Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №335/6695/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №335/6695/26

Суддя: Подліянова Г. С.

Дата документу 16.10.2026 Справа № 335/6695/26

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №335/6695/26 Головуючий у 1-й інстанції: Шалагінова А.В.

Провадження № 22-ц/807/2152/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Здорик Олександра Ігоровича на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2026 року про відмову в зупиненні провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обгрунування позову зазначено, що 25 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 74528453, за умовами якого відповідачем отримано позику розміром 17 000 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів 1,99% у день.

29 вересня 2022 року укладений договір факторингу № 028-290922, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 74528453.

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги за договором № 74528453.

Згідно з Реєстром прав вимог № 30/01/26 від 30 січня 2026 року до Договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 74528453 від 25 грудня 2021 року в розмірі заборгованості 37 636,30 грн, яка складається з: 17 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 636,30 грн – сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав. Після відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості. Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 37 636,30 грн, судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу 4 500,00 грн.

13 липня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Здорик О.І. через підсистему «Електронний суд» подано до суду зокрема клопотання про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування клопотання зазначив, що на даний час ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України та безпосередньо бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. У зв`язку з виконанням військового обов`язку, зазначена особа об`єктивно позбавлена можливості брати участь у судових засіданнях та належним чином реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки. Факт перебування відповідача на військовій службі підтверджується військовим квитком № НОМЕР_1 . Зазначений документ підтверджує статус відповідача як військовослужбовця, що унеможливлює його участь у судових засіданнях.

Таким чином, представник ОСОБА_1 – адвокат Здорик О.І. просив зупинити провадження у справі №335/6695/26 на підставі положень ЦПК України, у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2026 року зокрема клопотання ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Здорика О.І. про зупинення провадження у справі – залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Здорика Олександра Ігоровича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, просить скасувати ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2026 року в частині відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 335/6695/26 задовольнити та зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Прийняти та долучити до матеріалів цивільної справи № 335/6695/26 Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України та посвідчення УБД. Врахувати зазначений доказ під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13 серпня 2026 року та вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що стороною відповідача надано належні та допустимі докази проходження ОСОБА_1 військової служби. За наявності встановленого факту призову особи до лав ЗСУ суд був зобов`язаний зупинити провадження незалежно від власної оцінки стану розгляду справи. Нехтуючи цією позицією, суд першої інстанції створив штучний бар`єр для реалізації гарантованих законом прав військовослужбовця, пославшись на відсутність «додаткових доказів» та на участь представника. Порушено процесуальні права відповідача та принципу рівності сторін, оскільки перебування у складі ЗСУ суттєво обмежує можливість відповідача підтримувати повноцінний зв`язок зі своїм адвокатом, що прямо порушує принципи рівності учасників процесу та змагальності сторін (ст. 12, 13 ЦПК України). Наявність належних доказів безпосередньої участі у захисті України(отриманих 19.08.2026).

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. При цьому колегія суддів зауважує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу було направлено ТОВ «Деал Фінанс Груп» шляхом доставлення до електронного кабінету, який зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» - 05.10.2026 о 17:14:58, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду (а.с.231).

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Пунктом 14 частини 1 ст. 353 ЦПК України передбачено оскарження ухвали суду щодо зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право ск4суівати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача не надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 проходить військову службу, оскільки наданий його представником військовий квиток № НОМЕР_2 містить відомості лише про призов відповідача від 24.06.2025 та проходження ним базової загальновійськової підготовки у ВЧ НОМЕР_3 до 18.08.2025, проте відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу, а отже провадження у справі не підлягає обов`язковому зупиненню з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін (пункти 2, 4 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини 1 статті 253 ЦПК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

До статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, протягом 2022-2026 років вносилися зміни та неодноразово продовжувалась дія воєнного стану в Україні і не припинена (не скасована) станом на теперішній час.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України є з`ясування обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв`язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22, з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан" для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Сторона відповідача заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, як на доказ проходження ОСОБА_1 військової служби за призивом під час мобілізації у Збройних Силах України до суду першої інстанції було надано Військовий квиток серії НОМЕР_4 (а.с.90-94).

Оцінюючи наданий військовий квиток № НОМЕР_2 , суд зазначив, що у ньому наявні відомості лише про призов Відповідача від 24.06.2025 та проходження ним базової загальновійськової підготовки у ВЧ НОМЕР_3 до 18.08.2025. Суд безпідставно дійшов висновку про відсутність підтвердження того, що ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу.

Колегія суддів зауважує, що вказаний висновок суду першої інстанції є помилковим, виходячи з наступного.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює порядок звільнення з військової служби. Запис про призов у військовому квитку є беззаперечним фактом перебування особи у статусі військовослужбовця під час дії воєнного стану.

Відсутність у військовослужбовця проміжних записів у військовому квитку під час перебування безпосередньо у бойових підрозділах є стандартною практикою та не є свідченням його звільнення зі служби. Демобілізація або звільнення з лав ЗСУ оформлюється окремим наказом та відповідним підсумковим записом у військовому квитку, який у даному випадку відсутній.

Перебуваючи у лавах ЗСУ в умовах воєнного стану, військовослужбовець обмежений у можливості оперативно отримувати додаткові довідки (наприклад, за формою 5) з штабу військової частини.

На спростування висновків суду першої інстанції, стороною відповідача до апеляційної скарги додано довідку Військової частини НОМЕР_5 від 19 серпня 2026 року за вих. № 5052 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України та посвідчення УБД (а.с.142-144).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів приймає наданий стороною доказ проходження відповідачем військової служби як належний та допустимий документ, що підтверджує особливий правовий статус особи.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 від 19 серпня 2026 року за вих. № 5052, старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу за призивом під час мобілізації у Збройних Силах України та виконує бойові завдання (а.с.178). Ці обставини також підтверджуються даними військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с.90-94).

Отже, відповідачем надано належні та допустимі докази, що він перебуває у складі Збройних Сил України у військовій частині переведеної на воєнний стан, що є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Таким чином, встановивши, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура була переведена на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, а отже у суду першої інстанції були наявні підстави для задоволення клопотання та зупинення провадження у справі.

Водночас, відповідно до імперативних вимог ст. 251 ЦПК України, зупинення провадження є тимчасовим процесуальним заходом, що перешкоджає подальшому розгляду справи до моменту усунення об`єктивних перешкод.

Проте, як убачається з матеріалів справи на момент перегляду в апеляційному порядку ухвали Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2026 року про відмову в зупиненні провадження у справі (а.с.117-118), Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя 17 серпня 2026 року вже ухвалив рішення по суті спору (а.с.122-126).

Отже, правові підстави для зупинення провадження у справі можуть існувати лише на стадії розгляду справи по суті судом першої інстанції чи перегляду в апеляційному порядку, до моменту остаточного вирішення спору. Ухвалення судом рішення по суті справи робить процесуально неможливим та недоцільним зупинення провадження, оскільки розгляд справи вже завершено.

За таких обставин, оскільки по справі вже ухвалено остаточне судове рішення, тому прохання апеляційної скарги про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню саме з підстав завершення розгляду справи по суті спору.

Аргументи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.

З огляду на зазначене ухвала Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2026 року підлягає зміні в частині мотивів відмови у зупиненні провадження, оскільки на момент перегляду ухвали первинні обставини втратили актуальність у зв`язку з ухваленням рішення по суті спору.

Отже, оскаржене судове рішення підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини у редакції цієї постанови, що відповідатиме статті 376 ЦПК.

Оскільки апеляційний суд змінює судове рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Здорик Олександра Ігоровича – задовольнити частково.

Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, і касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 16 жовтня 2026 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Кухар С.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua