площа Профспілок, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук, порушення мови ). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога відмовився. Від керування транспортним засобом шляхом паркування без порушень ПДР. Про повторність попереджений.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що жодної із ознак наркотичного сп`яніння в оскаржуваній постанові не вказано. Жодної із ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 на відеозаписі не вбачається. Крім того, не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення, окрім площі Профспілок.

ОСОБА_1 зазначає, що погодився пройти медичний огляд та проїхав з працівниками поліції до медичного закладу. У лікаря нарколога пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння одразу, результат був негативний. Однак через свій стан здоров`я я одразу аналіз сечі здати не зміг, на що лікар нарколог пояснив, що він має 2 години часу. Протягом всього часу ОСОБА_1 вживав воду, щоб здати проби сечі. Так він двічі заходив до медичного закладу та надавав аналізи своєї сечі, однак перший раз не було зроблено тест із-за температури сечі, а вдруге працівник поліції повідомив, що кількості не достатньо навіть не показавши лікарю, потім нібито сплив час. Надати більшу кількість сечі на той час ОСОБА_1 не зміг через хронічне захворювання, про що він неодноразово пояснював лікарю наркологу та працівникам поліції. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря нарколога, а лише мав труднощі через хворобу здати сечу.

Після цього було складено протокол про адміністративне правопорушення, з яким він також не погодився.

Таким чином, при ознайомленні з матеріалами вказаної справи про адміністративне правопорушення, не зрозумілим залишається зміст та суть протоколу, його час, місце складання та вчинення, дотримання спеціального порядку огляду на стан сп`яніння щодо військовослужбовців, тощо.

Наведені вище обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність в даній справі будь-яких допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що після розгляду справи по суті ні він, ні його адвокат не були повідомлені про прийняте рішення по справі. Про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався лише 28.07.2026 року від працівника охорони будівлі Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, тобто після спливу 8-ми денного строку, а копію постанови отримав лише 29.07.2026 року о 15 год. 10 хв. Згідно офіційного сайту судової влади загальний доступ на час складання апеляційної скарги не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, відображених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648044 від 23.04.2026 року та визнаних судом доведеними підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.04.2026 р.;

- відеозаписом;

- рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП І. Евтушенко;

- довідкою згідно даних «Інформаційний портал Національної поліції, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 повторності за ст.130 КУпАП не має;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 23.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 року серії ЕПР1 №648044 складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема він складений за відмову ОСОБА_1 , від проходження в встановленому порядку огляду на стан сп`яніння, що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, вимогами п.2.5 ПДР на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння - порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.

Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 через свій стан здоров`я одразу аналіз сечі здати не зміг, він двічі заходив до медичного закладу та надавав аналізи своєї сечі, однак перший раз не було зроблено тест із-за температури сечі, яка охолодилась через низьку температуру в приміщенні, а вдруге працівник поліції повідомив, що кількості не достатньо навіть не показавши лікарю, потім нібито сплив час. Надати більшу кількість сечі на той час ОСОБА_1 не зміг через хронічне захворювання, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими.

Так, відеозаписом події, долученим до справи, та Актом медичного обстеження ОСОБА_1 від 23.04.26р. зафіксовано обставини медичного обстеження ОСОБА_1 у лікаря-нарколога. З вказаних доказів вбачається, що перший раз ОСОБА_1 здав невідому рідину, а не сечу, оскільки її температура була лише 31 градус по Цельсію. Другий раз ОСОБА_1 надав недостатню для обстеження кількість біологічної рідини, та повідомив, що більше надати сечі для обстеження він не може.

Допитаний судом апеляційної інстанції лікар-нарколог ОСОБА_2 , який проводив медичний огляд ОСОБА_1 , пояснив суду, що нормальна температура сечі людини складає 36 градусів, в приміщенні в той день температура була приблизно 22 градуса, тому за одну хвилину, протягом якої здійснюється вимірювання температури сечі після її здачі на аналіз, досліджувана сеча не могла охолодитись до температури 31 градус. Також лікар пояснив, що для аналізу сечі потрібно 80 мл. біологічної рідини, тоді як доросла людина протягом двох годин здатна до виділення 300 мл сечі. При цьому неможливість сечовиділення через урологічні хвороби дійсно може бути, але такі ситуації супроводжуються невідкладними та тяжкими станами, коліками, уроголічною непрохідністю сечовивідних шляхів і т.д. Суд вважає, що доказів такого стану у ОСОБА_1 , яке, зазвичай, є підставою для негайного оперативного втручання, суду надано не було.

Також в судовому засіданні в присутності лікаря ОСОБА_2 було відтворено відеозапис медичного обстеження ОСОБА_1 , після чого лікар пояснив, що за розташуванням приміщень, куди зайшов ОСОБА_1 для здачі сечі другий раз, останній безумовно перебував в зоні видимості як медичної сестри, так і лікаря, і якби у ОСОБА_1 була сеча в об`ємі, який дозволяв дослідження, то таке дослідження обов`язково було би проведено. Тому лікар зазначив, що в такій ситуації саме медичний працівник сказав ОСОБА_1 про недостатність біологічної рідини для проведення дослідження, а його голос відсутній на записі, оскільки співробітник поліції знаходився в коридорі, а не в кабінеті лікаря, куди заходив ОСОБА_1 , тому голос медичного працівника не було зафіксовано поліцейською бодікамерою.

Таким чином, на переконання судді апеляційного суду, співробітниками поліції та лікарем було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП.

Проте ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Жодних об`єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суд не вбачає.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справу переглянуту в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 20 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік